Пухівка струнка Eriophorum gracile вид трав янистих рослин родини осокові Cyperaceae поширений у Євразії й Північній Аме

Пухівка струнка (Eriophorum gracile) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Євразії й Північній Америці. Етимологія: лат. gracilis — «стрункий».

Пухівка струнка

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Рід:	Пухівка (рослина) (Eriophorum)
Вид:	*Пухівка струнка (E. gracile)*
Біноміальна назва
*Eriophorum gracile* W.D.J.Koch, 1799

Опис

Багаторічна рослина 25–60 см заввишки. Листки 3-гранні майже по всій довжині. Суцвіття з 3–6 колосків, яйцюваті, 7–9 мм завдовжки. Колоскові луски яйцеподібні, зеленуваті або бурі, з декількома жилками. Кінчики щетинок нерозгалужені. Кореневища довго повзучі, стрункі. Стебла стрункі, ± 3-х кутові, гладкі або іноді шершаві під суцвіттям. Горішки жовтувато-коричневі, довгасті, ≈ 3 мм, стиснуті 3-сторонньо.

Поширення

Європа: Австрія, Ліхтенштейн, Бельгія, Люксембург, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Естонія, Латвія, Литва, Болгарія, Чехія, Хорватія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Швейцарія, Нідерланди, Іспанія, Угорщина, Італія, Норвегія, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Швеція, Україна; Азія: Китай, Японія, Казахстан, Корея, Росія; Північна Америка: Канада, США, Сен-П'єр і Мікелон. Населяє луки, болота, береги, зазвичай торф'яні, кислі субстрати; 0–4000 м н. р. м.

В Україні зростає на осоково-мохових болотах і заболочених луках — у Прикарпатті, Поліссі, нерідко; в Лісостепу, спорадично. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Закарпатської, Київської, Львівської, Хмельницької областей.

Джерела

Eriophorum gracile // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 418. (рос.)(укр.)
Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .
. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 08.04.2018. (англ.)

Це незавершена стаття про осокові.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Eriophorum gracile // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[ОВРУ-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 418. (рос.)(укр.)

[переліки-3] Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .

[4] . Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 08.04.2018. (англ.)

[China-5] . Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 08.04.2018. (англ.)

[6] . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 08.04.2018. (англ.)

[North_America-7] . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 08.04.2018. (англ.)