Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Georissidae | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Деякі види роду Georissus | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Рід Мулоносець (Georissus Latreille, 1809) є єдиним в монотипній родині Мулоносці (Georissidae) з надродини водолюбових. Він об'єднує 83 описаних види навколо водних жуків (серед яких — і кілька стратобіонтів), що мають всесвітнє поширення. В Палеарктиці — 24 види й підвиди, в Україні знайдено 2 види.
Типовий вид: Pimelia pygmaea Fabricius, 1798 (= Georissus crenulatus (Rossi. 1794)).
Філогенетичне походження
Через свою сильно модифіковану морфологію дорослої особини, яка не дуже нагадує інші групи Hydrophiloidea, Georissidae не вважалися історичними авторами родиною з водолюбових. Близьке розташування Ceorissus до Hydrophiloidea було визнано Кроусоном на основі морфології дорослих особин і підтверджено після відкриття личинок Ceorissus ван Емденом. Відтоді Georissus постійно поміщається в Hydrophiloidea, і це розміщення також було підтверджено всіма останніми проведеними філогенетичними аналізами, як морфологічними, так і молекулярними.
Відносини Georissidae до решти родин Hydrophiloidea досі не зрозумілі належним чином. Дослідження, засновані на різних наборах символів, показали неконгруентні результати. більшість філогенетичних досліджень, проведених нещодавно, розміщують Georissidae близько до Helophoridae та/або Epimetopidae, що, здається, добре відповідає особливо морфології личинок цих груп.
Скам'янілості Georissidae дуже бідні: дві скам'янілості з крейди та еоцену Близького Сходу та Європи були нещодавно віднесені до роду копалин Georissttes. Вони відомі лише як ізольовані надкрила, тому їх віднесення до Georissidae дуже сумнівне. Додаткові скам'янілості та підкопалини, віднесені до Ceorissus, відомі від міоцену до плейстоцену Європи та Аляски.
Морфологічні ознаки
Імаго
Довжина 1,0-2,2 мм. Тіло в 1,5-2,7 довше ширини, боки нерівномірно закруглені (бічний край переднеспинки та надкрил не утворює суцільної лінії). Тіло добре склеротизоване та помірно або сильно опукле; колір коричневий або чорний; дорсальна поверхня горбиста (з гранулами, кожна з яких несе верхівкову сенсиллу) і часто реберна; вентральні поверхні без гідрофобного опушення.
Голова
Голова від помірно до сильно відхиленої, значною мірою вкрита передньою часткою переднеспинки у вигляді зі спини. Очі добре розвинені, не опуклі, округлі і цілісні спереду, дрібно фасеточні, без межових щетинок. Місце прикріплення вусиків видно зверху; субантенальна борозна відсутня. Лобно-склепові та середньочерепні шви вдавлені або нечіткі; кліпеус великий, спереду закруглений. Губа поперечна, добре склеротизована, оголена дорсально, заокруглена на вершині. Антени короткі, 7- або 9-сегментовані, з голими базальними члениками та 1- або 3-члениковою опушеною булавою, антенномер, що передує булаві вусика, не має чашеподібної форми. Мандибули великі й частково приховані під кліпеусом і верхньою губою; верхівка однозуба або двозуба; мола добре розвинена і часто асиметрична; протека добре розвинена, перетинчаста, опушена і не зчленована. Максилла зазвичай з щетинковими галеями та лациніями; перші округлі, склеротизовані в основі, апікально перетинчасті з рядом довгих вигнутих щетинок, останні — з серіями довгих щетинок, апікальні міцні; верхньощелепні щупики тонкі, завдовжки як вусики; верхівковий пальпомер веретеноподібний. Ментум трикутний; язичок дволопатевий; верхівковий пальпомер губи розширений. Задні тенторіальні ямки та гулярні шви зливаються. Корпотенторій дуже вузький; передні руки тенторіуму тонкі, не розширені в текторіальну ламіну. Шийні склерити присутні.
Груди
Передньогруди
Передньоспинка в 0,7-0,8 разів довша за ширину, найширша десь на середній довжині, вужча за зведені основи надкрил; боки вигнуті, іноді злегка виступають; передній край сильно поданий вперед і закруглений. Бічні килі переднеспинки повні й прості; передні кути відсутні; задні кути закруглені, не охоплюють основи надкрил; задній край злегка дугоподібний або злегка кутастий, з підлягаючим черевним ребром, яке зчіплюється з надкрилами та щитковим щитком.
Передня частина передньогрудей повністю прихована прококсами, коротша за найкоротший діаметр прококсальної западини, без серединного киля, передній край сильно увігнутий. Передньоспинальний відросток відсутній. Нотостернальні шви відсутні. Гіпомерон не розділений на блискучі бічні та опушені мезальні частини; з передньою борозенкою для вкладання булави вусика. Прококсальні западини округлі, широко розділені, відкриті назовні, без вузького передньобічного розширення.
Середньо- й задньогруди
Щиток різко піднятий, замалий, іноді непомітний, ззаду вузько закруглений. Надкрила в 1,0-1,2 рази довші від загальної ширини і в 1,7-2,2 рази довжини переднеспинки; боки помірно зігнуті або субпаралельні, вершини сумісно заокруглені; плечові бугри добре розвинені; диск з десятьма рядами точок, без щиткової стриоли, чергуються або всі надкрилові проміжки від слабко до сильно ребристих; епіплеври відсутні. Мезовентрит відокремлений суцільними швами від мезанепістерни, передня частина мезовентриту в іншій площині, ніж метавентрит; без або з дуже слабо вираженими прококсальними опорами; заднемезальна частина з піднятою субп'ятикутною пластинкою; мезовентральна порожнина відсутня; дискримен відсутній. Мезанепістерни широко відокремлені один від одного спереду. Мезококсальні западини субкруглі, широко розставлені, з боків закриті мезепімероном. Метавентрит чітко поперечний, плоский до злегка опуклого; дискрімен і поперечний (метакатепістернальний) шов зменшений, слабо помітний; метаепістернум не розкритий вентрально, прихований під надкрилами. Метакокси злегка поперечні, широко розділені, розширені вбік до надкрил. Метендостерніт з короткою широкою ніжкою і довгими бічними рукавами. Задні крила добре розвинені, або у деяких видів/популяцій зменшені, коротке широке стебло та довгі бічні руки. Задні крила добре розвинені, або у деяких видів/популяцій зменшені в розмірі (короткокрилі) або відсутні (безкрилі); коли повністю розвинене, крило вузько подовжене з апікальним полем, що утворює біля двох третин площі крила; жилки слабко склеротизовані, ScA і RA досягають майже переднього краю крила, радіальні клітини непігментовані, RP не розвинена базально, проксимально з'єднана з MP і утворює петлю R—M, базальна клітина присутня, з проекцією AA3 від неї майже до заднього краю крила, інші жилки середини (гілки M, Cu і A) відсутні; анальна частка відсутня; край крила з довгими розрідженими щетинками; крила короткокрилих видів/особин із наявністю ScA, RA та R-M петлі, але зі зменшеними апікальною, серединною та анальною областями.
Ноги
Протрохантини приховані; прококси пластинчасті; ендоплевр не зрощений. Прококси великі, повністю прикривають опенум; протрохантер частково зрощений з протибієм. Мезо- і метакокси злегка поперечні; мезо- і метатрохантер добре розвинені, прикріплені до задньобазальної частини стегна, отже, основа стегна скошена і спереду контактує з тазиком. Вершини злегка сплощені і подвійні на зовнішній стороні; мезо- та метатибії від циліндричних до злегка сплощених, з боків більш-менш зубчасті, без плавальних волосків; гомілкові великі шпори короткі, нечіткі. Лапка 5-5-5 або 5-4-4; членики прості, перші тарзомери маленькі, кулясті та частково приховані верхівкою гомілки, і лапки, здаються чотирикутними; коготки прості, дугоподібні; емподіум малий, без щетинок.
Черевце
Черевце з п'ятьма вільними вентритами; два базальні вентрити зрощені; вентрит 1 без серединного киля; міжкоксальний відросток широкий і усічений. Функціональні дихальця на I—VI сегментах черевця; тергіти черевної порожнини порівняно злегка склеротизовані, на кожному є плями складчастих загострень крил. Передній край VIII стерніту у самця без серединної стійки. Сегмент IX у самця U-подібний, зі слабко відмежованими довгими бічними розпірками. Едеагус трилопатевого типу, симетричний або з асиметричними парамерами, з вузько витягнутою фаллобазою та простими парамерами; пеніс з базальними опорами. Яйцеклад самки помірно подовжений, злегка склеротизований; парапрокти набагато коротші за коксити, які поділяються на широку
Личинки
Тіло подовжене, майже паралельне, посередині трохи ширше; голова і протергум добре склеротизовані, середньоо- і заднегруди з тергою, розділеною на кілька дрібних склеритів; спинка I—VIII сегментів черевця з поперечним рядом склеротизованих виростків; спинка IX сегмента черевця зі склерозованою пластинкою; мембранні поверхні з асперитами; бічні виступи відсутні на грудях та на череві.
Голова
Голова від прогнатної до злегка гіперпрогнатусної, приблизно такої ж довжини, як і ширини, боки лише злегка загнуті; задній край чітко вирізаний; епікраніальна ніжка відсутня; передні плечі V-подібні зі зближеними основами; серединна ендокарина відсутня. Кожна сторона голови з 6 стеблами, добре відокремленими одне від одного, утворюючи два вертикальних ряди. Лобно-кліпеальний шов відсутній; верхня губа зрощена з головною капсулою і утворює кліпеолабрум із серединним вузьким виступом (назалієм) і великими симетричними парними адназаліями (= епістомальними частками); адназалія з декількома широкими плоскими щетинками з війчастим внутрішнім краєм і з перетинчастими війковими бічними частинами. Вусики добре розвинені, 3-членикові; антеномер 1 найдовший, антеномер 2 з латерально розташованими двома сенсоріями. Мандибули симетричні, помірно широкі біля основи з вузькими, сильно вигнутими й витягнутими ротовими апаратами, верхньощелепна артикуляційна ділянка відсутня; верхня щелепа шестигранна, з сегментоподібним щупом: кардо чіткі, кожен розділений на 2 склерити; стіпес дуже короткі і циліндричні, пальпіфер довгий і циліндричний; галея (= внутрішній придаток) перетинчаста, не виступає; лацинії відсутні; щупик 3-члениковий. Губа складається з прементума й постментума; щупики 2-членикові; язичок відсутній. Вентральні тенторіальні ямки та гулярні шви зрощені.
Груди
Передньогрудь довша за мезо- чи заднегрудь кожна, з однією тергальною пластинкою, розділеною серединною екдизіальною лінією; мезо- і метатерга з кількома розділеними склеритами. Передньогрудна частина з двома парами склеритів субмезально, несклеротизована мезально. Ноги 3-членикові, з передтарзусом, схожим на кігті, але зрощені з гомілкою; прококси досить щільно прилягають один до одного, мезо- і метакокси широко розділені.
Черевце
I—VIII сегменти черевця зазвичай злегка склеротизовані, кожен з поперечним рядом дрібних круглих склеритів; без бічних виступів і зябер; вентрити без передніжок. Верхівка черевця без дихальцевї порожнини, VIII сегмент не кінцевий, IX тергіт повністю видно з 1-сегментним урогомфом, X сегмент кінцевий. Функціональні дихальця наявні на середньогруді та I—VIII сегментах черевця.
Життєвий цикл
Розвиток личинок включає два або три віки (два віки зареєстровано для європейського G. crenulatus, три — для північноамериканського G. califomicus) і займає близько чотирьох тижнів у Європі. Яйця відкладаються в пакет, закопаний у ґрунт, з якого він виступає лише за допомогою короткої дихальної трубки. Лялькування відбувається в камері лялечки, побудованій у вологому ґрунті.
Спосіб життя
Біологію вивчили лише для кількох європейських та одного північноамериканського виду роду. Імаго переробляють субстрат, як їжу. Ймовірно, харчуються водоростями та органічними рештками. Личинки живуть у тих же місцях, у невеликих порожнинах у глинисто-піщаних відкладах. Вони хижі, полюють на дрібних безхребетних. Імовірною здобиччю є нематоди та личинки двокрилих.
У Ceorissus живі дорослі жуки часто маскуються частинками ґрунту, які вони активно прикріплюють до переднеспинки та надкрил. Однак види інших підродів не мають цього камуфляжу.
Поширення та середовище існування
Рід має всесвітнє поширення. Імаго зустрічається на поверхні вологих глинисто-піщаних відкладень по берегах струмків і річок, рідше — стоячих водойм або біля калюж і на відкритому ґрунті в солончаках. Кілька видів в Африці та Південно-Східній Азії взагалі не пов'язані з водою, і мешкають у підстилці листя тропічного лісу.
Класифікація
На цей час у Georissus виділяють три підроди, які в основному визначаються скульптурою передньоспинки та надкрил:
- Nipponogeorissus Sato характеризується рівномірно гранульованою передньоспинкою і включає два види з Японії та Нової Гвінеї;
- Georissus характеризується передньоспинкою, що містить як гладкі, так і зернисті ділянки, а також гладкі надкрила без зерен і ребер, поширений у Палеарктиці та її прикордонних зонах зі Східним регіоном, а також в Америці.
- Neogeorissus Satd характеризується передньоспинкою, що містить як гладкі, так і зернисті ділянки, але надкрила з ребристими та/або частково зернистими проміжками.
Список палеарктичних видів
Два види, знайдені в Україні, позначені *
Рід Georissus Latreille, 1809: 377
Типовий вид: Pimelia pygmaea Fabricius, 1798 (= Byrrhus crenulatus P. Rossi, 1794)
Підрід Georissus Latreille, 1809: 377\
Типовий вид: Pimelia pygmaea Fabricius, 1798 (= Byrrhus crenulatus P. Rossi, 1794)
- babai Sato, 1970: 199
- canalifer Sharp, 1888a: 244
- crenulatus P. Rossi, 1794: 81*
- substriatus Heer, 1841: 472
Підрід Neogeorissus Sato, 1972: 209
Типовий вид Georissus japonicus Satô, 1972
- bipartitus Champion, 1923: 177
- caelatus Erichson, 1847: 504
- coelosternus Champion, 1923: 177
- costatus Laporte, 1840b: 45
- carinatus Rosenhauer, 1856: 112
- cupreus Reiche, 1879: 237
- latreillei Dufour, 1843: 57
- pimelioides Fairmaire, 1859: 45
- formosanus Kono, 1936: 53
- fusicornis Champion, 1923: 175
- instabilis instabilis Champion, 1923: 176
- instabilis minusculus Champion, 1923: 176
- japonicus Satô, 1972: 210
- katsuoi Nakane, 1995: 42
- kurosawai Nakane, 1963: 63
- laesicollis Germar, 1832: pl.3*
- maritimus Fikáček, Delgado & Gentili, 2012: 49
- nemo Fikáček, Delgado & Gentili, 2012: 112
- persicus Fikáček & Falamarzi, 2010: 108
- sakaii Satô, 1972: 211
- septemcostatus Champion, 1923: 178
- trifossulatus Motschulsky, 1843: 658
Підрід Nipponogeorissus Satô, 1972: 212
Типовий вид Georissus granulosus Satô, 1972
- granulosus Satô, 1972: 212
Джерела
- Przewoźny M. Catalogue of Palearctic Hydrophiloidea (Coleoptera). Internet version 2022-01-01 / M. Przewoźny. — 2022. URL: http://www.waterbeetles.eu
- Fikáček M. 17. Georissidae // Australian beetles. Volume 2: Archostemata, Myxophaga, Adephaga, Polyphaga (part) / Ed.: A. Ślipiński, J. Lawrence. — CSIRO Publishing, 2019. P. 251—257
- Crowson R. A. The classification of the families of British Coleoptera (Part) / R. A. Crowson // Ent. Monthly Mag. — 1950. — Vol. 86. — P. 327—344
- Emden F. I. van. The Georyssus larva — a Hydrophilid // Proc. Roy. Entomol. Soc. London. — 1956. — Vol. 31 (1—3). — 20–24
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GeorissidaeDeyaki vidi rodu GeorissusBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Vodolyubovi Hydrophiloidea Rodina Georissidae Mulonosci Rid Georissus Latreille 1809 Mulonosec PosilannyaVikishovishe GeorissusEOL 3380003NCBI 290635Fossilworks 215102 Rid Mulonosec Georissus Latreille 1809 ye yedinim v monotipnij rodini Mulonosci Georissidae z nadrodini vodolyubovih Vin ob yednuye 83 opisanih vidi navkolo vodnih zhukiv sered yakih i kilka stratobiontiv sho mayut vsesvitnye poshirennya V Palearktici 24 vidi j pidvidi v Ukrayini znajdeno 2 vidi Tipovij vid Pimelia pygmaea Fabricius 1798 Georissus crenulatus Rossi 1794 Filogenetichne pohodzhennyaCherez svoyu silno modifikovanu morfologiyu dorosloyi osobini yaka ne duzhe nagaduye inshi grupi Hydrophiloidea Georissidae ne vvazhalisya istorichnimi avtorami rodinoyu z vodolyubovih Blizke roztashuvannya Ceorissus do Hydrophiloidea bulo viznano Krousonom na osnovi morfologiyi doroslih osobin i pidtverdzheno pislya vidkrittya lichinok Ceorissus van Emdenom Vidtodi Georissus postijno pomishayetsya v Hydrophiloidea i ce rozmishennya takozh bulo pidtverdzheno vsima ostannimi provedenimi filogenetichnimi analizami yak morfologichnimi tak i molekulyarnimi Vidnosini Georissidae do reshti rodin Hydrophiloidea dosi ne zrozumili nalezhnim chinom Doslidzhennya zasnovani na riznih naborah simvoliv pokazali nekongruentni rezultati bilshist filogenetichnih doslidzhen provedenih neshodavno rozmishuyut Georissidae blizko do Helophoridae ta abo Epimetopidae sho zdayetsya dobre vidpovidaye osoblivo morfologiyi lichinok cih grup Skam yanilosti Georissidae duzhe bidni dvi skam yanilosti z krejdi ta eocenu Blizkogo Shodu ta Yevropi buli neshodavno vidneseni do rodu kopalin Georissttes Voni vidomi lishe yak izolovani nadkrila tomu yih vidnesennya do Georissidae duzhe sumnivne Dodatkovi skam yanilosti ta pidkopalini vidneseni do Ceorissus vidomi vid miocenu do plejstocenu Yevropi ta Alyaski Morfologichni oznakiImago Dovzhina 1 0 2 2 mm Tilo v 1 5 2 7 dovshe shirini boki nerivnomirno zakrugleni bichnij kraj perednespinki ta nadkril ne utvoryuye sucilnoyi liniyi Tilo dobre sklerotizovane ta pomirno abo silno opukle kolir korichnevij abo chornij dorsalna poverhnya gorbista z granulami kozhna z yakih nese verhivkovu sensillu i chasto reberna ventralni poverhni bez gidrofobnogo opushennya Golova Golova vid pomirno do silno vidhilenoyi znachnoyu miroyu vkrita perednoyu chastkoyu perednespinki u viglyadi zi spini Ochi dobre rozvineni ne opukli okrugli i cilisni speredu dribno fasetochni bez mezhovih shetinok Misce prikriplennya vusikiv vidno zverhu subantenalna borozna vidsutnya Lobno sklepovi ta serednocherepni shvi vdavleni abo nechitki klipeus velikij speredu zakruglenij Guba poperechna dobre sklerotizovana ogolena dorsalno zaokruglena na vershini Anteni korotki 7 abo 9 segmentovani z golimi bazalnimi chlenikami ta 1 abo 3 chlenikovoyu opushenoyu bulavoyu antennomer sho pereduye bulavi vusika ne maye chashepodibnoyi formi Mandibuli veliki j chastkovo prihovani pid klipeusom i verhnoyu guboyu verhivka odnozuba abo dvozuba mola dobre rozvinena i chasto asimetrichna proteka dobre rozvinena peretinchasta opushena i ne zchlenovana Maksilla zazvichaj z shetinkovimi galeyami ta laciniyami pershi okrugli sklerotizovani v osnovi apikalno peretinchasti z ryadom dovgih vignutih shetinok ostanni z seriyami dovgih shetinok apikalni micni verhnoshelepni shupiki tonki zavdovzhki yak vusiki verhivkovij palpomer veretenopodibnij Mentum trikutnij yazichok dvolopatevij verhivkovij palpomer gubi rozshirenij Zadni tentorialni yamki ta gulyarni shvi zlivayutsya Korpotentorij duzhe vuzkij peredni ruki tentoriumu tonki ne rozshireni v tektorialnu laminu Shijni skleriti prisutni Grudi Perednogrudi Perednospinka v 0 7 0 8 raziv dovsha za shirinu najshirsha des na serednij dovzhini vuzhcha za zvedeni osnovi nadkril boki vignuti inodi zlegka vistupayut perednij kraj silno podanij vpered i zakruglenij Bichni kili perednespinki povni j prosti peredni kuti vidsutni zadni kuti zakrugleni ne ohoplyuyut osnovi nadkril zadnij kraj zlegka dugopodibnij abo zlegka kutastij z pidlyagayuchim cherevnim rebrom yake zchiplyuyetsya z nadkrilami ta shitkovim shitkom Perednya chastina perednogrudej povnistyu prihovana prokoksami korotsha za najkorotshij diametr prokoksalnoyi zapadini bez seredinnogo kilya perednij kraj silno uvignutij Perednospinalnij vidrostok vidsutnij Notosternalni shvi vidsutni Gipomeron ne rozdilenij na bliskuchi bichni ta opusheni mezalni chastini z perednoyu borozenkoyu dlya vkladannya bulavi vusika Prokoksalni zapadini okrugli shiroko rozdileni vidkriti nazovni bez vuzkogo perednobichnogo rozshirennya Seredno j zadnogrudi Shitok rizko pidnyatij zamalij inodi nepomitnij zzadu vuzko zakruglenij Nadkrila v 1 0 1 2 razi dovshi vid zagalnoyi shirini i v 1 7 2 2 razi dovzhini perednespinki boki pomirno zignuti abo subparalelni vershini sumisno zaokrugleni plechovi bugri dobre rozvineni disk z desyatma ryadami tochok bez shitkovoyi strioli cherguyutsya abo vsi nadkrilovi promizhki vid slabko do silno rebristih epiplevri vidsutni Mezoventrit vidokremlenij sucilnimi shvami vid mezanepisterni perednya chastina mezoventritu v inshij ploshini nizh metaventrit bez abo z duzhe slabo virazhenimi prokoksalnimi oporami zadnemezalna chastina z pidnyatoyu subp yatikutnoyu plastinkoyu mezoventralna porozhnina vidsutnya diskrimen vidsutnij Mezanepisterni shiroko vidokremleni odin vid odnogo speredu Mezokoksalni zapadini subkrugli shiroko rozstavleni z bokiv zakriti mezepimeronom Metaventrit chitko poperechnij ploskij do zlegka opuklogo diskrimen i poperechnij metakatepisternalnij shov zmenshenij slabo pomitnij metaepisternum ne rozkritij ventralno prihovanij pid nadkrilami Metakoksi zlegka poperechni shiroko rozdileni rozshireni vbik do nadkril Metendosternit z korotkoyu shirokoyu nizhkoyu i dovgimi bichnimi rukavami Zadni krila dobre rozvineni abo u deyakih vidiv populyacij zmensheni korotke shiroke steblo ta dovgi bichni ruki Zadni krila dobre rozvineni abo u deyakih vidiv populyacij zmensheni v rozmiri korotkokrili abo vidsutni bezkrili koli povnistyu rozvinene krilo vuzko podovzhene z apikalnim polem sho utvoryuye bilya dvoh tretin ploshi krila zhilki slabko sklerotizovani ScA i RA dosyagayut majzhe perednogo krayu krila radialni klitini nepigmentovani RP ne rozvinena bazalno proksimalno z yednana z MP i utvoryuye petlyu R M bazalna klitina prisutnya z proekciyeyu AA3 vid neyi majzhe do zadnogo krayu krila inshi zhilki seredini gilki M Cu i A vidsutni analna chastka vidsutnya kraj krila z dovgimi rozridzhenimi shetinkami krila korotkokrilih vidiv osobin iz nayavnistyu ScA RA ta R M petli ale zi zmenshenimi apikalnoyu seredinnoyu ta analnoyu oblastyami Nogi Protrohantini prihovani prokoksi plastinchasti endoplevr ne zroshenij Prokoksi veliki povnistyu prikrivayut openum protrohanter chastkovo zroshenij z protibiyem Mezo i metakoksi zlegka poperechni mezo i metatrohanter dobre rozvineni prikripleni do zadnobazalnoyi chastini stegna otzhe osnova stegna skoshena i speredu kontaktuye z tazikom Vershini zlegka splosheni i podvijni na zovnishnij storoni mezo ta metatibiyi vid cilindrichnih do zlegka sploshenih z bokiv bilsh mensh zubchasti bez plavalnih voloskiv gomilkovi veliki shpori korotki nechitki Lapka 5 5 5 abo 5 4 4 chleniki prosti pershi tarzomeri malenki kulyasti ta chastkovo prihovani verhivkoyu gomilki i lapki zdayutsya chotirikutnimi kogotki prosti dugopodibni empodium malij bez shetinok Cherevce Cherevce z p yatma vilnimi ventritami dva bazalni ventriti zrosheni ventrit 1 bez seredinnogo kilya mizhkoksalnij vidrostok shirokij i usichenij Funkcionalni dihalcya na I VI segmentah cherevcya tergiti cherevnoyi porozhnini porivnyano zlegka sklerotizovani na kozhnomu ye plyami skladchastih zagostren kril Perednij kraj VIII sternitu u samcya bez seredinnoyi stijki Segment IX u samcya U podibnij zi slabko vidmezhovanimi dovgimi bichnimi rozpirkami Edeagus trilopatevogo tipu simetrichnij abo z asimetrichnimi paramerami z vuzko vityagnutoyu fallobazoyu ta prostimi paramerami penis z bazalnimi oporami Yajceklad samki pomirno podovzhenij zlegka sklerotizovanij paraprokti nabagato korotshi za koksiti yaki podilyayutsya na shiroku Lichinki Tilo podovzhene majzhe paralelne poseredini trohi shirshe golova i protergum dobre sklerotizovani serednoo i zadnegrudi z tergoyu rozdilenoyu na kilka dribnih skleritiv spinka I VIII segmentiv cherevcya z poperechnim ryadom sklerotizovanih virostkiv spinka IX segmenta cherevcya zi sklerozovanoyu plastinkoyu membranni poverhni z asperitami bichni vistupi vidsutni na grudyah ta na cherevi Golova Golova vid prognatnoyi do zlegka giperprognatusnoyi priblizno takoyi zh dovzhini yak i shirini boki lishe zlegka zagnuti zadnij kraj chitko virizanij epikranialna nizhka vidsutnya peredni plechi V podibni zi zblizhenimi osnovami seredinna endokarina vidsutnya Kozhna storona golovi z 6 steblami dobre vidokremlenimi odne vid odnogo utvoryuyuchi dva vertikalnih ryadi Lobno klipealnij shov vidsutnij verhnya guba zroshena z golovnoyu kapsuloyu i utvoryuye klipeolabrum iz seredinnim vuzkim vistupom nazaliyem i velikimi simetrichnimi parnimi adnazaliyami epistomalnimi chastkami adnazaliya z dekilkoma shirokimi ploskimi shetinkami z vijchastim vnutrishnim krayem i z peretinchastimi vijkovimi bichnimi chastinami Vusiki dobre rozvineni 3 chlenikovi antenomer 1 najdovshij antenomer 2 z lateralno roztashovanimi dvoma sensoriyami Mandibuli simetrichni pomirno shiroki bilya osnovi z vuzkimi silno vignutimi j vityagnutimi rotovimi aparatami verhnoshelepna artikulyacijna dilyanka vidsutnya verhnya shelepa shestigranna z segmentopodibnim shupom kardo chitki kozhen rozdilenij na 2 skleriti stipes duzhe korotki i cilindrichni palpifer dovgij i cilindrichnij galeya vnutrishnij pridatok peretinchasta ne vistupaye laciniyi vidsutni shupik 3 chlenikovij Guba skladayetsya z prementuma j postmentuma shupiki 2 chlenikovi yazichok vidsutnij Ventralni tentorialni yamki ta gulyarni shvi zrosheni Grudi Perednogrud dovsha za mezo chi zadnegrud kozhna z odniyeyu tergalnoyu plastinkoyu rozdilenoyu seredinnoyu ekdizialnoyu liniyeyu mezo i metaterga z kilkoma rozdilenimi skleritami Perednogrudna chastina z dvoma parami skleritiv submezalno nesklerotizovana mezalno Nogi 3 chlenikovi z peredtarzusom shozhim na kigti ale zrosheni z gomilkoyu prokoksi dosit shilno prilyagayut odin do odnogo mezo i metakoksi shiroko rozdileni Cherevce I VIII segmenti cherevcya zazvichaj zlegka sklerotizovani kozhen z poperechnim ryadom dribnih kruglih skleritiv bez bichnih vistupiv i zyaber ventriti bez perednizhok Verhivka cherevcya bez dihalcevyi porozhnini VIII segment ne kincevij IX tergit povnistyu vidno z 1 segmentnim urogomfom X segment kincevij Funkcionalni dihalcya nayavni na serednogrudi ta I VIII segmentah cherevcya Zhittyevij ciklRozvitok lichinok vklyuchaye dva abo tri viki dva viki zareyestrovano dlya yevropejskogo G crenulatus tri dlya pivnichnoamerikanskogo G califomicus i zajmaye blizko chotiroh tizhniv u Yevropi Yajcya vidkladayutsya v paket zakopanij u grunt z yakogo vin vistupaye lishe za dopomogoyu korotkoyi dihalnoyi trubki Lyalkuvannya vidbuvayetsya v kameri lyalechki pobudovanij u vologomu grunti Sposib zhittyaBiologiyu vivchili lishe dlya kilkoh yevropejskih ta odnogo pivnichnoamerikanskogo vidu rodu Imago pereroblyayut substrat yak yizhu Jmovirno harchuyutsya vodorostyami ta organichnimi reshtkami Lichinki zhivut u tih zhe miscyah u nevelikih porozhninah u glinisto pishanih vidkladah Voni hizhi polyuyut na dribnih bezhrebetnih Imovirnoyu zdobichchyu ye nematodi ta lichinki dvokrilih U Ceorissus zhivi dorosli zhuki chasto maskuyutsya chastinkami gruntu yaki voni aktivno prikriplyuyut do perednespinki ta nadkril Odnak vidi inshih pidrodiv ne mayut cogo kamuflyazhu Poshirennya ta seredovishe isnuvannyaRid maye vsesvitnye poshirennya Imago zustrichayetsya na poverhni vologih glinisto pishanih vidkladen po beregah strumkiv i richok ridshe stoyachih vodojm abo bilya kalyuzh i na vidkritomu grunti v solonchakah Kilka vidiv v Africi ta Pivdenno Shidnij Aziyi vzagali ne pov yazani z vodoyu i meshkayut u pidstilci listya tropichnogo lisu KlasifikaciyaNa cej chas u Georissus vidilyayut tri pidrodi yaki v osnovnomu viznachayutsya skulpturoyu perednospinki ta nadkril Nipponogeorissus Sato harakterizuyetsya rivnomirno granulovanoyu perednospinkoyu i vklyuchaye dva vidi z Yaponiyi ta Novoyi Gvineyi Georissus harakterizuyetsya perednospinkoyu sho mistit yak gladki tak i zernisti dilyanki a takozh gladki nadkrila bez zeren i reber poshirenij u Palearktici ta yiyi prikordonnih zonah zi Shidnim regionom a takozh v Americi Neogeorissus Satd harakterizuyetsya perednospinkoyu sho mistit yak gladki tak i zernisti dilyanki ale nadkrila z rebristimi ta abo chastkovo zernistimi promizhkami Spisok palearktichnih vidiv Dva vidi znajdeni v Ukrayini poznacheni Rid Georissus Latreille 1809 377 Tipovij vid Pimelia pygmaea Fabricius 1798 Byrrhus crenulatus P Rossi 1794 Pidrid Georissus Latreille 1809 377 Tipovij vid Pimelia pygmaea Fabricius 1798 Byrrhus crenulatus P Rossi 1794 babai Sato 1970 199 canalifer Sharp 1888a 244 crenulatus P Rossi 1794 81 substriatus Heer 1841 472Pidrid Neogeorissus Sato 1972 209 Tipovij vid Georissus japonicus Sato 1972 bipartitus Champion 1923 177 caelatus Erichson 1847 504 coelosternus Champion 1923 177 costatus Laporte 1840b 45 carinatus Rosenhauer 1856 112 cupreus Reiche 1879 237 latreillei Dufour 1843 57 pimelioides Fairmaire 1859 45 formosanus Kono 1936 53 fusicornis Champion 1923 175 instabilis instabilis Champion 1923 176 instabilis minusculus Champion 1923 176 japonicus Sato 1972 210 katsuoi Nakane 1995 42 kurosawai Nakane 1963 63 laesicollis Germar 1832 pl 3 maritimus Fikacek Delgado amp Gentili 2012 49 nemo Fikacek Delgado amp Gentili 2012 112 persicus Fikacek amp Falamarzi 2010 108 sakaii Sato 1972 211 septemcostatus Champion 1923 178 trifossulatus Motschulsky 1843 658Pidrid Nipponogeorissus Sato 1972 212 Tipovij vid Georissus granulosus Sato 1972 granulosus Sato 1972 212DzherelaPrzewozny M Catalogue of Palearctic Hydrophiloidea Coleoptera Internet version 2022 01 01 M Przewozny 2022 URL http www waterbeetles eu Fikacek M 17 Georissidae Australian beetles Volume 2 Archostemata Myxophaga Adephaga Polyphaga part Ed A Slipinski J Lawrence CSIRO Publishing 2019 P 251 257 Crowson R A The classification of the families of British Coleoptera Part R A Crowson Ent Monthly Mag 1950 Vol 86 P 327 344 Emden F I van The Georyssus larva a Hydrophilid Proc Roy Entomol Soc London 1956 Vol 31 1 3 20 24