Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фейрі Ротодайн (англ. англ. Fairey Rotodyne) — британський гвинтокрил, розроблений фірмою Fairey Aviation Company. Призначався для цивільного і військово-транспортного використання. Пройшов успішні випробування у 1957—1959. Програма закрита у 1962.
| Rotodyne | |
|---|---|
 | |
| Fairey Rotodyne у горизонтальному польоті | |
| Призначення | пасажирський гвинтокрил |
| Походження |  Велика Британія |
| Розробники | Fairey Aviation Company |
| Перший політ | 6 листопада 1957 |
| Статус | Проект закрито у 1962 |
| Кількість | 1 |
| Попередня модель | Fairey FB-1 Gyrodyne |
Конструкція
Гвинтокрил був оснащений чотирилопатевим несним ротором і коротким крилом літакового типу, на якому монтувалися два турбогвинтові двигуни з тягнучими гвинтами. Привід несного ротора - реактивний, за допомогою двигунів на закінцівках лопатей, куди подавалося паливо і стиснене повітря від компресора. Привід ротора використовувався тільки в вертолітному режимі - для вертикального зльоту, посадки і висіння: на крейсерському режимі польоту ротор обертався в режимі авторотації. Пропульсивну тягу в цьому разі створювали тягнучи повітряні гвинти.
Силова установка гвинтокрила представляла собою два ТВД Napier Еланд N.E.L.3, по одному на кожному крилі. Ці двигуни приводили в обертання тягнучи гвинти, а також використовувалися для приводу несного ротора. На зльоті та посадці потужність від двигунів через муфту передавалася на компресор, виробляючи стиснене повітря. Стиснене повітря, в свою чергу, через систему трубопроводів подавалося до реактивних двигунів на закінцівках лопатей, де змішувалося з паливом і згорало, створюючи тягу для розкрутки ротора. Такий привід забезпечував відсутність реактивного моменту несного ротора, що дозволило відмовитися від системи його компенсації. Для управління по рисканню на малих швидкостях і висінні використовувалася диференціальна зміна кроку тягнучих гвинтів. Після вертикального зльоту проводився набір горизонтальної швидкості, потім (на швидкості близько 60 миль на годину) привід несного ротора відключався і вся потужність передавалася на тягнучи повітряні гвинти. Органи управління в кабіні були подібні вертолітним: ручка циклічного кроку, ручка загального кроку і педалі шляхового управління.
Розробка і випробування
Попередником даного гвинтокрила був Fairey FB-1 Gyrodyne — перший літальний апарат виконаний за схемою гвинтокрила (гвинтокрил можна вважати комбінацією вертольота і автожиру). Експериментальний FB-1 встановив світовий рекорд швидкості в своєму класі в 1948, але після катастрофи з загибеллю пілота конструкція була змінена на користь установки несного ротора з реактивним приводом. Другий апарат FB-1 Jet Gyrodyne був уже оснащений таким ротором, а також двома двигунами для створення горизонтальної тяги.
Компанія Fairey досліджувала різні варіанти компоновки гіродінов, і в 1954 британське Міністерство Постачання уклало з компанією контракт на будівництво експериментального зразка (серійний номер XE521).
Перший успішний перехід з вертикального в горизонтальний політ і назад апарат здійснив 10 квітня 1958. П'ятого січня 1959 Rotodyne встановив світовий рекорд швидкості в класі конвертопланів — 307,2 км/год на замкнутому маршруті в 100 км. Крім значної швидкості, апарат показав перевагу і в плані безпеки: він міг виконувати стійке висіння при одному непрацюючому двигуні з зафлюгованим гвинтом. Прототип зробив кілька посадок в режимі автожиру з вимкненим приводом несного ротора. Реактивний привід ротора і в цілому компоновка апарату забезпечували значні переваги апарату перед вертольотами, зокрема - швидкість горизонтального польоту до 324 км / год, що безумовно перевершувало швидкості вертольотів того часу.
В описуваний період часу серед авіаперевізників зріс інтерес до повітряних перевезень з доставкою пасажирів безпосередньо в центр міст, минаючи завантажені заміські аеропорти. Апарат Rotodyne міг вертикально злітати з вертолітного майданчика в межах міста, потім, вимкнувши привід ротора, переходити в горизонтальний політ зі швидкістю близько 280-300 км/год (наприклад, виконуючи рейс з Лондона в Париж) і виконувати вертолітну посадку в пункті призначення на аналогічному вертолітному майданчику. У крейсерському режимі, за рахунок авторотації ротора, його загальний крок міг бути малим, що знижувало опір, а 50% підйомної сили створювалося крилом. Гвинтокрил справив добре враження на потенційних замовників. Апарат демонструвався і здійснював польоти на авіасалонах в Парижі і Фарнборо. На випробуваннях гвинтокрил перевозив вантажі на зовнішній підвісці. Було виконано декілька польотів над Лондоном зі злетом і посадкою на вертолітному майданчику Battersea Heliport в центрі міста.
Авіакомпанія British European Airways висловила готовність придбати шість гвинтокрилів з перспективою до двадцяти, чим у великій мірі сприяла розвитку проекту (слід сказати, що ВЕА висунули умови покупки — вдосконалення прототипу в сторону підвищення вантажопідйомності, швидкості і ряду інших параметрів). Королівські ПС Великої Британії замовили 12 машин у військово-транспортному виконанні, компанія New York Airways — п'ять апаратів, армія США — 200 (планувалося ліцензійне виробництво на заводі Kaman Helicopters в Блумфілді). Інтерес висловили представники Канади та Японії. Однак у цей же час знайшовся і недолік апарату, який знизив його привабливість для цивільних авіаперевізників — висока гучність ротора з реактивним приводом. Цей недолік був значним, враховуючи нормативи по шуму для апарату, що експлуатується з вертолітних майданчиків в місті.
Закриття проекту
У 1959 уряд Великої Британії, з метою зниження витрат, скоротив число підрядників на виробництво авіатехніки, що, в свою чергу, змусило багатьох виробників зливатися з іншими фірмами і утворювати більші підприємства. Компанія Fairey Aviation (яка була тоді підрозділом Bristol), і компанія Saunders-Roe увійшли до складу Westland. Це призвело до труднощів у виробництві двигунів для гвинтокрила. В останній конфігурації (модель Y, замовник — BEA) гвинтокрил Rotodyne повинен був оснащуватися ТВД (5,250 к.с./3,910 кВт), перевозити 57-75 пасажирів або вантаж близько 8 тонн з крейсерською швидкістю 370 км/год. Було обіцяно урядове фінансування на суму близько 5 млн фунтів стерлінгів. Однак по ряду причин королівські ПС Великої Британії відмовилися від закупівлі апарату. Одночасно з'явилися проблеми з силовою установкою: двигуни Tyne не забезпечували достатньої потужності для апарату із збільшеною швидкістю і вантажопідйомністю, а компанії Rolls-Royce було відмовлено в необхідному, на думку компанії, фінансування цієї частини програми і запропоновано виробляти конструкторські вишукування по новим двигунам за власний рахунок . В цей же час з'ясувалося, що, незважаючи на деякі успіхи розробника, гучність реактивного несного ротора не вдалося знизити до прийнятних (для міської експлуатації) меж.
Остаточну крапку в долі Rotodyne поставила відмова компанії BEA від закупівель апарату. За відсутності цивільних і військових замовлень урядове фінансування програми було припинено на початку 1962. Безпосередньо за цим розробник, компанія Westland, закрила програму Rotodyne.
Льотно-технічні характеристики (модель Y)
Екіпаж: 2
Місткість: 48 (у перспективі до 75) пасажирів
Довжина: 17,9 м
Висота: 6.76 м
Діаметр несного гвинта: 27.4 м
Навантаження гвинта: 25 кг/м²
Площа, яку ометає несний гвинт: 591 м²
Злітна вага: 15,000 кг, максимальна − 17,000 кг
4× реактивних двигуна на закінцівках лопатей нестного ротора
2× ТВД Napier Eland, кожний 2,800 к.с. (2,100 кВт)
Максимальна швидкість: 343 км/год
Дальність: 830 км
Джерела
- Charnov, Dr. Bruce H. From Autogiro to Gyroplane: The Amazing Survival of an Aviation Technology. Westport, Connecticut: Praeger Publishers, 2003. .
- Gibbings, David. Fairey Rotodyne. Stroud, Gloucestershire, UK: The History Press, 2009. .
- Winchester, Jim, ed. «Fairey Rotodyne.» Concept Aircraft (The Aviation Factfile). Rochester, Kent, UK: Grange Books plc, 2005. .
Посилання
Статья о Rotodyne в авиационной энциклопедии «Уголок неба» [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Описание и фотографии винтокрыла [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fejri Rotodajn angl angl Fairey Rotodyne britanskij gvintokril rozroblenij firmoyu Fairey Aviation Company Priznachavsya dlya civilnogo i vijskovo transportnogo vikoristannya Projshov uspishni viprobuvannya u 1957 1959 Programa zakrita u 1962 RotodyneFairey Rotodyne u gorizontalnomu polotiPriznachennya pasazhirskij gvintokrilPohodzhennya Velika BritaniyaRozrobniki Fairey Aviation CompanyPershij polit 6 listopada 1957Status Proekt zakrito u 1962Kilkist 1Poperednya model Fairey FB 1 GyrodyneKonstrukciyaGvintokril buv osnashenij chotirilopatevim nesnim rotorom i korotkim krilom litakovogo tipu na yakomu montuvalisya dva turbogvintovi dviguni z tyagnuchimi gvintami Privid nesnogo rotora reaktivnij za dopomogoyu dviguniv na zakincivkah lopatej kudi podavalosya palivo i stisnene povitrya vid kompresora Privid rotora vikoristovuvavsya tilki v vertolitnomu rezhimi dlya vertikalnogo zlotu posadki i visinnya na krejserskomu rezhimi polotu rotor obertavsya v rezhimi avtorotaciyi Propulsivnu tyagu v comu razi stvoryuvali tyagnuchi povitryani gvinti Silova ustanovka gvintokrila predstavlyala soboyu dva TVD Napier Eland N E L 3 po odnomu na kozhnomu krili Ci dviguni privodili v obertannya tyagnuchi gvinti a takozh vikoristovuvalisya dlya privodu nesnogo rotora Na zloti ta posadci potuzhnist vid dviguniv cherez muftu peredavalasya na kompresor viroblyayuchi stisnene povitrya Stisnene povitrya v svoyu chergu cherez sistemu truboprovodiv podavalosya do reaktivnih dviguniv na zakincivkah lopatej de zmishuvalosya z palivom i zgoralo stvoryuyuchi tyagu dlya rozkrutki rotora Takij privid zabezpechuvav vidsutnist reaktivnogo momentu nesnogo rotora sho dozvolilo vidmovitisya vid sistemi jogo kompensaciyi Dlya upravlinnya po riskannyu na malih shvidkostyah i visinni vikoristovuvalasya diferencialna zmina kroku tyagnuchih gvintiv Pislya vertikalnogo zlotu provodivsya nabir gorizontalnoyi shvidkosti potim na shvidkosti blizko 60 mil na godinu privid nesnogo rotora vidklyuchavsya i vsya potuzhnist peredavalasya na tyagnuchi povitryani gvinti Organi upravlinnya v kabini buli podibni vertolitnim ruchka ciklichnogo kroku ruchka zagalnogo kroku i pedali shlyahovogo upravlinnya Prototip u 1959Rozrobka i viprobuvannyaPoperednikom danogo gvintokrila buv Fairey FB 1 Gyrodyne pershij litalnij aparat vikonanij za shemoyu gvintokrila gvintokril mozhna vvazhati kombinaciyeyu vertolota i avtozhiru Eksperimentalnij FB 1 vstanoviv svitovij rekord shvidkosti v svoyemu klasi v 1948 ale pislya katastrofi z zagibellyu pilota konstrukciya bula zminena na korist ustanovki nesnogo rotora z reaktivnim privodom Drugij aparat FB 1 Jet Gyrodyne buv uzhe osnashenij takim rotorom a takozh dvoma dvigunami dlya stvorennya gorizontalnoyi tyagi Kompaniya Fairey doslidzhuvala rizni varianti komponovki girodinov i v 1954 britanske Ministerstvo Postachannya uklalo z kompaniyeyu kontrakt na budivnictvo eksperimentalnogo zrazka serijnij nomer XE521 Pershij uspishnij perehid z vertikalnogo v gorizontalnij polit i nazad aparat zdijsniv 10 kvitnya 1958 P yatogo sichnya 1959 Rotodyne vstanoviv svitovij rekord shvidkosti v klasi konvertoplaniv 307 2 km god na zamknutomu marshruti v 100 km Krim znachnoyi shvidkosti aparat pokazav perevagu i v plani bezpeki vin mig vikonuvati stijke visinnya pri odnomu nepracyuyuchomu dviguni z zaflyugovanim gvintom Prototip zrobiv kilka posadok v rezhimi avtozhiru z vimknenim privodom nesnogo rotora Reaktivnij privid rotora i v cilomu komponovka aparatu zabezpechuvali znachni perevagi aparatu pered vertolotami zokrema shvidkist gorizontalnogo polotu do 324 km god sho bezumovno perevershuvalo shvidkosti vertolotiv togo chasu V opisuvanij period chasu sered aviapereviznikiv zris interes do povitryanih perevezen z dostavkoyu pasazhiriv bezposeredno v centr mist minayuchi zavantazheni zamiski aeroporti Aparat Rotodyne mig vertikalno zlitati z vertolitnogo majdanchika v mezhah mista potim vimknuvshi privid rotora perehoditi v gorizontalnij polit zi shvidkistyu blizko 280 300 km god napriklad vikonuyuchi rejs z Londona v Parizh i vikonuvati vertolitnu posadku v punkti priznachennya na analogichnomu vertolitnomu majdanchiku U krejserskomu rezhimi za rahunok avtorotaciyi rotora jogo zagalnij krok mig buti malim sho znizhuvalo opir a 50 pidjomnoyi sili stvoryuvalosya krilom Gvintokril spraviv dobre vrazhennya na potencijnih zamovnikiv Aparat demonstruvavsya i zdijsnyuvav poloti na aviasalonah v Parizhi i Farnboro Na viprobuvannyah gvintokril perevoziv vantazhi na zovnishnij pidvisci Bulo vikonano dekilka polotiv nad Londonom zi zletom i posadkoyu na vertolitnomu majdanchiku Battersea Heliport v centri mista Aviakompaniya British European Airways vislovila gotovnist pridbati shist gvintokriliv z perspektivoyu do dvadcyati chim u velikij miri spriyala rozvitku proektu slid skazati sho VEA visunuli umovi pokupki vdoskonalennya prototipu v storonu pidvishennya vantazhopidjomnosti shvidkosti i ryadu inshih parametriv Korolivski PS Velikoyi Britaniyi zamovili 12 mashin u vijskovo transportnomu vikonanni kompaniya New York Airways p yat aparativ armiya SShA 200 planuvalosya licenzijne virobnictvo na zavodi Kaman Helicopters v Blumfildi Interes vislovili predstavniki Kanadi ta Yaponiyi Odnak u cej zhe chas znajshovsya i nedolik aparatu yakij zniziv jogo privablivist dlya civilnih aviapereviznikiv visoka guchnist rotora z reaktivnim privodom Cej nedolik buv znachnim vrahovuyuchi normativi po shumu dlya aparatu sho ekspluatuyetsya z vertolitnih majdanchikiv v misti Zakrittya proektuU 1959 uryad Velikoyi Britaniyi z metoyu znizhennya vitrat skorotiv chislo pidryadnikiv na virobnictvo aviatehniki sho v svoyu chergu zmusilo bagatoh virobnikiv zlivatisya z inshimi firmami i utvoryuvati bilshi pidpriyemstva Kompaniya Fairey Aviation yaka bula todi pidrozdilom Bristol i kompaniya Saunders Roe uvijshli do skladu Westland Ce prizvelo do trudnoshiv u virobnictvi dviguniv dlya gvintokrila V ostannij konfiguraciyi model Y zamovnik BEA gvintokril Rotodyne povinen buv osnashuvatisya TVD 5 250 k s 3 910 kVt perevoziti 57 75 pasazhiriv abo vantazh blizko 8 tonn z krejserskoyu shvidkistyu 370 km god Bulo obicyano uryadove finansuvannya na sumu blizko 5 mln funtiv sterlingiv Odnak po ryadu prichin korolivski PS Velikoyi Britaniyi vidmovilisya vid zakupivli aparatu Odnochasno z yavilisya problemi z silovoyu ustanovkoyu dviguni Tyne ne zabezpechuvali dostatnoyi potuzhnosti dlya aparatu iz zbilshenoyu shvidkistyu i vantazhopidjomnistyu a kompaniyi Rolls Royce bulo vidmovleno v neobhidnomu na dumku kompaniyi finansuvannya ciyeyi chastini programi i zaproponovano viroblyati konstruktorski vishukuvannya po novim dvigunam za vlasnij rahunok V cej zhe chas z yasuvalosya sho nezvazhayuchi na deyaki uspihi rozrobnika guchnist reaktivnogo nesnogo rotora ne vdalosya zniziti do prijnyatnih dlya miskoyi ekspluataciyi mezh Ostatochnu krapku v doli Rotodyne postavila vidmova kompaniyi BEA vid zakupivel aparatu Za vidsutnosti civilnih i vijskovih zamovlen uryadove finansuvannya programi bulo pripineno na pochatku 1962 Bezposeredno za cim rozrobnik kompaniya Westland zakrila programu Rotodyne Lotno tehnichni harakteristiki model Y Ekipazh 2 Mistkist 48 u perspektivi do 75 pasazhiriv Dovzhina 17 9 m Visota 6 76 m Diametr nesnogo gvinta 27 4 m Navantazhennya gvinta 25 kg m Plosha yaku ometaye nesnij gvint 591 m Zlitna vaga 15 000 kg maksimalna 17 000 kg Silova ustanovka 4 reaktivnih dviguna na zakincivkah lopatej nestnogo rotora 2 TVD Napier Eland kozhnij 2 800 k s 2 100 kVt Maksimalna shvidkist 343 km god Dalnist 830 kmDzherelaCharnov Dr Bruce H From Autogiro to Gyroplane The Amazing Survival of an Aviation Technology Westport Connecticut Praeger Publishers 2003 ISBN 978 1 56720 503 9 Gibbings David Fairey Rotodyne Stroud Gloucestershire UK The History Press 2009 ISBN 978 0 7524 4916 6 Winchester Jim ed Fairey Rotodyne Concept Aircraft The Aviation Factfile Rochester Kent UK Grange Books plc 2005 ISBN 1 84013 809 2 PosilannyaStatya o Rotodyne v aviacionnoj enciklopedii Ugolok neba 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Opisanie i fotografii vintokryla 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine