Festuca hyperborea — вид трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений тільки в арктичних областях Північної Америки й Азії. У Європі вид підтверджений тільки на архіпелазі Шпіцберген — Норвегія.
Festuca hyperborea | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Костриця (Festuca) |
Вид: | F. hyperborea |
Біноміальна назва | |
Festuca hyperborea ex , 1977 |
Опис
Це багаторічні поодинокі трав'янисті рослини, які формують невеликі, щільні купини розгалуженнями з листових пазух (тобто без пагонів і столонів). Стебла 2–5 см, прямі, голі й гладкі. Основи стебел оточені жовтувато-білими пазухами листя минулих років. Листя зелене, ниткоподібне (вузько згорнуте), гладке або з кількома шипиками на полях і вздовж жилок верхівково. Прикореневі листки 1–2 см завдовжки, що становить 1/2–2/3 довжини стебла, й 0.3–0.5 мм завширшки (якщо згорнуті), дуже рідко бувають плоскими. Найбільш верхній стебловий листок („стяговий листок“) 0–4 см, має форму ложки, прикріплений в нижній 1/3 стебла. Лігули дуже короткі, менше 1 мм, усічені.
Одиниці суцвіття Poaceae — колоски, майже завжди численні в волотях або колосовидих суцвіттях. Колоски складаються з 2-х лусок (приквітки для колоска) і одної або кількох квіток. Квітки містять леми (нижні квіткові луски) і верхні квіткові луски.
Суцвіття — дуже короткі, дещо односторонні вузькі чорнувато-фіолетові волоті, 0.6–1.0 см завдовжки, що займає менше 1/3 довжини стебла. Гілки суцвіть дуже короткі, 1–2 мм, кожна гілка, як правило, з 1 колоском; все суцвіття містить часто менше ніж 5 колосків. Колоски 4.5–6.5 x 1.5–2.0 мм (з остями), з 3–4 квітками. Приквітки (луски й леми) з закругленими спинками. Колоскові луски 2.0–3.0 мм, нижня коротша, ніж верхня, від гострих до загострених, верхня або обидві луски часто з тонкими смугами або волосками верхівково й уздовж країв, з 1–3 неясними жилками, голі й блискучі. Леми (за винятком ості) 2.8–4.0 мм, з кількома більш-менш помітними жилками, шорсткі, особливо в дистальній частині, з дуже шорсткими остюками 1.0–2.0 мм. Верхні квіткові луски шорсткі як на, так і між жилками. Пиляки добре розвинені, 0.4–1.1 мм. Плоди — однонасінні сім'янки. 2n= 28 (4x).
Відтворення
Статеве розмноження насінням, немає вегетативного розмноження. Вітрозапильний вид. Шорсткі остюки можуть прикріпитися до птахів і тварин, а також дещо полегшити поширення під дією вітру.
Поширення
Це в основному арктичний вид Північної Америки (Канада, Ґренландія) та Азії (Таймир, Північна Земля, Новосибірські острови). У Європі вид підтверджений тільки на архіпелазі Шпіцберген — Норвегія. Повідомлення з Нової Землі та Землі Франца-Йосипа потребують перевірки.
Росте на відкритих просторах полярних пустель на дрібнозернистих субстратах. Цей вид, очевидно, є слабким конкурентом, однак, ефективно колонізує нові ділянки, порушені морозом.
Джерела
- The Flora of Svalbard [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- Euro+Med Plantbase
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Festuca hyperborea vid trav yanistih roslin rodini tonkonogovi Poaceae poshirenij tilki v arktichnih oblastyah Pivnichnoyi Ameriki j Aziyi U Yevropi vid pidtverdzhenij tilki na arhipelazi Shpicbergen Norvegiya Festuca hyperborea Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kostricya Festuca Vid F hyperborea Binomialna nazva Festuca hyperborea ex 1977OpisCe bagatorichni poodinoki trav yanisti roslini yaki formuyut neveliki shilni kupini rozgaluzhennyami z listovih pazuh tobto bez pagoniv i stoloniv Stebla 2 5 sm pryami goli j gladki Osnovi stebel otocheni zhovtuvato bilimi pazuhami listya minulih rokiv Listya zelene nitkopodibne vuzko zgornute gladke abo z kilkoma shipikami na polyah i vzdovzh zhilok verhivkovo Prikorenevi listki 1 2 sm zavdovzhki sho stanovit 1 2 2 3 dovzhini stebla j 0 3 0 5 mm zavshirshki yaksho zgornuti duzhe ridko buvayut ploskimi Najbilsh verhnij steblovij listok styagovij listok 0 4 sm maye formu lozhki prikriplenij v nizhnij 1 3 stebla Liguli duzhe korotki menshe 1 mm usicheni Odinici sucvittya Poaceae koloski majzhe zavzhdi chislenni v volotyah abo kolosovidih sucvittyah Koloski skladayutsya z 2 h lusok prikvitki dlya koloska i odnoyi abo kilkoh kvitok Kvitki mistyat lemi nizhni kvitkovi luski i verhni kvitkovi luski Sucvittya duzhe korotki desho odnostoronni vuzki chornuvato fioletovi voloti 0 6 1 0 sm zavdovzhki sho zajmaye menshe 1 3 dovzhini stebla Gilki sucvit duzhe korotki 1 2 mm kozhna gilka yak pravilo z 1 koloskom vse sucvittya mistit chasto menshe nizh 5 koloskiv Koloski 4 5 6 5 x 1 5 2 0 mm z ostyami z 3 4 kvitkami Prikvitki luski j lemi z zakruglenimi spinkami Koloskovi luski 2 0 3 0 mm nizhnya korotsha nizh verhnya vid gostrih do zagostrenih verhnya abo obidvi luski chasto z tonkimi smugami abo voloskami verhivkovo j uzdovzh krayiv z 1 3 neyasnimi zhilkami goli j bliskuchi Lemi za vinyatkom osti 2 8 4 0 mm z kilkoma bilsh mensh pomitnimi zhilkami shorstki osoblivo v distalnij chastini z duzhe shorstkimi ostyukami 1 0 2 0 mm Verhni kvitkovi luski shorstki yak na tak i mizh zhilkami Pilyaki dobre rozvineni 0 4 1 1 mm Plodi odnonasinni sim yanki 2n 28 4x VidtvorennyaStateve rozmnozhennya nasinnyam nemaye vegetativnogo rozmnozhennya Vitrozapilnij vid Shorstki ostyuki mozhut prikripitisya do ptahiv i tvarin a takozh desho polegshiti poshirennya pid diyeyu vitru PoshirennyaCe v osnovnomu arktichnij vid Pivnichnoyi Ameriki Kanada Grenlandiya ta Aziyi Tajmir Pivnichna Zemlya Novosibirski ostrovi U Yevropi vid pidtverdzhenij tilki na arhipelazi Shpicbergen Norvegiya Povidomlennya z Novoyi Zemli ta Zemli Franca Josipa potrebuyut perevirki Roste na vidkritih prostorah polyarnih pustel na dribnozernistih substratah Cej vid ochevidno ye slabkim konkurentom odnak efektivno kolonizuye novi dilyanki porusheni morozom DzherelaThe Flora of Svalbard 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Pan arctic flora angl Euro Med Plantbase Ce nezavershena stattya pro zlakovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi