Куницева акула вусата | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Furgaleus macki (Whitley, 1943) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Куницева акула вусата (Furgaleus macki) — єдиний вид роду Вусата куницева акула родини Куницеві акули. Інші назви «рифова акула», «безробітна акула», «акула Шекі».
Опис
Загальна довжина досягає 1,6 м при вазі 12,9 кг зазвичай розмір становить 1,2 м завдовжки. Голова відносно велика. Морда коротка, округла, трохи загострено при погляді зверху. Очі овальні, горизонтальної форми, з мигальною перетинкою. Під очима присутні щічні горбики. Має сильно подовжені носові клапани, що нагадують вуса. Звідси походить назва цієї акули. Губні борозни довгі, чітко виражені. Рот короткий, дугоподібний. На верхній щелепі розташовано 24-32 робочих зуба, на нижній — 36-42. Зуби мають асиметричну форму: гостра верхівка розташовано трохи з боку від осі зуба та має невеличкий нахил. Зуби цієї акули набагато гостріше за зуби більшості представників родини куницевих. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб трохи горбкуватий, приосадкуватий. Грудні плавці відносно невеличкі. Має 2 трикутних спинних плавця з увігнутим заднім краєм. Перший спинний плавець трохи більше за задній. Розташовано позаду грудних плавців. Задній спинний плавець значно більше за анальний плавець. Розташований навпроти нього. Хвостовий плавець гетероцеркальний, нижня лопать маленька, із загостреним кінчиком.
Забарвлення сіро-коричневе з малопомітними темними плямами. Черево має білуватий колір. У молодих особин забарвлення тіла кремово-сіре або світло-коричневе з чіткими темними круглими і сідлоподібними плямами.
Спосіб життя
Тримається на глибинах до 220 м, на континентальному шельфі. Воліє до місцини з водною рослинністю. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться переважно головоногими молюсками, особливо восьминогами (становлять 95 %), іноді креветками, омарами, крабами, морськими черв'яками, личинками, невеличкою костистою рибою, водоростями.
Статева зрілість настає при розмірах 1,1-1,3 м (5 років у самців, 7 років — у самиць). Це яйцеживородна акула. Вагітність триває 7-9 місяців. Самиця народжує від 4 до 28 акуленят завдовжки 22-27 см. Низька здатність до репродукції: подвоєння популяції відбувається лише протягом 14 років.
Тривалість життя 15 років.
М'ясо доволі смачне, тому є об'єктом промислового вилову. Втім його контролює уряд Австралії шляхом запровадження квот. Часто утримується в акваріумах та океанаріумах, скільки добре пристосовується до неволі.
Розповсюдження
Мешкає уздовж західного та південного узбережжя Австралії, та навколо о. Тасманія.
Джерела
- Last, P.R.; Stevens, J.D. (2009). Sharks and Rays of Australia (second ed.). Harvard University Press. p. 226. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuniceva akula vusata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Kunicevi akuli Triakidae Rid Vusata kuniceva akula Furgaleus Whitley 1951 Vid Kuniceva akula vusata Binomialna nazva Furgaleus macki Whitley 1943 Posilannya Vikishovishe Furgaleus macki Vikividi Furgaleus macki ITIS 160535 MSOP 39351 NCBI 335037 Kuniceva akula vusata Furgaleus macki yedinij vid rodu Vusata kuniceva akula rodini Kunicevi akuli Inshi nazvi rifova akula bezrobitna akula akula Sheki OpisZagalna dovzhina dosyagaye 1 6 m pri vazi 12 9 kg zazvichaj rozmir stanovit 1 2 m zavdovzhki Golova vidnosno velika Morda korotka okrugla trohi zagostreno pri poglyadi zverhu Ochi ovalni gorizontalnoyi formi z migalnoyu peretinkoyu Pid ochima prisutni shichni gorbiki Maye silno podovzheni nosovi klapani sho nagaduyut vusa Zvidsi pohodit nazva ciyeyi akuli Gubni borozni dovgi chitko virazheni Rot korotkij dugopodibnij Na verhnij shelepi roztashovano 24 32 robochih zuba na nizhnij 36 42 Zubi mayut asimetrichnu formu gostra verhivka roztashovano trohi z boku vid osi zuba ta maye nevelichkij nahil Zubi ciyeyi akuli nabagato gostrishe za zubi bilshosti predstavnikiv rodini kunicevih U neyi 5 par zyabrovih shilin Tulub trohi gorbkuvatij priosadkuvatij Grudni plavci vidnosno nevelichki Maye 2 trikutnih spinnih plavcya z uvignutim zadnim krayem Pershij spinnij plavec trohi bilshe za zadnij Roztashovano pozadu grudnih plavciv Zadnij spinnij plavec znachno bilshe za analnij plavec Roztashovanij navproti nogo Hvostovij plavec geterocerkalnij nizhnya lopat malenka iz zagostrenim kinchikom Zabarvlennya siro korichneve z malopomitnimi temnimi plyamami Cherevo maye biluvatij kolir U molodih osobin zabarvlennya tila kremovo sire abo svitlo korichneve z chitkimi temnimi kruglimi i sidlopodibnimi plyamami Sposib zhittyaTrimayetsya na glibinah do 220 m na kontinentalnomu shelfi Voliye do miscini z vodnoyu roslinnistyu Polyuye bilya dna ye bentofagom Zhivitsya perevazhno golovonogimi molyuskami osoblivo vosminogami stanovlyat 95 inodi krevetkami omarami krabami morskimi cherv yakami lichinkami nevelichkoyu kostistoyu riboyu vodorostyami Stateva zrilist nastaye pri rozmirah 1 1 1 3 m 5 rokiv u samciv 7 rokiv u samic Ce yajcezhivorodna akula Vagitnist trivaye 7 9 misyaciv Samicya narodzhuye vid 4 do 28 akulenyat zavdovzhki 22 27 sm Nizka zdatnist do reprodukciyi podvoyennya populyaciyi vidbuvayetsya lishe protyagom 14 rokiv Trivalist zhittya 15 rokiv M yaso dovoli smachne tomu ye ob yektom promislovogo vilovu Vtim jogo kontrolyuye uryad Avstraliyi shlyahom zaprovadzhennya kvot Chasto utrimuyetsya v akvariumah ta okeanariumah skilki dobre pristosovuyetsya do nevoli RozpovsyudzhennyaMeshkaye uzdovzh zahidnogo ta pivdennogo uzberezhzhya Avstraliyi ta navkolo o Tasmaniya DzherelaLast P R Stevens J D 2009 Sharks and Rays of Australia second ed Harvard University Press p 226 ISBN 0 674 03411 2