Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фаналока | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Фаналока | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Fossa fossana (P.L.S. Müller, 1776) | ||||||||||||||||||
 поширення фаналоки | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Fossa fossana (Фаналока) — вид котовидих родини Фаланукові, ендемічний для лісів східної частини острова Мадагаскар. Діапазон проживання за висотою: від рівня моря до 1600 м, але дуже рідкісний вище 1000 м. Проживає у вологій тропічній низовині, на середніх висотах, у прибережних лісах, іноді в болотистих районах. Здається, що цей вид не адаптувався до вторинного середовища проживання.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 400—450 мм, довжина хвоста: 210—230 мм, вага: самці до 2 кг, самиці до 1,5 кг.
Опис. Основний колір шерсті сірий з червонуватим відтінком. Має 4 ряди чорних плям на кожному з боків і кілька чорних плям на зовнішньому боці стегон. Плями можуть зливатися, утворюючи смуги, на спинній частині хвоста є темно-коричневі поперечні смуги. Нижня частина тіла сірувата чи білувата з нечіткими плямами. Кінцівки стрункі, ймовірно адаптовані для бігу.
Поведінка
Нічний наземний вид. Вдень знаходить притулок у порожнинах дерев під колодами дерев або серед скель. Може траплятись як на ґрунті, так і на деревах. Харчується ракоподібними, червами, вугроподібними і жабами; у незначній мірі іншими продуктами тваринного походження й фруктами. Живуть парами, які контролюють свою територію. Вокалізація включає крики, стогони, і характерний вигук "Кокв-кокв", який можна почути лише у коли в присутності більш ніж однієї особини.
Життєвий цикл
Період вагітності становить близько 82–89 днів (Albignac 1973). Потомство народжуються добре розвиненим; статева зрілість досягається у віці близько двох років. Дітонародження були зареєстровані в період з жовтня по січень, народжується одне дитинча. Воно важить 65–70 грамів при народженні, віднімається від грудей через 2 місяці і може досягти ваги дорослого у віці 1 року. Тривалість життя у неволі 11 років.
Загрози та охорона
Серйозну загрозу для цього виду є вирубування лісів у місцях їхнього проживання для перетворення у сільськогосподарські угіддя, через лісозаготівлю та виробництво деревного вугілля. Піддається тиску мисливства заради м'яса. Також загрозою є хижацтво з боку здичавілих кішок, псів і малої індійської цівети (Viverricula indica). Проживає на кількох природоохоронних територіях.
Джерела
- Hawkins, F. (2015). . The IUCN. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 15.11.2019. (англ.)
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 201–202. (англ.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fanaloka Fanaloka Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feloidea Rodina Falanukovi Eupleridae Rid Fossa Gray 1865 Vid Fanaloka Binomialna nazva Fossa fossana P L S Muller 1776 poshirennya fanaloki Posilannya Vikishovishe Fossa fossana Vikividi Fossa fossana EOL 347437 ITIS 621975 MSOP 8668 NCBI 143320 Fossilworks 232012 Fossa fossana Fanaloka vid kotovidih rodini Falanukovi endemichnij dlya lisiv shidnoyi chastini ostrova Madagaskar Diapazon prozhivannya za visotoyu vid rivnya morya do 1600 m ale duzhe ridkisnij vishe 1000 m Prozhivaye u vologij tropichnij nizovini na serednih visotah u priberezhnih lisah inodi v bolotistih rajonah Zdayetsya sho cej vid ne adaptuvavsya do vtorinnogo seredovisha prozhivannya MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 400 450 mm dovzhina hvosta 210 230 mm vaga samci do 2 kg samici do 1 5 kg Opis Osnovnij kolir shersti sirij z chervonuvatim vidtinkom Maye 4 ryadi chornih plyam na kozhnomu z bokiv i kilka chornih plyam na zovnishnomu boci stegon Plyami mozhut zlivatisya utvoryuyuchi smugi na spinnij chastini hvosta ye temno korichnevi poperechni smugi Nizhnya chastina tila siruvata chi biluvata z nechitkimi plyamami Kincivki strunki jmovirno adaptovani dlya bigu PovedinkaNichnij nazemnij vid Vden znahodit pritulok u porozhninah derev pid kolodami derev abo sered skel Mozhe traplyatis yak na grunti tak i na derevah Harchuyetsya rakopodibnimi chervami vugropodibnimi i zhabami u neznachnij miri inshimi produktami tvarinnogo pohodzhennya j fruktami Zhivut parami yaki kontrolyuyut svoyu teritoriyu Vokalizaciya vklyuchaye kriki stogoni i harakternij viguk Kokv kokv yakij mozhna pochuti lishe u koli v prisutnosti bilsh nizh odniyeyi osobini Zhittyevij ciklPeriod vagitnosti stanovit blizko 82 89 dniv Albignac 1973 Potomstvo narodzhuyutsya dobre rozvinenim stateva zrilist dosyagayetsya u vici blizko dvoh rokiv Ditonarodzhennya buli zareyestrovani v period z zhovtnya po sichen narodzhuyetsya odne ditincha Vono vazhit 65 70 gramiv pri narodzhenni vidnimayetsya vid grudej cherez 2 misyaci i mozhe dosyagti vagi doroslogo u vici 1 roku Trivalist zhittya u nevoli 11 rokiv Zagrozi ta ohoronaSerjoznu zagrozu dlya cogo vidu ye virubuvannya lisiv u miscyah yihnogo prozhivannya dlya peretvorennya u silskogospodarski ugiddya cherez lisozagotivlyu ta virobnictvo derevnogo vugillya Piddayetsya tisku mislivstva zaradi m yasa Takozh zagrozoyu ye hizhactvo z boku zdichavilih kishok psiv i maloyi indijskoyi civeti Viverricula indica Prozhivaye na kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah DzherelaHawkins F 2015 The IUCN Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 15 11 2019 angl Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 S 201 202 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi