Hierochloe odorata

Чаполоч пахуча
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Однодольні (Liliopsida) Підклас: Commelinids Порядок: Тонконогоцвіті (Poales) Родина: Тонконогові (Poaceae) або Злакові (Gramineae) Підродина: Мітлицевидні (Pooideae) Триба: Poeae Підтриба: Рід: (Hierochloë) Вид: Чаполоч пахуча
Біноміальна назва
Hierochloe odorata (L.) P.Beauv., 1812
Синоніми
Anthoxanthum nitens (Weber) Y.Schouten & Veldkamp
Посилання
IPNI: 404913-1 ITIS: 565874 40854, 565874 NCBI: 2592077

Чаполоч пахуча (Hierochloë odorata (L.) P.Beauv.) — вид трав'янистих рослин з підродини мітлицевидних (Pooideae). Місцеві назви — чапула, чапол, зубрівка та ін.

Біоморфологічна характеристика

Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгими повзучими кореневищами. Стебла голі, висхідні, гладенькі, з порожнистими міжвузлями і потовщеними вузлами. Листки чергові, плоскі, на безплідних пагонах — широколінійні (5-6 мм завширшки), зісподу зелені, голі, зверху сіро-зелені, стеблові листки лінійно-ланцетні, укорочені, з видовженими гладенькими або шорсткими піхвами. Язичок довгий (2-4 мм завдовжки), гострий. Суцвіття — верхівкова яйцеподібна розлога волоть (5-8 см завдовжки) з тонкими гладенькими гілочками. Колоски дрібні (3-5 мм завдовжки), яйцеподібні, трохи стиснуті з боків, блискучі, золотисто-бурі, триквіткові, середні квітки двостатеві, бічні — тичинкові. Колоскові луски шипуваті, по краю з довгими війками. Нижні квіткові луски в тичинкових квітках шкірясті, війчасті по краю, з коротким остюком, що виходить біля верхівки або середини спинки. Тичинок у тичинкових квітках три, в двостатевих — дві. Маточка одна, з верхньою зав'яззю і двома перистими приймочками. Плід — довгаста зернівка.

Росте в соснових і мішаних лісах, на пісках, лісокультурних площах, вирубках, галявинах. Цвіте у травні — червні. Поширена переважно в лісовій зоні України. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській і Чернігівській областях. Запаси сировини значні.

Близький вид

(H. stepporum Smirn.) Відрізняється від попереднього виду видовженими стебловими листками, більшими китицями (10-12 см завдовжки) з кососпрямованими вгору гілочками. Внутрішні колоскові луски голі, широколанцетні. Росте по чагарниках, лісових луках. Світлолюбна рослина. Поширена переважно в лісостепових і степових районах України.

Практичне використання

Харчова, фітомеліоративна, плетивна рослина.

Рослина містить глікозид кумарин, який надає їй ароматичного запаху, деякі алкалоїди використовують як апетитний і шлунковий засіб.

У лікеро-горілчаному виробництві використовується для приготування ароматних настоїв, харчових есенцій. Характерним прикладом використання у цій галузі є міцна настоянка «Зубрівка»

Кормове значення чаполочі пахучої незначне, але домішка її до сіна дуже корисна, сприяє збільшенню надоїв і підвищенню якості молока. У великих кількостях чаполоч шкідлива. Використовується для плетива. Завдяки посухостійкості і наявності добре розвинених кореневищ придатна для закріплення схилів і насипів.

Чаполоч степова має аналогічне використання.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають рослину після цвітіння, зрізуючи листки й безплідні пагони серпами або ножами вище прикореневих буруватих листків. Квіткові волоті вибраковують. Сушать на повітрі без доступу прямих сонячних променів. Висушену траву зв'язують у пучки (50-60 см завдовжки і 3-5 см завтовшки). Пакують у тюки вагою по 50 кг, зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. Термін зберігання — до двох років.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

1. чаполоч пахуча // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

Посилання

• Чаполоч пахуча // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 457. — .
• Чаполоч пахуча // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• ЧАПОЛОЧ [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• eMonocot 1.0.5^{[недоступне посилання з липня 2019]}