Galidia elegans (червона вонціра) — вид котовидих родини Фаланукові, ендемічний острова Мадагаскар, де він широко розповсюджений у східних, північних і західних лісах від рівня моря до, приблизно, 1950 м над рівнем моря на гірському масиві . Проживає у вологих тропічних низинних та гірських лісах і в сухих тропічних листяних лісах на заході ареалу. Спостерігався у вторинних лісах а також на узліссях, але тільки в безпосередній близькості до незайманих лісів.
Galidia elegans | |
---|---|
Galidia elegans | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Родина: | Фаланукові (Eupleridae) |
Підродина: | Galidiinae |
Рід: | Galidia I. Geoffroy Saint-Hilaire, 1837 |
Вид: | G. elegans |
Біноміальна назва | |
Galidia elegans | |
поширення виду Galidia elegans |
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 380 мм, довжина хвоста: 303 мм, вага: 700—900 грам.
Опис. Основний колір хутра темно-каштаново-коричневий. Відрізняється від інших видів підродини Galidiinae тим, що має коротші пальці, коротші кігті, і волохатіші підошви. Також менші нижні ікла. Від роду Salanoia, Galidia відрізняється смугастим хвостом і дуже малим другим верхнім премоляром. Препарування двох особин вказує на наявність запахових залоз, тісно пов'язаних із зовнішніми статевими органами, у самців, але не у самок.
Поведінка
Наземний, денний (хоча може бути активним і вночі) вид. Вміло лазить по деревах, а також плаває. Є спостереження як Galidia elegans ловить прісноводних раків. Також відомий, тим, що порпається в смітті залишеному людьми поблизу таборів у первинних лісах. Тварини зазвичай проводять ніч у норах у лісі. Хоча іноді живе поодиноко, це загалом соціальний вид, що зазвичай живе парами з нащадками аж до трьох поколінь. Здатний підніматися і спускатися по вертикальних стовбурах всього 4 см в діаметрі. Харчується в основному дрібними ссавцями, птахами та їх яйцями, і жабами, раціон також включає фрукти, рибу, рептилій і безхребетних.
Життєвий цикл
Парування відбувається на з квітня по листопад, дітонародження — з липня по лютий. Вагітність триває 79-92 днів, народжується один малюк вагою 50 грамів. Фізична зрілість досягається за 1 рік, а статева за 2 роки. Одна тварина жила в неволі протягом 24 років і 5 місяців.
Загрози та охорона
Як і для більшості лісових тварин Мадагаскару, серйозною загрозу для цього виду є вирубування лісів. Піддається переслідуванню за набіги на свійську птицю і вбивається собаками, що супроводжують мисливців у лісі. Деякі частини тварин (наприклад, хвіст) використовують для культурних цілей деякі місцеві племінні групи. Також загрозою є хижацтво з боку здичавілих кішок, псів і малої індійської цівети (Viverricula indica). Проживає на кількох природоохоронних територіях.
Етимологія
Наукова назва походить від дав.-гр. γαλῆ — «ласиця». Вернакулярна назва вонцира (vontsira) — малагаська назва деяких тварин із підродини Galidiinae.
Джерела
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Вебсайт МСОП
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world - JHU Press, 2005, p. 204
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galidia elegans chervona voncira vid kotovidih rodini Falanukovi endemichnij ostrova Madagaskar de vin shiroko rozpovsyudzhenij u shidnih pivnichnih i zahidnih lisah vid rivnya morya do priblizno 1950 m nad rivnem morya na girskomu masivi Prozhivaye u vologih tropichnih nizinnih ta girskih lisah i v suhih tropichnih listyanih lisah na zahodi arealu Sposterigavsya u vtorinnih lisah a takozh na uzlissyah ale tilki v bezposerednij blizkosti do nezajmanih lisiv Galidia elegans Galidia elegans Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Falanukovi Eupleridae Pidrodina Galidiinae Rid Galidia I Geoffroy Saint Hilaire 1837 Vid G elegans Binomialna nazva Galidia elegans I Geoffroy Saint Hilaire 1837 poshirennya vidu Galidia elegansMorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 380 mm dovzhina hvosta 303 mm vaga 700 900 gram Opis Osnovnij kolir hutra temno kashtanovo korichnevij Vidriznyayetsya vid inshih vidiv pidrodini Galidiinae tim sho maye korotshi palci korotshi kigti i volohatishi pidoshvi Takozh menshi nizhni ikla Vid rodu Salanoia Galidia vidriznyayetsya smugastim hvostom i duzhe malim drugim verhnim premolyarom Preparuvannya dvoh osobin vkazuye na nayavnist zapahovih zaloz tisno pov yazanih iz zovnishnimi statevimi organami u samciv ale ne u samok PovedinkaNazemnij dennij hocha mozhe buti aktivnim i vnochi vid Vmilo lazit po derevah a takozh plavaye Ye sposterezhennya yak Galidia elegans lovit prisnovodnih rakiv Takozh vidomij tim sho porpayetsya v smitti zalishenomu lyudmi poblizu taboriv u pervinnih lisah Tvarini zazvichaj provodyat nich u norah u lisi Hocha inodi zhive poodinoko ce zagalom socialnij vid sho zazvichaj zhive parami z nashadkami azh do troh pokolin Zdatnij pidnimatisya i spuskatisya po vertikalnih stovburah vsogo 4 sm v diametri Harchuyetsya v osnovnomu dribnimi ssavcyami ptahami ta yih yajcyami i zhabami racion takozh vklyuchaye frukti ribu reptilij i bezhrebetnih Zhittyevij ciklParuvannya vidbuvayetsya na z kvitnya po listopad ditonarodzhennya z lipnya po lyutij Vagitnist trivaye 79 92 dniv narodzhuyetsya odin malyuk vagoyu 50 gramiv Fizichna zrilist dosyagayetsya za 1 rik a stateva za 2 roki Odna tvarina zhila v nevoli protyagom 24 rokiv i 5 misyaciv Zagrozi ta ohoronaYak i dlya bilshosti lisovih tvarin Madagaskaru serjoznoyu zagrozu dlya cogo vidu ye virubuvannya lisiv Piddayetsya peresliduvannyu za nabigi na svijsku pticyu i vbivayetsya sobakami sho suprovodzhuyut mislivciv u lisi Deyaki chastini tvarin napriklad hvist vikoristovuyut dlya kulturnih cilej deyaki miscevi pleminni grupi Takozh zagrozoyu ye hizhactvo z boku zdichavilih kishok psiv i maloyi indijskoyi civeti Viverricula indica Prozhivaye na kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah EtimologiyaNaukova nazva pohodit vid dav gr galῆ lasicya Vernakulyarna nazva voncira vontsira malagaska nazva deyakih tvarin iz pidrodini Galidiinae DzherelaUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Vebsajt MSOP Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 p 204 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi