Морські черепахи Гавайська зелена морська черепаха Охоронний статус Під загрозою зникнення Біологічна класифікація Домен

Морські черепахи

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Зауропсиди (Sauropsida)
Ряд:	Черепахи (Testudines)
Підряд:	Морські черепахи (Chelonioidea)
Родина:	Морські черепахи (Cheloniidae) Oppel, 1811

Роди

Довгоголова морська черепаха (Caretta)
Зелена морська черепаха (Chelonia)
Бісса (Eretmochelys)
Морська черепаха Рідлі (Lepidochelys)
Пласкоголова морська черепаха (Natator)

Посилання

Вікісховище:	Cheloniidae
Віківиди:	Cheloniidae
EOL:	8123
ITIS:	173828
NCBI:	8465
Fossilworks:	37695

Морські черепахи (Cheloniidae) — родина великих морських черепах, що мають обтічний серцеподібний або овальний панцир, покритий роговими щитками, і кінцівки, що не втягуються, перетворені на ласти. Велика голова не забирається під панцир. Як ясно з назви групи, всі ці черепахи — мешканці морських просторів.

Анатомічна будова

Впродовж десятків мільйонів років, починаючи з мезозойської ери, будова морських черепах залишалася практично незмінною. Для їх зовнішнього вигляду характерна наявність плоского обтічного спинно-черевного панциря, двох задніх лап і розвинених передніх ласт. Різні представники черепах даної родини відрізняються деталями анатомічної будови: префронтальною лускою, кількістю і формою щитка карапакса і іншими.

Спосіб життя і розмноження

Морські черепахи володіють неабиякими здібностями в навігації, імовірно орієнтуючись по магнітному полю Землі. Вони здатні безпомилково повернутися на місце свого народження після багатьох років. Особливо виділяється тихоокеанська черепаха Рідлі (Lepidochelys olivacea): представники цього виду збираються для спаровування в один день на якомусь пляжі і багато тисяч черепах практично одночасно відкладають мільйони яєць; даний феномен відомий як «arribada» (ісп. пришестя). Атлантична черепаха Рідлі (Lepidochelys kempii), що знаходиться на межі зникнення, загалом розмножується всього лише на одному пляжі світу, що знаходиться в Коста-Риці.

Середня тривалість життя морських черепах зазвичай становить близько 80 років. Статева зрілість у самок наступає приблизно в 30 років, коли вони перший раз в житті повертаються на пляж, де колись вилупилися. Протягом всього періоду гніздування, який трапляється раз в два або чотири роки, самка відкладає від чотирьох до семи кладок кількістю 150—200 яєць. Спаровування черепах відбувається у воді, в прибережній зоні, часто кількість сперми, отриманої самкою, вистачає на декілька кладок.

Іноді в кладках зустрічаються незапліднені яйця, але нечасто. Інкубаційний період триває близько двох місяців і безпосередньо залежить від температури піску, в який зарита кладка. Так само від температури залежить і майбутня стать черепашок, самці народжуються лише в певному температурному «поясі», поза яким вилуплюються самки (або дитинчата гинуть унаслідок дуже низької або високої температури). По закінченню інкубаційного періоду, маленькі черепахи пробивають шкаралупу спеціальним яєчним зубом і вибираються на повітря крізь товщу піску.

Спосіб створення кладки однаковий серед всіх видів морських черепах: самка шукає відповідне місце на пляжі і починає розгрібати пісок задніми лапами, поки не утворюється кругла виїмка 40—50 сантиметрів в глибину. У цю ямку самка і відкладає яйця (їх кількість залежить від багатьох чинників), після чого засипає піском і акуратно утрамбовує, роблячи кладку якомога більш непомітною. Весь процес займає близько години, після чого самка повертається в океан і більше не піклується про своє потомство.

