Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
IP-адреса (від англ. Internet Protocol address) — унікальний числовий ідентифікатор мережевого рівня, що використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв у мережах, які побудовані з використанням стека протоколів (TCP/IP) (наприклад, Інтернет). У мережі Інтернет потрібна глобальна унікальність адрес, а в локальній мережі — у межах мережі.
У версії протоколу IPv4 IP-адреса має довжину 4 байти, а у версії IPv6 — 16 байтів.
Приклади IP-адрес:
192.168.0.1
- IP-адреса для локальної мережі в протоколі IPv4127.0.0.1
IP-адреса для локальної мережі, яка має спеціальне значення — localhost2001:0db8:0000:0000:0000:0000:ae21:ad12
або
Процес перетворення доменного імені на адресу IP виконується DNS-сервером.
Статичні та динамічні IP-адреси
За методом налаштування адресації, IP-адреси поділяються на статичні та динамічні.
Статична (постійна, незмінна) IP-адреса — це адреса, яка вручну налаштовується у налаштуваннях пристрою.
Динамічна (непостійна, змінна) IP-адреса — це адреса, що надається автоматично DHCP-сервером і використовується протягом певного періоду часу, визначеного DHCP-сервером, який надав IP-адресу.
DHCP-сервер може бути налаштований для видачі закріпленої адреси певному пристрою.
Класифікація адрес IP
Залежно від розмірів мережі кількість адрес варіюється. Для різних потреб існує кілька класів мереж, від яких залежить максимальна кількість адрес для хостів.
- Class A
Включає мережі з 1.0.0.0
до 126.255.255.255
. Номер мережі визначається першим октетом. Це забезпечує 24-розрядну частину для позначення хостів. Дає можливість використовувати приблизно 16 мільйонів хостів у мережі.
- Class B
Вміщає мережі з 128.0.0.0
до 191.255.255.255
; Номер мережі визначається першими двома октетами. Включає 16320 мереж з 65024 хостами у кожній.
- Class C
Діапазон мереж від 192.0.0.0
до 223.255.255.255
; Номер мережі визначається трьома першими октетами. Нараховує близько 2 мільйонів мереж з 254 хостами у кожній.
- Class D, E
Адреси, які налічують діапазон з 224.0.0.0
до 254.0.0.0
[] є або дослідними, або збережені для використання у майбутньому і не описують будь-якої мережі.
Класифікація адрес відповідала потребам на початкових стадіях розвитку Інтернету, але вона не могла забезпечити масштабування в умовах стрімкого зростання мережі в 90-х роках. Система класів адресного простору була замінена безкласовою маршрутизацією (CIDR) в 1993 році. CIDR базується на маскуванні підмережі змінних розмірів, що дозволяє розподіляти адреси та проводити маршрутизацію на основі префіксів довільної довжини.
Види IP адрес
IPv4
IPv4 (англ. Internet Protocol version 4) — четверта версія IP протоколу, перша версія широкого вжитку. IPv4, описаний в RFC 791 (вересень 1981 року), замінив RFC 760 (січень 1980 року). IPv4 використовує 32-бітові адреси, що обмежують адресний простір 4294967296 можливими унікальними адресами. Зручною формою запису адреси IP (IPv4) є запис у вигляді чотирьох десяткових чисел значенням від 0 до 255, розділених крапками, наприклад, 192.168.0.1
.
IPv6
IPv6 (англ. Internet Protocol version 6) — нова версія протоколу IP, покликана вирішити проблеми, з якими зіткнулася попередня версія (IPv4) при її використанні в Інтернеті, за рахунок використання довжини адреси 128 біт замість 32. Адреси розділяються двокрапками (н-д fe80:0:0:0:200:f8ff:fe21:67cf
). Велика кількість нульових груп може бути пропущена за допомогою подвійної двокрапки (fe80::200:f8ff:fe21:67cf
). Такий пропуск має бути єдиним в адресі.
Структура
Адреса IP складається з двох частин: номера мережі та номера вузла. У випадку ізольованої мережі її адреса може бути обрана адміністратором з навмисно зарезервованих для таких мереж блоків адрес (10.0.0.0/8
, 172.16.0.0/12
або 192.168.0.0/16
). Якщо ж мережа повинна працювати як складова частина Інтернету, то адреса мережі видається провайдером або регіональним інтернет-реєстратором (Regional Internet Registry, RIR). Згідно з даними на сайті IANA існує п'ять RIR: , який обслуговує Північну Америку; APNIC, який обслуговує країни Південно-Східної Азії; , який обслуговує країни Африки; , обслуговує країни Південної Америки й басейну Карибського моря; та RIPE NCC, який обслуговує Європу, Центральну Азію, Близький Схід. Регіональні реєстратори отримують номери автономних систем та великі блоки адрес у IANA, а потім видають номери автономних систем та блоки адрес меншого розміру локальним інтернет-реєстраторам (Local Internet Registries, LIR), зазвичай є великими провайдерами.
Номер вузла в протоколі IP призначається незалежно від локальної адреси вузла. Маршрутизатор входить відразу до кількох мереж. Тому кожен порт маршрутизатора має власну адресу ІР. Кінцевий вузол також може входити до кількох мереж IP. У цьому випадку комп'ютер повинен мати кілька адрес IP, відповідно до кількості мережевих підключень. Таким чином, адреса IP ідентифікує не окремий комп'ютер або маршрутизатор, а одне мережне з'єднання.
Типи адресації
Є два способи визначення того, скільки бітів відводиться на маску підмережі, а скільки — на адресу IP.
Спочатку використовувалася , але з другої половини 1990-х років вона була витіснена безкласовою адресацією (CIDR), за якої кількість адрес у мережі визначається маскою підмережі.
Маска — це число, яке використовується у парі з адресою IP; двійковий запис маски містить одиниці у тих розрядах, які повинні в адресі IP інтерпретуватися як номер мережі. Оскільки номер мережі є цілою частиною адреси, одиниці у масці також повинні становити безперервну послідовність. Для стандартних класів мереж маски мають такі значення:
- клас А —
11111111.00000000.00000000.00000000
(255.0.0.0
); - клас В —
11111111.11111111.00000000.00000000
(255.255.0.0
); - клас С —
11111111.11111111.11111111.00000000
(255.255.255.0
).
Порівняння типів адресації
Іноді зустрічається запис адрес IP 192.168.5.0/24
. Даний вид запису замінює собою вказівку діапазону адрес IP. Число після похилої риски означає кількість одиничних розрядів у масці підмережі. Для наведеного прикладу маска підмережі буде мати двійковий вигляд 11111111.11111111.11111111.00000000
або те ж саме в десятковому вигляді: 255.255.255.0
. 24 розряди адреси IP відводяться під номер мережі, а решта розрядів повної адреси — під адреси хостів цієї мережі, адресу цієї мережі та широкомовну адресу цієї мережі. Разом, 192.168.5.0/24
означає діапазон адрес хостів від 192.168.5.1
до 192.168.5.254
, а так само 192.168.5.0
— адреса мережі та 192.168.5.255
— широкомовна адреса мережі. Для обчислення адреси мережі та широкомовної адреси мережі використовуються формули:
адреса_мережі = IP_будь-якого_комп'ютера_цієї_сітки AND MASK
(адреса мережі дозволяє визначити, що комп'ютери в одній мережі)
широкомовна_адреса_мережі = IP_будь-якого_комп'ютера_цієї_мережі OR NOT (MASK)
(широкомовна адреса мережі сприймається всіма комп'ютерами мережі, як додаткову свою адресу, тобто пакет на цю адресу отримають усі хости мережі, як адресовані особисто їм; якщо на мережний інтерфейс хоста, який не є маршрутизатором пакетів потрапить пакет, адресований не йому, то він буде відкинутий).
Запис адрес IP із зазначенням через слеш маски підмережі змінної довжини також називають адресою CIDR на противагу звичайному запису без вказівки маски, в операційних системах типу UNIX також іменованої адресою INET.
Особливі адреси IP
У протоколі IP існує кілька угод про спеціальні значення адрес IP: якщо всі біти адреси IP дорівнюють 1, то пакет з такою адресою призначення розсилається усім вузлам, які знаходяться у тій же мережі, де й джерело цього пакета. Таке розсилання називають обмеженим широкомовним повідомленням (limited broadcast). Якщо у полі номера вузла призначення стоять лише одиниці, то пакет, з такою адресою, розсилається усім вузлам мережі з заданим номером мережі. Наприклад, у мережі 192.168.5.0 з маскою 255.255.255.0 пакет з адресою 192.168.5.255 доставляє усім вузлам цієї мережі. Таке розсилання називається широкомовним повідомленням (direct broadcast).
Стек протоколів TCP/IP
Архітектура протоколів (TCP/IP) призначена для об'єднаної мережі, що складається зі з'єднаних між собою за допомогою шлюзів окремих різнорідних комп'ютерних підмереж.
Протоколи цієї сім'ї розроблялись для мережі ARPANET Міністерства оборони США, а пізніше отримали широке використання у мережах UNIX-машин та всесвітній мережі Internet. Стек протоколів (TCP/IP) розроблено та протестовано ще до прийняття стандартів ISO, а тому ієрархію управління в IP-мережах визначають п'ятьма рівнями:
- Hardware level;
- Network interface;
- Internet level;
- Transport level;
- Application level.
1 — нижній рівень Hardware level (рівень апаратного забезпечення) описує середовище передавання.
2 — рівень Network interface ('мережний інтерфейс') містить апаратнозалежне програмне забезпечення, яке забезпечує поширення інформації на певному відрізку середовища передавання.
3 — рівень Internet (міжмережний) level представлений протоколами IP, ARP, RARP та ICMP.
4 — протокол IP не забезпечує гарантовану доставку пакетів, збереження порядку та цілісності їх потоку. Ці завдання вирішують протоколи TCP (Transmission Control Protocol) та UDP (User Datagram Protocol), які відносяться до Transport (транспортного) level.
5 — рівню Application (прикладному) level відповідають прикладні задачі, серед яких найбільш відомими є гіпертекстові засоби віддаленого доступу WWW, обмін файлами FTP (File Transfer Protocol), протокол служби логічних імен DNS (Domain Name Service), електронна пошта SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) та емуляція терміналу віддаленого UNIX-сервера TelNet.
Інструменти
- В ОС Windows свою адресу IP можна дізнатись, набравши ipconfig у командному рядку.
- В ОС Unix свою адресу IP можна дізнатись, набравши ifconfig в командному рядку.
- Адресу IP, яка відповідає доменному імені, можна дізнатись за допомогою команди: nslookup example.com.
Для отримання адреси IP клієнт може використовувати один з наступних протоколів:
- DHCP — найпоширеніший протокол налаштування мережних параметрів.
- BOOTP — простий протокол налаштування мережної адреси, зазвичай використовується для бездискових станцій.
- Zeroconf — протокол налаштування мережної адреси, визначення імені, пошук служб.
- RARP — застарілий протокол, який використовує зворотну логіку (з апаратної адреси — в логічну) популярну і донині у широкомовних мережах протоколу ARP. Не підтримує розповсюдження інформації про довжину маски (не підтримує VLSM).
Див. також
- IPv6
- MAC-адреса
- Internet Protocol
- (TCP/IP)
- Маршрутизатор
Джерела
- Комп'ютерні мережі: [навчальний посібник] / А. Г. Микитишин, М. М. Митник, П. Д. Стухляк, В. В. Пасічник. — Львів: «Магнолія 2006», 2013. — 256 с.
- Буров Є. В. Комп'ютерні мережі: підручник / Євген Вікторович Буров. — Львів: «Магнолія 2006», 2010. — 262 с.
Посилання
- Визначення власної IP-адреси [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.]
- IP Subnet Calculator [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- IP Subnet Creator (англ.)
- IP Location [Архівовано 24 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- IP Address Lookup [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- IP Address Lookup of any IP address [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інформація про зовнішній IP [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- IANA — Number Resources. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami IP adresa vid angl Internet Protocol address unikalnij chislovij identifikator merezhevogo rivnya sho vikoristovuyetsya dlya adresaciyi komp yuteriv chi pristroyiv u merezhah yaki pobudovani z vikoristannyam steka protokoliv TCP IP napriklad Internet U merezhi Internet potribna globalna unikalnist adres a v lokalnij merezhi u mezhah merezhi Priklad publichnoyi IP adresi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina IPA znachennya U versiyi protokolu IPv4 IP adresa maye dovzhinu 4 bajti a u versiyi IPv6 16 bajtiv Prikladi IP adres 192 168 0 1 IP adresa dlya lokalnoyi merezhi v protokoli IPv4 127 0 0 1 IP adresa dlya lokalnoyi merezhi yaka maye specialne znachennya localhost 2001 0db8 0000 0000 0000 0000 ae21 ad12 abo Proces peretvorennya domennogo imeni na adresu IP vikonuyetsya DNS serverom Zmist 1 Statichni ta dinamichni IP adresi 2 Klasifikaciya adres IP 3 Vidi IP adres 3 1 IPv4 3 2 IPv6 4 Struktura 5 Tipi adresaciyi 6 Porivnyannya tipiv adresaciyi 7 Osoblivi adresi IP 8 Stek protokoliv TCP IP 9 Instrumenti 10 Div takozh 11 Dzherela 12 Posilannya 13 PrimitkiStatichni ta dinamichni IP adresired Za metodom nalashtuvannya adresaciyi IP adresi podilyayutsya na statichni ta dinamichni Statichna postijna nezminna IP adresa ce adresa yaka vruchnu nalashtovuyetsya u nalashtuvannyah pristroyu Dinamichna nepostijna zminna IP adresa ce adresa sho nadayetsya avtomatichno DHCP serverom i vikoristovuyetsya protyagom pevnogo periodu chasu viznachenogo DHCP serverom yakij nadav IP adresu DHCP server mozhe buti nalashtovanij dlya vidachi zakriplenoyi adresi pevnomu pristroyu Klasifikaciya adres IPred Zalezhno vid rozmiriv merezhi kilkist adres variyuyetsya Dlya riznih potreb isnuye kilka klasiv merezh vid yakih zalezhit maksimalna kilkist adres dlya hostiv Class A Vklyuchaye merezhi z 1 0 0 0 do 126 255 255 255 Nomer merezhi viznachayetsya pershim oktetom Ce zabezpechuye 24 rozryadnu chastinu dlya poznachennya hostiv Daye mozhlivist vikoristovuvati priblizno 16 miljoniv hostiv u merezhi Class B Vmishaye merezhi z 128 0 0 0 do 191 255 255 255 Nomer merezhi viznachayetsya pershimi dvoma oktetami Vklyuchaye 16320 merezh z 65024 hostami u kozhnij Class C Diapazon merezh vid 192 0 0 0 do 223 255 255 255 Nomer merezhi viznachayetsya troma pershimi oktetami Narahovuye blizko 2 miljoniv merezh z 254 hostami u kozhnij Class D E Adresi yaki nalichuyut diapazon z 224 0 0 0 do 254 0 0 0 dzherelo ye abo doslidnimi abo zberezheni dlya vikoristannya u majbutnomu i ne opisuyut bud yakoyi merezhi Klasifikaciya adres vidpovidala potrebam na pochatkovih stadiyah rozvitku Internetu ale vona ne mogla zabezpechiti masshtabuvannya v umovah strimkogo zrostannya merezhi v 90 h rokah Sistema klasiv adresnogo prostoru bula zaminena bezklasovoyu marshrutizaciyeyu CIDR v 1993 roci CIDR bazuyetsya na maskuvanni pidmerezhi zminnih rozmiriv sho dozvolyaye rozpodilyati adresi ta provoditi marshrutizaciyu na osnovi prefiksiv dovilnoyi dovzhini Vidi IP adresred IPv4red Dokladnishe IPv4 IPv4 angl Internet Protocol version 4 chetverta versiya IP protokolu persha versiya shirokogo vzhitku IPv4 opisanij v RFC 791 veresen 1981 roku zaminiv RFC 760 sichen 1980 roku IPv4 vikoristovuye 32 bitovi adresi sho obmezhuyut adresnij prostir 4294967296 mozhlivimi unikalnimi adresami Zruchnoyu formoyu zapisu adresi IP IPv4 ye zapis u viglyadi chotiroh desyatkovih chisel znachennyam vid 0 do 255 rozdilenih krapkami napriklad 192 168 0 1 IPv6red Dokladnishe IPv6 IPv6 angl Internet Protocol version 6 nova versiya protokolu IP poklikana virishiti problemi z yakimi zitknulasya poperednya versiya IPv4 pri yiyi vikoristanni v Interneti za rahunok vikoristannya dovzhini adresi 128 bit zamist 32 Adresi rozdilyayutsya dvokrapkami n d fe80 0 0 0 200 f8ff fe21 67cf Velika kilkist nulovih grup mozhe buti propushena za dopomogoyu podvijnoyi dvokrapki fe80 200 f8ff fe21 67cf Takij propusk maye buti yedinim v adresi Strukturared Adresa IP skladayetsya z dvoh chastin nomera merezhi ta nomera vuzla U vipadku izolovanoyi merezhi yiyi adresa mozhe buti obrana administratorom z navmisno zarezervovanih dlya takih merezh blokiv adres 10 0 0 0 8 172 16 0 0 12 abo 192 168 0 0 16 Yaksho zh merezha povinna pracyuvati yak skladova chastina Internetu to adresa merezhi vidayetsya provajderom abo regionalnim internet reyestratorom Regional Internet Registry RIR Zgidno z danimi na sajti IANA 1 isnuye p yat RIR ARIN yakij obslugovuye Pivnichnu Ameriku APNIC yakij obslugovuye krayini Pivdenno Shidnoyi Aziyi AfriNIC yakij obslugovuye krayini Afriki LACNIC obslugovuye krayini Pivdennoyi Ameriki j basejnu Karibskogo morya ta RIPE NCC yakij obslugovuye Yevropu Centralnu Aziyu Blizkij Shid Regionalni reyestratori otrimuyut nomeri avtonomnih sistem ta veliki bloki adres u IANA a potim vidayut nomeri avtonomnih sistem ta bloki adres menshogo rozmiru lokalnim internet reyestratoram Local Internet Registries LIR zazvichaj ye velikimi provajderami Nomer vuzla v protokoli IP priznachayetsya nezalezhno vid lokalnoyi adresi vuzla Marshrutizator vhodit vidrazu do kilkoh merezh Tomu kozhen port marshrutizatora maye vlasnu adresu IR Kincevij vuzol takozh mozhe vhoditi do kilkoh merezh IP U comu vipadku komp yuter povinen mati kilka adres IP vidpovidno do kilkosti merezhevih pidklyuchen Takim chinom adresa IP identifikuye ne okremij komp yuter abo marshrutizator a odne merezhne z yednannya Tipi adresaciyired Ye dva sposobi viznachennya togo skilki bitiv vidvoditsya na masku pidmerezhi a skilki na adresu IP Spochatku vikoristovuvalasya klasova adresaciya INET ale z drugoyi polovini 1990 h rokiv vona bula vitisnena bezklasovoyu adresaciyeyu CIDR za yakoyi kilkist adres u merezhi viznachayetsya maskoyu pidmerezhi Maska ce chislo yake vikoristovuyetsya u pari z adresoyu IP dvijkovij zapis maski mistit odinici u tih rozryadah yaki povinni v adresi IP interpretuvatisya yak nomer merezhi Oskilki nomer merezhi ye ciloyu chastinoyu adresi odinici u masci takozh povinni stanoviti bezperervnu poslidovnist Dlya standartnih klasiv merezh maski mayut taki znachennya klas A 11111111 00000000 00000000 00000000 255 0 0 0 klas V 11111111 11111111 00000000 00000000 255 255 0 0 klas S 11111111 11111111 11111111 00000000 255 255 255 0 Porivnyannya tipiv adresaciyired Inodi zustrichayetsya zapis adres IP 192 168 5 0 24 Danij vid zapisu zaminyuye soboyu vkazivku diapazonu adres IP Chislo pislya pohiloyi riski oznachaye kilkist odinichnih rozryadiv u masci pidmerezhi Dlya navedenogo prikladu maska pidmerezhi bude mati dvijkovij viglyad 11111111 11111111 11111111 00000000 abo te zh same v desyatkovomu viglyadi 255 255 255 0 24 rozryadi adresi IP vidvodyatsya pid nomer merezhi a reshta 32 24 8 displaystyle 32 24 8 nbsp rozryadiv povnoyi adresi pid adresi hostiv ciyeyi merezhi adresu ciyeyi merezhi ta shirokomovnu adresu ciyeyi merezhi Razom 192 168 5 0 24 oznachaye diapazon adres hostiv vid 192 168 5 1 do 192 168 5 254 a tak samo 192 168 5 0 adresa merezhi ta 192 168 5 255 shirokomovna adresa merezhi Dlya obchislennya adresi merezhi ta shirokomovnoyi adresi merezhi vikoristovuyutsya formuli adresa merezhi IP bud yakogo komp yutera ciyeyi sitki AND MASK adresa merezhi dozvolyaye viznachiti sho komp yuteri v odnij merezhi shirokomovna adresa merezhi IP bud yakogo komp yutera ciyeyi merezhi OR NOT MASK shirokomovna adresa merezhi sprijmayetsya vsima komp yuterami merezhi yak dodatkovu svoyu adresu tobto paket na cyu adresu otrimayut usi hosti merezhi yak adresovani osobisto yim yaksho na merezhnij interfejs hosta yakij ne ye marshrutizatorom paketiv potrapit paket adresovanij ne jomu to vin bude vidkinutij Zapis adres IP iz zaznachennyam cherez slesh maski pidmerezhi zminnoyi dovzhini takozh nazivayut adresoyu CIDR na protivagu zvichajnomu zapisu bez vkazivki maski v operacijnih sistemah tipu UNIX takozh imenovanoyi adresoyu INET Osoblivi adresi IPred U protokoli IP isnuye kilka ugod pro specialni znachennya adres IP yaksho vsi biti adresi IP dorivnyuyut 1 to paket z takoyu adresoyu priznachennya rozsilayetsya usim vuzlam yaki znahodyatsya u tij zhe merezhi de j dzherelo cogo paketa Take rozsilannya nazivayut obmezhenim shirokomovnim povidomlennyam limited broadcast Yaksho u poli nomera vuzla priznachennya stoyat lishe odinici to paket z takoyu adresoyu rozsilayetsya usim vuzlam merezhi z zadanim nomerom merezhi Napriklad u merezhi 192 168 5 0 z maskoyu 255 255 255 0 paket z adresoyu 192 168 5 255 dostavlyaye usim vuzlam ciyeyi merezhi Take rozsilannya nazivayetsya shirokomovnim povidomlennyam direct broadcast Stek protokoliv TCP IPred Dokladnishe TCP IP Arhitektura protokoliv TCP IP priznachena dlya ob yednanoyi merezhi sho skladayetsya zi z yednanih mizh soboyu za dopomogoyu shlyuziv okremih riznoridnih komp yuternih pidmerezh Protokoli ciyeyi sim yi rozroblyalis dlya merezhi ARPANET Ministerstva oboroni SShA a piznishe otrimali shiroke vikoristannya u merezhah UNIX mashin ta vsesvitnij merezhi Internet Stek protokoliv TCP IP rozrobleno ta protestovano she do prijnyattya standartiv ISO a tomu iyerarhiyu upravlinnya v IP merezhah viznachayut p yatma rivnyami Hardware level Network interface Internet level Transport level Application level 1 nizhnij riven Hardware level riven aparatnogo zabezpechennya opisuye seredovishe peredavannya 2 riven Network interface merezhnij interfejs mistit aparatnozalezhne programne zabezpechennya yake zabezpechuye poshirennya informaciyi na pevnomu vidrizku seredovisha peredavannya 3 riven Internet mizhmerezhnij level predstavlenij protokolami IP ARP RARP ta ICMP 4 protokol IP ne zabezpechuye garantovanu dostavku paketiv zberezhennya poryadku ta cilisnosti yih potoku Ci zavdannya virishuyut protokoli TCP Transmission Control Protocol ta UDP User Datagram Protocol yaki vidnosyatsya do Transport transportnogo level 5 rivnyu Application prikladnomu level vidpovidayut prikladni zadachi sered yakih najbilsh vidomimi ye gipertekstovi zasobi viddalenogo dostupu WWW obmin fajlami FTP File Transfer Protocol protokol sluzhbi logichnih imen DNS Domain Name Service elektronna poshta SMTP Simple Mail Transfer Protocol ta emulyaciya terminalu viddalenogo UNIX servera TelNet Instrumentired V OS Windows svoyu adresu IP mozhna diznatis nabravshi ipconfig u komandnomu ryadku V OS Unix svoyu adresu IP mozhna diznatis nabravshi ifconfig v komandnomu ryadku Adresu IP yaka vidpovidaye domennomu imeni mozhna diznatis za dopomogoyu komandi nslookup example com Dlya otrimannya adresi IP kliyent mozhe vikoristovuvati odin z nastupnih protokoliv DHCP najposhirenishij protokol nalashtuvannya merezhnih parametriv BOOTP prostij protokol nalashtuvannya merezhnoyi adresi zazvichaj vikoristovuyetsya dlya bezdiskovih stancij Zeroconf protokol nalashtuvannya merezhnoyi adresi viznachennya imeni poshuk sluzhb RARP zastarilij protokol yakij vikoristovuye zvorotnu logiku z aparatnoyi adresi v logichnu populyarnu i donini u shirokomovnih merezhah protokolu ARP Ne pidtrimuye rozpovsyudzhennya informaciyi pro dovzhinu maski ne pidtrimuye VLSM Div takozhred IPv6 MAC adresa Internet Protocol TCP IP MarshrutizatorDzherelared Komp yuterni merezhi navchalnij posibnik A G Mikitishin M M Mitnik P D Stuhlyak V V Pasichnik Lviv Magnoliya 2006 2013 256 s ISBN 978 617 574 087 3 Burov Ye V Komp yuterni merezhi pidruchnik Yevgen Viktorovich Burov Lviv Magnoliya 2006 2010 262 s ISBN 966 8340 69 8Posilannyared Viznachennya vlasnoyi IP adresi Arhivovano 21 sichnya 2013 u Wayback Machine IP Subnet Calculator Arhivovano 5 bereznya 2013 u Wayback Machine angl IP Subnet Creator angl IP Location Arhivovano 24 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl IP Address Lookup Arhivovano 2 bereznya 2013 u Wayback Machine angl IP Address Lookup of any IP address Arhivovano 27 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Informaciya pro zovnishnij IP Arhivovano 24 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros Primitkired IANA Number Resources Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 12 lyutogo 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title IP adresa amp oldid 43968284