Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Cheirogaleus major | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Cheirogaleus major (Groves, 2000) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Cheirogaleus ravus | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Cheirogaleus major (Макі великий) — вид лемуровидих мадагаскарських приматів.
Опис
Голова і тіло може коливатися від 167 до 264 міліметрів у довжину. Хвости може варіюватися від 195 до 310 міліметрів в довжину. Вага тіла схильна до сильних сезонних коливань і може змінюватись від 250 грамів (жовтень / листопад) до 600 грамів (лютий / березень) Хутро коротке, густе, сіре або червонувато-коричневе зверху, верхня частина голови може бути трохи червонувата, є темні кола хутра навколо очей. Низ світло-сірий або білуватий. Голова округла, морда злегка подовжена, вуха малі. В кінці сезону дощів хвіст стає дещо набряклим жиром.
Поширення
Цей вид живе на північно-східному і західно-центральному Мадагаскарі. Висотний діапазон: від рівня моря до 1800 м. Житель східної низовини Мадагаскару і гірських лісів, де умови наявності води та їжі не так сезонно серйозні, як в сухих західних листяних лісах.
Екологія
Вид готується до сплячки, зберігаючи надлишок жиру у хвості, який ймовірно складає 30% від загальної маси тіла; Впадає в сплячку в дуплах дерев. Спальні групи до трьох дорослих тварин були виявлені й в дуплах дерев і заростях рослинності. Парування відбувається незабаром після виходу зі сплячки у жовтні та листопаді, самиці народжують двох-трьох дітей у січні після вагітності близько 70 днів. Вони не надто галасливі, подають м'які вигуки, щоб знайти інших. Їх раціон складається в основному з фруктів, квітів і нектару. Квітковий нектар — важлива частина раціону з листопада по грудень. Іноді вони також їдять комах і дрібних хребетних. Під час сухого сезону вони накопичують жир у хвості й стають пасивними. Ch. major є здобиччю Galidia elegans під час спокою сезону, інші хижаки: , , ймовірно, Cryptoprocta ferox.
Загрози та охорона
Цей вид імовірно потерпає через локалізовану втрату середовища проживання через підсічно-вогневе землеробство. Повідомляється з восьми національних парків (Andohahela, Andringitra, Mananara-Nord, Marojejy, Masoala, Midongy du Sud, Montagne d' Ambre, Ranomafana), двох заповідників (Betampona, Tsaratanana), трьох спеціальних резервів (Anjanaharibe-Sud, Mangerivola and Pic d’Ivohibe), охоронної зони Мандена.
Джерела
- Andriaholinirina, N. et al. (2014). "Cheirogaleus major". IUCN [ 15 червня 2015 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheirogaleus major Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Mokronosi Strepsirhini Infraryad Lemurovidi Rodina Cheirogaleidae Rid Cheirogaleus Vid Ch major Binomialna nazva Cheirogaleus major Groves 2000 Sinonimi Cheirogaleus ravus Posilannya Vikishovishe Cheirogaleus major Vikividi Cheirogaleus major EOL 128462 ITIS 572858 MSOP 54778911 NCBI 47177 Cheirogaleus major Maki velikij vid lemurovidih madagaskarskih primativ OpisGolova i tilo mozhe kolivatisya vid 167 do 264 milimetriv u dovzhinu Hvosti mozhe variyuvatisya vid 195 do 310 milimetriv v dovzhinu Vaga tila shilna do silnih sezonnih kolivan i mozhe zminyuvatis vid 250 gramiv zhovten listopad do 600 gramiv lyutij berezen Hutro korotke guste sire abo chervonuvato korichneve zverhu verhnya chastina golovi mozhe buti trohi chervonuvata ye temni kola hutra navkolo ochej Niz svitlo sirij abo biluvatij Golova okrugla morda zlegka podovzhena vuha mali V kinci sezonu doshiv hvist staye desho nabryaklim zhirom PoshirennyaCej vid zhive na pivnichno shidnomu i zahidno centralnomu Madagaskari Visotnij diapazon vid rivnya morya do 1800 m Zhitel shidnoyi nizovini Madagaskaru i girskih lisiv de umovi nayavnosti vodi ta yizhi ne tak sezonno serjozni yak v suhih zahidnih listyanih lisah EkologiyaVid gotuyetsya do splyachki zberigayuchi nadlishok zhiru u hvosti yakij jmovirno skladaye 30 vid zagalnoyi masi tila Vpadaye v splyachku v duplah derev Spalni grupi do troh doroslih tvarin buli viyavleni j v duplah derev i zarostyah roslinnosti Paruvannya vidbuvayetsya nezabarom pislya vihodu zi splyachki u zhovtni ta listopadi samici narodzhuyut dvoh troh ditej u sichni pislya vagitnosti blizko 70 dniv Voni ne nadto galaslivi podayut m yaki viguki shob znajti inshih Yih racion skladayetsya v osnovnomu z fruktiv kvitiv i nektaru Kvitkovij nektar vazhliva chastina racionu z listopada po gruden Inodi voni takozh yidyat komah i dribnih hrebetnih Pid chas suhogo sezonu voni nakopichuyut zhir u hvosti j stayut pasivnimi Ch major ye zdobichchyu Galidia elegans pid chas spokoyu sezonu inshi hizhaki jmovirno Cryptoprocta ferox Zagrozi ta ohoronaCej vid imovirno poterpaye cherez lokalizovanu vtratu seredovisha prozhivannya cherez pidsichno vogneve zemlerobstvo Povidomlyayetsya z vosmi nacionalnih parkiv Andohahela Andringitra Mananara Nord Marojejy Masoala Midongy du Sud Montagne d Ambre Ranomafana dvoh zapovidnikiv Betampona Tsaratanana troh specialnih rezerviv Anjanaharibe Sud Mangerivola and Pic d Ivohibe ohoronnoyi zoni Mandena DzherelaAndriaholinirina N et al 2014 Cheirogaleus major IUCN 15 chervnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi