Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґéшталь або Gestell філософське поняття з німецького слова Рамка або Опора нім Das Gestell використане філософом Мартіно

Gestell

Gestell

Ґéшталь або Gestell — філософське поняття з німецького слова Рамка або Опора (нім. Das Gestell), використане філософом Мартіном Гайдеґґером для опису того, що лежить в основі філософії сучасних технологій. Гайдеґґер ввів цей термін у 1954 році в праці «Питання про технологію», заснованому на лекції «Das Gestell», вперше прочитаній 1 грудня 1949 року в Бремені. Саме слово походить від кореня слова stellen, що означає «ставити» або «розміщувати», і поєднується з німецьким префіксом Ge-, який означає форму «збирати».

image
Німецький філософ-екзистенціаліст Мартін Гайдеґґер, 1960.

Гайдеґґер описує технічне мислення як образне мислення, яке розуміє перед собою істоту як об'єкт, і водночас розуміє їх у часовому теперішньому просторі як існуюче стосовно простору. Таким чином, людина за допомогою технології уявляє (моделює) природу як простий ресурс за допомогою технічних засобів, які Гайдеґґер називає «ґешталем».

Сутність поняття

Визначаючи сутність технології як Gestell, Гайдеґґер вказав, що все, що з'явилося у світі, було оформлено в рамки. Таке обрамлення стосується того, як реальність з'являється або розкривається в період сучасної технології, і люди, народжені в цьому «способі впорядкування», завжди вбудовані в Gestell. Таким чином, те, що відкрито у світі, те, що показало себе так, яким воно є (правда про себе), спочатку потребувало оформлення, буквально — способу існування у світі, щоб бути видимим і зрозумілим. Що стосується сутності технології та того, як ми бачимо речі в нашу технологічну епоху, то світ розглядається як «постійно-резервний», тобто, дуалістичний: теперішній (технологічний прогрес) та латентний (катастрофічна доісторична епоха). Гайдеґґер пише:

Оформлення означає збирання воєдино тієї установки, яка встановлює на людину, тобто викликає її вперед, щоб відкрити реальне, у способі впорядкування, як постійний резерв. Фреймінг означає такий спосіб розкриття, який має вплив на суть сучасної технології і який сам по собі не є технологічним.

Окрім того, Гайдеґґер використовує це слово незвичним способом, надаючи Ґешталю активну роль. У звичайному вживанні це слово означало б просто пристрій відображення, себто, об'єкт, наприклад книжкову полицю або рамку для картин, але для Гайдеґґера Ґешталь — це інструмент, що розкриває речі для їх презентації.

Пізніші погляди

Альберт Боргманн розширив концепцію Gestell Гайдеггера, запропонувавши більш практичну концептуалізацію сутності техніки. Фреймінг Гайдеггера став парадигмою пристрою Боргмана, яка пояснює інтимні стосунки між людьми, речами та технологічними пристроями.

Див. також

Примітки

  1. Mitcham, Carl (1994), Thinking Through Technology, University of Chicago Press, p. 52, .
  2. Safranski, Rüdiger (1999). Martin Heidegger: Between Good and Evil. Cambridge, MA: Harvard University Press. p. 391. .
  3. Wendland, Aaron; Merwin, Christopher; Hadjioannou, Christos (2018). Heidegger on Technology. New York: Routledge. .
  4. du Preez, Amanda (2009). Gendered Bodies and New Technologies: Rethinking Embodiment in a Cyber-era. Newcastle upon Tyne, UK: Cambridge Scholars Publishing. p. 40. .
  5. Martin Heidegger, The Question Concerning Technology and Other Essays (New York: Harper, 1977), p. 20.
  6. Boetzkes, Amanda (2016). Heidegger and the Work of Art History. Oxon: Routledge. p. 106. .
  7. Jeffrey, White (2015). Rethinking Machine Ethics in the Age of Ubiquitous Technology. Hershey, PA: IGI Global. p. 132. .
  8. Internet Archive, Larry L. (1993). Moral fragments and moral community : a proposal for church in society. Minneapolis : Fortress Press. с. 78. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Geshtal abo Gestell filosofske ponyattya z nimeckogo slova Ramka abo Opora nim Das Gestell vikoristane filosofom Martinom Gajdeggerom dlya opisu togo sho lezhit v osnovi filosofiyi suchasnih tehnologij Gajdegger vviv cej termin u 1954 roci v praci Pitannya pro tehnologiyu zasnovanomu na lekciyi Das Gestell vpershe prochitanij 1 grudnya 1949 roku v Bremeni Same slovo pohodit vid korenya slova stellen sho oznachaye staviti abo rozmishuvati i poyednuyetsya z nimeckim prefiksom Ge yakij oznachaye formu zbirati Nimeckij filosof ekzistencialist Martin Gajdegger 1960 Gajdegger opisuye tehnichne mislennya yak obrazne mislennya yake rozumiye pered soboyu istotu yak ob yekt i vodnochas rozumiye yih u chasovomu teperishnomu prostori yak isnuyuche stosovno prostoru Takim chinom lyudina za dopomogoyu tehnologiyi uyavlyaye modelyuye prirodu yak prostij resurs za dopomogoyu tehnichnih zasobiv yaki Gajdegger nazivaye geshtalem Sutnist ponyattyaViznachayuchi sutnist tehnologiyi yak Gestell Gajdegger vkazav sho vse sho z yavilosya u sviti bulo oformleno v ramki Take obramlennya stosuyetsya togo yak realnist z yavlyayetsya abo rozkrivayetsya v period suchasnoyi tehnologiyi i lyudi narodzheni v comu sposobi vporyadkuvannya zavzhdi vbudovani v Gestell Takim chinom te sho vidkrito u sviti te sho pokazalo sebe tak yakim vono ye pravda pro sebe spochatku potrebuvalo oformlennya bukvalno sposobu isnuvannya u sviti shob buti vidimim i zrozumilim Sho stosuyetsya sutnosti tehnologiyi ta togo yak mi bachimo rechi v nashu tehnologichnu epohu to svit rozglyadayetsya yak postijno rezervnij tobto dualistichnij teperishnij tehnologichnij progres ta latentnij katastrofichna doistorichna epoha Gajdegger pishe Oformlennya oznachaye zbirannya voyedino tiyeyi ustanovki yaka vstanovlyuye na lyudinu tobto viklikaye yiyi vpered shob vidkriti realne u sposobi vporyadkuvannya yak postijnij rezerv Frejming oznachaye takij sposib rozkrittya yakij maye vpliv na sut suchasnoyi tehnologiyi i yakij sam po sobi ne ye tehnologichnim Okrim togo Gajdegger vikoristovuye ce slovo nezvichnim sposobom nadayuchi Geshtalyu aktivnu rol U zvichajnomu vzhivanni ce slovo oznachalo b prosto pristrij vidobrazhennya sebto ob yekt napriklad knizhkovu policyu abo ramku dlya kartin ale dlya Gajdeggera Geshtal ce instrument sho rozkrivaye rechi dlya yih prezentaciyi Piznishi poglyadiAlbert Borgmann rozshiriv koncepciyu Gestell Gajdeggera zaproponuvavshi bilsh praktichnu konceptualizaciyu sutnosti tehniki Frejming Gajdeggera stav paradigmoyu pristroyu Borgmana yaka poyasnyuye intimni stosunki mizh lyudmi rechami ta tehnologichnimi pristroyami Div takozhDazajnPrimitkiMitcham Carl 1994 Thinking Through Technology University of Chicago Press p 52 ISBN 0 226 53198 8 Safranski Rudiger 1999 Martin Heidegger Between Good and Evil Cambridge MA Harvard University Press p 391 ISBN 9780674387102 Wendland Aaron Merwin Christopher Hadjioannou Christos 2018 Heidegger on Technology New York Routledge ISBN 9781138674615 du Preez Amanda 2009 Gendered Bodies and New Technologies Rethinking Embodiment in a Cyber era Newcastle upon Tyne UK Cambridge Scholars Publishing p 40 ISBN 9781443813235 Martin Heidegger The Question Concerning Technology and Other Essays New York Harper 1977 p 20 Boetzkes Amanda 2016 Heidegger and the Work of Art History Oxon Routledge p 106 ISBN 9781409456131 Jeffrey White 2015 Rethinking Machine Ethics in the Age of Ubiquitous Technology Hershey PA IGI Global p 132 ISBN 9781466685925 Internet Archive Larry L 1993 Moral fragments and moral community a proposal for church in society Minneapolis Fortress Press s 78 ISBN 978 0 8006 2757 7

Дата публікації:
Топ