Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Га Арец івр הארץ Країна найстаріша щоденна газета Ізраїлю виходить івритом та англійською Заснована за назвою Hadashot H

Ha'aretz

Ha'aretz

«Га-Арец» (івр. הארץ‎ — Країна) — найстаріша щоденна газета Ізраїлю, виходить івритом та англійською. Заснована за назвою «Hadashot Ha'aretz» — «Новини Країни» в Палестині британською окупаційною владою 1918 року. У 1919 стала виразником поглядів сіоністів-соціалістів, які емігрували з України, а в 1937 році придбана сім'єю Шокен.

івр. הארץ‎‎
англ. Haaretz
image
Логотип газети

image


Країна image Ізраїль[4]
Тип щоденна (крім суботи)
Мова d, англійська, іврит[4]
Політична належність соціал-лібералізм, соціал-демократія і лібералізм
Видавець d
Формат Berliner
Періодичність 1 доба
Засновано 1919[5]
Власник [en] (60%)
М. Дюмонт Шауберг (20%)
Леонід Невзлін (20%)
Редактор Алуф Бен
Головний офіс
— адресаשוקן 21, תל אביב, 61001[4]
32°03′07″ пн. ш. 34°46′20″ сх. д. / 32.052027066186461468° пн. ш. 34.77247308167169848° сх. д. / 32.052027066186461468; 34.77247308167169848
Наклад 72 000
(п'ятниця: 100 000)
haaretz.com​(англ.)
haaretz.co.il​(івр.)
image Га-Арец у Вікісховищі

Загальна інформація

Виходить паралельно на івриті та англійською мовою у форматі Берлінер. Англійське видання продається спільно з International Herald Tribune. Обидві версії представлені в інтернеті. У Північній Америці, га-Арец виходить як тижневик, комбінуючи статті п'ятничного випуску з оглядом новин решти частини тижня.

У порівнянні з іншими великими газетами в Ізраїлі, га-Арец використовує менші за розміром і довжиною заголовки і шрифти. Менше місця зайнято ілюстраціями, більше — аналітикою. Його редакційні статті, і головне, op-ed, розміщуються на другій сторінці, вважаються найбільш впливовими серед представників влади і верхніх соціальних верств суспільства. Крім новин, «Га-Арец» публікує тематичні статті з соціально-економічних та екологічних питань, а також книжкові та театральні огляди, журналістські розслідування та політичні коментарі.

Основна частина тиражу розповсюджується за передплатою, і в цьому теж відміна від решти ізраїльських газет. У видання на івриті 65 000 передплатників, в англомовного — 15 000. За звітами самої газети на основі оплати передплатників повідомляється, що її тираж становить 65 000, щодня продається 72 000 примірників і по вихідних 100 000 примірників газети. Основну масу читачів становить інтелігенція і політичні та економічні еліти Ізраїлю. Статистичні дослідження газетного ринку Ізраїлю показали, що «імовірність того, що людина читає га-Арец, підвищується з доходом і суспільним становищем». Незважаючи на менший тираж в порівнянні з газетами Едіот Ахронот і Маарів, вважається, що «Га-Арец» надає більший, ніж вони, вплив на політичне життя країни.

Редакційна політика і думки

«Га-Арец» позиціонує себе як «ліберальне» видання стосовно як внутрішніх, так і міжнародних справ. Ряд джерел називають її «ліберальною», інші — «лівою» і «вкрай лівою».

Головні редактори газети

  • (1922—1939)
  • (1939—1990)
  • (1991—2004)
  • (2004—2008)
  • (2008—2011)
  • (2011-)

Автори газети

  •  — письменник, публіцист
  • Моше Аренс — колумніст
  •  — провідний спеціаліст газети по російськомовному населенню
  •  — військовий кореспондент
  • ([en]) — глава американського бюро газети
  •  — провідний ресторанний і винний критик в Ізраїлі
  •  — провідний оглядач і автор редакційних статей
  •  — автор статей по палестинській тематиці
  •  — колумніст і автор репортажів по палестинській тематиці

Критика газети

У квітні 2002 року письменниця написала відкритий лист у «га-Арец», в якому писала, що антисіонізм газети став «тупим і злісним». Лінор прийшла до висновку, що Держава Ізраїль викликає у керівництва газети огиду. Вона вирішила скасувати підписку на газету, яка всіляко намагалася змусити її соромитися свого сіонізму, патріотизму та інтелекту. Видавець газети Амос Шокен відповів на лист і заперечував, що «га-Арец» підтримує відмову від військової служби і є антисіоністської газетою .

У травні 2005 року Амос Шокен опублікував у своїй газеті статтю, в якій, серед іншого, стверджував, що Ізраїль став «державою апартеїду» . Шокену відповіли правознавець , журналіст [en] і багато інших. Професор Рубінштейн відзначив, що Шокен помиляється і, обмежуючи імміграцію, Ізраїль діє в рамках міжнародного права. Дан Маргаліт висловив думку, що Шокен не просто надає свободу діяльності журналістам і , а є лідером медіагрупи і «веде за собою тих, хто зневажає цінності сіонізму».

У статті, опублікованій в 2008 році в журналі «Ерец Ахерет», журналіст і письменник [en] описує той дух презирства до ізраїльтян, який, на його думку, панує в газеті «га-Арец». Він пише, що газета просуває «радикальні антисіоністські погляди, звані постсіонізмом», і відводить центральне місце «делігітимації … права євреїв на самовизначення». Тауб також піддає різкій критиці готовність видавця газети Амоса Шокена переглянути слова державного гімну «Хатіква», оскільки арабській меншині важко ідентифікувати себе з цими словами.

Примітки

  1. . сайт . 12.06.2011. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 30 березня 2014.
  2. . Сайт «IzRus.co.il». 01.08.2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2011.
  3. . Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 19 серпня 2015.
  4. https://www.nli.org.il/media/4693/israeli-publishers.csv
  5. https://dacenter.tau.ac.il/sites/abraham.tau.ac.il/files/media_server/daniel%20abraham/kesher/14/Kesher%2014_Naor.pdf
  6. O. Elyada, " Haaretz 1918—1937: From an Establishment-Sponsored Newspaper to a Commercial Newspaper, " in: Kesher, 29 (2001) (івр.)
  7. Beckerman, Gal (September / October 2005). . . Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 14 березня 2009.
  8. Haaretz (26 жовтня 2007). Subscribe to Haaretz. Haaretz.[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Stephen Glazin (6 вересня 2007). . The Nation. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 19 серпня 2015.
  10. Haaretz service. Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief. [ 11 лютого 2009 у Wayback Machine.] Haaretz , Feb 13, 2008.
  11. Rebecca L. Torstrick. http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71 [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.] Culture and Customs of Israel ]. Greenwood Publishing Group, 2006
  12. Idith Zertal, Chaya Galai. Israel's Holocaust and the Politics of Nationhood [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Cambridge University Press, 2005.
  13. Elizabeth Poole, John E. Richardson. Muslims and the News Media [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. I.B.Tauris, 2006 /
  14. Dan Caspi, Yehiel Limor. The IN / Outsiders: Mass Media in Israel . Hampton Press, 1999. p. 79.
  15. Haaretz.com. About Haaretz. [ 2010-04-04 у Wayback Machine.]
  16. Dan Caspi: Media Decentralization: The Case of Israel's Local Newspapers . [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.] Transaction Publishers, 1986.
  17. Ira Sharkansky: The Politics of Religion and the Religion of Politics: Looking at Israel [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Lexington Books, 2000.
  18. Rebecca L. Torstrick. Culture and Customs of Israel [ 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Greenwood Publishing Group, 2006
  19. . Архів оригіналу за 3 травня 2004. Процитовано 19 серпня 2015.
  20. . BBC News. 2 лютого 2004. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 5 березня 2010.
  21. . IzRus.co.il. 16.11.2012. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
  22. Ірит Лінор (25.04.2002). . ynet. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 29 березня 2014.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Га-Арец
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (липень 2020)
image Це незавершена стаття про Ізраїль.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ga Arec ivr הארץ Krayina najstarisha shodenna gazeta Izrayilyu vihodit ivritom ta anglijskoyu Zasnovana za nazvoyu Hadashot Ha aretz Novini Krayini v Palestini britanskoyu okupacijnoyu vladoyu 1918 roku U 1919 stala viraznikom poglyadiv sionistiv socialistiv yaki emigruvali z Ukrayini a v 1937 roci pridbana sim yeyu Shoken ivr הארץ angl HaaretzLogotip gazetiKrayina Izrayil 4 Tip shodenna krim suboti Mova d anglijska ivrit 4 Politichna nalezhnist social liberalizm social demokratiya i liberalizmVidavec dFormat BerlinerPeriodichnist 1 dobaZasnovano 1919 5 Vlasnik en 60 M Dyumont Shauberg 20 Leonid Nevzlin 20 Redaktor Aluf BenGolovnij ofis adresaשוקן 21 תל אביב 61001 4 32 03 07 pn sh 34 46 20 sh d 32 052027066186461468 pn sh 34 77247308167169848 sh d 32 052027066186461468 34 77247308167169848Naklad 72 000 p yatnicya 100 000 haaretz com angl haaretz co il ivr Ga Arec u VikishovishiZagalna informaciyaVihodit paralelno na ivriti ta anglijskoyu movoyu u formati Berliner Anglijske vidannya prodayetsya spilno z International Herald Tribune Obidvi versiyi predstavleni v interneti U Pivnichnij Americi ga Arec vihodit yak tizhnevik kombinuyuchi statti p yatnichnogo vipusku z oglyadom novin reshti chastini tizhnya U porivnyanni z inshimi velikimi gazetami v Izrayili ga Arec vikoristovuye menshi za rozmirom i dovzhinoyu zagolovki i shrifti Menshe miscya zajnyato ilyustraciyami bilshe analitikoyu Jogo redakcijni statti i golovne op ed rozmishuyutsya na drugij storinci vvazhayutsya najbilsh vplivovimi sered predstavnikiv vladi i verhnih socialnih verstv suspilstva Krim novin Ga Arec publikuye tematichni statti z socialno ekonomichnih ta ekologichnih pitan a takozh knizhkovi ta teatralni oglyadi zhurnalistski rozsliduvannya ta politichni komentari Osnovna chastina tirazhu rozpovsyudzhuyetsya za peredplatoyu i v comu tezh vidmina vid reshti izrayilskih gazet U vidannya na ivriti 65 000 peredplatnikiv v anglomovnogo 15 000 Za zvitami samoyi gazeti na osnovi oplati peredplatnikiv povidomlyayetsya sho yiyi tirazh stanovit 65 000 shodnya prodayetsya 72 000 primirnikiv i po vihidnih 100 000 primirnikiv gazeti Osnovnu masu chitachiv stanovit inteligenciya i politichni ta ekonomichni eliti Izrayilyu Statistichni doslidzhennya gazetnogo rinku Izrayilyu pokazali sho imovirnist togo sho lyudina chitaye ga Arec pidvishuyetsya z dohodom i suspilnim stanovishem Nezvazhayuchi na menshij tirazh v porivnyanni z gazetami Ediot Ahronot i Maariv vvazhayetsya sho Ga Arec nadaye bilshij nizh voni vpliv na politichne zhittya krayini Redakcijna politika i dumki Ga Arec pozicionuye sebe yak liberalne vidannya stosovno yak vnutrishnih tak i mizhnarodnih sprav Ryad dzherel nazivayut yiyi liberalnoyu inshi livoyu i vkraj livoyu Golovni redaktori gazeti 1922 1939 1939 1990 1991 2004 2004 2008 2008 2011 2011 Avtori gazeti pismennik publicist Moshe Arens kolumnist providnij specialist gazeti po rosijskomovnomu naselennyu vijskovij korespondent en glava amerikanskogo byuro gazeti providnij restorannij i vinnij kritik v Izrayili providnij oglyadach i avtor redakcijnih statej avtor statej po palestinskij tematici kolumnist i avtor reportazhiv po palestinskij tematiciKritika gazetiU kvitni 2002 roku pismennicya napisala vidkritij list u ga Arec v yakomu pisala sho antisionizm gazeti stav tupim i zlisnim Linor prijshla do visnovku sho Derzhava Izrayil viklikaye u kerivnictva gazeti ogidu Vona virishila skasuvati pidpisku na gazetu yaka vsilyako namagalasya zmusiti yiyi soromitisya svogo sionizmu patriotizmu ta intelektu Vidavec gazeti Amos Shoken vidpoviv na list i zaperechuvav sho ga Arec pidtrimuye vidmovu vid vijskovoyi sluzhbi i