Агиртрія прибережна | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Chrysuronia leucogaster (Gmelin, JF, 1788) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Trochilus leucogaster Amazilia leucogaster Agyrtria leucogaster | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Аги́ртрія прибере́жна (Chrysuronia leucogaster) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 9—10 см, самці важать 4—4,5 г, самиці 4,3 г. У самців номінативного підвиду тім'я і шия з боків зелені, блискучі. Решта верхньої частини тіла, боки і горло з боків золотисто-зелені або бронзово-зелені. Центральна частина горла і решта нижньої частини тіла біла. Центральні стернові пера бронзово-зелені або бронзово, крайні стернові пера синювато-чорні. Дзьоб короткий, прямий або легко вигнутий, чорнуватий, знизу біля основи червоний.
Самиці мають подібне забарвлення, горло з боків у них поцятковане зеленими плямами, стернові пера мають сірувато-зелені кінчики. забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак пера на спині у них мають коричнюваті краї. У представників підвиду C. l. bahiae бронзовий відтінок в їх оперенні менш виражений.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- C. l. leucogaster (Gmelin, JF, 1788) — від північної східної Венесуели (південний схід Сукре, північний схід Монагаса, Дельта-Амакуро) через узбережжя Гвіани до північно-східного узбережжя Бразилії (на схід до Мараньяна, іноді до Піауї);
- C. l. bahiae (Hartert, EJO, 1899) — східне узбережжя Бразилії (Пернамбуку, Алагоас, Сержипі, Баїя, місцями Еспіріту-Санту).
Поширення і екологія
Прибережні агиртрії мешкають у прибережних районах Венесуели, Гаяни, Суринаму, Французької Гвіани і Бразилії. Вони живуть у різноманітних напіввідкритих і відкритих ландшафтах, зокрема в мангрових лісах, в серрадо і каатинзі, на плантаціях, в парках і садах. Птахи зустрічаються переважно на рівні моря, у Венесуелі місцями на висоті до 250 м над рівнем моря.
Прибережні агиртрії живляться нектаром різноманітних квітучих дерев, чагарників і трав'янистих рослин з родин бобових, вошизієвих, бананових, акантових, геліконієвих, біньйонієвих, мальвових, бромелієвих, анакардієвих, вербенових і пасифлорових. Крім того, вони живляться дрібними комахами, яких вони ловлять в польоті. Сезон розмноження у прибережних агиртрій у Гаяні триває з липня по серпень, на північному сході Бразилії з жовтня по грудень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон і листя, зовні покривається лишайником, розміщується на горизонтальній гілці або в розвилці між гілками, на висоті 5 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 13,6×9 мм і вагою 0,43 г. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 20—25 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Chrysuronia leucogaster: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 січня 2023
- Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 495.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 січня 2023.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agirtriya priberezhna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Kolibrini Trochilinae Triba Trochilini Rid Zolotohvostij kolibri sapfir Chrysuronia Vid Agirtriya priberezhna Binomialna nazva Chrysuronia leucogaster Gmelin JF 1788 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Trochilus leucogaster Amazilia leucogaster Agyrtria leucogaster Posilannya Vikishovishe Chrysuronia leucogaster Vikividi Chrysuronia leucogaster ITIS 555165 MSOP 22687574 NCBI 1118501 Agi rtriya pribere zhna Chrysuronia leucogaster vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisPriberezhni agirtriyi Gnizdo priberezhnoyi agirtriyi Dovzhina ptaha stanovit 9 10 sm samci vazhat 4 4 5 g samici 4 3 g U samciv nominativnogo pidvidu tim ya i shiya z bokiv zeleni bliskuchi Reshta verhnoyi chastini tila boki i gorlo z bokiv zolotisto zeleni abo bronzovo zeleni Centralna chastina gorla i reshta nizhnoyi chastini tila bila Centralni sternovi pera bronzovo zeleni abo bronzovo krajni sternovi pera sinyuvato chorni Dzob korotkij pryamij abo legko vignutij chornuvatij znizu bilya osnovi chervonij Samici mayut podibne zabarvlennya gorlo z bokiv u nih pocyatkovane zelenimi plyamami sternovi pera mayut siruvato zeleni kinchiki zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic odnak pera na spini u nih mayut korichnyuvati krayi U predstavnikiv pidvidu C l bahiae bronzovij vidtinok v yih operenni mensh virazhenij PidvidiVidilyayut tri pidvidi C l leucogaster Gmelin JF 1788 vid pivnichnoyi shidnoyi Venesueli pivdennij shid Sukre pivnichnij shid Monagasa Delta Amakuro cherez uzberezhzhya Gviani do pivnichno shidnogo uzberezhzhya Braziliyi na shid do Maranyana inodi do Piauyi C l bahiae Hartert EJO 1899 shidne uzberezhzhya Braziliyi Pernambuku Alagoas Serzhipi Bayiya miscyami Espiritu Santu Poshirennya i ekologiyaPriberezhni agirtriyi meshkayut u priberezhnih rajonah Venesueli Gayani Surinamu Francuzkoyi Gviani i Braziliyi Voni zhivut u riznomanitnih napivvidkritih i vidkritih landshaftah zokrema v mangrovih lisah v serrado i kaatinzi na plantaciyah v parkah i sadah Ptahi zustrichayutsya perevazhno na rivni morya u Venesueli miscyami na visoti do 250 m nad rivnem morya Priberezhni agirtriyi zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih derev chagarnikiv i trav yanistih roslin z rodin bobovih voshiziyevih bananovih akantovih gelikoniyevih binjoniyevih malvovih bromeliyevih anakardiyevih verbenovih i pasiflorovih Krim togo voni zhivlyatsya dribnimi komahami yakih voni lovlyat v poloti Sezon rozmnozhennya u priberezhnih agirtrij u Gayani trivaye z lipnya po serpen na pivnichnomu shodi Braziliyi z zhovtnya po gruden Gnizdo chashopodibne robitsya z roslinnih volokon i listya zovni pokrivayetsya lishajnikom rozmishuyetsya na gorizontalnij gilci abo v rozvilci mizh gilkami na visoti 5 m nad zemleyu V kladci 2 yajcya rozmirom 13 6 9 mm i vagoyu 0 43 g Inkubacijnij period trivaye 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 20 25 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Chrysuronia leucogaster informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 15 sichnya 2023 Gmelin Johann Friedrich 1788 Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 13th Lipsiae Leipzig Georg Emanuel Beer s 495 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 15 sichnya 2023 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi