Індрі | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Indri indri Gmelin, 1788 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Індрі, або короткохвостий індрі, або бабакото (Indri indri) — вид приматів з родини індрієвих (Indriidae), який утворює окремий рід Indri. Індрі є найбільшими лемурами, що живуть нині, і мешкають на північному сході Мадагаскару.
Зовнішній вигляд
Індрі завдовжки досягають від 64 до 90 см. Хвіст, на відміну від усіх інших лемурів, дуже короткий і має завдовжки від 4 до 5 см. Маса індрі становить від 6,5 до 9,5 кг. Задні лапи дуже довгі, великі пальці збільшені та протиставлені решті пальців. Шерсть дуже густа з біло-сіро-чорним візерунком, який за своїм виглядом може варіювати. Особини на півдні ареалу проживання за забарвленням світліші, а на півночі — темніші. Голова, вуха і спина у всіх індрі зазвичай чорна. Вуха великі й волохаті, мордочка майже без волосся.
Поширення
Індрі, як і всі лемури, мешкають на Мадагаскарі, а їх ареал розповсюдження знаходиться в північно-східній частині острова. Сферою проживання є дощові ліси, де вони можуть зустрічатися до висоти 1800 м над рівнем моря, віддаючи перевагу, однак, нижчим за висотою областям.
Поведінка
Індрі живуть на деревах і спускаються на землю лише зрідка. Вони пересуваються по гілках перш за все за допомогою своїх сильних задніх лап, стрибаючи з гілки на гілку або лазячи вгору і вниз. На землі індрі пересуваються, як і всі представники родини, стрибаючи на задніх лапах і піднімаючи передні лапи в повітря. З усіх лемурів вони найактивніші в денний час, а вночі пересуваються лише при поганій погоді або при нападі хижака. Можна часто спостерігати, як вони лежать на дереві в розвилці гілок і насолоджуються сонячними променями.
Індри живуть у маленьких групах від двох до п'яти особин, які, як правило, складаються з моногамної пари та її потомства. Самка є домінантною і має при знаходженні їжі пріоритет. Після смерті партнера вона, як правило, знаходить собі нового. Пара володіє чітко окресленим ареалом від 17 до 40 га, який самець маркує з спеціальних залоз.
Типовим для індрі є гучний спів в ранкові години, з допомогою якого вони заявляють про свої права на територію. Це спів, що звучить, як правило, між 7 і 11 годинами ранку, виконується обома партнерами, його можна чути на відстані 2 км.
Харчування
Індрі споживають переважно листя, меншою мірою вони вживають фрукти та пелюстки. Іноді вони спускаються на землю і проковтують деяку кількість землі. Як і багато інших рослиноїдних ссавців, індрі компенсують низьку поживність своєї їжі довгими періодами відпочинку.
Розмноження
Кожні два-три роки самка після п'ятимісячної вагітності народжує на світ по одному дитинчаті. Він чіпляється спочатку за її живіт, пізніше за спину. Після закінчення шести місяців дитинча відвикає від молока матері, а у віці восьми місяців стає самостійним, залишаючись тим не менш ще близько року поблизу батьків. Самки досягають статевої зрілості лише у віці від семи до дев'яти років. Про середню тривалість життя індрі поки точних даних немає.
Індрі та людина
Слово «Індра» на місцевій мові означає «ось він». Воно є, швидше за все, непорозумінням між дослідниками і малагасійськими провідниками, на мові яких ця тварина називається, власне, «бабакото». Шлюбна вірність індрі, спів і загоряння на сонці призвели до різних забобонів, пов'язаних з ним. Так, згідно з малагасійцями, ці тварини шанують сонце. Крім того, душі померлих на думку малагасійців, продовжують жити в індрі. Подібні забобони до недавнього часу захищали індрі від полювання на них.
Головною загрозою для індрі сьогодні є руйнування їх життєвого простору. Вони не дозволяють утримувати себе під людською опікою, що робить неможливими різні програми з їх розведення. На охоронних територіях їх виживання в невеликих масштабах вдалося забезпечити, але, тим не менш, МСОП оцінює їхній статус як «загрозливий».
Література
- Ronald M. Nowak:Walker's Mammals of the World.Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999, .