ye antisionistskoyi gazetoyu U travni 2005 roku Amos Shoken opublikuvav u svoyij gazeti stattyu v yakij sered inshogo stverdzhuvav sho Izrayil stav derzhavoyu aparteyidu Shokenu vidpovili pravoznavec zhurnalist en i bagato inshih Profesor Rubinshtejn vidznachiv sho Shoken pomilyayetsya i obmezhuyuchi immigraciyu Izrayil diye v ramkah mizhnarodnogo prava Dan Margalit visloviv dumku sho Shoken ne prosto nadaye svobodu diyalnosti zhurnalistam i a ye liderom mediagrupi i vede za soboyu tih hto znevazhaye cinnosti sionizmu U statti opublikovanij v 2008 roci v zhurnali Erec Aheret zhurnalist i pismennik en opisuye toj duh prezirstva do izrayiltyan yakij na jogo dumku panuye v gazeti ga Arec Vin pishe sho gazeta prosuvaye radikalni antisionistski poglyadi zvani postsionizmom i vidvodit centralne misce deligitimaciyi prava yevreyiv na samoviznachennya Taub takozh piddaye rizkij kritici gotovnist vidavcya gazeti Amosa Shokena pereglyanuti slova derzhavnogo gimnu Hatikva oskilki arabskij menshini vazhko identifikuvati sebe z cimi slovami Primitki sajt 12 06 2011 Arhiv originalu za 16 serpnya 2011 Procitovano 30 bereznya 2014 Sajt IzRus co il 01 08 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 veresnya 2011 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2009 Procitovano 19 serpnya 2015 https www nli org il media 4693 israeli publishers csv https dacenter tau ac il sites abraham tau ac il files media server daniel 20abraham kesher 14 Kesher 2014 Naor pdf O Elyada Haaretz 1918 1937 From an Establishment Sponsored Newspaper to a Commercial Newspaper in Kesher 29 2001 ivr Beckerman Gal September October 2005 Arhiv originalu za 16 listopada 2007 Procitovano 14 bereznya 2009 Haaretz 26 zhovtnya 2007 Subscribe to Haaretz Haaretz nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Stephen Glazin 6 veresnya 2007 The Nation Arhiv originalu za 16 sichnya 2009 Procitovano 19 serpnya 2015 Haaretz service Dov Alfon named as new Haaretz editor in chief 11 lyutogo 2009 u Wayback Machine Haaretz Feb 13 2008 Rebecca L Torstrick http books google com books id amvQP0MzxRwC amp pg PA71 6 listopada 2011 u Wayback Machine Culture and Customs of Israel Greenwood Publishing Group 2006 Idith Zertal Chaya Galai Israel s Holocaust and the Politics of Nationhood 6 listopada 2011 u Wayback Machine Cambridge University Press 2005 Elizabeth Poole John E Richardson Muslims and the News Media 6 listopada 2011 u Wayback Machine I B Tauris 2006 Dan Caspi Yehiel Limor The IN Outsiders Mass Media in Israel Hampton Press 1999 p 79 Haaretz com About Haaretz 2010 04 04 u Wayback Machine Dan Caspi Media Decentralization The Case of Israel s Local Newspapers 6 listopada 2011 u Wayback Machine Transaction Publishers 1986 Ira Sharkansky The Politics of Religion and the Religion of Politics Looking at Israel 6 listopada 2011 u Wayback Machine Lexington Books 2000 Rebecca L Torstrick Culture and Customs of Israel 6 listopada 2011 u Wayback Machine Greenwood Publishing Group 2006 Arhiv originalu za 3 travnya 2004 Procitovano 19 serpnya 2015 BBC News 2 lyutogo 2004 Arhiv originalu za 3 grudnya 2008 Procitovano 5 bereznya 2010 IzRus co il 16 11 2012 Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 29 bereznya 2014 Irit Linor 25 04 2002 ynet Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 29 bereznya 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ga Arec http www haaretz com 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt angl http www haaretz co il 30 lipnya 2009 u Wayback Machine Oficijnij sajt ivr Ekonomichnij dodatok TheMarker 15 grudnya 2019 u Wayback Machine ivr Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lipen 2020 Ce nezavershena stattya pro Izrayil Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