Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Да́зайн (нім. Dasein ) — німецьке слово, що означає «існування». Це фундаментальне поняття в екзистенціальній філософії Мартіна Гайдеґґера. Гайдеггер використовує вислів Dasein, щоб позначити досвід буття, який властивий людям. Таким чином, це форма буття, яка усвідомлює та має протистояти таким проблемам, як особистість, смертність і дилема або парадокс життя у стосунках з іншими людьми, залишаючись зрештою наодинці з самим собою.
Переосмислення Гайдеггера
У німецькій мові дазайн— це простонародний термін, що означає «існування». Термін використовувався декількома філософами до Гайдеггера, зокрема Георгом Вільгельмом Фрідріхом Гегелем, у значенні «детермінованого буття» (bestimmtes Sein), союзу Буття та Нічого (Якості). Воно походить від da-sein, що буквально означає «бути-там»/«там-бути», хоча Гайдеггер був категоричним, що це був невідповідний переклад дазайн. Дазайн для Гайдеггера може бути способом бути залученим до безпосереднього світу, в якому людина живе, і піклуватися про нього, водночас завжди залишаючись усвідомленим умовного елементу цієї залученості, пріоритету світу перед собою та еволюційної природи сам себе.
Протилежністю цього автентичного «я» є повсякденне та неавтентичне дазайн, втрата власного індивідуального сенсу, долі та тривалості життя на користь (ескапістського) занурення в публічний повсякденний світ — анонімний, тотожний світ «Вони» та «Них».
У гармонії з критикою Ніцше суб’єкта, як чогось, що можна визначити в термінах свідомості, Гайдеггер відокремив дазайн від повсякденної свідомості, щоб підкреслити критичну важливість «Буття» для нашого розуміння та інтерпретації світу тощо.
«Цю сутність, якою є кожен із нас сам…ми будемо позначати терміном «дазайн»»
«[дазайн] є тією сутністю, яка у своєму бутті має це саме буття як проблему…»
Гайдеггер намагався використати концепцію дазайн, щоб розкрити первинну природу «Буття» (Sein), погоджуючись із Ніцше та Дільтеєм що дазайн завжди є істотою, задіяною у світі: ані суб’єктом, ані об’єктивним світом. поодинці, але когерентність Буття-у-світі. Таким чином, ця онтологічна основа роботи Гайдеггера протистоїть картезіанському «абстрактному агенту» на користь практичної взаємодії з навколишнім середовищем. Дазайн розкривається проекцією в особистий світ і залученням до нього —ніколи - завершення процесу причетності до світу, опосередкованого через проекти Я.
Гайдеггер вважав, що мова, повсякденна цікавість, логічні системи та загальні переконання закривають природу дазайну від неї самої Автентичний вибір означає відвернутися від колективного світу Їх, щоб зіткнутися з дазайном, своєю індивідуальністю, власним обмеженим життям. -span, власне буття. Таким чином, Гайдеггер мав на меті концепцію дазайн створити сходинку в питаннях про те, що означає бути — мати власне буття, власну смерть, власну істину.
Гайдеґґер також бачив, що питання дазайн виходить за межі сфер, розкритих позитивною наукою чи історією метафізики. «Наукове дослідження — не єдиний спосіб буття, який може мати ця сутність, і не той, який лежить найближче. Крім того, сам дазайн має особливу відмінність порівняно з іншими сутностями; [...] воно онтично вирізняється тим фактом, що в самому його Існуванні це Буття є проблемою для нього». Буття і час підкреслюють онтологічну різницю між сутностями та буттям сутностей: «Буття завжди є буття сутності». Встановлення цієї різниці є загальним мотивом, що проходить через буття і час.
Однак деякі вчені не погоджуються з таким тлумаченням, стверджуючи, що для Гайдеггера дазайн означав структуроване усвідомлення або інституційний «спосіб життя». Інші припускають, що раннє наполягання Гайдеггера на онтологічному пріоритеті дазайн було приглушено в його післявоєнних творах.
Дазайн і нацизм
Гайдеґґер використовував концепцію дазайн для обговорення нацистської ідеології та для підтримки Гітлера. Стосовно риторики крові та ґрунту Гайдеггер заявив
Зараз багато говорять про кров і землю як про силу, до якої часто звертаються. Літератори, які трапляються й сьогодні, вже вхопилися за них. Кров і ґрунт, безперечно, могутні й необхідні, але вони не є достатньою умовою для дазайн народу.
Гайдеггер посилався на поняття дазайн, підтримуючи німецькі вибори в листопаді 1933 року, на яких виборцям було представлено єдиний список кандидатів, затверджений нацистами:
Німецький народ був викликаний фюрером для голосування; фюрер, однак, нічого не просить у народу; радше, він дає людям можливість безпосередньо прийняти найвище вільне рішення з усіх: чи він – увесь народ – хоче власного існування (дазайн), чи не хоче. [...] 12 листопада німецький народ у цілому вибере своє майбутнє, і це майбутнє пов’язане з фюрером. [...] Не існує окремої зовнішньої та внутрішньої політики. Існує лише одна воля до повноцінного існування (дазайн) держави. Фюрер розбудив цю волю в усьому народі і з’єднав її в єдину рішучість.
Походження
Дехто стверджує, що дазайн походить із китайської та японської філософії: згідно з Томонобу Імамічі, концепція дазайн Гайдеггера була надихнута — хоча Гайдеґґер промовчав про це — концепцією Окакури Какузо das-in-der-Welt-sein (будучи у світі), висловлену в «Книзі чаю» для опису даоської філософії Чжуан-цзи, яку вчитель Імамічі запропонував Гайдеггеру в 1919 році після наступних уроків з ним роком раніше. Паралельні концепції також зустрічаються в індійській філософії та в індіанській філософії.
Dasein and Existenz Карла Ясперса
Для Карла Ясперса термін дазайн означав існування в його мінімальному значенні, сферу об’єктивності та науки, на противагу тому, що Ясперс називав «Existenz», сферу автентичного буття Завдяки кардинально різному використанню Термін дазайн між двома філософами, часто виникає певна плутанина серед студентів, які починають або з Гайдеггера, або з Ясперса, а потім вивчають іншого.
У «Філософії» (3 томи, 1932) Ясперс виклав свій погляд на історію філософії та представив основні теми. Починаючи з сучасної науки та емпіризму, Ясперс зазначає, що коли ми ставимо під сумнів реальність, ми стикаємося з кордонами, які емпіричний (або науковий) метод просто не може подолати. У цей момент людина стикається з вибором: зануритися у відчай і змиритися або зробити стрибок віри в те, що Джасперс називає «Трансцендентністю». Роблячи цей стрибок, індивіди стикаються з власною безмежною свободою, яку Ясперс називає Existenz, і нарешті можуть відчути автентичне існування.
Інші вживання
Ееро Тарасті вважав дазайн дуже важливим в екзистенціальній семіотиці. На думку Тарасті, термін дазайн отримав «ширше» значення, він перестав означати стан індивіда, викинутого у світ, натомість почав позначати «екзистенціальну фазу» з соціально-історичними характеристиками, з яких значною мірою виникають ознаки.
З цієї точки зору трансцендентність — це прагнення перевершити реалістичне прийняття світу таким, яким він є, і рухатися до політичної, етичної та планової реальності суб’єктивності в семіотичних стосунках зі світом.
У 1950-х роках Жак Лакан звернувся до «Dasein» Гайдеггера, щоб охарактеризувати психоаналітика як істоту для смерті (être-pour-la-mort). Подібним чином він бачив, що аналітик шукає автентичне мовлення, на противагу «суб’єкту, який втрачає своє значення в об’єктиваціях дискурсу... [що] дасть йому можливість забути своє власне існування та власну смерть».
