Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
I-14 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
 | |
| Історія | |
|---|---|
  Японія | |
| Назва: | I-14 |
| Будівник: | верф Kawasaki в Кобе |
| Закладений: | 18 травня 1943 |
| Спуск на воду: | 14 березня 1944 |
| На службі: | 14 березня 1945 |
| Доля: | 28 травня 1946 потоплений як ціль біля Перл-Гарбору |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Підводний човен типу А Modified 2 (I-13) |
| Водотоннажність: | 3661 над водою, 4838 при зануренні |
| Довжина: | 113,7 м |
| Ширина: | 11,7 м |
| Осадка: | 5,89 м |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 16,75 вузла (над водою), 5,5 вузла (при зануренні) |
| Дальність плавання: | 39 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою) |
| Максимальна глибина: | 100 м |
| Екіпаж: | 108 |
| Озброєння: |
|
Початок історії корабля
І-14 спорудили 1945 року на верфі компанії Kawasaki в Кобе. Він став другим і останнім із завершених кораблів типу A Modified 2 (він же клас I-13), які створили на основі типу A Modified 1 (I-12), при цьому вже на етапі спорудження корпуси, закладені для класу І-12, переробили під клас І-13.
На І-14 встановили менш потужні дизелі та електромотори, що призвело до зменшення надводної та підводної швидкості. Дальність автономного плавання при цьому теж зменшилась, але несуттєво. Озброєння залишилось без змін (хоча запас торпед зменшився з 18 до 12) за виключенням зенітного — замість двох спарених зенітних автоматів човен отримав два строєні і один одинарний.
Кораблі попередніх типів А та A Mod.1 планувались як флагмани ескадр, а тому частина їхнього простору використовувалась під центри управління. На типі A Mod.2 замість цього розширили ангар, який тепер міг вмістити не один, а два літаки, причому не розвідувальних, а здатних нести 450-мм торпеду або 800-кг авіабомбу.
Бойова служба
Первісно планувалось, що І-14 стане одним з п'яти підводних човнів, які забезпечать повітряну атаку на шлюзи Панамського каналу, що в разі успіху вивело б з ладу цю комунікацію на кілька місяців. Втім, ще до завершення І-14 цю операцію скасували.
Навесні 1945-го човен вирішили залучити для нальоту на Сан-Франциско. Тим часом завдяки успішним діям союзників логістична ситуація для метрополії стала настільки важкою, що 27 травня — 3 червня 1945-го І-14 з метою заправки паливом здійснив похід із Внутрішнього Японського моря до корейського порту Чінкай (наразі Чінхегу, на південному узбережжі Корейського півострова), а потім до затоки Нанао на західному узбережжі острова Хонсю (поблизу міста Тояма). Під час рейсу човну довелось пройти через сильно заміновані протоку Сімоносекі (між островами Хонсю та Кюсю) та Цусімську протоку. В затоці Нанао човен провів численні тренування із запуску своїх літаків.
На початку червня 1945-го японське командування в черговий раз обрало для І-14 нове завдання. На цей раз планувався авіаційний рейд на атол Уліті (західні Каролінські острови), де союзники створили велику якірну стоянку. На І-14 при цьому покладалась розвідувальна частина операції, для чого човен мав прийняти на борт інші літаки — Nakajima C6N «Саюн» — у розібраному вигляді. Далі їх належало доправити на атол Трук (центральні Каролінські острови), де у блокаді перебувала колишня головна база японського ВМФ в Океанії. Після збірки на Труці «Саюн»-и мали провести розвідку Уліті, що допомогло б спланувати удар шести літаків з підводних човнів I-400 та I-401. Аналогічне з І-14 завдання отримав і човен I-13.
6 липня 1945-го І-14 прибув до Омінато (важлива військово-морська база на північному завершенні Хонсю), де завантажили два «Саюн»-а, після чого 17 липня — 4 серпня човен здійснив перехід з метрополії на Трук. Під час прямування через район західніше Маріанських островів на І-14 влаштували полювання ворожі надводні кораблі, які утримували японський човен під водою 35 годин, проте І-14 вдалось використати сноркель та підзарядити батареї.
Передбачалось, що по завершенні операції І-14 вирушить до Сінгапуру, де прийме на борт стандартні бомбардувальники для чергової атаки на Уліті. Втім, 15 серпня 1945-го Японія капітулювала і всю операцію скасували.
18 серпня 1945-го човен рушив з Труку до метрополії у надводному положенні та вивішеним чорним прапором, який означав капітуляцію. 27 серпня І-14 здалась американським есмінцям за кілька сотень кілометрів від Токіо.
У грудні 1945 — січні 1946 човен перегнали з Японії до Перл-Гарбору, а 28 травня 1946-го використали як ціль при випробуваннях торпед.
Примітки
- Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 11 грудня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I 14 pidvodnij choven Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni IstoriyaYaponiyaNazva I 14Budivnik verf Kawasaki v KobeZakladenij 18 travnya 1943Spusk na vodu 14 bereznya 1944Na sluzhbi 14 bereznya 1945Dolya 28 travnya 1946 potoplenij yak cil bilya Perl Garboru Osnovni harakteristikiKlas i tip Pidvodnij choven tipu A Modified 2 I 13 Vodotonnazhnist 3661 nad vodoyu 4838 pri zanurenniDovzhina 113 7 mShirina 11 7 mOsadka 5 89 mDviguni 2 dizeli potuzhnistyu po 1 64 MVt elektromotori potuzhnistyu po 0 22 MVtShvidkist 16 75 vuzla nad vodoyu 5 5 vuzla pri zanurenni Dalnist plavannya 39 000 km pri shvidkosti 16 vuzliv nad vodoyu Maksimalna glibina 100 mEkipazh 108Ozbroyennya 6 533 mm torpednih aparativ usi nosovi 12 torped 1 140 mm palubna garmata 40 kalibriv zenitne ozbroyennya 2 h 3 1 h 1 25 mm Tip 96 2 litaki Aichi M6A1 Sejran Pochatok istoriyi korablyaI 14 sporudili 1945 roku na verfi kompaniyi Kawasaki v Kobe Vin stav drugim i ostannim iz zavershenih korabliv tipu A Modified 2 vin zhe klas I 13 yaki stvorili na osnovi tipu A Modified 1 I 12 pri comu vzhe na etapi sporudzhennya korpusi zakladeni dlya klasu I 12 pererobili pid klas I 13 Na I 14 vstanovili mensh potuzhni dizeli ta elektromotori sho prizvelo do zmenshennya nadvodnoyi ta pidvodnoyi shvidkosti Dalnist avtonomnogo plavannya pri comu tezh zmenshilas ale nesuttyevo Ozbroyennya zalishilos bez zmin hocha zapas torped zmenshivsya z 18 do 12 za viklyuchennyam zenitnogo zamist dvoh sparenih zenitnih avtomativ choven otrimav dva stroyeni i odin odinarnij Korabli poperednih tipiv A ta A Mod 1 planuvalis yak flagmani eskadr a tomu chastina yihnogo prostoru vikoristovuvalas pid centri upravlinnya Na tipi A Mod 2 zamist cogo rozshirili angar yakij teper mig vmistiti ne odin a dva litaki prichomu ne rozviduvalnih a zdatnih nesti 450 mm torpedu abo 800 kg aviabombu Bojova sluzhbaPervisno planuvalos sho I 14 stane odnim z p yati pidvodnih chovniv yaki zabezpechat povitryanu ataku na shlyuzi Panamskogo kanalu sho v razi uspihu vivelo b z ladu cyu komunikaciyu na kilka misyaciv Vtim she do zavershennya I 14 cyu operaciyu skasuvali Navesni 1945 go choven virishili zaluchiti dlya nalotu na San Francisko Tim chasom zavdyaki uspishnim diyam soyuznikiv logistichna situaciya dlya metropoliyi stala nastilki vazhkoyu sho 27 travnya 3 chervnya 1945 go I 14 z metoyu zapravki palivom zdijsniv pohid iz Vnutrishnogo Yaponskogo morya do korejskogo portu Chinkaj narazi Chinhegu na pivdennomu uzberezhzhi Korejskogo pivostrova a potim do zatoki Nanao na zahidnomu uzberezhzhi ostrova Honsyu poblizu mista Toyama Pid chas rejsu chovnu dovelos projti cherez silno zaminovani protoku Simonoseki mizh ostrovami Honsyu ta Kyusyu ta Cusimsku protoku V zatoci Nanao choven proviv chislenni trenuvannya iz zapusku svoyih litakiv Na pochatku chervnya 1945 go yaponske komanduvannya v chergovij raz obralo dlya I 14 nove zavdannya Na cej raz planuvavsya aviacijnij rejd na atol Uliti zahidni Karolinski ostrovi de soyuzniki stvorili veliku yakirnu stoyanku Na I 14 pri comu pokladalas rozviduvalna chastina operaciyi dlya chogo choven mav prijnyati na bort inshi litaki Nakajima C6N Sayun u rozibranomu viglyadi Dali yih nalezhalo dopraviti na atol Truk centralni Karolinski ostrovi de u blokadi perebuvala kolishnya golovna baza yaponskogo VMF v Okeaniyi Pislya zbirki na Truci Sayun i mali provesti rozvidku Uliti sho dopomoglo b splanuvati udar shesti litakiv z pidvodnih chovniv I 400 ta I 401 Analogichne z I 14 zavdannya otrimav i choven I 13 6 lipnya 1945 go I 14 pribuv do Ominato vazhliva vijskovo morska baza na pivnichnomu zavershenni Honsyu de zavantazhili dva Sayun a pislya chogo 17 lipnya 4 serpnya choven zdijsniv perehid z metropoliyi na Truk Pid chas pryamuvannya cherez rajon zahidnishe Marianskih ostroviv na I 14 vlashtuvali polyuvannya vorozhi nadvodni korabli yaki utrimuvali yaponskij choven pid vodoyu 35 godin prote I 14 vdalos vikoristati snorkel ta pidzaryaditi batareyi Peredbachalos sho po zavershenni operaciyi I 14 virushit do Singapuru de prijme na bort standartni bombarduvalniki dlya chergovoyi ataki na Uliti Vtim 15 serpnya 1945 go Yaponiya kapitulyuvala i vsyu operaciyu skasuvali 18 serpnya 1945 go choven rushiv z Truku do metropoliyi u nadvodnomu polozhenni ta vivishenim chornim praporom yakij oznachav kapitulyaciyu 27 serpnya I 14 zdalas amerikanskim esmincyam za kilka soten kilometriv vid Tokio U grudni 1945 sichni 1946 choven peregnali z Yaponiyi do Perl Garboru a 28 travnya 1946 go vikoristali yak cil pri viprobuvannyah torped PrimitkiImperial Submarines www combinedfleet com Procitovano 11 grudnya 2022