Колібрі-інка біловолий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець біловолого колібрі-інки Самиця біловолого колібрі-інки | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Coeligena torquata (, 1840) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Ornismia torquata | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-і́нка біловолий (Coeligena torquata) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах.
Опис
Довжина птаха становить 10-14 см. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла переважно чорна, нижня частина спини і надхвістя темно-зелені. На тімені фіолетова, металево-блискуча пляма, за очима невеликі білі плямки, горло темно=синьо-зелене, груди білі, решта нижньої частини тіла чорна із зеленим відблиском. Центральні стернові пера чорнувато-зелені, крайні стернові пера білі з чорними кінчиками. Дзьоб чорний, прямий, довжиною 33 мм.
К самиць верхня частина тіла зелена, блискуча, горло зелене, поцятковане білими плямками, біла пляма на грудях менша, ніж у самців. Нижня частина спини і надхвістя сірі, поцятковані зеленими лускоподібними плямами. Хвіст такий же, як у самців. Блискуча пляма на тімені відсутня.
У самців підвиду C. t. conradii верхня частина тіла більш блискуча, ніж у самців номінативного підвиду, тім'я і горло у них зелені, блискучі, на хвості золотисто-зелені плямки. У самиць цього підвиду верхня частина горла охриста. У самців підвиду C. t. fulgidigula верхня частина тіла чорна, тім'я чорне з легким синюватим відтінком, горло дещо світліше, ніж у представників номінативного підвиду. У самців підвиду C. t. margaretae на голові є дві металево-блискучі плями, розділені чорною смугою, горло у них дещо світліше, більш зелене, ніж у представників номінативного підвиду. У самців підвиду C. t. insectivora живіт і спина помітно більш зелені, ніж у самців номінативного підвиду, плями на тімені у них такі ж, як у C. t. margaretae. У представників підвиду C. t. eisenmanni хвіст має мідний відтінок, у самців цього підвиду обличчя з боків чорнувате.
Підвиди
Виділяють вісім підвидів:
- C. t. conradii (Bourcier, 1847) — Східний хребет Колумбійських Анд і Анди на північному заході Венесуели (Кордильєра-де-Мерида);;
- C. t. torquata (Boissonneau, 1840) — Анди в Колумбії і на крайньому північному заходу Венесуели (Тачира), східні схили Анд в Еквадорі і північному Перу;
- C. t. fulgidigula (Gould, 1854) — Західний хребет Еквадорських Анд;
- C. t. margaretae Zimmer, JT, 1948 — Перуанські Анди (від центрального Амазонаса до Паско);
- C. t. eisenmanni Weske, 1985 — Анди на півдні Перу (Кордильєра-де-Вількабамба);
- C. t. insectivora (Tschudi, 1844) — Перуанські Анди (від Паско до Аякучо);
- C. t. omissa Zimmer, JT, 1948 — Анди на південному сході Перу (від Урубамби до Пуно);
- C. t. inca (Gould, 1852) — Болівійські Анди (Ла-Пас, Кочабамба).
Деякі дослідники виділяють підвид C. t. conradii у окремий вид Coeligena conradii, а підвиди C. t. omissa і C. t. inca — у окремий вид колібрі-інка рудоволий (Coeligena inca).
Поширення і екологія
Біловолі колібрі-інки мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на узліссях вологих гірських лісів, переважно на висоті від 1600 до 3000 м над рівнем моря. в Еквадорі на висоті понад 2100 м над рівнем моря.
Біловолі колібрі-інки живляться нектаром різноманітних квітучих епіфітів та інших рослин, переміщуючись за певним маршрутом, а також комахами, яких ловлять в польоті. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з рослинного пуху та іншого рослинного матеріалу, на висоті від 1 до 2 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 15×10 мм.
Примітки
- BirdLife International (2016). Coeligena torquata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 грудня 2022.
- BirdLife International (2016). Coeligena conradii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- BirdLife International (2016). Coeligena inca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- Dyrcz, A.; Greeney, H. (2008). Observations on the Breeding Biology of Bronzy Inca (Coeligena coeligena) in Northeastern Ecuador. Ornitologia Neotropical. 19: 565—571.
- Greeney, H.; Nunnery, T. (2006). Notes on the breeding of north-west Ecuadorian birds. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 126 (1): 38—45.
Посилання
- Stamps (for Ecuador) with RangeMap
- ;
- Collared inca photo gallery VIREO
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri inka bilovolij Samec bilovologo kolibri inki Samicya bilovologo kolibri inki Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Lesbiinae Triba Heliantheini Rid Kolibri inka Coeligena Vid Kolibri inka bilovolij Binomialna nazva Coeligena torquata 1840 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Ornismia torquata Posilannya Vikishovishe Coeligena torquata Vikividi Coeligena torquata ITIS 555227 MSOP 22726720 NCBI 170862 Koli bri i nka bilovolij Coeligena torquata vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Andah OpisSamec bilovologo kolibri inki Samec bilovologo kolibri inki Samicya bilovologo kolibri inki Dovzhina ptaha stanovit 10 14 sm U samciv nominativnogo pidvidu verhnya chastina tila perevazhno chorna nizhnya chastina spini i nadhvistya temno zeleni Na timeni fioletova metalevo bliskucha plyama za ochima neveliki bili plyamki gorlo temno sino zelene grudi bili reshta nizhnoyi chastini tila chorna iz zelenim vidbliskom Centralni sternovi pera chornuvato zeleni krajni sternovi pera bili z chornimi kinchikami Dzob chornij pryamij dovzhinoyu 33 mm K samic verhnya chastina tila zelena bliskucha gorlo zelene pocyatkovane bilimi plyamkami bila plyama na grudyah mensha nizh u samciv Nizhnya chastina spini i nadhvistya siri pocyatkovani zelenimi luskopodibnimi plyamami Hvist takij zhe yak u samciv Bliskucha plyama na timeni vidsutnya U samciv pidvidu C t conradii verhnya chastina tila bilsh bliskucha nizh u samciv nominativnogo pidvidu tim ya i gorlo u nih zeleni bliskuchi na hvosti zolotisto zeleni plyamki U samic cogo pidvidu verhnya chastina gorla ohrista U samciv pidvidu C t fulgidigula verhnya chastina tila chorna tim ya chorne z legkim sinyuvatim vidtinkom gorlo desho svitlishe nizh u predstavnikiv nominativnogo pidvidu U samciv pidvidu C t margaretae na golovi ye dvi metalevo bliskuchi plyami rozdileni chornoyu smugoyu gorlo u nih desho svitlishe bilsh zelene nizh u predstavnikiv nominativnogo pidvidu U samciv pidvidu C t insectivora zhivit i spina pomitno bilsh zeleni nizh u samciv nominativnogo pidvidu plyami na timeni u nih taki zh yak u C t margaretae U predstavnikiv pidvidu C t eisenmanni hvist maye midnij vidtinok u samciv cogo pidvidu oblichchya z bokiv chornuvate PidvidiVidilyayut visim pidvidiv C t conradii Bourcier 1847 Shidnij hrebet Kolumbijskih And i Andi na pivnichnomu zahodi Venesueli Kordilyera de Merida C t torquata Boissonneau 1840 Andi v Kolumbiyi i na krajnomu pivnichnomu zahodu Venesueli Tachira shidni shili And v Ekvadori i pivnichnomu Peru C t fulgidigula Gould 1854 Zahidnij hrebet Ekvadorskih And C t margaretae Zimmer JT 1948 Peruanski Andi vid centralnogo Amazonasa do Pasko C t eisenmanni Weske 1985 Andi na pivdni Peru Kordilyera de Vilkabamba C t insectivora Tschudi 1844 Peruanski Andi vid Pasko do Ayakucho C t omissa Zimmer JT 1948 Andi na pivdennomu shodi Peru vid Urubambi do Puno C t inca Gould 1852 Bolivijski Andi La Pas Kochabamba Deyaki doslidniki vidilyayut pidvid C t conradii u okremij vid Coeligena conradii a pidvidi C t omissa i C t inca u okremij vid kolibri inka rudovolij Coeligena inca Poshirennya i ekologiyaBilovoli kolibri inki meshkayut u Venesueli Kolumbiyi Ekvadori Peru i Boliviyi Voni zhivut na uzlissyah vologih girskih lisiv perevazhno na visoti vid 1600 do 3000 m nad rivnem morya v Ekvadori na visoti ponad 2100 m nad rivnem morya Bilovoli kolibri inki zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih epifitiv ta inshih roslin peremishuyuchis za pevnim marshrutom a takozh komahami yakih lovlyat v poloti Gnizdo nevelike chashopodibne robitsya z roslinnogo puhu ta inshogo roslinnogo materialu na visoti vid 1 do 2 m nad zemleyu V kladci 2 yajcya rozmirom 15 10 mm PrimitkiBirdLife International 2016 Coeligena torquata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 03 grudnya 2022 BirdLife International 2016 Coeligena conradii informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 BirdLife International 2016 Coeligena inca informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 Dyrcz A Greeney H 2008 Observations on the Breeding Biology of Bronzy Inca Coeligena coeligena in Northeastern Ecuador Ornitologia Neotropical 19 565 571 Greeney H Nunnery T 2006 Notes on the breeding of north west Ecuadorian birds Bulletin of the British Ornithologists Club 126 1 38 45 PosilannyaStamps for Ecuador with RangeMap Collared inca photo gallery VIREO Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi