Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шама індійськаСамець індійської шами Шрі Ланка Самиця індійської шами Національний парк Кеоладео штат Раджастхан Індія О

Copsychus saularis

Copsychus saularis
Шама індійська
image
Самець індійської шами (Шрі-Ланка)
image
Самиця індійської шами (Національний парк Кеоладео, штат Раджастхан, Індія)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Шама (Copsychus)
Вид: Шама індійська
Біноміальна назва
Copsychus saularis
(Linnaeus, 1758)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Gracula saularis Linnaeus, 1758
Посилання
image Вікісховище: Copsychus saularis
image Віківиди: Copsychus saularis
image ITIS: 559432
image МСОП: 103893432
image NCBI: 343929

Ша́ма індійська (Copsychus saularis) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Є національним птахом Бангладеш.

Опис

image
Самець і самиця індійської шами
image
Самець індійської шами (Колката, Індія)
image
Самиця індійської шами (Колката, Індія)

Довжина птаха становить 19-23 см, враховуючи довгий, часто направлений догори хвіст, вага 29-51,3 г. У самців верхня частина тіла, голова і горло чорні, за винятком білих плям на плечах, нижня частина тіла і хвіст з боків білі. У самиць верхня частина тіла сірувато-чорна, а нижня частина тіла сірувато-біла. Очі темні, дзьоб чорний, лапи чорнуваті. У молодих птахів пера на голові і верхній частині тіла мають коричневі краї, що формують лускоподібний візерунок. Спів мелодійний, різноманітний, через нього птахів часто утримують в неволі. Індійські шами здатні імітувати голоси інших птахів.

Підвиди

Виділяють сім підвидів:

Філіпінська шама раніше вважалася підвидом індійської шами, однак була визнана окремим видом.

Поширення і екологія

Індійські шами мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Шрі-Ланці. Вони живуть в підліску субтропічних і тропічних лісів, в рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах, часто поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 1900 м над рівнем моря.

Індійські шами живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також нектаром, дрібними геконами та іншими ящірками, іноді навіть рибою. В Індії сезон розмноження у них триває з березня по липень, а в Південно-Східній Азії з січня по червень. Самці співають, сидячи на високому сідалі, і демонструють себе самицями, розпушуючи пір'я.

Гнізда чашоподібні, робиться з гілочок і корінців, розміщується в дуплах дерева або в тріщинах в будівлях. В кладці 4-5 блідо-блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Copsychus saularis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Ali, S; S D Ripley (1997). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 8 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 243—247. ISBN .
  4. (англійською) . Bangla2000. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 лютого 2017.
  5. Anonymous (1998). (PDF). Buceros. 3 (1): 53—109. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2010.
  6. Kumar, A.; Bhatt, D. (2001). (PDF). Curr. Sci. 80: 77—82. Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2009. Процитовано 18 листопада 2022.
  7. Neelakantan, KK (1954). The secondary song of birds. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 52 (3): 615—620.
  8. Law, SC (1922). Is the Dhayal Copsychus saularis a mimic?. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (4): 1133.
  9. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 листопада 2022.
  10. Sheldon FH, Lohman DH, Lim HC, Zou F, Goodman SM, Prawiradilaga DM, Winker K, Braile TM, Moyle RG (2009). Phylogeography of the magpie-robin species complex (Aves: Turdidae: Copsychus) reveals a Philippine species, an interesting isolating barrier and unusual dispersal patterns in the Indian Ocean and Southeast Asia (PDF). Journal of Biogeography. 36 (6): 1070—1083. doi:10.1111/j.1365-2699.2009.02087.x.
  11. Sumithran, Stephen (1982). Magpie-Robin feeding on geckos. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 79 (3): 671.
  12. Saxena, Rajiv (1998). Geckos as food of Magpie Robin. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 95 (2): 347.
  13. Sharma, Satish Kumar (1996). Attempts of female Magpie Robin to catch a fish. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 93 (3): 586.
  14. Pillai, NG (1956). Incubation period and 'mortality rate' in a brood of the Magpie-Robin [Copsychus saularis (Linn.)]. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 54 (1): 182—183.
  15. Hume, A.O. (1890). The nests and eggs of Indian birds. Т. 2 (вид. 2nd). R H Porter, London. с. 80—85.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shama indijskaSamec indijskoyi shami Shri Lanka Samicya indijskoyi shami Nacionalnij park Keoladeo shtat Radzhasthan Indiya Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Shama Copsychus Vid Shama indijskaBinomialna nazvaCopsychus saularis Linnaeus 1758 Pidvidi Div tekst SinonimiGracula saularis Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Copsychus saularisVikividi Copsychus saularisITIS 559432MSOP 103893432NCBI 343929 Sha ma indijska Copsychus saularis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi Ye nacionalnim ptahom Bangladesh OpisSamec i samicya indijskoyi shamiSamec indijskoyi shami Kolkata Indiya Samicya indijskoyi shami Kolkata Indiya Dovzhina ptaha stanovit 19 23 sm vrahovuyuchi dovgij chasto napravlenij dogori hvist vaga 29 51 3 g U samciv verhnya chastina tila golova i gorlo chorni za vinyatkom bilih plyam na plechah nizhnya chastina tila i hvist z bokiv bili U samic verhnya chastina tila siruvato chorna a nizhnya chastina tila siruvato bila Ochi temni dzob chornij lapi chornuvati U molodih ptahiv pera na golovi i verhnij chastini tila mayut korichnevi krayi sho formuyut luskopodibnij vizerunok Spiv melodijnij riznomanitnij cherez nogo ptahiv chasto utrimuyut v nevoli Indijski shami zdatni imituvati golosi inshih ptahiv PidvidiVidilyayut sim pidvidiv C s saularis Linnaeus 1758 vid pivnichno shidnogo Pakistanu i Indiyi do Tayilandu Indokitayu i Pivdennogo Kitayu ostriv Hajnan C s ceylonensis Sclater PL 1861 pivden Indiyi i ostriv Shri Lanka C s andamanensis Hume 1874 Andamanski ostrovi C s musicus Raffles 1822 Malajskij pivostriv Sumatra i susidni ostrovi Simelue Nias en Mentavaj Belitung Banka zahidna Yava pivden i zahid Kalimantanu C s amoenus Horsfield 1821 shid Yavi i Bali C s adamsi Elliot DG 1890 pivnich Kalimantanu en i susidni ostrovi C s pluto Bonaparte 1850 shid i pivdennij shid Kalimantanu ostrovi id Filipinska shama ranishe vvazhalasya pidvidom indijskoyi shami odnak bula viznana okremim vidom Poshirennya i ekologiyaIndijski shami meshkayut v Pakistani Indiyi Nepali Butani Bangladesh Kitayi M yanmi Tayilandi V yetnami Laosi Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi Bruneyi i na Shri Lanci Voni zhivut v pidlisku subtropichnih i tropichnih lisiv v ridkolissyah na plantaciyah v parkah i sadah chasto poblizu lyudskih poselen Zustrichayutsya na visoti do 1900 m nad rivnem morya Indijski shami zhivlyatsya perevazhno komahami ta inshimi bezhrebetnimi a takozh nektarom dribnimi gekonami ta inshimi yashirkami inodi navit riboyu V Indiyi sezon rozmnozhennya u nih trivaye z bereznya po lipen a v Pivdenno Shidnij Aziyi z sichnya po cherven Samci spivayut sidyachi na visokomu sidali i demonstruyut sebe samicyami rozpushuyuchi pir ya Gnizda chashopodibni robitsya z gilochok i korinciv rozmishuyetsya v duplah dereva abo v trishinah v budivlyah V kladci 4 5 blido blakitnuvato zelenih yayec pocyatkovanih korichnevimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 12 14 dniv nasidzhuyut i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 12 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she deyakij chas PrimitkiBirdLife International 2016 Copsychus saularis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 18 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ali S S D Ripley 1997 Handbook of the birds of India and Pakistan T 8 vid 2nd Oxford University Press s 243 247 ISBN 978 0 19 562063 4 anglijskoyu Bangla2000 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2017 Anonymous 1998 PDF Buceros 3 1 53 109 Arhiv originalu PDF za 1 kvitnya 2010 Kumar A Bhatt D 2001 PDF Curr Sci 80 77 82 Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2009 Procitovano 18 listopada 2022 Neelakantan KK 1954 The secondary song of birds J Bombay Nat Hist Soc 52 3 615 620 Law SC 1922 Is the Dhayal Copsychus saularis a mimic J Bombay Nat Hist Soc 28 4 1133 Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 18 listopada 2022 Sheldon FH Lohman DH Lim HC Zou F Goodman SM Prawiradilaga DM Winker K Braile TM Moyle RG 2009 Phylogeography of the magpie robin species complex Aves Turdidae Copsychus reveals a Philippine species an interesting isolating barrier and unusual dispersal patterns in the Indian Ocean and Southeast Asia PDF Journal of Biogeography 36 6 1070 1083 doi 10 1111 j 1365 2699 2009 02087 x Sumithran Stephen 1982 Magpie Robin feeding on geckos J Bombay Nat Hist Soc 79 3 671 Saxena Rajiv 1998 Geckos as food of Magpie Robin J Bombay Nat Hist Soc 95 2 347 Sharma Satish Kumar 1996 Attempts of female Magpie Robin to catch a fish J Bombay Nat Hist Soc 93 3 586 Pillai NG 1956 Incubation period and mortality rate in a brood of the Magpie Robin Copsychus saularis Linn J Bombay Nat Hist Soc 54 1 182 183 Hume A O 1890 The nests and eggs of Indian birds T 2 vid 2nd R H Porter London s 80 85 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