Квічаль сибірський Самець сибірського квічаля Самиця сибірського квічаля Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біоло

Квічаль сибірський

Самець сибірського квічаля

Самиця сибірського квічаля

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Дроздові (Turdidae)
Рід:	Geokichla
Вид:	Квічаль сибірський

Біноміальна назва

Geokichla sibirica
(Pallas, 1776)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Turdus sibiricus Pallas, 1776
Zoothera sibirica (Pallas, 1776)

Посилання

Вікісховище:	Geokichla sibirica
Віківиди:	Geokichla sibirica
ITIS:	916869
МСОП:	22708382
NCBI:	2559352

Квіча́ль сибірський (Geokichla sibirica) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Азії.

Опис

Довжина птаха становить 20-23 см, розмах крил 34=35 см, вага 60-72 г. Самці мають темне, сіро-синє забарвлення, що здалеку здається чорним. Над очима білі "брови", кінчики крил і края хвоста білі. На нижній стороні крил є біла смуга, помітна в польоті, нижні покривні пера хвоста на кінці білі, що створює лускоподібний візерунок. На животі світла смуга. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла світла, поцяткована темним лускоподібним візерунком, над очима світлі "брови", під дзьобом світлі "вуса". Дзьоб темний, лапи жовті.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

G. s. sibirica (Pallas, 1776) — Східний Сибір (на схід від Єнісею), північ Монголії, Манчжурії і Кореї;
G. s. davisoni (Hume, 1877) — Сахалін, Хоккайдо, Хонсю, південні Курильські острови.

яйце *Geokichla sibirica davisoni* - Тулузький музей

Поширення і екологія

Сибірські квічалі гніздяться в Росії, Монголії, Китаї, Північній Кореї і Японії. Взимку вони мігрують на південь, до Індокитаю, Малайського півострова, Суматри і Яви. Бродячі птахи спостерігалися в Європі. Сибірські квічалі живуть в тайзі, хвойних і мішаних лісах. Зустрічаються на висоті до 2565 м над рівнем моря, переважно на рівнинах. Живляться переважно комахами, а також червами, іншими безхребетними і ягодами. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, трави і моху, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці від 4 до 5 блакитнуватих яєць, поцяткованих темними плямками. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.

Посилання

Позвоночные животные России: Сибирский дрозд.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.