Альфред Шютц розрізняв прямий і непрямий соціальний досвід, наголошуючи, що в останньому: «Моя орієнтація не на існування (Dasein) конкретної особистості Ти. Він не спрямований на те, щоб будь-які суб’єктивні переживання тепер конституювались у всій своїй унікальності в свідомості іншого».
Критика
Теодор В. Адорно критикував концепцію дазайн Гайдеггера як ідеалістичний відступ від історичної реальності.
Річард Рорті вважав, що за допомогою дазайн Гайдеггер створював консервативний міф про буття, співучасник романтичних елементів нацизму.
За словами Джуліана Волфріса, «для Гайдеггера немає прямого відношення «обличчя до обличчя»; незважаючи на його неоціненну критику онтології, він усе ще зменшує відношення між дазайн і дазайн як опосередковане питанням і проблематикою буття».
Див. також
- Дазайн буквально означає «бути там» або «присутність» (нім. da «там»; sein «бути»)
- Екзистенціалізм.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Da zajn nim Dasein nimecke slovo sho oznachaye isnuvannya Ce fundamentalne ponyattya v ekzistencialnij filosofiyi Martina Gajdeggera Gajdegger vikoristovuye visliv Dasein shob poznachiti dosvid buttya yakij vlastivij lyudyam Takim chinom ce forma buttya yaka usvidomlyuye ta maye protistoyati takim problemam yak osobistist smertnist i dilema abo paradoks zhittya u stosunkah z inshimi lyudmi zalishayuchis zreshtoyu naodinci z samim soboyu Pereosmislennya GajdeggeraU nimeckij movi dazajn ce prostonarodnij termin sho oznachaye isnuvannya Termin vikoristovuvavsya dekilkoma filosofami do Gajdeggera zokrema Georgom Vilgelmom Fridrihom Gegelem u znachenni determinovanogo buttya bestimmtes Sein soyuzu Buttya ta Nichogo Yakosti Vono pohodit vid da sein sho bukvalno oznachaye buti tam tam buti hocha Gajdegger buv kategorichnim sho ce buv nevidpovidnij pereklad dazajn Dazajn dlya Gajdeggera mozhe buti sposobom buti zaluchenim do bezposerednogo svitu v yakomu lyudina zhive i pikluvatisya pro nogo vodnochas zavzhdi zalishayuchis usvidomlenim umovnogo elementu ciyeyi zaluchenosti prioritetu svitu pered soboyu ta evolyucijnoyi prirodi sam sebe Protilezhnistyu cogo avtentichnogo ya ye povsyakdenne ta neavtentichne dazajn vtrata vlasnogo individualnogo sensu doli ta trivalosti zhittya na korist eskapistskogo zanurennya v publichnij povsyakdennij svit anonimnij totozhnij svit Voni ta Nih U garmoniyi z kritikoyu Nicshe sub yekta yak chogos sho mozhna viznachiti v terminah svidomosti Gajdegger vidokremiv dazajn vid povsyakdennoyi svidomosti shob pidkresliti kritichnu vazhlivist Buttya dlya nashogo rozuminnya ta interpretaciyi svitu tosho Cyu sutnist yakoyu ye kozhen iz nas sam mi budemo poznachati terminom dazajn dazajn ye tiyeyu sutnistyu yaka u svoyemu butti maye ce same buttya yak problemu Gajdegger namagavsya vikoristati koncepciyu dazajn shob rozkriti pervinnu prirodu Buttya Sein pogodzhuyuchis iz Nicshe ta Dilteyem sho dazajn zavzhdi ye istotoyu zadiyanoyu u sviti ani sub yektom ani ob yektivnim svitom poodinci ale kogerentnist Buttya u sviti Takim chinom cya ontologichna osnova roboti Gajdeggera protistoyit