Не плутати з Ford GT40 автомобілями середини 1960 х Ford GT середньомоторний спортивний автомобіль перше покоління якого

Не плутати з Ford GT40 — автомобілями середини 1960-х.

Ford GT — середньомоторний спортивний автомобіль, перше покоління якого випускалось Ford Motor Company з 2003 по 2006 рік, а друге — з 2016 року. Спочатку автомобіль розроблявся як концепт-кар до сторіччя компанії Ford, також він повинен був нагадати про імена автомобілів з яких «росли його коріння», таких як Mustang і Thunderbird. Каміло Пардо (англ. Camilo Pardo), начальник студії Ford «Living Legends» (в перекладі на укр. "Живі легенди"), був призначений на посаду головного дизайнера GT і працював під керівництвом Джея Мейса (англ. J Mays). Дизайнер взяв за основу дизайн класичного гоночного автомобіля Ford GT40 1960 років, тому автомобіль іноді плутали з його попередником.

Ford GT
Ford GT ІІ
Виробник	Ford
Роки виробництва	2003—2006 2016—
Попередник(и)	Ford GT40
Клас	спорткар
Двигун(и)	Бензиновий двигун

Позитивні відгуки в автосалонах спонукали компанію в 2002 році випустити автомобілі в обмеженій кількості, перша випущена версія з'явилася в 2005 році. Це був двомісний дуже потужний автомобіль дуже схожий на свого спортивного «батька». 5,4 літровий двигун з наддувом був задньорозташований, видавав 550 к.с. (410 кВт) і крутний момент 680 Нм, максимальна швидкість — 330 км/год (обмежена електронікою).

Перше покоління

Ford GT
Ford GT coupe
Виробник	Ford
Роки виробництва	2003—2006 (4038 автомобілів)
Попередник(и)	Ford GT40
Клас	спорткар
Стиль кузова	купе
Компонування	RMR
Двигун(и)	2004—2006: 5,4 л V8
Коробка передач	2004—2006: МКПП 6-ступенева
Колісна база	2710 мм
Довжина	4643 мм
Ширина	1953 мм
Висота	1125 мм
Маса	1500 кг
Подібні	Ferrari F430 Lamborghini Gallardo

Розробка

В 1995 році на Детройтському автосалоні показали концепт Ford GT90. Пізніше, в 2002 році, компанія Ford продемонструвала концепт оновленого GT40.

GT дуже подібний на оригінальний Ford GT40, але дещо більший, ширший і на 3 дюйми (76 мм) вищий від оригінального 40-дюймового автомобіля — з цієї причини потенційною назвою для автомобіля була GT43. Три прототипи автомобіля були показані в 2003 році у рамках урочистостей з нагоди століття компанії. Виробництво Ford GT було почате восени 2004 року.

Британська компанія, «Safir Engineering», яка придбала торгову марку і відновляла випуск GT40 в 1980-х, припинивши випуск, продала непотрібні права і потужності невеликій компанії з Огайо, яка називалась «Safir GT40 Spares». Safir GT40 Spares ліцензувало використання торгової марки, в результаті Ford до початку виставки в 2002 році не міг присвоїти новому Ford GT назву GT40. Були чутки, що Safir GT40 Spares попросив $40 млн. за права, але вони ні разу не підтвердились. Представники Safir GT40 Spares заявили, що Ford відхилив пропозицію про угоду на $8 мільйонів. Перші машини 1960-х називали просто «Ford GT». Назва «GT40» була назвою проєкту Ford з підготовки машин до міжнародних тривалих змагань з ціллю виграти «24 Години Ле-Мана». Перші 12 прототипів носили послідовні номери з GT-101 по GT-112. З початку виробництва все пізніші моделі 1, 2, 3, 5 поколінь нумерувались з GT40-P-1000 до GT40-P-1145 і офіційно називались «GT40». В результаті цієї історії новий Ford GT втратив свою нумерацію і серійні номери.

Виробництво і продажі

Перші покупці отримали автомобіль в серпні 2004 року. Почав збиратись і був розфарбований Ford GT компанією Saleen в їхньому відділенні Saleen Special Vehicles в місті Трой (штат Мічиган). На GT встановлювався фордівський двигун з фабрики «Romeo Engine» в місті Ромео (штат Мічиган). Займались установкою двигуна, механічною КПП й інтер'єру у відділі SVT Ford на заводі у Віксомі.

З 4 500 спочатку запланованих біля 100 було експортовано в Європу починаючи з кінця 2005 року. 200 автомобілів призначались для продажу в Канаді. Коли в 2006 році виробництво було закінчене, план в 4 500 автомобілів не був виконаний. Приблизно 550 було зроблено в 2004 році, біля 1900 в 2005, і трохи більше 1600 в 2006, в сумі 4038; окрім цього останні 11 машин були розібрані компанією «Mayflower Vehicle Systems» і продані на запчастини.

Як і в більшості бажаних автомобілів, коли Ford GT тільки вийшов, попит на нього перевищував пропозицію, і в результаті автомобілі спочатку продавались за преміум цінами. Перший продаж приватній особі нового фордівського спорткару відбулась 4 серпня 2004 року, коли керівний службовець з Microsoft Джон Шірлей (англ. Jon Shirley) забрав свій темно-синій Ford GT 2005. Шірлей заплатив за право отримати перший Ford GT на Pebble Beach Concours d'Elegance аукціоні віддавши вище $557 000. Джей Лено (англ. Jay Leno), ведучий програми The Tonight Show with Jay Leno, отримав червоний GT на тиждень пізніше.

Виробництво останньої 4038-ї GT завершило виробництво моделі 21 вересня 2006 року, раніше спочатку запланованих 4500. Фабрика у Віксомі завершила виробництво 31 травня 2007 року. Продажі GT продовжувались до 2007 року (включно) зі складів.

Продажі й виробництво Ford GT, 2004–2007 рр.
Рік	Продажі в США													Виробництво
Рік	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Всього	Виробництво
2004										22	63	59	144	547
2005	7	4	44	70	117	150	91	113	176	165	157	208	1302	1890
2006	157	194	204	157	178	185	147	143	133	102	261	58	1919	1601
2007	62	169	-										231	0
В сумі													3596	4038

Двигун

5.4 л Ford Modular V8 550 к.с. 774 Нм

Ford GTX1

В листопаді 2005 року Ford GTX1 (родстер-версія Ford GT) була показана в Лас-Вегасі. Тюнінг вартістю 48 тисяч доларів здійснений «Genaddi Design Group» і схвалений Ford. Це включає покращення підвіски, гальм і збільшення потужності до 700 к. с. (520 кВт).

Друге покоління (з 2015)

Новий Ford GT представили на Північноамериканському міжнародному автошоу 2015 року і на відкритті Forza Motorsport 6, і поставлений на виробництво і випуск у 2016 році. Він позначив 50 років відтоді як GT40 виграв перегони 24 години Ле Мана 1966 року і успішно проїхав 24 години Ле Мана 2016 року для відмітки річниці, вигравши у своєму класі.

Машина оснащена щойно розробленим 3,5-літровим двигуном EcoBoost V6 з подвійним турбонаддувом, видаючи 656 к.с. (483 кВт) 6520 об/хв і 746 Нм при 5900 об/хв та 7-ст. роботизованою коробкою передач Getrag.. Згідно з Фордом, "GT демонструватиме одне з найкращих співвідношень потужності до маси будь-якого серійного автомобіля", завдяки його легкій конструкції з вуглепластику. Підґрунтям GT є монокок з вуглепластику, вмонтований до алюмінієвих переднього і заднього підрамників, покритий вуглепластиковими кузовними панелями. Машина також має підвіску спортивного типу, ефективну аеродинаміку і двогранні двері. Вітрове скло автомобіля виготовлене з Gorilla Glass, вироблене на Corning, яке також застосовується на екранах смартфонів. Gorilla Glass використовується для зниження маси автомобіля, дозволяючи тонше вітрове скло такої самої міцності.

Починаючи з грудня 2016 року, Ford планує складати GT в кількості одного автомобіля в день аж по жовтень 2020 року. Автомобілі 2017 і 2018 модельних років будуть зарезервовані для обраних покупців GT, автомобілі 2019 року – для покупців, які впустили свій шанс в першому вибірковому процесі, і автомобілі 2020 року для нових клієнтів.

Двигун

3.5 л twin-turbo Ford EcoBoost V6 656 к.с. 746 Нм

Примітки

LIVING LEGEND COMES TO LIFE AS FORD DELIVERS FIRST PRODUCTION 2005 FORD GT^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 4 січня 2017.
. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 4 січня 2017.
. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 січня 2017.
Fords Wixom Plant Heads to the Great Assembly Line in the Sky [ 5 травня 2008 у Wayback Machine.] autoblog.com
. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 4 січня 2017.
Motoring on the Ford GT (Series II) http://www.motoring.com.au/why-ford-chose-a-truck-engine-for-its-new-supercar-51170/ [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
. RSsportscars.com. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 23 січня 2015.
. theverge.com. The Verge. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
. Mortortrend.com. The Enthusiast Network. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 16 грудня 2015.
. Road & Track. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ford GT

Відео на YouTube (Ford GT)
Відео на YouTube (Ford GTX1)

Це незавершена стаття про автомобілі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] LIVING LEGEND COMES TO LIFE AS FORD DELIVERS FIRST PRODUCTION 2005 FORD GT^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[2] . Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 4 січня 2017.

[3] . Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 4 січня 2017.

[4] . Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 січня 2017.

[5] Fords Wixom Plant Heads to the Great Assembly Line in the Sky [ 5 травня 2008 у Wayback Machine.] autoblog.com

[6] . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 4 січня 2017.

[7] Motoring on the Ford GT (Series II) http://www.motoring.com.au/why-ford-chose-a-truck-engine-for-its-new-supercar-51170/ [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]

[8] . RSsportscars.com. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 23 січня 2015.

[9] . theverge.com. The Verge. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.

[10] . Mortortrend.com. The Enthusiast Network. 15 грудня 2015. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 16 грудня 2015.

[11] . Road & Track. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.