Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Digital Equipment Corporation (DEC) — американська комп'ютерна компанія, яку заснували 1957 року Кен Олсен та Харлан Андерсон.
| Digital Equipment Corporation | |
| Галузь промисловості | інформаційні технології |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1957 |
 | |
 | |
| Коротка назва | DEC |
| Засновник | Кен Олсен і d |
| Країна |  США |
| Організаційно-правова форма | акціонерне товариство |
| Є власником | d, d і d |
| Розташування штаб-квартири | Мейнард |
| Наступник | Hewlett-Packard, Compaq і HP Inc. |
| Замінений на | Compaq |
| Продукція | комп'ютер |
| IPv4 діапазон | 16.0.0.0/8[1] |
| Час/дата припинення існування | 1998 |
| Приєднався до | Compaq, Hewlett-Packard і HP Inc. |
| Класифікаційний код ACM 2012 | 10011193 |
| Ідентифікатор великого блоку MAC-адрес | 00606D, 0000F8, 0001FE, 0010FE, 08002B, AA0000, AA0001, AA0002, AA0003 і AA0004 |
| Категорія працівників | |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Digital Equipment Corporation у Вікісховищі | |
Історія
У 1957-1992 осідок DEC's розташовувався на колишній вовняній фабриці в Мейнарді, штат Массачусетс. Їхні машини PDP серії PDP стали популярними в 1960-х, особливо PDP-8, яка широко вважається першим успішним мінікомп'ютером.
У 1970 викупила будівлю повністю та добудувала кілька нових корпусів. У 1970 вони стали третім за величиною виробником комп'ютерів після IBM і дивізійного підрозділу Univac Spery Rand. Корпорація в кінцевому підсумку продала понад 600 000 PDP-11S.
Спочатку розроблений в якості наступного PDP-11, серії DEC VAX-11, був першим широко використовуваним 32-бітовим мінікомп'ютером, який іноді називали «супермінісом». Ці системи змогли конкурувати в багатьох моментах з великими мейнфрейм-комп'ютерами, такими як (IBM System/370). VAX був бестселером, причому більше ніж 400 000 копій було продано, і його продажі в 1980-х посприяли тому, що DEC стала другою за величиною комп'ютерною компанією в галузі. На піку своєї діяльності, компанія стала другим за величиною роботодавцем у Массачусетсі, після уряду держави.
Швидке зростання мікрокомп'ютера наприкінці 1980-х, а особливо введення потужних 32-бітових систем в 1990-х, швидко зруйнував вартість систем DEC. Останньою серйозною спробою знайти місце на швидко мінливому ринку була архітектура інструкції по експлуатації DEC Alpha. DEC спочатку почав роботу над Alpha як спосіб повторно реалізувати свої серії VAX.
У 1996 була учасником консорціуму UML Partners з розробки специфікації UML.
DEC був придбаний в червні 1998 Compaq; на той момент це було найбільше злиття в історії комп'ютерної промисловості. У той час Compaq був зосереджений на корпоративному ринку і недавно купив кілька інших великих постачальників. DEC був великим гравцем за кордоном, де Compaq мав менше присутності. Компанія згодом об'єдналася з Hewlett-Packard (HP) в травні 2002.
Початковий капітал компанії становив $100 тис., причому 70% належало компанії American Research and Development Corporation. Компанія-засновник наполягла на тому, щоб у назві дочірньої компанії було відсутнє слово «computer», хоча спочатку її планували назвати «Digital Computer Corporation». Цієї ж умови було дотримано і в назві продукції: замість терміна «computer» вживали термін «Programmable Data Processor», або скорочено «PDP». Умова була пов'язана з тим, що в ті часи існував стереотип про те, що комп’ютер — це щось величезне і дороге, що потребує окремого машинного залу й солідного обслуговувального персоналу. Таким шляхом компанія уникла негативних наслідків цього стереотипу.
Продукція
Найвідомішою продукцією DEC є серія мінікомп'ютерів PDP (найпопулярніший — PDP-11), серія VAX та мікропроцесор Alpha.
8-бітові системи
У 1980-х DEC створила VT180 (кодове ім'я «Robin») — термінал VT100 з мікрокомп'ютером на основі Z80 з операційною системою CP/M.
Пізніше був створений Rainbow 100, який мав процесори Z80 і 8088 і міг працювати з (CP/M), CP/M-86 і MS-DOS.
DEC також використовувала 8-бітові мікропроцесори як вбудовані процесори у великих системах; наприклад, як консольний процесор в системах PDP-11/04, 11/34 та 11/44, а також як основний процесор сімейства VT100 графічних терміналів.
18-бітові системи
Протягом 1960-х DEC випускала машини зі співвідношенням ціна/продуктивність нижче, ніж у мейнфреймів IBM. Здебільшого, це були 18-бітові машини: PDP-1, PDP-4 (1963), PDP-7 (вперше використана технологія Flip-Chip), PDP-9 (1965) і PDP-15 (починаючи з 1970-х; потім продавалися під брендом «XVM»).
24-бітові системи
Назва PDP-2 була зарезервована для 24-бітної машини, яка так і не була випущена.
36-бітові системи
Була розроблена 36-бітова модель PDP-3, випущена в єдиному екземплярі.
У 1964 для вирішення наукових завдань була розроблена система PDP-6 з 36-бітною архітектурою. За нею пішла серія PDP-10, яка продавалася як DECsystem-10 і DECSYSTEM-20.
VAX
У 1976 році DEC розширила архітектуру PDP-11 до 32 біт і назвала її VAX (Virtual Address eXtension). Перша модель на її основі, PDP-11/780, була випущена в 1978, ставши першим супермінікомп'ютером компанії. Надалі DEC сфокусувалася на просуванні VAX, скасувавши проєкти з поліпшення попередніх архітектур, таких як PDP-10 (проєкт «Jupiter»).
Архітектура VAX мала набір інструкцій великий навіть за сьогоднішніми стандартами. VAX підтримувала пейджинг, захист пам'яті і віртуальну пам'ять. На VAX могли працювати операційні системи Unix і VMS від DEC.
Примітки
- IANA IPv4 Address Space Registry — IANA.
- Campbell-Kelly, Martin; Aspray, William (2013). Computer: A History of the Information Machine. Boulder, Colorado: Westview Press. 62%. ISBN .
- Schultz, Randy. . CNN Money. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
- Street Journal, Nikhil Deogun, Gary McWilliams and Molly WilliamsStaff Reporters of The Wall (4 вересня 2001). . Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- . money.cnn.com. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
Джерела
| Ця стаття не містить . (лютий 2020) |
Посилання
- Digital Equipment Corporation [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
 | Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Digital Equipment Corporation |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Digital Equipment Corporation DEC amerikanska komp yuterna kompaniya yaku zasnuvali 1957 roku Ken Olsen ta Harlan Anderson Digital Equipment CorporationGaluz promislovostiinformacijni tehnologiyiData stvorennya zasnuvannya1957Korotka nazvaDECZasnovnikKen Olsen i dKrayina SShAOrganizacijno pravova formaakcionerne tovaristvoYe vlasnikomd d i dRoztashuvannya shtab kvartiriMejnardNastupnikHewlett Packard Compaq i HP Inc Zaminenij naCompaqProdukciyakomp yuterIPv4 diapazon16 0 0 0 8 1 Chas data pripinennya isnuvannya1998Priyednavsya doCompaq Hewlett Packard i HP Inc Klasifikacijnij kod ACM 201210011193Identifikator velikogo bloku MAC adres00606D 0000F8 0001FE 0010FE 08002B AA0000 AA0001 AA0002 AA0003 i AA0004Kategoriya pracivnikivKategoriya Pracivniki DECOficijnij sajt angl Digital Equipment Corporation u VikishovishiDEC PDP 11 40IstoriyaU 1957 1992 osidok DEC s roztashovuvavsya na kolishnij vovnyanij fabrici v Mejnardi shtat Massachusets Yihni mashini PDP seriyi PDP stali populyarnimi v 1960 h osoblivo PDP 8 yaka shiroko vvazhayetsya pershim uspishnim minikomp yuterom U 1970 vikupila budivlyu povnistyu ta dobuduvala kilka novih korpusiv U 1970 voni stali tretim za velichinoyu virobnikom komp yuteriv pislya IBM i divizijnogo pidrozdilu Univac Spery Rand Korporaciya v kincevomu pidsumku prodala ponad 600 000 PDP 11S Spochatku rozroblenij v yakosti nastupnogo PDP 11 seriyi DEC VAX 11 buv pershim shiroko vikoristovuvanim 32 bitovim minikomp yuterom yakij inodi nazivali superminisom Ci sistemi zmogli konkuruvati v bagatoh momentah z velikimi mejnfrejm komp yuterami takimi yak IBM System 370 VAX buv bestselerom prichomu bilshe nizh 400 000 kopij bulo prodano i jogo prodazhi v 1980 h pospriyali tomu sho DEC stala drugoyu za velichinoyu komp yuternoyu kompaniyeyu v galuzi Na piku svoyeyi diyalnosti kompaniya stala drugim za velichinoyu robotodavcem u Massachusetsi pislya uryadu derzhavi Shvidke zrostannya mikrokomp yutera naprikinci 1980 h a osoblivo vvedennya potuzhnih 32 bitovih sistem v 1990 h shvidko zrujnuvav vartist sistem DEC Ostannoyu serjoznoyu sproboyu znajti misce na shvidko minlivomu rinku bula arhitektura instrukciyi po ekspluataciyi DEC Alpha DEC spochatku pochav robotu nad Alpha yak sposib povtorno realizuvati svoyi seriyi VAX U 1996 bula uchasnikom konsorciumu UML Partners z rozrobki specifikaciyi UML DEC buv pridbanij v chervni 1998 Compaq na toj moment ce bulo najbilshe zlittya v istoriyi komp yuternoyi promislovosti U toj chas Compaq buv zoseredzhenij na korporativnomu rinku i nedavno kupiv kilka inshih velikih postachalnikiv DEC buv velikim gravcem za kordonom de Compaq mav menshe prisutnosti Kompaniya zgodom ob yednalasya z Hewlett Packard HP v travni 2002 Pochatkovij kapital kompaniyi stanoviv 100 tis prichomu 70 nalezhalo kompaniyi American Research and Development Corporation Kompaniya zasnovnik napolyagla na tomu shob u nazvi dochirnoyi kompaniyi bulo vidsutnye slovo computer hocha spochatku yiyi planuvali nazvati Digital Computer Corporation Ciyeyi zh umovi bulo dotrimano i v nazvi produkciyi zamist termina computer vzhivali termin Programmable Data Processor abo skorocheno PDP Umova bula pov yazana z tim sho v ti chasi isnuvav stereotip pro te sho komp yuter ce shos velichezne i doroge sho potrebuye okremogo mashinnogo zalu j solidnogo obslugovuvalnogo personalu Takim shlyahom kompaniya unikla negativnih naslidkiv cogo stereotipu ProdukciyaNajvidomishoyu produkciyeyu DEC ye seriya minikomp yuteriv PDP najpopulyarnishij PDP 11 seriya VAX ta mikroprocesor Alpha 8 bitovi sistemi U 1980 h DEC stvorila VT180 kodove im ya Robin terminal VT100 z mikrokomp yuterom na osnovi Z80 z operacijnoyu sistemoyu CP M Piznishe buv stvorenij Rainbow 100 yakij mav procesori Z80 i 8088 i mig pracyuvati z CP M CP M 86 i MS DOS DEC takozh vikoristovuvala 8 bitovi mikroprocesori yak vbudovani procesori u velikih sistemah napriklad yak konsolnij procesor v sistemah PDP 11 04 11 34 ta 11 44 a takozh yak osnovnij procesor simejstva VT100 grafichnih terminaliv 18 bitovi sistemi Protyagom 1960 h DEC vipuskala mashini zi spivvidnoshennyam cina produktivnist nizhche nizh u mejnfrejmiv IBM Zdebilshogo ce buli 18 bitovi mashini PDP 1 PDP 4 1963 PDP 7 vpershe vikoristana tehnologiya Flip Chip PDP 9 1965 i PDP 15 pochinayuchi z 1970 h potim prodavalisya pid brendom XVM 24 bitovi sistemi Nazva PDP 2 bula zarezervovana dlya 24 bitnoyi mashini yaka tak i ne bula vipushena 36 bitovi sistemi Bula rozroblena 36 bitova model PDP 3 vipushena v yedinomu ekzemplyari U 1964 dlya virishennya naukovih zavdan bula rozroblena sistema PDP 6 z 36 bitnoyu arhitekturoyu Za neyu pishla seriya PDP 10 yaka prodavalasya yak DECsystem 10 i DECSYSTEM 20 VAX U 1976 roci DEC rozshirila arhitekturu PDP 11 do 32 bit i nazvala yiyi VAX Virtual Address eXtension Persha model na yiyi osnovi PDP 11 780 bula vipushena v 1978 stavshi pershim superminikomp yuterom kompaniyi Nadali DEC sfokusuvalasya na prosuvanni VAX skasuvavshi proyekti z polipshennya poperednih arhitektur takih yak PDP 10 proyekt Jupiter Arhitektura VAX mala nabir instrukcij velikij navit za sogodnishnimi standartami VAX pidtrimuvala pejdzhing zahist pam yati i virtualnu pam yat Na VAX mogli pracyuvati operacijni sistemi Unix i VMS vid DEC PrimitkiIANA IPv4 Address Space Registry IANA d Track Q242540 Campbell Kelly Martin Aspray William 2013 Computer A History of the Information Machine Boulder Colorado Westview Press 62 ISBN 978 0813345901 Schultz Randy CNN Money Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 19 chervnya 2017 Street Journal Nikhil Deogun Gary McWilliams and Molly WilliamsStaff Reporters of The Wall 4 veresnya 2001 Wall Street Journal amer ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 18 lyutogo 2021 money cnn com Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 18 lyutogo 2021 DzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 PosilannyaDigital Equipment Corporation 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro pidpriyemstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Digital Equipment Corporation