Сичик горобець каліфорнійський Каліфорнійський сичик горобець Санта Круз штат Аризона США Охоронний статус Найменший риз

Сичик-горобець каліфорнійський

Каліфорнійський сичик-горобець (Санта-Круз, штат Аризона, США)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes)
Родина:	Совові (Strigidae)
Рід:	Сичик-горобець (Glaucidium)
Вид:	Сичик-горобець каліфорнійський

Біноміальна назва

Glaucidium californicum
(PL Sclater, 1857)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Glaucidium californicum
Віківиди:	Glaucidium californicum
ITIS:	555448
МСОП:	61791401
NCBI:	126806

Си́чик-горобе́ць каліфорнійський (Glaucidium californicum) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає на заході Північної Америки.

Опис

Каліфорнійський сичик-горобець (Національний парк Маунт-Рейнір, штат Вашингтон, США

Довжина птаха становить 15-19 см. Забарвлення переважно сіре, сірувато-коричневе або рудувато-коричневе. Голова кругла, поцяткована білими плямками, лицевий диск слабо виражений. Верхня частина грудей, крила і хвіст темні, середина і нижня частина грудей білі, поцятковані темними вертикальними смугами. На потилиці є дві чорних з білими краями плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. Хвіст відносно довгий, лапи оперені. Очі жовті, дзьоб жовтувато-зелений.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

G. c. grinnelli Ridgway, 1914 — від південно-східної Аляски до північної Каліфорнії;
G. c. swarthi Grinnell, 1913 — острів Ванкувер;
G. c. californicum Sclater, PL, 1857 — від центральної Британської Колумбії до південного заходу США і північного заходу Мексики;
G. c. bruegeli Nelson, 1910 — Скелясті гори на заході центральних США.

Гірські, бліді і гватемальські сичики-горобці раніше вважалися конспецифічними з каліфорнійським сичиком-горобцем.

Поширення і екологія

Каліфорнійські сичики-горобці мешкають в Канаді, Сполучених Штатах Америки і Мексиці. Вони живуть в гірських хвойних, широколистяних і мішаних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті від 1500 до 2910 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя, північні популяції взимку мігрують в долини. Живляться комахами та іншими безхребетними, дрібними ссавцями, плазунами і птахами, зокрема піснярами і синицями. Іноді каліфорнійські сичики-горобці можуть вполювати велику здобич, наприклад, каліфорнійську перепелицю. Вони ведуть переважно денний спосіб життя, також є активними на світанку і в сутінках.

Сезон розмноження триває з квітня по червень. Каліфорнійські сичики-горобці гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 3 до 23 м над землею, переважно на висоті 6-7 м над землею. Вони часто використовують покинуті гнізда дятлів. Найчастіше птахи гніздяться в дуплах таких дерев, як псевдотсуга Мензіса, туя велетенська, тсуга західна і вільха червона (Alnus rubra). В кладці від 2 до 7 (зазвичай 4-6) яєць, насиджує самиця. Інкубаційний період триває 29 днів, пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 20-30 днів.

Примітки

BirdLife International (2016). Glaucidium californicum.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 червня 2022.

Джерела

Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008,
"National Geographic" Field Guide to the Birds of North America
Handbook of the Birds of the World Vol 5, Josep del Hoyo editor,
"National Audubon Society" The Sibley Guide to Birds, by David Allen Sibley,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Glaucidium californicum.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 червня 2022.