Echymipera kalubu — вид сумчастих ссавців із родини бандикутових.
Echymipera kalubu | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
Рід: | Колючий бандикут (Echymipera) |
Вид: | E. kalubu |
Біноміальна назва | |
Echymipera kalubu (J. Fischer, 1829) | |
Морфологічна характеристика
Це відносно невеликий ссавець. Довжина тіла від носа до хвоста 225–380 мм, а довжина хвоста в середньому становить 75 мм. Мордочка довга й тонка. Шерсть жорстка колюча. Спинна частина тіла різна за кольором, включаючи яскраво-червоно-коричневий, темно-мідно-коричневий, чорний з домішкою жовтого або чорний з вкрапленням коричневого. Низ, як правило, жовтуватий або коричневий. Є принаймні п'ять характеристик, властивих тільки E. kalubu: 1) відсутність будь-яких слідів чорної подушечки на стопі; 2) наявність покривних волосків, з яких лише 1/5 має світлі кінчики; 3) його коротші, більш круглі вуха; 4) коротша оголена морда; 5) виразна корона на голові.
Ареал
Поширена по всій Новій Гвінеї (Індонезія та Папуа-Нова Гвінея) і на сусідніх островах архіпелагу Бісмарка в Папуа-Новій Гвінеї, східних Молуккських островах Індонезії, а також островах Япен і Біак-Супіорі в Індонезії. Проживає від рівня моря до 2000 м (але зазвичай нижче 1200 м) над рівнем моря.
Спосіб життя
Це солітарний і територіальний вид. Вид активний тільки вночі. Це справжня всеїдна тварина. Харчується безхребетними (наприклад, личинки комах, дощові черв'яки, равлики, слимаки) і фруктами (наприклад, опалі банани й папая).
Вид дуже плодовитий, оскільки розмноження відбувається протягом усього року й починається в дуже ранньому віці. Період вагітності E. kalubu становить 120 днів, і часто в сумці самиці виявляється від одного до трьох дитинчат.
Загрози й охорона
На вид локально полюють заради їжі, іноді з використанням собак, але це не вважається великою загрозою. У деяких місцевостях йому може загрожувати хижацтво диких або сільських котів.
Зустрічається на кількох заповідних територіях.
Примітки
- Tran, N. (1999). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16.12.2021. (англ.)
- Leary, T.; Wright, D.; Hamilton, S.; Singadan, R.; Menzies, J.; Bonaccorso, F.; Helgen, K.; Seri, L.; Aplin, K.; Dickman, C.; Salas, L. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16.12.2021. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Echymipera kalubu vid sumchastih ssavciv iz rodini bandikutovih Echymipera kalubu Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Bandikutopodibni Peramelemorphia Rodina Bandikutovi Peramelidae Rid Kolyuchij bandikut Echymipera Vid E kalubu Binomialna nazva Echymipera kalubu J Fischer 1829 Morfologichna harakteristikaCe vidnosno nevelikij ssavec Dovzhina tila vid nosa do hvosta 225 380 mm a dovzhina hvosta v serednomu stanovit 75 mm Mordochka dovga j tonka Sherst zhorstka kolyucha Spinna chastina tila rizna za kolorom vklyuchayuchi yaskravo chervono korichnevij temno midno korichnevij chornij z domishkoyu zhovtogo abo chornij z vkraplennyam korichnevogo Niz yak pravilo zhovtuvatij abo korichnevij Ye prinajmni p yat harakteristik vlastivih tilki E kalubu 1 vidsutnist bud yakih slidiv chornoyi podushechki na stopi 2 nayavnist pokrivnih voloskiv z yakih lishe 1 5 maye svitli kinchiki 3 jogo korotshi bilsh krugli vuha 4 korotsha ogolena morda 5 virazna korona na golovi ArealPoshirena po vsij Novij Gvineyi Indoneziya ta Papua Nova Gvineya i na susidnih ostrovah arhipelagu Bismarka v Papua Novij Gvineyi shidnih Molukkskih ostrovah Indoneziyi a takozh ostrovah Yapen i Biak Supiori v Indoneziyi Prozhivaye vid rivnya morya do 2000 m ale zazvichaj nizhche 1200 m nad rivnem morya Sposib zhittyaCe solitarnij i teritorialnij vid Vid aktivnij tilki vnochi Ce spravzhnya vseyidna tvarina Harchuyetsya bezhrebetnimi napriklad lichinki komah doshovi cherv yaki ravliki slimaki i fruktami napriklad opali banani j papaya Vid duzhe plodovitij oskilki rozmnozhennya vidbuvayetsya protyagom usogo roku j pochinayetsya v duzhe rannomu vici Period vagitnosti E kalubu stanovit 120 dniv i chasto v sumci samici viyavlyayetsya vid odnogo do troh ditinchat Zagrozi j ohoronaNa vid lokalno polyuyut zaradi yizhi inodi z vikoristannyam sobak ale ce ne vvazhayetsya velikoyu zagrozoyu U deyakih miscevostyah jomu mozhe zagrozhuvati hizhactvo dikih abo silskih kotiv Zustrichayetsya na kilkoh zapovidnih teritoriyah PrimitkiTran N 1999 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 16 12 2021 angl Leary T Wright D Hamilton S Singadan R Menzies J Bonaccorso F Helgen K Seri L Aplin K Dickman C Salas L 2016 The IUCN Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 16 12 2021 angl