Квічаль енганський Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota

Квічаль енганський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Дроздові (Turdidae)
Рід:	Geokichla
Вид:	Квічаль енганський

Біноміальна назва

Geokichla leucolaema
(Salvadori, 1892)

Синоніми

Zoothera interpres leucolaema
Zoothera leucolaema

Посилання

Вікісховище:	Geokichla leucolaema
Віківиди:	Geokichla leucolaema
ITIS:	916861
МСОП:	22732956

Квіча́ль енганський (Geokichla leucolaema) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом рудоголового квічаля.

Опис

Довжина птаха становить 15-18,5 см. Верхня частина голови і верхня частина тіла рудувато-коричневі, на крилах дві широкі білі смуги. Підборіддя і горло білі, груди чорнуваті, решта нижньої частини тіла біла, боки коричнюваті, поцятковані темними плямками. Обличчя має чорнуватий відтінок, на горлі з боків чорні плями. Дзьоб чорний, лапи тілесного кольору.

Поширення і екологія

Енганські квічалі є ендеміками острова Енгано (на південному заході від Суматри). Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 280 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція енганських квічалів становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Geokichla leucolaema.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Geokichla leucolaema.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.