Вже на першому етапі смертність серед дитинчат, що вилупилися, надзвичайно висока. Більшість черепашенят, що вибралися з піску, так ніколи і не досягнуть пелагічних вод, оскільки більшість з них буде з'їдена сухопутними хижаками, а інших чекатимуть морські. Відсоток черепах, що досягають статевої зрілості, на кожну кладку не перевищує сотих доль, що є серйозною перешкодою до відновлення їх популяції.

Впродовж достатнього довгого часу процес дорослішання морських черепах був мало вивчений. Проте за останні 20 років відбулися істотні переміщення у вивченні зеленої морської черепахи, і в 2007 році було доведено, що перші п'ять років після свого народження зелені черепахи проводять в так званих саргасових «ложах» (англ. Sargassum bed), крупних вільно-плаваючих водоростевих утвореннях. В умовах відсутності «лож», черепахи швидше за все проводять перші роки життя поблизу пелагічного апвелінгу вод. Характерною особливістю поведінки морських черепах на той момент є хижий спосіб життя, вони харчуються зоопланктоном і дрібним нектоном, а після даного етапу життя практично всі черепахи стають травоїдними.

Таксономія

Філогенія

Філогенічна кладограма, створена за Lynch and Parham (2003) and Parham and Pyenson (2010).

(=Cheloniidae sensu lato)

†

†

†

†

†

†

	†

	†

†

Cheloniidae (sensu stricto)

†

†Procolpochelys

	Chelonia mydas

	Natator depressus

Eretmochelys imbricata

Lepidochelys

	Lepidochelys kempii

	Lepidochelys olivacea

Caretta caretta

Викопні роди

†
†
†
†
†Catapleura
†Erquelinnesia
†
†
†
†
†
†
†Peritresius
†Porthochelys
†
†Procolpochelys
†
†Tasbacka
†

Монети з зображенням черепах

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морські черепахи (родина)

Примітки

Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 209.
Lynch, S.C.; Parham, J.F. (2003). The first report of hard-shelled sea turtles (Cheloniidae sensu lato) from the Miocene of California, including a new species (Euclastes hutchisoni) with unusually plesiomorphic characters (PDF). PaleoBios. 23 (3): 21—35.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
James F. Parham; Nicholas D. Pyenson (2010). New Sea Turtle from the Miocene of Peru and the Iterative Evolution of Feeding Ecomorphologies since the Cretaceous. Journal of Paleontology. 84 (2): 231—247. doi:10.1666/09-077R.1.
Myers, T.S., Polcyn M.J., Mateus O., Vineyard D.P., Gonçalves A.O., & Jacobs L.L. (2017). «A new durophagous stem cheloniid turtle from the lower Paleocene of Cabinda, Angola.» Papers in Palaeontology 1-16.
Danilov, I.G.; Averianov, A.O; Yarkov, A.A. (2010). (PDF). Proceedings of the Zoological Institute RSA. 314 (1): 24—41. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2020. Процитовано 30 червня 2019.

Це незавершена стаття з герпетології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 209.

[LP03-2] Lynch, S.C.; Parham, J.F. (2003). The first report of hard-shelled sea turtles (Cheloniidae sensu lato) from the Miocene of California, including a new species (Euclastes hutchisoni) with unusually plesiomorphic characters (PDF). PaleoBios. 23 (3): 21—35.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[Parham&Pyenson-3] James F. Parham; Nicholas D. Pyenson (2010). New Sea Turtle from the Miocene of Peru and the Iterative Evolution of Feeding Ecomorphologies since the Cretaceous. Journal of Paleontology. 84 (2): 231—247. doi:10.1666/09-077R.1.

[4] Myers, T.S., Polcyn M.J., Mateus O., Vineyard D.P., Gonçalves A.O., & Jacobs L.L. (2017). «A new durophagous stem cheloniid turtle from the lower Paleocene of Cabinda, Angola.» Papers in Palaeontology 1-16.

[Danilov_2010-5] Danilov, I.G.; Averianov, A.O; Yarkov, A.A. (2010). (PDF). Proceedings of the Zoological Institute RSA. 314 (1): 24—41. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2020. Процитовано 30 червня 2019.