HMS Glatton брустрверний монітор що перебував на службі у Британському Королівського флоті наприкінці 19 століття Через

HMS Glatton — брустрверний монітор, що перебував на службі у Британському Королівського флоті наприкінці 19 століття. Через конструктивні особливості більшу частину часу перебував у резерві.

Монітор HMS Glatton на картині художника-мариніста Вільяма Фредеріка Мітчелла (William Frederick Mitchell) 1881 року.

Конструкція

Вид збоку, план і поперечний переріз, за зображенням у Brassey's Naval Annual у 1888 році

Корабель розробив сер Едуард Рід за певною формулою, визначеною Радою Адміралтейства. Сам конструктор сказав: "немає корабля, про мету побудови якого я знав би менше, ніж "Глаттон". Він була розроблений у точній відповідності з вказівками, які я отримав, щодо мети яких мене ніколи не поінформували". Контролер, Четвертий морський лорд, заявив, що корабель мав використовуватись для "захисту наших власних гаваней і рейдів, і для нападу на ворожі". Насправді, вкрай низька висота надводного борту, здавалося б, виключала участь корабля у будь-яких морських операціях, крім тих, що відбувалися за спокійної погоди і відсутності хвиль. Висота борту корабля над ватерлінією не перевищувала 1,3 метра. Водночас американські монітори мали досвід виживання у штормах, а у порівнянні з ними конструкція "Глаттона" була поліпшена за рахунок наявності бруствера, який захищав від затоплення гарматну башту та люки, що вели у середину корабля.

Корабель був спроектований таким чином, що, хоча обидві гармати головного калібру (25 тонні, 305 міліметрові, нарізні) монтувалося в одній башті, теоретично не було б жодної точки на горизонті, на яку б не можна було б навести хоча б одну гармату, незалежно від орієнтації корабля. Щоб досягти цього, надбудова була зроблена дуже вузькою, аби менше обмежувати сектор обстрілу. Виглядає, що впливами, які здійснювали б на надбудови власні снаряди, знехтували.

За словами адмірала , який служив на моніторі молодшим офіцером, обмежувачі для стрільби, які б запобігали враженню гарматами власної надбудови були встановлені лише не через кілька років служби корабля.

"Глаттон" був один з найкраще захищених кораблів свого часу. Приблизно 35% його водотоннажності було виділено на броньовий захист.

Історія служби

Корабель був введений в експлуатацію в 1872 році, але одразу був зарахований до резерву і використовувався в якості тендера школи артилеристів Королівського флоту. 1878 року корабель включили до Ескадри спеціального призначення. У липні того ж року монітор взяв участь у навчаннях з бойовими стрільбами. У 1881 році корабель було пристосовано до застосування 360 міліметрових торпед. Крім того його озброєння посилили трьома 57 міліметровими скорострільними гарматами та чотирма кулеметами Гатлінга для захисту від міноносців. У 1887 році монітор спеціально ввели до складу флоту для участі у маневрах, під час яких корабель разом з броненосцем берегової оборони HMS Prince Albert здійснював оборону гирла Темзи. Це єдина зафіксована участь "Глаттона" у морських операціях. Після цього корабель перевели у резерв другого класу, потім резерв флоту, а з квітня 1902 року - резерв верфі до моменту продажу 1903 року.

Примітки

Paloczi-Horvath, George (1996). From Monitor to Missile Boat Coast Defence Ships and Coastal Defence since 1860. Conway Maritime Press. с. 113—114. ISBN .
Paloczi-Horvath, George (1996). From Monitor to Missile Boat Coast Defence Ships and Coastal Defence since 1860. Conway Maritime Press. с. 31. ISBN .

Література

Oscar Parkes British Battleships 0-85052-604-3
Conway All the World's Fighting Ships 0-85177-133-5

[Horvath113-1] Paloczi-Horvath, George (1996). From Monitor to Missile Boat Coast Defence Ships and Coastal Defence since 1860. Conway Maritime Press. с. 113—114. ISBN .

[Horvath31-2] Paloczi-Horvath, George (1996). From Monitor to Missile Boat Coast Defence Ships and Coastal Defence since 1860. Conway Maritime Press. с. 31. ISBN .