Eremias nigrocellata | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Eremias nigrocellata Nikolsky, 1896 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Eremias nigrocellata — представник роду Ящурок з родини Справжні ящірки. Інша назва «чорнопляма ящурка».
Опис
Довжина тулуба сягає 8–8,5 см з коротким та тонким хвостом. Уздовж тулуба є 6–9 правильних поздовжніх рядків порівняно великих світло-сірих «очей», частково або повністю окантованих чорним. Посередині спини вони можуть бути відсутніми чи їх замінюють тут дрібні неправильні темні плями. Цей малюнок особливо чітко виражений у молодих особин. Кінцівки зверху в «колах» або в темних плямах. Черево та низ хвоста мають біле забарвлення. Підочний щиток не торкається краю рота. Надочноямкові щитки не відокремлені зернятками від лобового і лоботім'яних щитків. Навколо середини тулуба 42–61 лусочка. Луска зверху хвоста гладенька або слабкоребриста. Навколо 9–10 хвостового кільця 19–31 лусочка. Стегнових пір 10–16. Нижня поверхня гомілки зайнята 1 подовжнім сильно розширеним щитком.
Спосіб життя
Мешкає у щільних лесових і глинястих ґрунтах, часто з домішкою галечника і піску, порослих розрідженою рослинністю та верблюжою колючкою. Місцями зустрічається на майже голих вершинах лесових горбів і солончаках. Ховається у норах великих жуків, здатні також рити власні короткі нори. Навесні просинається рано, у середині лютого — на початку березня. У спекотні літні місяці спостерігається явище так званої річної сплячки, коли ящірки не з'являються на поверхні, тривалий час залишаючись у норах. Харчуються мурахами, сарановими, термітами, клопами, метеликами, тарганами, павуками, мокрицями, багатоніжками, молюсками.
Це яйцекладна ящірка. Самиця у березні — квітні відкладає 3—10 яєць розміром 6—8 × 11—14 мм. За сезон бувають кладки 2—3. Темп росту молодих ящурок дуже високий і до весни наступного року вони стають статевозрілими й беруть участь у розмноженні.
Розповсюдження
Мешкає на крайньому південному сході Туркменістану, у південному Узбекистані, на південно-заході Таджикистану, у східному та північно-східному Ірані, на північному сході Афганістану.
Джерела
- The Reptile Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eremias nigrocellata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Spravzhni yashirki Lacertidae Rid Yashurka Eremias Vid Eremias nigrocellata Binomialna nazva Eremias nigrocellata Nikolsky 1896 Posilannya EOL 455954 MSOP 164764 Eremias nigrocellata predstavnik rodu Yashurok z rodini Spravzhni yashirki Insha nazva chornoplyama yashurka OpisDovzhina tuluba syagaye 8 8 5 sm z korotkim ta tonkim hvostom Uzdovzh tuluba ye 6 9 pravilnih pozdovzhnih ryadkiv porivnyano velikih svitlo sirih ochej chastkovo abo povnistyu okantovanih chornim Poseredini spini voni mozhut buti vidsutnimi chi yih zaminyuyut tut dribni nepravilni temni plyami Cej malyunok osoblivo chitko virazhenij u molodih osobin Kincivki zverhu v kolah abo v temnih plyamah Cherevo ta niz hvosta mayut bile zabarvlennya Pidochnij shitok ne torkayetsya krayu rota Nadochnoyamkovi shitki ne vidokremleni zernyatkami vid lobovogo i lobotim yanih shitkiv Navkolo seredini tuluba 42 61 lusochka Luska zverhu hvosta gladenka abo slabkorebrista Navkolo 9 10 hvostovogo kilcya 19 31 lusochka Stegnovih pir 10 16 Nizhnya poverhnya gomilki zajnyata 1 podovzhnim silno rozshirenim shitkom Sposib zhittyaMeshkaye u shilnih lesovih i glinyastih gruntah chasto z domishkoyu galechnika i pisku poroslih rozridzhenoyu roslinnistyu ta verblyuzhoyu kolyuchkoyu Miscyami zustrichayetsya na majzhe golih vershinah lesovih gorbiv i solonchakah Hovayetsya u norah velikih zhukiv zdatni takozh riti vlasni korotki nori Navesni prosinayetsya rano u seredini lyutogo na pochatku bereznya U spekotni litni misyaci sposterigayetsya yavishe tak zvanoyi richnoyi splyachki koli yashirki ne z yavlyayutsya na poverhni trivalij chas zalishayuchis u norah Harchuyutsya murahami saranovimi termitami klopami metelikami targanami pavukami mokricyami bagatonizhkami molyuskami Ce yajcekladna yashirka Samicya u berezni kvitni vidkladaye 3 10 yayec rozmirom 6 8 11 14 mm Za sezon buvayut kladki 2 3 Temp rostu molodih yashurok duzhe visokij i do vesni nastupnogo roku voni stayut statevozrilimi j berut uchast u rozmnozhenni RozpovsyudzhennyaMeshkaye na krajnomu pivdennomu shodi Turkmenistanu u pivdennomu Uzbekistani na pivdenno zahodi Tadzhikistanu u shidnomu ta pivnichno shidnomu Irani na pivnichnomu shodi Afganistanu DzherelaThe Reptile Database