kartezianskomu abstraktnomu agentu na korist praktichnoyi vzayemodiyi z navkolishnim seredovishem Dazajn rozkrivayetsya proekciyeyu v osobistij svit i zaluchennyam do nogo nikoli zavershennya procesu prichetnosti do svitu oposeredkovanogo cherez proekti Ya Gajdegger vvazhav sho mova povsyakdenna cikavist logichni sistemi ta zagalni perekonannya zakrivayut prirodu dazajnu vid neyi samoyi Avtentichnij vibir oznachaye vidvernutisya vid kolektivnogo svitu Yih shob zitknutisya z dazajnom svoyeyu individualnistyu vlasnim obmezhenim zhittyam span vlasne buttya Takim chinom Gajdegger mav na meti koncepciyu dazajn stvoriti shodinku v pitannyah pro te sho oznachaye buti mati vlasne buttya vlasnu smert vlasnu istinu Gajdegger takozh bachiv sho pitannya dazajn vihodit za mezhi sfer rozkritih pozitivnoyu naukoyu chi istoriyeyu metafiziki Naukove doslidzhennya ne yedinij sposib buttya yakij mozhe mati cya sutnist i ne toj yakij lezhit najblizhche Krim togo sam dazajn maye osoblivu vidminnist porivnyano z inshimi sutnostyami vono ontichno viriznyayetsya tim faktom sho v samomu jogo Isnuvanni ce Buttya ye problemoyu dlya nogo Buttya i chas pidkreslyuyut ontologichnu riznicyu mizh sutnostyami ta buttyam sutnostej Buttya zavzhdi ye buttya sutnosti Vstanovlennya ciyeyi riznici ye zagalnim motivom sho prohodit cherez buttya i chas Odnak deyaki vcheni ne pogodzhuyutsya z takim tlumachennyam stverdzhuyuchi sho dlya Gajdeggera dazajn oznachav strukturovane usvidomlennya abo institucijnij sposib zhittya Inshi pripuskayut sho rannye napolyagannya Gajdeggera na ontologichnomu prioriteti dazajn bulo priglusheno v jogo pislyavoyennih tvorah Dazajn i nacizmGajdegger vikoristovuvav koncepciyu dazajn dlya obgovorennya nacistskoyi ideologiyi ta dlya pidtrimki Gitlera Stosovno ritoriki krovi ta gruntu Gajdegger zayavivZaraz bagato govoryat pro krov i zemlyu yak pro silu do yakoyi chasto zvertayutsya Literatori yaki traplyayutsya j sogodni vzhe vhopilisya za nih Krov i grunt bezperechno mogutni j neobhidni ale voni ne ye dostatnoyu umovoyu dlya dazajn narodu Gajdegger posilavsya na ponyattya dazajn pidtrimuyuchi nimecki vibori v listopadi 1933 roku na yakih viborcyam bulo predstavleno yedinij spisok kandidativ zatverdzhenij nacistami Nimeckij narod buv viklikanij fyurerom dlya golosuvannya fyurer odnak nichogo ne prosit u narodu radshe vin daye lyudyam mozhlivist bezposeredno prijnyati najvishe vilne rishennya z usih chi vin uves narod hoche vlasnogo isnuvannya dazajn chi ne hoche 12 listopada nimeckij narod u cilomu vibere svoye majbutnye i ce majbutnye pov yazane z fyurerom Ne isnuye okremoyi zovnishnoyi ta vnutrishnoyi politiki Isnuye lishe odna volya do povnocinnogo isnuvannya dazajn derzhavi Fyurer rozbudiv cyu volyu v usomu narodi i z yednav yiyi v yedinu rishuchist PohodzhennyaDehto stverdzhuye sho dazajn pohodit iz kitajskoyi ta yaponskoyi filosofiyi zgidno z Tomonobu Imamichi koncepciya dazajn Gajdeggera bula nadihnuta hocha Gajdegger promovchav pro ce koncepciyeyu Okakuri Kakuzo das in der Welt sein buduchi u sviti vislovlenu v Knizi chayu dlya opisu daoskoyi filosofiyi Chzhuan czi yaku vchitel Imamichi zaproponuvav Gajdeggeru v 1919 roci pislya nastupnih urokiv z nim rokom ranishe Paralelni koncepciyi takozh zustrichayutsya v indijskij filosofiyi ta v indianskij filosofiyi Dasein and Existenz Karla YaspersaDlya Karla Yaspersa termin dazajn oznachav isnuvannya v jogo minimalnomu znachenni sferu ob yektivnosti ta nauki na protivagu tomu sho Yaspers nazivav Existenz sferu avtentichnogo buttya Zavdyaki kardinalno riznomu vikoristannyu Termin dazajn mizh dvoma filosofami chasto vinikaye pevna plutanina sered studentiv yaki pochinayut abo z Gajdeggera abo z Yaspersa a potim vivchayut inshogo U Filosofiyi 3 tomi 1932 Yaspers viklav svij poglyad na istoriyu filosofiyi ta predstaviv osnovni temi Pochinayuchi z suchasnoyi nauki ta empirizmu Yaspers zaznachaye sho koli mi stavimo pid sumniv realnist mi stikayemosya z kordonami yaki empirichnij abo naukovij metod prosto ne mozhe podolati U cej moment lyudina stikayetsya z viborom zanuritisya u vidchaj i zmiritisya abo zrobiti stribok viri v te sho Dzhaspers nazivaye Transcendentnistyu Roblyachi cej stribok individi stikayutsya z vlasnoyu bezmezhnoyu svobodoyu yaku Yaspers nazivaye Existenz i nareshti mozhut vidchuti avtentichne isnuvannya Inshi vzhivannyaEero Tarasti vvazhav dazajn duzhe vazhlivim v ekzistencialnij semiotici Na dumku Tarasti termin dazajn otrimav shirshe znachennya vin perestav oznachati stan individa vikinutogo u svit natomist pochav poznachati ekzistencialnu fazu z socialno istorichnimi harakteristikami z yakih znachnoyu miroyu vinikayut oznaki Z ciyeyi tochki zoru transcendentnist ce pragnennya perevershiti realistichne prijnyattya svitu takim yakim vin ye i ruhatisya do politichnoyi etichnoyi ta planovoyi realnosti sub yektivnosti v semiotichnih stosunkah zi svitom U 1950 h rokah Zhak Lakan zvernuvsya do Dasein Gajdeggera shob oharakterizuvati psihoanalitika yak istotu dlya smerti etre pour la mort Podibnim chinom vin bachiv sho analitik shukaye avtentichne movlennya na protivagu sub yektu yakij vtrachaye svoye znachennya v ob yektivaciyah diskursu sho dast jomu mozhlivist zabuti svoye vlasne isnuvannya ta vlasnu smert Alfred Shyutc rozriznyav pryamij i nepryamij socialnij dosvid nagoloshuyuchi sho v ostannomu Moya oriyentaciya ne na isnuvannya Dasein konkretnoyi osobistosti Ti Vin ne spryamovanij na te shob bud yaki sub yektivni perezhivannya teper konstituyuvalis u vsij svoyij unikalnosti v svidomosti inshogo KritikaTeodor V Adorno kritikuvav koncepciyu dazajn Gajdeggera yak idealistichnij vidstup vid istorichnoyi realnosti Richard Rorti vvazhav sho za dopomogoyu dazajn Gajdegger stvoryuvav konservativnij mif pro buttya spivuchasnik romantichnih elementiv nacizmu Za slovami Dzhuliana Volfrisa dlya Gajdeggera nemaye pryamogo vidnoshennya oblichchya do oblichchya nezvazhayuchi na jogo neocinennu kritiku ontologiyi vin use she zmenshuye vidnoshennya mizh dazajn i dazajn yak oposeredkovane pitannyam i problematikoyu buttya Div takozhSushe Ekzistencializm Dazajn bukvalno oznachaye buti tam abo prisutnist nim da tam sein buti Ekzistencializm