Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ActionScript це скриптова мова програмування що дозволяє запрограмовувати Adobe Flash кліпи та додатки ActionScript як і

Flash Lite

Flash Lite

ActionScript — це скриптова мова програмування, що дозволяє запрограмовувати Adobe Flash-кліпи та додатки. ActionScript, як і JavaScript, базується на ECMAScript — стандарті скриптових мов, тому в обох мовах дуже схожий синтаксис. Але у той час, коли DOM JavaScript'а взаємодіє із вікном браузера, HTML-документами та формами, в ActionScript DOM працює із флеш-кліпами, які можуть включати анімацію, аудіо, відео, текст та обробку подій.

ActionScript
image
ПарадигмаМультипарадигмальна
Дата появи1998
Творці
РозробникMacromedia, Adobe Systems
Останній реліз3.0 (2008)
Система типізаціїстрога типізація і статична
Основні реалізаціїAdobe Flash, Adobe Flex
Під впливом відJavaScript, Java
Операційна системаКрос-платформна
Вебсайтadobe.com/devnet/actionscript.html
ActionScript
Розширення файлу:.as
MIME-тип:application/actionscript

Огляд

Спочатку ActionScript був розроблений для керування простими 2D векторними анімаціями, створеними в Adobe Flash (раніше Macromedia Flash). Спочатку були зосереджені на анімації, ранні версії Flash-контенту пропонували мало інтерактивних функцій і, таким чином, мали дуже обмежені можливості сценаріїв. Більш пізні версії додали функціональні можливості, що дозволяють створювати вебігри та розширені вебдодатки з потоковим медіа (наприклад, відео та аудіо). Сьогодні ActionScript підходить для розробки настільних і мобільних пристроїв через Adobe AIR, використання в деяких програмах баз даних і в базовій робототехніці, як-от Make Controller Kit.

Flash MX 2004 представив ActionScript 2.0, мову сценаріїв, більш придатну для розробки програм Flash. Часто можна заощадити час, створюючи сценарії, а не анімуючи це, що зазвичай також забезпечує вищий рівень гнучкості під час редагування.

З моменту появи Flash Player 9 alpha (у 2006 році) була випущена новіша версія ActionScript, ActionScript 3.0. Ця версія мови призначена для компіляції та запуску на версії віртуальної машини ActionScript, яка сама була повністю переписана з нуля (названа AVM2). Через це код, написаний на ActionScript 3.0, як правило, призначений для Flash Player 9 і вище і не працюватиме в попередніх версіях. Водночас ActionScript 3.0 виконується до 10 разів швидше, ніж застарілий код ActionScript завдяки вдосконаленню компілятора Just-In-Time.

Flash-бібліотеки можна використовувати разом із XML-можливостями браузера, щоб показувати багатий вміст у браузері. Ця технологія відома як асинхронний Flash і XML, як і AJAX. Adobe пропонує свою лінійку продуктів Flex, щоб задовольнити попит на багатофункціональні вебдодатки, створені під час виконання Flash, з поведінкою та програмуванням, виконаними за допомогою ActionScript. ActionScript 3.0 є основою API Flex 2.

Історія

ActionScript розпочався як об’єктноорієнтована мова програмування для інструменту створення Flash від Macromedia, пізніше розробленого Adobe Systems як Adobe Flash. Перші три версії інструменту для створення Flash забезпечували обмежені можливості інтерактивності. Перші розробники Flash могли прикріпити просту команду, яка називається «дія», до кнопки або рамки. Набір дій складався з основних елементів керування навігацією з такими командами, як «відтворити», «зупинити», «getURL» та «gotoAndPlay».

З виходом Flash 4 у 1999 році цей простий набір дій став невеликою мовою сценаріїв. Нові можливості, представлені для Flash 4, включали змінні, вирази, оператори, оператори if та цикли. Попри те, що в керівництві користувача Flash 4 і маркетингових документах використовується внутрішньо назва «ActionScript», для опису цього набору команд продовжується використовувати термін «дії».

  • Flash Lite 1.0: Flash Lite це технологія Flash, розроблена для мобільних телефонів та пристроїв. Підтримує ActionScript Flash 4.
  • Flash Lite 1.1: Додано підтримку ActionScript з Flash 5.
  • Flash Lite 2.0 and 2.1: Додано підтримку Flash 7 ActionScript 2.0.
  • Flash Lite 3: Додано підтримку програвання FLV.
  • Flash Player 2: Перша версія з підтримкою мов програмування. Підтримує дії gotoAndPlay, gotoAndStop, nextFrame і nextScene.
  • Flash Player 3: Розширена підтримка дії, а також можливість завантажувати зовнішні SWFs (loadMovie).
  • Flash Player 4: Перший плеєр з повною підтримкою програмування (за назвою Actions). Програмування підтримувало цикли, умови, змінні та інші прості конструкції мови.
  • Flash Player 6: Додано модель подій і підтримку switch. Перша версія з підтримкою AMF і RTMP протоколів для підтримки відео та аудіо за бажанням.
  • Flash Player 7: Додано підтримку стилів CSS і ActionScript 2.0, мови програмування, основаній на ECMAScript 4 Netscape Proposal. ActionScript 2.0 може бути скомпільованим в ActionScript 1.0 і таким чином бути виконаний в Flash Player 6.
  • Flash Player 8: Поширив APIs для контролю даних бітмапів, завантаження даних на сервер, та фільтрів типу «розмиття» та «додавання тіні».
  • Flash Player 9 (що спочатку назвався 8.5): Додано ActionScript 3.0 на базі нової віртуальної машини за назвою AVM2 (ActionScript Virtual Machine 2), яка співіснує з AVM1 для підтримки старого контенту. Додано новий , що прискорило роботу віртуальної машини. Підтримка бінарних сокетів, E4X XML парсінг, режим роботи на повному екрані, а також регулярні вирази. Це перший реліз, який було названо Adobe Flash Player [ 4 червня 2008 у Wayback Machine.].


Див. також

Примітки

  1. RFC 4329
  2. Brimelow, Lee (18 серпня 2008). . Adobe Systems Incorporated. Архів оригіналу за 5 лютого 2011. Процитовано 18 червня 2010.
  3. Grossman, Gary; Huang, Emmy (27 червня 2006). . Adobe Systems Incorporated. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 18 червня 2010.

Посилання

image Це незавершена стаття про мови програмування.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

ActionScript ce skriptova mova programuvannya sho dozvolyaye zaprogramovuvati Adobe Flash klipi ta dodatki ActionScript yak i JavaScript bazuyetsya na ECMAScript standarti skriptovih mov tomu v oboh movah duzhe shozhij sintaksis Ale u toj chas koli DOM JavaScript a vzayemodiye iz viknom brauzera HTML dokumentami ta formami v ActionScript DOM pracyuye iz flesh klipami yaki mozhut vklyuchati animaciyu audio video tekst ta obrobku podij ActionScriptParadigmaMultiparadigmalnaData poyavi1998TvorciRozrobnikMacromedia Adobe SystemsOstannij reliz3 0 2008 Sistema tipizaciyistroga tipizaciya i statichnaOsnovni realizaciyiAdobe Flash Adobe FlexPid vplivom vidJavaScript JavaOperacijna sistemaKros platformnaVebsajtadobe com devnet actionscript htmlActionScriptRozshirennya fajlu asMIME tip application actionscriptOglyadSpochatku ActionScript buv rozroblenij dlya keruvannya prostimi 2D vektornimi animaciyami stvorenimi v Adobe Flash ranishe Macromedia Flash Spochatku buli zoseredzheni na animaciyi ranni versiyi Flash kontentu proponuvali malo interaktivnih funkcij i takim chinom mali duzhe obmezheni mozhlivosti scenariyiv Bilsh pizni versiyi dodali funkcionalni mozhlivosti sho dozvolyayut stvoryuvati vebigri ta rozshireni vebdodatki z potokovim media napriklad video ta audio Sogodni ActionScript pidhodit dlya rozrobki nastilnih i mobilnih pristroyiv cherez Adobe AIR vikoristannya v deyakih programah baz danih i v bazovij robototehnici yak ot Make Controller Kit Flash MX 2004 predstaviv ActionScript 2 0 movu scenariyiv bilsh pridatnu dlya rozrobki program Flash Chasto mozhna zaoshaditi chas stvoryuyuchi scenariyi a ne animuyuchi ce sho zazvichaj takozh zabezpechuye vishij riven gnuchkosti pid chas redaguvannya Z momentu poyavi Flash Player 9 alpha u 2006 roci bula vipushena novisha versiya ActionScript ActionScript 3 0 Cya versiya movi priznachena dlya kompilyaciyi ta zapusku na versiyi virtualnoyi mashini ActionScript yaka sama bula povnistyu perepisana z nulya nazvana AVM2 Cherez ce kod napisanij na ActionScript 3 0 yak pravilo priznachenij dlya Flash Player 9 i vishe i ne pracyuvatime v poperednih versiyah Vodnochas ActionScript 3 0 vikonuyetsya do 10 raziv shvidshe nizh zastarilij kod ActionScript zavdyaki vdoskonalennyu kompilyatora Just In Time Flash biblioteki mozhna vikoristovuvati razom iz XML mozhlivostyami brauzera shob pokazuvati bagatij vmist u brauzeri Cya tehnologiya vidoma yak asinhronnij Flash i XML yak i AJAX Adobe proponuye svoyu linijku produktiv Flex shob zadovolniti popit na bagatofunkcionalni vebdodatki stvoreni pid chas vikonannya Flash z povedinkoyu ta programuvannyam vikonanimi za dopomogoyu ActionScript ActionScript 3 0 ye osnovoyu API Flex 2 IstoriyaActionScript rozpochavsya yak ob yektnooriyentovana mova programuvannya dlya instrumentu stvorennya Flash vid Macromedia piznishe rozroblenogo Adobe Systems yak Adobe Flash Pershi tri versiyi instrumentu dlya stvorennya Flash zabezpechuvali obmezheni mozhlivosti interaktivnosti Pershi rozrobniki Flash mogli prikripiti prostu komandu yaka nazivayetsya diya do knopki abo ramki Nabir dij skladavsya z osnovnih elementiv keruvannya navigaciyeyu z takimi komandami yak vidtvoriti zupiniti getURL ta gotoAndPlay Z vihodom Flash 4 u 1999 roci cej prostij nabir dij stav nevelikoyu movoyu scenariyiv Novi mozhlivosti predstavleni dlya Flash 4 vklyuchali zminni virazi operatori operatori if ta cikli Popri te sho v kerivnictvi koristuvacha Flash 4 i marketingovih dokumentah vikoristovuyetsya vnutrishno nazva ActionScript dlya opisu cogo naboru komand prodovzhuyetsya vikoristovuvati termin diyi Flash Lite 1 0 Flash Lite ce tehnologiya Flash rozroblena dlya mobilnih telefoniv ta pristroyiv Pidtrimuye ActionScript Flash 4 Flash Lite 1 1 Dodano pidtrimku ActionScript z Flash 5 Flash Lite 2 0 and 2 1 Dodano pidtrimku Flash 7 ActionScript 2 0 Flash Lite 3 Dodano pidtrimku progravannya FLV Flash Player 2 Persha versiya z pidtrimkoyu mov programuvannya Pidtrimuye diyi gotoAndPlay gotoAndStop nextFrame i nextScene Flash Player 3 Rozshirena pidtrimka diyi a takozh mozhlivist zavantazhuvati zovnishni SWFs loadMovie Flash Player 4 Pershij pleyer z povnoyu pidtrimkoyu programuvannya za nazvoyu Actions Programuvannya pidtrimuvalo cikli umovi zminni ta inshi prosti konstrukciyi movi Flash Player 5 Vklyucheno pershu versiyu spravzhnogo ActionScript Vikoristano ECMAScript 30 grudnya 2015 u Wayback Machine yak prototip i dodano pidtrimku procedurnogo programuvannya i ob yektnooriyentovanogo programuvannya Flash Player 6 Dodano model podij i pidtrimku switch Persha versiya z pidtrimkoyu AMF i RTMP protokoliv dlya pidtrimki video ta audio za bazhannyam Flash Player 7 Dodano pidtrimku stiliv CSS i ActionScript 2 0 movi programuvannya osnovanij na ECMAScript 4 Netscape Proposal ActionScript 2 0 mozhe buti skompilovanim v ActionScript 1 0 i takim chinom buti vikonanij v Flash Player 6 Flash Player 8 Poshiriv APIs dlya kontrolyu danih bitmapiv zavantazhennya danih na server ta filtriv tipu rozmittya ta dodavannya tini Flash Player 9 sho spochatku nazvavsya 8 5 Dodano ActionScript 3 0 na bazi novoyi virtualnoyi mashini za nazvoyu AVM2 ActionScript Virtual Machine 2 yaka spivisnuye z AVM1 dlya pidtrimki starogo kontentu Dodano novij sho priskorilo robotu virtualnoyi mashini Pidtrimka binarnih soketiv E4X XML parsing rezhim roboti na povnomu ekrani a takozh regulyarni virazi Ce pershij reliz yakij bulo nazvano Adobe Flash Player 4 chervnya 2008 u Wayback Machine Div takozhAdobe Flash Macromedia AdobePrimitkiRFC 4329 Brimelow Lee 18 serpnya 2008 Adobe Systems Incorporated Arhiv originalu za 5 lyutogo 2011 Procitovano 18 chervnya 2010 Grossman Gary Huang Emmy 27 chervnya 2006 Adobe Systems Incorporated Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 18 chervnya 2010 PosilannyaSajt Adobe 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro movi programuvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