Ця стаття не містить . (липень 2023) |
Миза Інью (ест. Inju mõis, нім. Innis). Перші відомості відносно мизи Інью відносяться до 1479 р. В 1520 р. мизу придбали Кавери, а з 1550 по 1679 р. вона належала фон Пайкуллям.
Миза, яка в 1877 р. перейшла у власність Германа фон Краузе, залишалася в руках останнього до експроприації 1919 р. Побудований на італійський штиб з жовтуватого вапняка панський будинок в стилі неоренесансу з’явився в маєтку в 1894 р. Автором проекту одного з найхарактерніших будинків в стилі неоренесансу в Естонії міг бути архітектор Рудольф фон Енгельгардт, хоча дехто приписує авторство власнику сусідньої мизи Мууга академіку Карлу Тимолеону фон Неффу (виходячи із подібності аркад).
В експроприйованій у фон Краузе мизі в 1920 р. було відкрито дім сиріт. Дитячий будинок, що виріс з нього, перебуває в мизі і понині.
Джерела
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2023 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Miza Miza Inyu est Inju mois nim Innis Pershi vidomosti vidnosno mizi Inyu vidnosyatsya do 1479 r V 1520 r mizu pridbali Kaveri a z 1550 po 1679 r vona nalezhala fon Pajkullyam Miza yaka v 1877 r perejshla u vlasnist Germana fon Krauze zalishalasya v rukah ostannogo do ekspropriaciyi 1919 r Pobudovanij na italijskij shtib z zhovtuvatogo vapnyaka panskij budinok v stili neorenesansu z yavivsya v mayetku v 1894 r Avtorom proektu odnogo z najharakternishih budinkiv v stili neorenesansu v Estoniyi mig buti arhitektor Rudolf fon Engelgardt hocha dehto pripisuye avtorstvo vlasniku susidnoyi mizi Muuga akademiku Karlu Timoleonu fon Neffu vihodyachi iz podibnosti arkad V eksproprijovanij u fon Krauze mizi v 1920 r bulo vidkrito dim sirit Dityachij budinok sho viris z nogo perebuvaye v mizi i ponini DzherelaCe nezavershena stattya pro arhitekturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi