Filesystem Hierarchy Standard, FHS («Стандарт Ієрархії Файлової Системи») — стандарт прийнятий для уніфікації розташування файлів і каталогів загального призначення у файловій системі ОС UNIX. Сьогодні більшість UNIX-подібних систем в тій або іншій мірі слідують цим правилам. Наприклад, типова база даних про користувачів завжди зберігається у файлі /etc/passwd.
Основні відомості
Процес розробки стандарту ієрархії файлової системи почався в серпні 1993 року зі спроб упорядкувати структуру каталогів і файлів в операційній системі Linux. 14 лютого 1994 року був випущений FSSTND (Filesystem Standard), стандарт файлової системи специфічної для ОС Linux. Подальші версії були випущені 9 жовтня 1994 року і 28 березня 1995 року.
На початку 1996 року співтовариство розробників BSD приєдналося до розробки нової версії FSSTND з метою розробити стандарт, придатний для всіх Unix-подібних операційних систем. Ім'я стандарту при цьому було змінено на Filesystem Hierarchy Standard (FHS).
FHS підтримувався Free Standards Group — некомерційною організацією, у складі якої знаходяться потужні розробники програмного і апаратного забезпечення, такі як HP, Red Hat, IBM, Dell. Проте, основна частина розробників дистрибутивів, включно з тими, хто входить до складу Free Standards Group, не слідують стандарту на 100%. Зокрема, шляхи, спеціально створені групою, такі як /srv/, практично ніде не використовуються. Деякі Linux системи відкидають FHS і слідують своєму власному стандарту, як наприклад . Оскільки FHS починалася як ініціатива Linux співтовариства, інші UNIX і UNIX-подібні операційні системи повністю ігнорують її на користь своїх власних систем, які іноді поширені досить широко. Наприклад Mac OS X використовує такі імена як /Library/, /Applications/ і /Users/ разом з традиційними іменами UNIX ієрархії.
Структура каталогів
В FHS всі файли і каталоги знаходяться всередині кореневого каталогу, навіть якщо вони розташовані на різних фізичних чи віртуальних носіях. Проте, деякі з каталогів можуть бути присутніми тільки у випадку, якщо встановлено певне програмне забезпечення, таке як наприклад X Window System. Велика частина цих каталогів існує у всіх UNIX-подібних операційних системах і використовується схожим чином.
Каталог | Опис |
---|---|
/ | Кореневий каталог, що містить всю файлову ієрархію |
(/bin) | містить в основному готові до виконання програми, більшість з яких необхідні під час старту системи (або в однокористувацькому системному режимі, що використовується для зневадження). Тут зберігається значна кількість загальновживаних команд Linux (наприклад: cat, ls, cp тощо) |
/boot | Містить основні постійні файли для завантаження системи, зокрема завантажуване ядро. Файли з цього каталогу потрібні лише під час завантаження системи |
Каталог спеціальних файлів або файлів пристроїв | |
Цей каталог і його підкаталоги містять більшість даних, необхідних для початкового завантаження системи і основні конфігураційні файли. У /etc знаходяться, наприклад, файл inittab, що визначає завантажувану конфігурацію, і файл паролів користувачів passwd. Частина конфігураційних файлів може знаходиться і в /usr/etc. Каталог /etc не повинен містити двійкових файлів (їх слід перенести в /bin або /sbin). Нижче наводиться призначення основних (але далеко не всіх) підкаталогів каталогу /etc | |
| Цей підкаталог містить файли, які використовуються в процесі початкового завантаження системи |
| Коли створюється новий користувач і account для нього, то файли з цього каталогу копіюються в знов створений домашній каталог користувача |
| Каталог, що містить деякі (але не всі) конфігураційні файли системи |
| Каталог для конфігураційних файлів підсистеми X11 (наприклад, XF86Config) |
/home | Містить домашні каталоги користувачів, які у свою чергу містять персональні налаштування і дані користувача. Часто розміщується на окремому розділі |
/lib | Цей каталог містить бібліотеки функцій, потрібних компілятору мови C, і модулі ядра ( пристроїв, файлових систем тощо). Навіть якщо в системі не встановлено компілятор мови C, спільні бібліотеки є необхідними, оскільки вони використовуються багатьма прикладними програмами. Вони завантажуються в пам'ять за потребою виконання якихось функцій, що дозволяє зменшити розмір двійкового коду програм інакше той самий код багато разів повторювався б в різних програмах |
