Cephalotaxus mannii (главотис Мана, кит. 西双版纳粗榧 hai nan cu fei) — вид хвойних рослин родини головчатотисових.
Cephalotaxus mannii | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Тисові (Taxaceae) |
Рід: | Cephalotaxus |
Вид: | C. mannii |
Біноміальна назва | |
Cephalotaxus mannii Hooker 1886 |
Поширення, екологія
Країни поширення: Китай (Гуандун, Гуансі, Тибет, Юньнань); Індія (Ассам, Мегхалая, Нагаленд); Лаос; М'янма; Таїланд; В'єтнам. Цей поширений вид зустрічається в змішаних вічнозелених або листяних лісах, часто в ярах. Діапазон висот від 500 до 2000 м над рівнем моря. У Китаї, дерева не досягають вище 20 м, але в Таїланді дерева сягають 50 м у висоту. Цей максимальний показник, безумовно, потребує перевірки, але дерева 30 м висотою, зазвичай зустрічаються в неторканих вічнозелених передгірних тропічних лісах Таїланду і В'єтнаму. Cephalotaxus mannii може рости як на субстратах з силікатних порід так і вапняку. Вид часто пов'язаний з Nageia wallichiana, Taxus, Dacrycarpus imbricatus, Podocarpus neriifolius на ґрунтах, отриманих із силікатних порід, а з Pseudotsuga sinensis, Nageia fleuryi, Pinus kwangtungensis, Podocarpus pilgeri, Taxus chinensis, Fokienia hodginsii, Amentotaxus на карстових вапняках на півночі В'єтнаму і Південного Китаю.
Морфологія
Дерева до 20 м у висоту і 50(110) см діаметра. Кора від світло-коричневого до червонувато-коричневого кольору, відшаровується. Гілки еліптичні або довгасто-еліптичні. Листки темно-зелені або сяючі оливково-зелені зверху, лінійні або лінійно-ланцетні, зазвичай прямі, іноді злегка серпоподібно вигнуті, плоскі, 1,5–4 см × 2,5–4 мм, шкірясті або відносно тонкі, жилові смуги білого або блакитнувато-білого кольору, часто нечіткі і зелені, коли сухі. Пилкові шишки по 6–8 разом, блідо-жовті, кулясті, 4–4,5 мм в діаметрі.; стебла (1)4–5 мм, мікроспорофілів 7–13, кожен з 3 або 4 пилковими мішками. Шишки поодинокі або по 2 або 3 разом. Аріли зелені спочатку, червоніючи при дозріванні, 2.2–3 × 1,1–1,2 см. Насіння оберненояйцювато-еліпсоїдне або оберненояйцювате, іноді стисле з боків, 2,2–2,8 см, верхівки легко загострені. Запилення відбувається в лютому-березні, насіння дозріває в серпні-жовтні. 2n = 24.
Використання
Це хвойне виробляє високоякісну комахостійку деревину, яка використовується для виробництва якісних меблів, рукоділля і ручок інструментів. Насіння і кора мають лікувальні застосування в лікуванні лейкемії та лімфоми. Вид особливо підходить для використання в садівництві, але рідко зустрічається в вирощуванні поза Азією.
Загрози та охорона
Вирубка є загрозою, оскільки вид росте повільно. Основна загроза, однак, є перетворення середовища існування для сільського господарства і в результаті важкої фрагментації лісів.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cephalotaxus mannii glavotis Mana kit 西双版纳粗榧 hai nan cu fei vid hvojnih roslin rodini golovchatotisovih Cephalotaxus mannii Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Tisovi Taxaceae Rid Cephalotaxus Vid C mannii Binomialna nazva Cephalotaxus mannii Hooker 1886Poshirennya ekologiyaKrayini poshirennya Kitaj Guandun Guansi Tibet Yunnan Indiya Assam Meghalaya Nagalend Laos M yanma Tayiland V yetnam Cej poshirenij vid zustrichayetsya v zmishanih vichnozelenih abo listyanih lisah chasto v yarah Diapazon visot vid 500 do 2000 m nad rivnem morya U Kitayi dereva ne dosyagayut vishe 20 m ale v Tayilandi dereva syagayut 50 m u visotu Cej maksimalnij pokaznik bezumovno potrebuye perevirki ale dereva 30 m visotoyu zazvichaj zustrichayutsya v netorkanih vichnozelenih peredgirnih tropichnih lisah Tayilandu i V yetnamu Cephalotaxus mannii mozhe rosti yak na substratah z silikatnih porid tak i vapnyaku Vid chasto pov yazanij z Nageia wallichiana Taxus Dacrycarpus imbricatus Podocarpus neriifolius na gruntah otrimanih iz silikatnih porid a z Pseudotsuga sinensis Nageia fleuryi Pinus kwangtungensis Podocarpus pilgeri Taxus chinensis Fokienia hodginsii Amentotaxus na karstovih vapnyakah na pivnochi V yetnamu i Pivdennogo Kitayu MorfologiyaDereva do 20 m u visotu i 50 110 sm diametra Kora vid svitlo korichnevogo do chervonuvato korichnevogo koloru vidsharovuyetsya Gilki eliptichni abo dovgasto eliptichni Listki temno zeleni abo syayuchi olivkovo zeleni zverhu linijni abo linijno lancetni zazvichaj pryami inodi zlegka serpopodibno vignuti ploski 1 5 4 sm 2 5 4 mm shkiryasti abo vidnosno tonki zhilovi smugi bilogo abo blakitnuvato bilogo koloru chasto nechitki i zeleni koli suhi Pilkovi shishki po 6 8 razom blido zhovti kulyasti 4 4 5 mm v diametri stebla 1 4 5 mm mikrosporofiliv 7 13 kozhen z 3 abo 4 pilkovimi mishkami Shishki poodinoki abo po 2 abo 3 razom Arili zeleni spochatku chervoniyuchi pri dozrivanni 2 2 3 1 1 1 2 sm Nasinnya obernenoyajcyuvato elipsoyidne abo obernenoyajcyuvate inodi stisle z bokiv 2 2 2 8 sm verhivki legko zagostreni Zapilennya vidbuvayetsya v lyutomu berezni nasinnya dozrivaye v serpni zhovtni 2n 24 VikoristannyaCe hvojne viroblyaye visokoyakisnu komahostijku derevinu yaka vikoristovuyetsya dlya virobnictva yakisnih mebliv rukodillya i ruchok instrumentiv Nasinnya i kora mayut likuvalni zastosuvannya v likuvanni lejkemiyi ta limfomi Vid osoblivo pidhodit dlya vikoristannya v sadivnictvi ale ridko zustrichayetsya v viroshuvanni poza Aziyeyu Zagrozi ta ohoronaVirubka ye zagrozoyu oskilki vid roste povilno Osnovna zagroza odnak ye peretvorennya seredovisha isnuvannya dlya silskogo gospodarstva i v rezultati vazhkoyi fragmentaciyi lisiv PosilannyaThe Gymnosperm Database 4 grudnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi