Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Колібрі-довгодзьоб зеленолобий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Doryfera ludovicae ( & Mulsant, 1847) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus ludovicæ Bourcier & Mulsant, 1847 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Колі́брі-довгодзьо́б зеленолобий (Doryfera ludovicae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 10,4 см, вага 5,7 г. У самців на лобі є помітна блискуча зелена пляма, тім'я зелене, на потилиці і шиїз боків мідно-руда пляма. Решта верхньої частини тіла зелена з бронзовим відблиском, надхвістя має бірюзовий відтінок. Нижня частина тіла тьмяно-чорнувато-сіро з зеленуватим відтінком. Хвіст округлий, синювато-чорний, крайні стернові пера мають сіруваті кінчики. Дзьоб дуже довгий, його довжина варіюється від 29 до 36,5 мм, в залежності від популяції. Забарвлення самиць загалом є подібне до забарвлення самців, однак блискуча пляма на лобі у них дещо менш яскрава. У представників підвиду D. l. veraguensis лоб більш темний, дзьоб довший, а нижня частина тіла більш чорнувата, ніж у представників номінативного підвиду.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- D. l. veraguensis Salvin, 1867 — гори в Коста-Риці і на заході Панами;
- D. l. ludovicae (Bourcier & Mulsant, 1847) — гори [es] на кордоні Панами і Колумбії, Анди на заході Венесуели (Кордильєра-де-Мерида), в Колумбії (всі 3 хребти) і Еквадорі (на західних схилах на південь лише до Котопахі), східні схили Анд в Перу і Болівії.
Поширення і екологія
Зеленолобі колібрі-довгодзьоби мешкають в Коста-Риці, Панамі, Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, часто поблизу струмків. Зустрічаються переважно на висоті від 750 до 2300 м над рівнем моря, у Венесуелі на висоті від 1600 до 2200 м над рівнем моря, в Колумбії на висоті від 900 до 2700 м над рівнем моря, в Еквадорі на висоті від 1100 до 1700 м над рівнем моря, в Перу на висоті від 800 до 2850 м над рівнем моря.
Зеленолобі колібрі-капуцини живляться нектаром різноманітних квітучих рослин. Вони віддають перевагу нектару чагарників з великими, звисаючими суцвіттями, зокрема, з родили вересових, а також нектару омели. Захищають кормові території. Гніздо чашоподібне, робиться з лиски деревовидних папоротей, моху і павутиння, прикріплюється до коріння дерев або до моху. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 20-21 день, пташенята покидають гніздо через 29-30 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Doryfera ludovicae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 листопада 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri dovgodzob zelenolobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Polytminae Rid Kolibri dovgodzob Doryfera Vid Kolibri dovgodzob zelenolobij Binomialna nazva Doryfera ludovicae Bourcier amp Mulsant 1847 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Trochilus ludovicae Bourcier amp Mulsant 1847 Posilannya Vikishovishe Doryfera ludovicae Vikividi Doryfera ludovicae ITIS 555056 MSOP 22687035 NCBI 214665 Koli bri dovgodzo b zelenolobij 2 Doryfera ludovicae vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Centralnij i Pivdennij Americi Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 PrimitkiOpisred nbsp Zelenolobij kolibri dovgodzob nbsp Zelenolobi kolibri dovgodzobi Dovzhina ptaha stanovit 10 4 sm vaga 5 7 g U samciv na lobi ye pomitna bliskucha zelena plyama tim ya zelene na potilici i shiyiz bokiv midno ruda plyama Reshta verhnoyi chastini tila zelena z bronzovim vidbliskom nadhvistya maye biryuzovij vidtinok Nizhnya chastina tila tmyano chornuvato siro z zelenuvatim vidtinkom Hvist okruglij sinyuvato chornij krajni sternovi pera mayut siruvati kinchiki Dzob duzhe dovgij jogo dovzhina variyuyetsya vid 29 do 36 5 mm v zalezhnosti vid populyaciyi Zabarvlennya samic zagalom ye podibne do zabarvlennya samciv odnak bliskucha plyama na lobi u nih desho mensh yaskrava U predstavnikiv pidvidu D l veraguensis lob bilsh temnij dzob dovshij a nizhnya chastina tila bilsh chornuvata nizh u predstavnikiv nominativnogo pidvidu Pidvidired Vidilyayut dva pidvidi 3 D l veraguensis Salvin 1867 gori v Kosta Rici i na zahodi Panami D l ludovicae Bourcier amp Mulsant 1847 gori Serraniya del Dar yen es na kordoni Panami i Kolumbiyi Andi na zahodi Venesueli Kordilyera de Merida v Kolumbiyi vsi 3 hrebti i Ekvadori na zahidnih shilah na pivden lishe do Kotopahi shidni shili And v Peru i Boliviyi Poshirennya i ekologiyared Zelenolobi kolibri dovgodzobi meshkayut v Kosta Rici Panami Venesueli Kolumbiyi Ekvadori Peru i Boliviyi Voni zhivut u vologih girskih i hmarnih tropichnih lisah chasto poblizu strumkiv Zustrichayutsya perevazhno na visoti vid 750 do 2300 m nad rivnem morya u Venesueli na visoti vid 1600 do 2200 m nad rivnem morya v Kolumbiyi na visoti vid 900 do 2700 m nad rivnem morya v Ekvadori na visoti vid 1100 do 1700 m nad rivnem morya v Peru na visoti vid 800 do 2850 m nad rivnem morya Zelenolobi kolibri kapucini zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin Voni viddayut perevagu nektaru chagarnikiv z velikimi zvisayuchimi sucvittyami zokrema z rodili veresovih a takozh nektaru omeli Zahishayut kormovi teritoriyi Gnizdo chashopodibne robitsya z liski derevovidnih paporotej mohu i pavutinnya prikriplyuyetsya do korinnya derev abo do mohu V kladci 2 yajcya Inkubacijnij period trivaye 20 21 den ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 29 30 dniv pislya viluplennya Primitkired BirdLife International 2016 Doryfera ludovicae informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 06 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 06 listopada 2022 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolibri dovgodzob zelenolobij amp oldid 39779952