Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Corpus Juris Canonici — збірник церковних правових норм в католицтві. Був повністю опублікований за розпорядженням Папи Григорія XIII у 1582 р.
Містить розташовані в історичному порядку джерела церковного права з часу його виникнення на Заході і закінчуючи 1582 роком. У більш пізній час до нього приєднувалися нові папські декреталії та інші церковно-правові акти.
У збірнику містились норми, які керували діяльністю церкви в духовній та світській юрисдикції та визначали її лад у Середньовіччі.
Дане поняття з'явилося в протилежність римському Corpus Juris Civilis. Воно вживалося з досить давнього часу, але остаточно затвердилося тільки в XVI столітті на позначення цілісного видання усіх джерел канонічного права, зробленого в перший раз у 1499—1502 роках в Парижі.
Становлення
Corpus Juris Canonici, за своїм складом і змістом являє послідовну історію розвитку джерел канонічного права.
Першу частину його становить декрет Граціана, що обіймає собою в систематичній обробці джерела канонічного права до половини XII століття (декрет виданий трохи раніше 1150 р.) . Ця частина розпадається на 3 відділи, куди входять: а) джерела права і вчення про осіб (фізична і юридична особа); б) церковна юрисдикцію; в) таїнства та обряди.
Граціан, який був професором богослов'я в університеті Болоньї, а іноді і як вважають, був монахом Камедулів, склав твір під назвою Concordia discordantium canonum, але називається іншими Nova collectio, Decreta, Corpus juris canonici, також Decretum Gratiani, причому останній тепер є загальноприйнятою назвою. Він зробив це, щоб уникнути труднощів, які оточують вивчення практичної, зовнішньої теології (theologia practica externa). Незважаючи на свою відмінну репутацію і широке поширення, Decretum ніколи не був визнаний Церквою як її офіційна колекція.
Друга частина Corpus Juris Canonici складається в єдиний збірник декреталій Григорія IX, складений близько 1234 і містить в собі папські розпорядження, починаючи з часу правління папи Олександра III. Збірник розбитий до того часу на п'ять окремих збірок; поділ на п'ять частин втрималося і в збірнику Григорія IX. На відміну від декрету Граціана, що містить право в науковій обробці — те, що римляни називали закон, — декреталії містять прямі законодавчі постанови (Leges). Першу частину Corpus Juris Canonici порівнюють тому з Дігестамі Corpus Juris Civilis, другий — з кодексом.
Третю частину становить додатковий збірник папських декреталій і канонів, складений за наказом Боніфація VIII і посланий ним в 1298 році до університетів Болоньї і Парижа, для керівництва при навчанні докторів. Збірник містить в собі декреталії, видані після Григорія IX, а також постанови ліонських соборів 1245 і 1274 років. Розділяється на п'ять частин і, будучи доповненням до колишніх п'яти компіляцій декреталій.
Четверту частину Corpus Juris Canonici складають так звані Клементини — збірка папських декреталій, виконана у 1313 році за наказом папи Климента V, схвалена консисторієй і послана у Орлеанський університет, який займав тоді перше місце; університети паризький і болонський отримали збірку тільки при папі Івана XXII. Клементини складали останній офіційний збірник декреталій. Після них доповнення робилися коментаторами та видавцями окремих частин джерел канонічного права.
Перший видавець повного Corpus Juris Canonici, доповнив Клементини двома збірками, названими ними Extravagantes Joannis XXII (декреталії до часу цього папи) і Extravagantes communes (декреталії наступні, до Сикста V). Вираз Extravagantes означає, що нові збірки знаходяться поза офіційних Клементін. Обидва вони становлять п'яту книгу Corpus Juris Canonici, розділену на п'ять частин.
Папа Пій IV у 1563 р. заснував комісію з кардиналів і вчених, які повинні були приготувати нове видання Корпусу, через те, що між вченими посилилось прагнення до критики його тексту. Праця ця була закінчена у 1580 р., за папи Григорія XIII, і опублікована у 1582 р.; він став відомий під ім'ям видання «римських коректорів» (correctores Romani).
Пізніше, втім, до Corpus Juris Canonici були приєднані ще кілька праць, які отримали великий авторитет. Один з них доповнив те, чого бракувало Corpus Juris Canonici для повної аналогії складу його з Corpus Juris Civilis. Це — Інституції Лансель, 1563 р., приєднання яких до Corpus Juris Canonici було схвалено Папою Павлом V — невеликий підручник, що являє собою ясне і зручне резюме канонічного права. Друге додавання, розроблене П'єром Матьє — збірник наступних рішень пап, до Сикста V включно († 1590). Цей додаток (Liber Septimus) з'являється у виданні 1671 (Ліонському). Новітнє критичне видання Corpus Juris Canonici розроблено тільки в 1879—1880 роках проф. Фрідберг.
Значення
Будучи основним джерелом західноєвропейського церковного права, Corpus Juris Canonici має велике значення і як джерело багатьох постанов міжнародного, державного та кримінального права. Особливо сильний вплив норми Corpus Juris Canonici справили на розвиток кримінального та цивільного процесу та цивільного права Франції та . Для останнього цей вплив велик не тільки в галузі сімейного права, а й інших галузях. Будучи частковим провідником у життя римських норм, Corpus Juris Canonici вводив і ряд змін до римського права, часто це мало вигляд компромісу між римськими і національними німецькими або французькими правовими ідеями. Саме тому це джерело є дуже важливим.
Джерела
- Text of the 1582 Corpus Iuris Canonici [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- «Corpus Juris Canonici». Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. 1913. This article incorporates text from a publication now in the public domain: Herbermann, Charles, ed. (1913). Catholic Encyclopedia. Robert Appleton Company. http://www.newadvent.org/cathen/04391a.htm [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.];
- Taunton, Ethelred L. (1906). The Law of the Church: a cyclopedia of canon law for German and France. London: K. Paul, Trench, Trüb
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Corpus Juris Canonici zbirnik cerkovnih pravovih norm v katolictvi Buv povnistyu opublikovanij za rozporyadzhennyam Papi Grigoriya XIII u 1582 r Mistit roztashovani v istorichnomu poryadku dzherela cerkovnogo prava z chasu jogo viniknennya na Zahodi i zakinchuyuchi 1582 rokom U bilsh piznij chas do nogo priyednuvalisya novi papski dekretaliyi ta inshi cerkovno pravovi akti U zbirniku mistilis normi yaki keruvali diyalnistyu cerkvi v duhovnij ta svitskij yurisdikciyi ta viznachali yiyi lad u Serednovichchi Dane ponyattya z yavilosya v protilezhnist rimskomu Corpus Juris Civilis Vono vzhivalosya z dosit davnogo chasu ale ostatochno zatverdilosya tilki v XVI stolitti na poznachennya cilisnogo vidannya usih dzherel kanonichnogo prava zroblenogo v pershij raz u 1499 1502 rokah v Parizhi StanovlennyaCorpus Juris Canonici za svoyim skladom i zmistom yavlyaye poslidovnu istoriyu rozvitku dzherel kanonichnogo prava Pershu chastinu jogo stanovit dekret Graciana sho obijmaye soboyu v sistematichnij obrobci dzherela kanonichnogo prava do polovini XII stolittya dekret vidanij trohi ranishe 1150 r Cya chastina rozpadayetsya na 3 viddili kudi vhodyat a dzherela prava i vchennya pro osib fizichna i yuridichna osoba b cerkovna yurisdikciyu v tayinstva ta obryadi Gracian yakij buv profesorom bogoslov ya v universiteti Bolonyi a inodi i yak vvazhayut buv monahom Kameduliv sklav tvir pid nazvoyu Concordia discordantium canonum ale nazivayetsya inshimi Nova collectio Decreta Corpus juris canonici takozh Decretum Gratiani prichomu ostannij teper ye zagalnoprijnyatoyu nazvoyu Vin zrobiv ce shob uniknuti trudnoshiv yaki otochuyut vivchennya praktichnoyi zovnishnoyi teologiyi theologia practica externa Nezvazhayuchi na svoyu vidminnu reputaciyu i shiroke poshirennya Decretum nikoli ne buv viznanij Cerkvoyu yak yiyi oficijna kolekciya Druga chastina Corpus Juris Canonici skladayetsya v yedinij zbirnik dekretalij Grigoriya IX skladenij blizko 1234 i mistit v sobi papski rozporyadzhennya pochinayuchi z chasu pravlinnya papi Oleksandra III Zbirnik rozbitij do togo chasu na p yat okremih zbirok podil na p yat chastin vtrimalosya i v zbirniku Grigoriya IX Na vidminu vid dekretu Graciana sho mistit pravo v naukovij obrobci te sho rimlyani nazivali zakon dekretaliyi mistyat pryami zakonodavchi postanovi Leges Pershu chastinu Corpus Juris Canonici porivnyuyut tomu z Digestami Corpus Juris Civilis drugij z kodeksom Tretyu chastinu stanovit dodatkovij zbirnik papskih dekretalij i kanoniv skladenij za nakazom Bonifaciya VIII i poslanij nim v 1298 roci do universitetiv Bolonyi i Parizha dlya kerivnictva pri navchanni doktoriv Zbirnik mistit v sobi dekretaliyi vidani pislya Grigoriya IX a takozh postanovi lionskih soboriv 1245 i 1274 rokiv Rozdilyayetsya na p yat chastin i buduchi dopovnennyam do kolishnih p yati kompilyacij dekretalij Chetvertu chastinu Corpus Juris Canonici skladayut tak zvani Klementini zbirka papskih dekretalij vikonana u 1313 roci za nakazom papi Klimenta V shvalena konsistoriyej i poslana u Orleanskij universitet yakij zajmav todi pershe misce universiteti parizkij i bolonskij otrimali zbirku tilki pri papi Ivana XXII Klementini skladali ostannij oficijnij zbirnik dekretalij Pislya nih dopovnennya robilisya komentatorami ta vidavcyami okremih chastin dzherel kanonichnogo prava Pershij vidavec povnogo Corpus Juris Canonici dopovniv Klementini dvoma zbirkami nazvanimi nimi Extravagantes Joannis XXII dekretaliyi do chasu cogo papi i Extravagantes communes dekretaliyi nastupni do Siksta V Viraz Extravagantes oznachaye sho novi zbirki znahodyatsya poza oficijnih Klementin Obidva voni stanovlyat p yatu knigu Corpus Juris Canonici rozdilenu na p yat chastin Papa Pij IV u 1563 r zasnuvav komisiyu z kardinaliv i vchenih yaki povinni buli prigotuvati nove vidannya Korpusu cherez te sho mizh vchenimi posililos pragnennya do kritiki jogo tekstu Pracya cya bula zakinchena u 1580 r za papi Grigoriya XIII i opublikovana u 1582 r vin stav vidomij pid im yam vidannya rimskih korektoriv correctores Romani Piznishe vtim do Corpus Juris Canonici buli priyednani she kilka prac yaki otrimali velikij avtoritet Odin z nih dopovniv te chogo brakuvalo Corpus Juris Canonici dlya povnoyi analogiyi skladu jogo z Corpus Juris Civilis Ce Instituciyi Lansel 1563 r priyednannya yakih do Corpus Juris Canonici bulo shvaleno Papoyu Pavlom V nevelikij pidruchnik sho yavlyaye soboyu yasne i zruchne rezyume kanonichnogo prava Druge dodavannya rozroblene P yerom Matye zbirnik nastupnih rishen pap do Siksta V vklyuchno 1590 Cej dodatok Liber Septimus z yavlyayetsya u vidanni 1671 Lionskomu Novitnye kritichne vidannya Corpus Juris Canonici rozrobleno tilki v 1879 1880 rokah prof Fridberg ZnachennyaBuduchi osnovnim dzherelom zahidnoyevropejskogo cerkovnogo prava Corpus Juris Canonici maye velike znachennya i yak dzherelo bagatoh postanov mizhnarodnogo derzhavnogo ta kriminalnogo prava Osoblivo silnij vpliv normi Corpus Juris Canonici spravili na rozvitok kriminalnogo ta civilnogo procesu ta civilnogo prava Franciyi ta Dlya ostannogo cej vpliv velik ne tilki v galuzi simejnogo prava a j inshih galuzyah Buduchi chastkovim providnikom u zhittya rimskih norm Corpus Juris Canonici vvodiv i ryad zmin do rimskogo prava chasto ce malo viglyad kompromisu mizh rimskimi i nacionalnimi nimeckimi abo francuzkimi pravovimi ideyami Same tomu ce dzherelo ye duzhe vazhlivim DzherelaText of the 1582 Corpus Iuris Canonici 29 travnya 2014 u Wayback Machine angl Corpus Juris Canonici Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 This article incorporates text from a publication now in the public domain Herbermann Charles ed 1913 Catholic Encyclopedia Robert Appleton Company http www newadvent org cathen 04391a htm 6 lyutogo 2020 u Wayback Machine Taunton Ethelred L 1906 The Law of the Church a cyclopedia of canon law for German and France London K Paul Trench Trub