Макі (Cheirogaleus) — рід лемуровидих мадагаскарських приматів.
Cheirogaleus | |
---|---|
Cheirogaleus major | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Strepsirrhini |
Родина: | Макієві (Cheirogaleidae) |
Рід: | Макі (Cheirogaleus) É. Geoffroy, 1812 |
Види | |
Cheirogaleus andysabini | |
Вікісховище: Cheirogaleus |
Опис
Макі досягають довжини тулуба й голови від 17 до 26 сантиметрів, а хвіст від 18 до 28 сантиметрів завдовжки. Вага зазнає сильних сезонних коливань і змінюється в межах від 200 до 600 грамів. Це робить рід Cheirogaleus найбільшим представником родини макієвих. Волосяний покрив м'який і шовковистий, жовтувато-білий зверху, сірчаного чи червонувато-коричневого забарвлення знизу. Характерними є великі, оточенні темними колами очі й маленькі тонкі вуха. Хвіст пухнастий і використовується як сховище жиру.
Поширення
Макі — ендеміки острова Мадагаскар. Кілька видів населяє сухі й колючі ліси на заході і південному заході острова, а більшість видів населяє тропічні ліси на сході острова. Точні ареали окремих видів не відомі.
Спосіб життя
Макі ведуть нічний спосіб життя. Упродовж дня вони сплять у дуплах дерев чи в заростях рослин; вночі вони рушають у пошуках їжі. Макі, як правило, витрачають свій час на деревах і пересуваються рачки. Вони живуть у сімейних групах, які складаються з дорослої пари і спільного потомства, партнери поділяють територію і разом сплять, але йдуть часто окремо в пошуках їжі. Оселище відносно мале, ≈ 200 метрів у діаметрі. Раціон складається в основному з фруктів, крім того, вони також споживають квіти, нектар і комах.
Особливістю є їхня регулярна обов'язкова сплячка протягом сухих місяців. У період з листопада по березень, вони додають у вазі, хвіст служить для накопичення жиру. Під час сухого сезону (у квітні — жовтні) вони впадають у сплячку. Для цього вони часто забираються в порожнисті стовбури дерев або в інші укриття. У цей час вони живуть за рахунок резервів у хвості, їхня вага може знижуватися майже наполовину. Крім того, температура тіла не підтримуватися на стабільному рівні упродовж цього часу, але адаптується до зовнішньої температури. Сплячка переривається короткими пробудженнями, які типові для всіх тварин, які впадають у справжню зимову сплячку.
Відтворення
Парування відбувається відразу після зимової сплячки, у жовтні чи листопаді. Попри моногамний спосіб життя, принаймні в одного виду, Cheirogaleus medius, як відомо, самиці часто паруються з кількома самцями. Після приблизно 60 до 70 днів вагітності самиця народжує двох або трьох дитинчат. Вони волохаті й добре розвинені, годуються молоком 45 днів і досягають статевої зрілості у два роки. Тривалість життя може бути 20 років у неволі.
Назва
Наукова назва Cheirogaleus походить від дав.-гр. χείρ — «рука», γαλῆ — «ласиця». Вернакулярна назва макі є малагасійською назвою деяких лемурів.
Примітки
- Харчук С. & Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI: .
Джерела
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 507. — . (англ.)
- Ankel-Simons, Friderun (2007). Primate Anatomy : An Introduction (3rd ed.). Durham, North Carolina: Department of Biological Anthropology and Anatomy, Duke University. pp. 55–56. (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maki Cheirogaleus rid lemurovidih madagaskarskih primativ Cheirogaleus Cheirogaleus major Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Strepsirrhini Rodina Makiyevi Cheirogaleidae Rid Maki Cheirogaleus E Geoffroy 1812 Vidi Cheirogaleus andysabini Cheirogaleus grovesi Cheirogaleus lavasoensis Cheirogaleus major Cheirogaleus minusculus Vikishovishe CheirogaleusOpisMaki dosyagayut dovzhini tuluba j golovi vid 17 do 26 santimetriv a hvist vid 18 do 28 santimetriv zavdovzhki Vaga zaznaye silnih sezonnih kolivan i zminyuyetsya v mezhah vid 200 do 600 gramiv Ce robit rid Cheirogaleus najbilshim predstavnikom rodini makiyevih Volosyanij pokriv m yakij i shovkovistij zhovtuvato bilij zverhu sirchanogo chi chervonuvato korichnevogo zabarvlennya znizu Harakternimi ye veliki otochenni temnimi kolami ochi j malenki tonki vuha Hvist puhnastij i vikoristovuyetsya yak shovishe zhiru PoshirennyaMaki endemiki ostrova Madagaskar Kilka vidiv naselyaye suhi j kolyuchi lisi na zahodi i pivdennomu zahodi ostrova a bilshist vidiv naselyaye tropichni lisi na shodi ostrova Tochni areali okremih vidiv ne vidomi Sposib zhittyaMaki vedut nichnij sposib zhittya Uprodovzh dnya voni splyat u duplah derev chi v zarostyah roslin vnochi voni rushayut u poshukah yizhi Maki yak pravilo vitrachayut svij chas na derevah i peresuvayutsya rachki Voni zhivut u simejnih grupah yaki skladayutsya z dorosloyi pari i spilnogo potomstva partneri podilyayut teritoriyu i razom splyat ale jdut chasto okremo v poshukah yizhi Oselishe vidnosno male 200 metriv u diametri Racion skladayetsya v osnovnomu z fruktiv krim togo voni takozh spozhivayut kviti nektar i komah Osoblivistyu ye yihnya regulyarna obov yazkova splyachka protyagom suhih misyaciv U period z listopada po berezen voni dodayut u vazi hvist sluzhit dlya nakopichennya zhiru Pid chas suhogo sezonu u kvitni zhovtni voni vpadayut u splyachku Dlya cogo voni chasto zabirayutsya v porozhnisti stovburi derev abo v inshi ukrittya U cej chas voni zhivut za rahunok rezerviv u hvosti yihnya vaga mozhe znizhuvatisya majzhe napolovinu Krim togo temperatura tila ne pidtrimuvatisya na stabilnomu rivni uprodovzh cogo chasu ale adaptuyetsya do zovnishnoyi temperaturi Splyachka pererivayetsya korotkimi probudzhennyami yaki tipovi dlya vsih tvarin yaki vpadayut u spravzhnyu zimovu splyachku VidtvorennyaParuvannya vidbuvayetsya vidrazu pislya zimovoyi splyachki u zhovtni chi listopadi Popri monogamnij sposib zhittya prinajmni v odnogo vidu Cheirogaleus medius yak vidomo samici chasto paruyutsya z kilkoma samcyami Pislya priblizno 60 do 70 dniv vagitnosti samicya narodzhuye dvoh abo troh ditinchat Voni volohati j dobre rozvineni goduyutsya molokom 45 dniv i dosyagayut statevoyi zrilosti u dva roki Trivalist zhittya mozhe buti 20 rokiv u nevoli NazvaNaukova nazva Cheirogaleus pohodit vid dav gr xeir ruka galῆ lasicya Vernakulyarna nazva maki ye malagasijskoyu nazvoyu deyakih lemuriv PrimitkiHarchuk S amp Zagorodnyuk I Rodini ssavciv svitu oglyad taksoniv ta yihni ukrayinski nazvi Geo amp Bio 2019 Vip 17 S 85 115 DOI 10 15407 gb 2019 17 085 DzherelaRonald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 507 ISBN 0801857899 angl Ankel Simons Friderun 2007 Primate Anatomy An Introduction 3rd ed Durham North Carolina Department of Biological Anthropology and Anatomy Duke University pp 55 56 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi