Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

IGAT I перший магістральний газопровід в історії Ірану споруджений для постачання природного газу до СРСР а також ряду і

IGAT I

IGAT I

IGAT I — перший магістральний газопровід в історії Ірану, споруджений для постачання природного газу до СРСР, а також ряду іранських провінцій.

image
image
Бід-Боланд
image
Саве
image
Ісфахан
image
Тегеран
image
Астара
image
Решт
Пункти, сполучені трубопроводом

У 1960-х роках в Ірані почали робити перші кроки з використання блакитного палива, передусім попутного газу, який у великих обсягах отримували під час розробки нафтових родовищ та майже весь спалювали. Спершу це були доволі незначні проєкти, в межах яких спорудили газопроводи та Месджеде-Солейман – Бендер-Махшахр. Того ж десятиліття уклали угоду з СРСР про значно більші обсяги поставок — 10 млрд м3 на рік — та запланували використовувати ще 7 млрд м3 для внутрішнього споживання. Джерелом поставок став газопереробний завод Бід-Боланд у провінції Хузестан, від якого проклали Iran Gas Trunkline І (Перший Іранський магістральний газопровід), введений в дію у 1970-му.

Довжина основної ділянки системи від Бід-Боланда до кордону з СРСР становить 1103 км, при цьому перші 600 км маршруту — до місця початку відгалуження на Тегеран у Саве — виконали в діаметрі 1050 мм, тоді як на наступній частині траси використали діаметр 1000 мм (щойно згадане відгалуження до столиці має діаметр 1250 мм). На радянському кордоні ресурс передавався до трубопроводу Астара – Казі-Магомед.

На своєму шляху трубопровід, окрім столиці, живить міста Ісфаган (тут знаходиться металургійний завод, зведений за тим же радянсько-іранським контрактом, що і газопровід, який став одним із базових споживачів протранспортованого по IGAT I блакитного палива), Кашан, Кум, Решт та Астара. Загальна довжина бічних ліній системи, що постачають блакитне паливо іранським споживачам, становить 667 км.

Траса починається на висоті 300 метрів та прямує через гори Загрос, досягаючи максимальної відмітки у 2700 метрів. У північній частині маршруту газопровід перетинає гори Ельбурс, підіймаючись при цьому на висоту 2000 метрів. Останні 120 км траси до прикордонної Астари прокладені в западині Каспійського моря та лежать на 10 метрів нижче відмітки світового океану. Під час прокладання газопроводу облаштували сім переходів під руслами річок та один мостовий перехід на Сефідруд. Трубопровід проклали під землею на глибині не менше 1 метра, за виключенням окремих відтинків гірської місцевості, де цей показник становить 0,3 метра.

Перекачування газу забезпечують десять компресорних станцій, на яких встановили 10 турбін компанії English Electric потужністю по 8700 к.с. (6,5 МВт) та 34 турбіни виробництва СРСР потужністю по 11400 к.с. Перші п'ять станцій ввели в дію у 1971-му, а в 1975-му запустили ще п'ять.

Після Ісламської революції представники Ірану підвищили ціни на ресурс у 5 раз (з 27 до 134 доларів за тисячу кубічних метрів), що призвело до повної зупинки поставок у квітні 1980. Враховуючи простої газопроводу, у 1987-му виник проєкт його використання для транспортування нафти в обхід Перської затоки, де під час Ірано-іракської війни обидві сторони завдавали ударів по танкерному флоту супротивника. Після обладнання трубопроводу насосними станціями планувалось щодобове перекачування по ньому 700 тисяч барелів нафти, яку потім мали доправляти до чорноморського узбережжя. Втім, після припинення війни у 1988-му проєкт став непотрібним.

Поставки газу до СРСР відновились у невеликих обсягах лише в 1990-му, а вже наступного року припинились у зв'язку із зникненням покупця. Згодом наявну інфраструктуру використовували для обмінних операцій з Азербайджаном — через Астару до іранської газотранспортної системи приймали ресурс азербайджанського походження з постачанням відповідних обсягів до Нахічеванського ексклаву по трубопроводу до Джульфи.

Примітки

  1. SADID INDUSTRIAL GROUP Feb, 2012.
  2. Masseron, Jean (1990). Petroleum Economics (англ.). Editions OPHRYS. ISBN .
  3. . iranicaonline.org. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. Moosavi, M.; Lajevardi, J.; Rezai, A. A. (1 березня 1969). IGAT pipe line will use 34 USSR-made turbine compressors. [Iran]. Pipe Line Ind.; (United States) (English) . Т. 30:3. Процитовано 19 лютого 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

IGAT I pershij magistralnij gazoprovid v istoriyi Iranu sporudzhenij dlya postachannya prirodnogo gazu do SRSR a takozh ryadu iranskih provincij Bid Boland Save Isfahan Tegeran Astara ReshtPunkti spolucheni truboprovodom U 1960 h rokah v Irani pochali robiti pershi kroki z vikoristannya blakitnogo paliva peredusim poputnogo gazu yakij u velikih obsyagah otrimuvali pid chas rozrobki naftovih rodovish ta majzhe ves spalyuvali Spershu ce buli dovoli neznachni proyekti v mezhah yakih sporudili gazoprovodi ta Mesdzhede Solejman Bender Mahshahr Togo zh desyatilittya uklali ugodu z SRSR pro znachno bilshi obsyagi postavok 10 mlrd m3 na rik ta zaplanuvali vikoristovuvati she 7 mlrd m3 dlya vnutrishnogo spozhivannya Dzherelom postavok stav gazopererobnij zavod Bid Boland u provinciyi Huzestan vid yakogo proklali Iran Gas Trunkline I Pershij Iranskij magistralnij gazoprovid vvedenij v diyu u 1970 mu Dovzhina osnovnoyi dilyanki sistemi vid Bid Bolanda do kordonu z SRSR stanovit 1103 km pri comu pershi 600 km marshrutu do miscya pochatku vidgaluzhennya na Tegeran u Save vikonali v diametri 1050 mm todi yak na nastupnij chastini trasi vikoristali diametr 1000 mm shojno zgadane vidgaluzhennya do stolici maye diametr 1250 mm Na radyanskomu kordoni resurs peredavavsya do truboprovodu Astara Kazi Magomed Na svoyemu shlyahu truboprovid okrim stolici zhivit mista Isfagan tut znahoditsya metalurgijnij zavod zvedenij za tim zhe radyansko iranskim kontraktom sho i gazoprovid yakij stav odnim iz bazovih spozhivachiv protransportovanogo po IGAT I blakitnogo paliva Kashan Kum Resht ta Astara Zagalna dovzhina bichnih linij sistemi sho postachayut blakitne palivo iranskim spozhivacham stanovit 667 km Trasa pochinayetsya na visoti 300 metriv ta pryamuye cherez gori Zagros dosyagayuchi maksimalnoyi vidmitki u 2700 metriv U pivnichnij chastini marshrutu gazoprovid peretinaye gori Elburs pidijmayuchis pri comu na visotu 2000 metriv Ostanni 120 km trasi do prikordonnoyi Astari prokladeni v zapadini Kaspijskogo morya ta lezhat na 10 metriv nizhche vidmitki svitovogo okeanu Pid chas prokladannya gazoprovodu oblashtuvali sim perehodiv pid ruslami richok ta odin mostovij perehid na Sefidrud Truboprovid proklali pid zemleyu na glibini ne menshe 1 metra za viklyuchennyam okremih vidtinkiv girskoyi miscevosti de cej pokaznik stanovit 0 3 metra Perekachuvannya gazu zabezpechuyut desyat kompresornih stancij na yakih vstanovili 10 turbin kompaniyi English Electric potuzhnistyu po 8700 k s 6 5 MVt ta 34 turbini virobnictva SRSR potuzhnistyu po 11400 k s Pershi p yat stancij vveli v diyu u 1971 mu a v 1975 mu zapustili she p yat Pislya Islamskoyi revolyuciyi predstavniki Iranu pidvishili cini na resurs u 5 raz z 27 do 134 dolariv za tisyachu kubichnih metriv sho prizvelo do povnoyi zupinki postavok u kvitni 1980 Vrahovuyuchi prostoyi gazoprovodu u 1987 mu vinik proyekt jogo vikoristannya dlya transportuvannya nafti v obhid Perskoyi zatoki de pid chas Irano irakskoyi vijni obidvi storoni zavdavali udariv po tankernomu flotu suprotivnika Pislya obladnannya truboprovodu nasosnimi stanciyami planuvalos shodobove perekachuvannya po nomu 700 tisyach bareliv nafti yaku potim mali dopravlyati do chornomorskogo uzberezhzhya Vtim pislya pripinennya vijni u 1988 mu proyekt stav nepotribnim Postavki gazu do SRSR vidnovilis u nevelikih obsyagah lishe v 1990 mu a vzhe nastupnogo roku pripinilis u zv yazku iz zniknennyam pokupcya Zgodom nayavnu infrastrukturu vikoristovuvali dlya obminnih operacij z Azerbajdzhanom cherez Astaru do iranskoyi gazotransportnoyi sistemi prijmali resurs azerbajdzhanskogo pohodzhennya z postachannyam vidpovidnih obsyagiv do Nahichevanskogo eksklavu po truboprovodu do Dzhulfi PrimitkiSADID INDUSTRIAL GROUP Feb 2012 Masseron Jean 1990 Petroleum Economics angl Editions OPHRYS ISBN 978 2 7108 1068 1 iranicaonline org Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 19 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Moosavi M Lajevardi J Rezai A A 1 bereznya 1969 IGAT pipe line will use 34 USSR made turbine compressors Iran Pipe Line Ind United States English T 30 3 Procitovano 19 lyutogo 2021

Дата публікації:
Топ