- Nick Garbutt:Mammals of Madagascar. A Complete Guide.Yale University Press, New Haven & London 2007,
Посилання
- Andrainarivo, C., Andriaholinirina, V. N., Feistner, A., Felix, T., Ganzhorn, J., Garbutt, N., Golden, C., Konstant, B., Louis Jr., E., Meyers, D., Mittermeier, R. A., Perieras, A., Princee, F., Rabarivola, J. C., Rakotosamimanana, B., Rasamimanana, H., Ratsimbazafy, J., Raveloarinoro, G., Razafimanantsoa, A., Rumpler, Y., Schwitzer, C., Thalmann, U., Wilmé, L. & Wright, P. (2008). Indri indri. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 1 January 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indri Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Mokronosi Strepsirhini Infraryad Lemurovidi Lemuriformes Rodina Indriyevi Indriidae Rid Indri Vid Indri Binomialna nazva Indri indri Gmelin 1788 Posilannya Vikishovishe Category Indri indri Vikividi Indri indri EOL 1038645 ITIS 572882 MSOP 10826 NCBI 34827 Fossilworks 232456 Indri abo korotkohvostij indri abo babakoto Indri indri vid primativ z rodini indriyevih Indriidae yakij utvoryuye okremij rid Indri Indri ye najbilshimi lemurami sho zhivut nini i meshkayut na pivnichnomu shodi Madagaskaru Zovnishnij viglyadIndri zavdovzhki dosyagayut vid 64 do 90 sm Hvist na vidminu vid usih inshih lemuriv duzhe korotkij i maye zavdovzhki vid 4 do 5 sm Masa indri stanovit vid 6 5 do 9 5 kg Zadni lapi duzhe dovgi veliki palci zbilsheni ta protistavleni reshti palciv Sherst duzhe gusta z bilo siro chornim vizerunkom yakij za svoyim viglyadom mozhe variyuvati Osobini na pivdni arealu prozhivannya za zabarvlennyam svitlishi a na pivnochi temnishi Golova vuha i spina u vsih indri zazvichaj chorna Vuha veliki j volohati mordochka majzhe bez volossya PoshirennyaIndri sho visit na gilci Indri yak i vsi lemuri meshkayut na Madagaskari a yih areal rozpovsyudzhennya znahoditsya v pivnichno shidnij chastini ostrova Sferoyu prozhivannya ye doshovi lisi de voni mozhut zustrichatisya do visoti 1800 m nad rivnem morya viddayuchi perevagu odnak nizhchim za visotoyu oblastyam PovedinkaIndri zhivut na derevah i spuskayutsya na zemlyu lishe zridka Voni peresuvayutsya po gilkah persh za vse za dopomogoyu svoyih silnih zadnih lap stribayuchi z gilki na gilku abo lazyachi vgoru i vniz Na zemli indri peresuvayutsya yak i vsi predstavniki rodini stribayuchi na zadnih lapah i pidnimayuchi peredni lapi v povitrya Z usih lemuriv voni najaktivnishi v dennij chas a vnochi peresuvayutsya lishe pri poganij pogodi abo pri napadi hizhaka Mozhna chasto sposterigati yak voni lezhat na derevi v rozvilci gilok i nasolodzhuyutsya sonyachnimi promenyami Indri zhivut u malenkih grupah vid dvoh do p yati osobin yaki yak pravilo skladayutsya z monogamnoyi pari ta yiyi potomstva Samka ye dominantnoyu i maye pri znahodzhenni yizhi prioritet Pislya smerti partnera vona yak pravilo znahodit sobi novogo Para volodiye chitko okreslenim arealom vid 17 do 40 ga yakij samec markuye z specialnih zaloz source source Spiv indri Tipovim dlya indri ye guchnij spiv v rankovi godini z dopomogoyu yakogo voni zayavlyayut pro svoyi prava na teritoriyu Ce spiv sho zvuchit yak pravilo mizh 7 i 11 godinami ranku vikonuyetsya oboma partnerami jogo mozhna chuti na vidstani 2 km HarchuvannyaIndri spozhivayut perevazhno listya menshoyu miroyu voni vzhivayut frukti ta pelyustki Inodi voni spuskayutsya na zemlyu i prokovtuyut deyaku kilkist zemli Yak i bagato inshih roslinoyidnih ssavciv indri kompensuyut nizku pozhivnist svoyeyi yizhi dovgimi periodami vidpochinku RozmnozhennyaIndri z ditincham Kozhni dva tri roki samka pislya p yatimisyachnoyi vagitnosti narodzhuye na svit po odnomu ditinchati Vin chiplyayetsya spochatku za yiyi zhivit piznishe za spinu Pislya zakinchennya shesti misyaciv ditincha vidvikaye vid moloka materi a u vici vosmi misyaciv staye samostijnim zalishayuchis tim ne mensh she blizko roku poblizu batkiv Samki dosyagayut statevoyi zrilosti lishe u vici vid semi do dev yati rokiv Pro serednyu trivalist zhittya indri poki tochnih danih nemaye Indri ta lyudinaSlovo Indra na miscevij movi oznachaye os vin Vono ye shvidshe za vse neporozuminnyam mizh doslidnikami i malagasijskimi providnikami na movi yakih cya tvarina nazivayetsya vlasne babakoto Shlyubna virnist indri spiv i zagoryannya na sonci prizveli do riznih zaboboniv pov yazanih z nim Tak zgidno z malagasijcyami ci tvarini shanuyut sonce Krim togo dushi pomerlih na dumku malagasijciv prodovzhuyut zhiti v indri Podibni zaboboni do nedavnogo chasu zahishali indri vid polyuvannya na nih Golovnoyu zagrozoyu dlya indri sogodni ye rujnuvannya yih zhittyevogo prostoru Voni ne dozvolyayut utrimuvati sebe pid lyudskoyu opikoyu sho robit nemozhlivimi rizni programi z yih rozvedennya Na ohoronnih teritoriyah yih vizhivannya v nevelikih masshtabah vdalosya zabezpechiti ale tim ne mensh MSOP ocinyuye yihnij status yak zagrozlivij LiteraturaRonald M Nowak Walker s Mammals of the World Johns Hopkins University Press Baltimore 1999 ISBN 0 8018 5789 9 Nick Garbutt Mammals of Madagascar A Complete Guide Yale University Press New Haven amp London 2007 ISBN 978 0 300 12550 4PosilannyaAndrainarivo C Andriaholinirina V N Feistner A Felix T Ganzhorn J Garbutt N Golden C Konstant B Louis Jr E Meyers D Mittermeier R A Perieras A Princee F Rabarivola J C Rakotosamimanana B Rasamimanana H Ratsimbazafy J Raveloarinoro G Razafimanantsoa A Rumpler Y Schwitzer C Thalmann U Wilme L amp Wright P 2008 Indri indri 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 1 January 2009