/lost+found | Цей каталог використовується при відновленні файлової системи командою fsck. Якщо fsck виявляє файл, батьківський каталог якого визначити неможливо, вона поміщає такий файл в каталог /lost+found. Оскільки батьківський каталог втрачено, то таким файлам присвоюються імена, що збігаються з номерами їхніх індексних дескрипторів |
/media | Точки монтування для змінних носіїв, таких як CD-ROM, DVD-ROM (вперше описано в FHS-2.3), а в останні роки і розділи жорсткого диску — наприклад в LinuxMint це sda1, sda2 для 1 та 2-го розділу відповідно. |
/mnt/ | Містить тимчасово змонтовані файлові системи |
/opt/ | Додаткове програмне забезпечення |
/proc/ | Віртуальна файлова система, що представляє стан ядра операційної системи та запущених процесів у вигляді файлів |
/root | Домашній каталог користувача root. Зверніть увагу на те, що він розташований не там, де розташовуються особисті каталоги решти користувачів (у /home) |
/sbin | Подібно до каталогу /bin містить в основному виконувані файли програми і утиліти ОС, що використовувані в процесі завантаження і запускаються системним адміністратором. У стандарті FHS мовиться, що в цей каталог треба поміщати ті виконувані файли, які використовуються для успішного монтування файлової системи /usr. Мінімальний вміст цього каталогу включає програми clock, getty, init, update, mkswap, swapon, swapoff, halt, reboot, shutdown, fdisk, fsck.*, mkfs.*, lilo, arp, ifconfig, route |
/srv | Містить дані, які обробляються в цій системі. Це можуть бути скрипти вебсервера або його дані, дані FTP-сервера, репозитарії систем контролю версій. Введено FHS-2.3 в 2004. |
/tmp | Каталог для тимчасових файлів. У будь-який момент суперкористувач може стерти файли з цього каталогу без великого збитку для решти користувачів. Проте, не варто стирати файли з цього каталогу, окрім, якщо вам точно відомо, що конкретний файл або група файлів заважають продуктивній роботі на машині. Система сама періодично очищає цей каталог, тому не слід зберігати тут файли, які вам можуть знадобитися надалі |
(/usr) | Цей каталог величезний і його структура в основному повторює структуру кореневого каталогу. У його підкаталогах знаходяться основне програмне забезпечення. Відповідно до стандарту FHS рекомендується виділяти для цього каталогу окремий розділ диска або взагалі розташовувати його на мережевому диску, загальному для всіх комп'ютерів в мережі. Такий розділ або диск вмонтовують тільки для читання і розташовують в ньому загальні конфігураційні і виконувані файли, документацію, системні утиліти і бібліотеки, а також файли, що включаються (файли типу include) |
| Готові до виконання програми — утиліти і додатки, які часто викликають звичайні користувачі.
|
| Цей каталог містить файли зі словниками для програм перевірки коректності написання слів. |
| Тут містяться конфігураційні файли для групи машин. Проте, команди і програми повинні дивитися в каталог /etc, в якому повинні бути посилання до файлів в каталозі /usr/etc |
| Цей каталог містить сирцевий код стандартних бібліотек мови C, що додається в програмах директивою препроцесора include. Тому користувачеві треба мати, принаймні, право на читання з цього каталогу. У жодному випадку не слід змінювати файли в цьому каталозі, тому що вони ретельно зневаджені розробником системи (хіба що ви знаєте систему краще за розробника) |
| У даному каталозі містяться об'єктні бібліотеки підпрограм, динамічні бібліотеки, деякі готові до виконання програми, які не викликаються безпосередньо. Складні програмні системи можуть мати свої підкаталоги в цьому каталозі.
|
| Зазвичай тут поміщають програми і підкаталоги, які є локальними (унікальними) для даної машини
|
| Сирці сторінок інтерактивного керівництва man (не підготовлені для перегляду)
|
| Цей каталог містить виконувані програми для системного адміністрування, які не використовуються під час завантаження |
| Сирці для різних частин Linux
|
| Ще одне місце для зберігання тимчасових файлів. Як правило, це символічне посилання на каталог /var/tmp |
| Файли X-Window, що відносяться до системи (версії 11, реліз 6).
|
Цей каталог містить файли, в яких зберігаються різні змінні дані, що визначають конфігурацію деяких програм при наступному запуску або інформацію, що тимчасово зберігається, яка використовуватиметься пізніше в ході поточного сеансу. Обсяг даних у цьому каталозі може сильно змінюватися, оскільки він містить, наприклад, файли протоколів (логи), файли спулінга і блокування (locking), тимчасові файли тощо | |
| Містить облікову і діагностичну інформацію, потрібну системному адміністраторові |
| Цей каталог використовується, щоб зберегти резервну копію важливих системних файлів |
| Цей каталог використовується, щоб зберігати вже сформовані сторінки керівництва відповідно до номера розділу |
| Тут містяться керівні файли системи, які використовуються для резервування використання тих або інших ресурсів системи |
| Файли протоколів (логи) |
| Змінні файли часу виконання різних програм. Вони містять ідентифікатори процесів (PIDs) і записують поточну інформацію (utmp). Файли в цьому каталозі зазвичай очищаються під час завантаження системи |
| Файли різних програм, поставлені в чергу на обслуговування
|
| Тимчасові файли |
Дивись також
- Linux Standard Base
- [en] - дистрибутив, який сильно відрізняється ієрархією каталогів від стандарту FHS
Виноски
- . Архів оригіналу за 25 травня 2005. Процитовано 30 вересня 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Історично і суворо слідуючи стандарту, /usr/local є сховищем даних, які мають зберігається на локальному хості (в протилежність /usr, яка може вмонтовуватися по мережі). Проте, зазвичай /usr рідко вмонтовується віддалено, а /usr/local частіше використовується для інсталяції програмного забезпечення і даних, які не є частиною операційної системи (в цьому випадку, /usr повинен містити програми і дані лише з операційної системи). Можливо в майбутньому стандарт FHS буде змінено для віддзеркалення цієї сталої ситуації
Посилання
- Офіційний сайт Filesystem Hierarchy Standard [ 6 серпня 2003 у Wayback Machine.] (англ.)
- Filesystem Hierarchy Standard 2.3 [ 13 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.) (January 29, 2004)
- Виктор Костромин. Linux для пользователя [ 11 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filesystem Hierarchy Standard FHS Standart Iyerarhiyi Fajlovoyi Sistemi standart prijnyatij dlya unifikaciyi roztashuvannya fajliv i katalogiv zagalnogo priznachennya u fajlovij sistemi OS UNIX Sogodni bilshist UNIX podibnih sistem v tij abo inshij miri sliduyut cim pravilam Napriklad tipova baza danih pro koristuvachiv zavzhdi zberigayetsya u fajli etc passwd Potochna versiya standartu 3 anonsovana 3 chervnya 2015 r Osnovni vidomostiProces rozrobki standartu iyerarhiyi fajlovoyi sistemi pochavsya v serpni 1993 roku zi sprob uporyadkuvati strukturu katalogiv i fajliv v operacijnij sistemi Linux 14 lyutogo 1994 roku buv vipushenij FSSTND Filesystem Standard standart fajlovoyi sistemi specifichnoyi dlya OS Linux Podalshi versiyi buli vipusheni 9 zhovtnya 1994 roku i 28 bereznya 1995 roku Na pochatku 1996 roku spivtovaristvo rozrobnikiv BSD priyednalosya do rozrobki novoyi versiyi FSSTND z metoyu rozrobiti standart pridatnij dlya vsih Unix podibnih operacijnih sistem Im ya standartu pri comu bulo zmineno na Filesystem Hierarchy Standard FHS FHS pidtrimuvavsya Free Standards Group nekomercijnoyu organizaciyeyu u skladi yakoyi znahodyatsya potuzhni rozrobniki programnogo i aparatnogo zabezpechennya taki yak HP Red Hat IBM Dell Prote osnovna chastina rozrobnikiv distributiviv vklyuchno z timi hto vhodit do skladu Free Standards Group ne sliduyut standartu na 100 Zokrema shlyahi specialno stvoreni grupoyu taki yak srv praktichno nide ne vikoristovuyutsya Deyaki Linux sistemi vidkidayut FHS i sliduyut svoyemu vlasnomu standartu yak napriklad Oskilki FHS pochinalasya yak iniciativa Linux spivtovaristva inshi UNIX i UNIX podibni operacijni sistemi povnistyu ignoruyut yiyi na korist svoyih vlasnih sistem yaki inodi poshireni dosit shiroko Napriklad Mac OS X vikoristovuye taki imena yak Library Applications i Users razom z tradicijnimi imenami UNIX iyerarhiyi Struktura katalogivFajlova sistema v Ubuntu 14 04 V FHS vsi fajli i katalogi znahodyatsya vseredini korenevogo katalogu navit yaksho voni roztashovani na riznih fizichnih chi virtualnih nosiyah Prote deyaki z katalogiv mozhut buti prisutnimi tilki u vipadku yaksho vstanovleno pevne programne zabezpechennya take yak napriklad X Window System Velika chastina cih katalogiv isnuye u vsih UNIX podibnih operacijnih sistemah i vikoristovuyetsya shozhim chinom Katalog Opis Korenevij katalog sho mistit vsyu fajlovu iyerarhiyu bin mistit v osnovnomu gotovi do vikonannya programi bilshist z yakih neobhidni pid chas startu sistemi abo v odnokoristuvackomu sistemnomu rezhimi sho vikoristovuyetsya dlya znevadzhennya Tut zberigayetsya znachna kilkist zagalnovzhivanih komand Linux napriklad cat ls cp tosho boot Mistit osnovni postijni fajli dlya zavantazhennya sistemi zokrema zavantazhuvane yadro Fajli z cogo katalogu potribni lishe pid chas zavantazhennya sistemi Katalog specialnih fajliv abo fajliv pristroyiv Cej katalog i jogo pidkatalogi mistyat bilshist danih neobhidnih dlya pochatkovogo zavantazhennya sistemi i osnovni konfiguracijni fajli U etc znahodyatsya napriklad fajl inittab sho viznachaye zavantazhuvanu konfiguraciyu i fajl paroliv koristuvachiv passwd Chastina konfiguracijnih fajliv mozhe znahoditsya i v usr etc Katalog etc ne povinen mistiti dvijkovih fajliv yih slid perenesti v bin abo sbin Nizhche navoditsya priznachennya osnovnih ale daleko ne vsih pidkatalogiv katalogu etc etc rc d Cej pidkatalog mistit fajli yaki vikoristovuyutsya v procesi pochatkovogo zavantazhennya sistemi etc skel Koli stvoryuyetsya novij koristuvach i account dlya nogo to fajli z cogo katalogu kopiyuyutsya v znov stvorenij domashnij katalog koristuvacha etc sysconfig Katalog sho mistit deyaki ale ne vsi konfiguracijni fajli sistemi etc X11 Katalog dlya konfiguracijnih fajliv pidsistemi X11 napriklad XF86Config home Mistit domashni katalogi koristuvachiv yaki u svoyu chergu mistyat personalni nalashtuvannya i dani koristuvacha Chasto rozmishuyetsya na okremomu rozdili lib Cej katalog mistit biblioteki funkcij potribnih kompilyatoru movi C i moduli yadra pristroyiv fajlovih sistem tosho Navit yaksho v sistemi ne vstanovleno kompilyator movi C spilni biblioteki ye neobhidnimi oskilki voni vikoristovuyutsya bagatma prikladnimi programami Voni zavantazhuyutsya v pam yat za potreboyu vikonannya yakihos funkcij sho dozvolyaye zmenshiti rozmir dvijkovogo kodu program inakshe toj samij kod bagato raziv povtoryuvavsya b v riznih programah lost found Cej katalog vikoristovuyetsya pri vidnovlenni fajlovoyi sistemi komandoyu fsck Yaksho fsck viyavlyaye fajl batkivskij katalog yakogo viznachiti nemozhlivo vona pomishaye takij fajl v katalog lost found Oskilki batkivskij katalog vtracheno to takim fajlam prisvoyuyutsya imena sho zbigayutsya z nomerami yihnih indeksnih deskriptoriv media Tochki montuvannya dlya zminnih nosiyiv takih yak CD ROM DVD ROM vpershe opisano v FHS 2 3 a v ostanni roki i rozdili zhorstkogo disku napriklad v LinuxMint ce sda1 sda2 dlya 1 ta 2 go rozdilu vidpovidno mnt Mistit timchasovo zmontovani fajlovi sistemi opt Dodatkove programne zabezpechennya proc Virtualna fajlova sistema sho predstavlyaye stan yadra operacijnoyi sistemi ta zapushenih procesiv u viglyadi fajliv root Domashnij katalog koristuvacha root Zvernit uvagu na te sho vin roztashovanij ne tam de roztashovuyutsya osobisti katalogi reshti koristuvachiv u home sbin Podibno do katalogu bin mistit v osnovnomu vikonuvani fajli programi i utiliti OS sho vikoristovuvani v procesi zavantazhennya i zapuskayutsya sistemnim administratorom U standarti FHS movitsya sho v cej katalog treba pomishati ti vikonuvani fajli yaki vikoristovuyutsya dlya uspishnogo montuvannya fajlovoyi sistemi usr Minimalnij vmist cogo katalogu vklyuchaye programi clock getty init update mkswap swapon swapoff halt reboot shutdown fdisk fsck mkfs lilo arp ifconfig route srv Mistit dani yaki obroblyayutsya v cij sistemi Ce mozhut buti skripti vebservera abo jogo dani dani FTP servera repozitariyi sistem kontrolyu versij Vvedeno FHS 2 3 v 2004 tmp Katalog dlya timchasovih fajliv U bud yakij moment superkoristuvach mozhe sterti fajli z cogo katalogu bez velikogo zbitku dlya reshti koristuvachiv Prote ne varto stirati fajli z cogo katalogu okrim yaksho vam tochno vidomo sho konkretnij fajl abo grupa fajliv zavazhayut produktivnij roboti na mashini Sistema sama periodichno ochishaye cej katalog tomu ne slid zberigati tut fajli yaki vam mozhut znadobitisya nadali usr Cej katalog velicheznij i jogo struktura v osnovnomu povtoryuye strukturu korenevogo katalogu U jogo pidkatalogah znahodyatsya osnovne programne zabezpechennya Vidpovidno do standartu FHS rekomenduyetsya vidilyati dlya cogo katalogu okremij rozdil diska abo vzagali roztashovuvati jogo na merezhevomu disku zagalnomu dlya vsih komp yuteriv v merezhi Takij rozdil abo disk vmontovuyut tilki dlya chitannya i roztashovuyut v nomu zagalni konfiguracijni i vikonuvani fajli dokumentaciyu sistemni utiliti i biblioteki a takozh fajli sho vklyuchayutsya fajli tipu include usr bin Gotovi do vikonannya programi utiliti i dodatki yaki chasto viklikayut zvichajni koristuvachi usr bin X11 Zvichajne misce dlya roztashuvannya gotovih do vikonannya program z X Window v Linux Chasto ce simvolichne posilannya na usr X11R6 bin usr dict Cej katalog mistit fajli zi slovnikami dlya program perevirki korektnosti napisannya sliv usr etc Tut mistyatsya konfiguracijni fajli dlya grupi mashin Prote komandi i programi povinni divitisya v katalog etc v yakomu povinni buti posilannya do fajliv v katalozi usr etc usr include Cej katalog mistit sircevij kod standartnih bibliotek movi C sho dodayetsya v programah direktivoyu preprocesora include Tomu koristuvachevi treba mati prinajmni pravo na chitannya z cogo katalogu U zhodnomu vipadku ne slid zminyuvati fajli v comu katalozi tomu sho voni retelno znevadzheni rozrobnikom sistemi hiba sho vi znayete sistemu krashe za rozrobnika usr lib U danomu katalozi mistyatsya ob yektni biblioteki pidprogram dinamichni biblioteki deyaki gotovi do vikonannya programi yaki ne viklikayutsya bezposeredno Skladni programni sistemi mozhut mati svoyi pidkatalogi v comu katalozi usr lib X11 Zvichajne misce dlya roztashuvannya fajliv pov yazanih z X Window a takozh konfiguracijnih fajliv samoyi sistemi X Window U Linux ce zdebilshogo simvolichne posilannya na katalog usr X11R6 lib X11 usr lib gcc lib Mistit vikonuvani programi i fajli tipu include dlya kompilyatora GNU C gcc usr lib groff Fajli dlya sistemi formatuvannya tekstiv groff usr lib uucp Fajli dlya UUCP usr lib zoneinfo Fajli dlya viznachennya chasovoyi zoni usr local Zazvichaj tut pomishayut programi i pidkatalogi yaki ye lokalnimi unikalnimi dlya danoyi mashini usr local bin Zazvichaj tut pomishayut gotovi do vikonannya programi yaki ye lokalnimi unikalnimi dlya danoyi mashini usr local doc Tut roztashovuyetsya dokumentaciya do vsih vstanovlenih na Vashomu komp yuteri paketiv prikladnogo PZ usr local etc Konfiguracijni fajli dlya lokalno vstanovlenih program usr local lib Biblioteki i fajli dlya lokalno vstanovlenih program i sistem usr local info Storinki opisiv yaki ye vidimim za dopomogoyu programi info dlya lokalno vstanovlenih program usr local man Storinki opisiv yaki ye vidimim za dopomogoyu programi man dlya lokalno vstanovlenih program usr local sbin Lokalni programi sistemnogo administratora usr local src Pochatkovi teksti program vstanovlenih na danij mashini usr man Sirci storinok interaktivnogo kerivnictva man ne pidgotovleni dlya pereglyadu usr man lt locale gt man 1 9 Ci katalogi mistyat storinki kerivnictva na riznih movah zalezhno vid znachennya locale Sistemi yaki vikoristovuyut odnu movu i odin kodovij nabir mozhut ne vikoristovuvati pidryadok lt locale gt usr sbin Cej katalog mistit vikonuvani programi dlya sistemnogo administruvannya yaki ne vikoristovuyutsya pid chas zavantazhennya usr src Sirci dlya riznih chastin Linux usr src linux sirci yadra Linux usr tmp She odne misce dlya zberigannya timchasovih fajliv Yak pravilo ce simvolichne posilannya na katalog var tmp usr X11R6 Fajli X Window sho vidnosyatsya do sistemi versiyi 11 reliz 6 usr X11R6 bin Vikonuvani programi sistemi X Window usr X11R6 lib Fajli i biblioteki pov yazani z sistemoyu X Window Cej katalog mistit fajli v yakih zberigayutsya rizni zminni dani sho viznachayut konfiguraciyu deyakih program pri nastupnomu zapusku abo informaciyu sho timchasovo zberigayetsya yaka vikoristovuvatimetsya piznishe v hodi potochnogo seansu Obsyag danih u comu katalozi mozhe silno zminyuvatisya oskilki vin mistit napriklad fajli protokoliv logi fajli spulinga i blokuvannya locking timchasovi fajli tosho var adm Mistit oblikovu i diagnostichnu informaciyu potribnu sistemnomu administratorovi var backups Cej katalog vikoristovuyetsya shob zberegti rezervnu kopiyu vazhlivih sistemnih fajliv var catman cat 1 9 Cej katalog vikoristovuyetsya shob zberigati vzhe sformovani storinki kerivnictva vidpovidno do nomera rozdilu var lock Tut mistyatsya kerivni fajli sistemi yaki vikoristovuyutsya dlya rezervuvannya vikoristannya tih abo inshih resursiv sistemi var log Fajli protokoliv logi var run Zminni fajli chasu vikonannya riznih program Voni mistyat identifikatori procesiv PIDs i zapisuyut potochnu informaciyu utmp Fajli v comu katalozi zazvichaj ochishayutsya pid chas zavantazhennya sistemi var spool Fajli riznih program postavleni v chergu na obslugovuvannya var spool at Fajli zavdan zapushenih za dopomogoyu komandi at var spool cron Fajli sistemi periodichnogo vikonannya cron var spool lpd Fajli sho chekayut vivodu na druk var spool mail Priznacheni dlya koristuvacha poshtovi skrinki var spool news Fajli sistemi news var spool uucp Fajli sistemi uucp var tmp Timchasovi fajliDivis takozhLinux Standard Base en distributiv yakij silno vidriznyayetsya iyerarhiyeyu katalogiv vid standartu FHSVinoski Arhiv originalu za 25 travnya 2005 Procitovano 30 veresnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Istorichno i suvoro sliduyuchi standartu usr local ye shovishem danih yaki mayut zberigayetsya na lokalnomu hosti v protilezhnist usr yaka mozhe vmontovuvatisya po merezhi Prote zazvichaj usr ridko vmontovuyetsya viddaleno a usr local chastishe vikoristovuyetsya dlya instalyaciyi programnogo zabezpechennya i danih yaki ne ye chastinoyu operacijnoyi sistemi v comu vipadku usr povinen mistiti programi i dani lishe z operacijnoyi sistemi Mozhlivo v majbutnomu standart FHS bude zmineno dlya viddzerkalennya ciyeyi staloyi situaciyiPosilannyaOficijnij sajt Filesystem Hierarchy Standard 6 serpnya 2003 u Wayback Machine angl Filesystem Hierarchy Standard 2 3 13 listopada 2019 u Wayback Machine angl January 29 2004 Viktor Kostromin Linux dlya polzovatelya 11 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros