Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Catagonus wagneri — вид свиновидих ссавців з родини таясових, що проживає в Парагваї, Болівії та Аргентині. У світі залишилося приблизно 3000 особин. Вважається, що це найближчий живий родич до вимерлого роду Platygonus.
| Catagonus wagneri | |
|---|---|
 | |
| Самець у зоопарку Фенікса | |
 | |
| Самиця в зоопарку Сан-Дієго | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Таясові (Tayassuidae) |
| Рід: | Catagonus |
| Вид: | C. wagneri |
| Біноміальна назва | |
| Catagonus wagneri (Rusconi, 1930) | |
 | |
| Синоніми | |
| Parachoerus wagneri Rusconi, 1930 | |
Catagonus wagneri був уперше описаний в 1930 році на основі скам'янілостей і спочатку рід вважався вимерлим (типовий вид — †Catagonus metropolitanus). У 1971 році було виявлено, що тварина все ще жива в регіоні Чако, в аргентинській провінції Сальта. Catagonus wagneri був добре відомий місцевим людям, але західним вченим знадобився деякий час, щоб визнати його існування. На місцевому рівні він відомий як тагуа.
Морфологічна характеристика
Це найбільший із сучасних таясових. Голова важка, п'ятачок жорсткий і шкірястий. Волосяний покрив жорсткий, зазвичай від коричневого до майже сірого забарвлення, на спині він довший ніж у інших таясових. По спині проходить темна смуга, а на плечах — біле хутро. C. wagneri відрізняється від інших видів родини довшими вухами, мордою і хвостом. У нього є білі волоски навколо рота. Catagonus wagneri також має третій задній палець, тоді як інші таясові мають лише два. Зубна формула: 2/3, 1/1, 3/3, 3/3. Верхні ікла спрямовані вниз (спільна риса таясових). Середня вага самців і самиць 34–35 кг. Статевий диморфізм відсутній. 2n=20.
Середовище проживання
Вид є ендеміком сухого Чако в північній Аргентині, південно-східній Болівії, західному Парагваї. Його загальний географічний ареал становить ≈ 140 000 км². Вид проживає в районах з низьким рівнем опадів і високою температурою і обмежений найбільш сухими частинами біому Гран-Чако. Основним оселищем є ксерофітний колючий ліс, який характеризується такими деревами як Schinopsis lorentzii і ; щільний кущовий ярус включає , , Acacia і ґрунтовий покрив з бромелієвих і кактусів: Opuntia, , . Вид також зустрічаються з меншою щільністю у відкритих лісах, що характеризуються такими деревами, як і .
Спосіб життя
Кактуси, включаючи , Eriocereus, і принаймні два види Opuntia, є основною їжею. Вони також їдуть коріння бромелієвих, плоди різних видів Acacia та , а іноді споживають різнотрав'я. C. wagneri облизують і їдять багатий мінералами ґрунт. Вони також іноді споживають падло і навіть можуть полювати на дрібних ссавців.
C. wagneri є територіальними. Ведуть денний спосіб життя: стають активними на сході сонця, активні протягом дня і стають неактивними в сутінках. Звіти про розміри стада в парагвайському Чако варіюються від 1 до 10, у середньому 4.5. Проте в районах полювання середні розміри групи менші, від одного до чотирьох. Ці соціальні ссавці спілкуються різними звуками, починаючи від бурчання до цокання зубами. C. wagneri виробляє пахучу речовину, яка служить ідентифікаційним знаком; речовина виділяється із залоз, розташованих на спині, і розсіюється шляхом розтирання. Попри те, що особини іноді можуть проявляти агресивну поведінку, наприклад, нападати та кусатися, цей вид не такий агресивний, як інші. При обороні члени стада можуть вишикуватися в оборонну стіну; це робить стада легкою мішенню для мисливців.
Життєвий цикл
Буває один виводок на рік, і народжується від одного до чотирьох дитинчат. Молодняк, як правило, народжується з вересня по грудень, але виводки трапляються майже цілий рік. Народження було пов'язано з періодами достатку їжі та опадів. Термін вагітності в неволі становить 151 день. Самиці можуть покинути стадо, щоб народити, а потім повернутися. Діти здатні бігати через кілька годин після народження. Тривалість життя невідома. У неволі тварини досягли 18 років.
Використання
На цей вид полюють в основному для їжі. Шкірою торгують, але шкура не є цінною в порівнянні з іншими видами таясових.
Загрози й охорона
Найголовніші загрози — полювання та руйнування середовища проживання; додаткові загрози: хвороби.
Полювання на всю дику природу в Парагваї офіційно заборонене. Цей вид також офіційно охороняється в Аргентині. Попри це, на вид активно полюють заради м'яса, де б він не зустрічався, а правила, що забороняють полювання, ігноруються та не виконуються. У межах ареалу цього виду в Парагваї є лише два національні парки: Дефенсорес-дель-Чако (7800 км²) і Теніенте-Енсісо (400 км²). У Болівії цей вид зустрічається у величезному національному парку Каа-Ія-дель-Гран-Чако та навколо нього (34 400 км²), а також може бути присутнім у західній частині національного парку Отукіс. В Аргентині єдиними заповідними територіями, що містять C. wagneri, є національний парк Копо (1140 км²), у провінції Сантьяго-дель-Естеро та інші невеликі провінційні заповідники. Виявилося, що вид важко розмножується в неволі.
Примітки
- Raffo, E. (2000). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 02.04.2022. (англ.)
- Mayer, J. J.; Wetzel, R. M. Catagonus wagneri // Mammalian Species. — 1986. — № 259. — С. 1–5. — DOI:. (англ.)
- John F. Eisenberg, Kent H. Redford. Mammals of the Neotropics, Volume 3: Ecuador, Bolivia, Brazil. — University of Chicago Press, 2000. — С. 333. — . (англ.)
- Altrichter, M.; Taber, A.; Noss, A.; Maffei, L.; Campos, J. (2015). . The IUCN. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 02.04.2022. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Catagonus wagneri vid svinovidih ssavciv z rodini tayasovih sho prozhivaye v Paragvayi Boliviyi ta Argentini U sviti zalishilosya priblizno 3000 osobin Vvazhayetsya sho ce najblizhchij zhivij rodich do vimerlogo rodu Platygonus Catagonus wagneri Samec u zooparku Feniksa Samicya v zooparku San Diyego Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Tayasovi Tayassuidae Rid Catagonus Vid C wagneri Binomialna nazva Catagonus wagneri Rusconi 1930 Sinonimi Parachoerus wagneri Rusconi 1930 Catagonus wagneri buv upershe opisanij v 1930 roci na osnovi skam yanilostej i spochatku rid vvazhavsya vimerlim tipovij vid Catagonus metropolitanus U 1971 roci bulo viyavleno sho tvarina vse she zhiva v regioni Chako v argentinskij provinciyi Salta Catagonus wagneri buv dobre vidomij miscevim lyudyam ale zahidnim vchenim znadobivsya deyakij chas shob viznati jogo isnuvannya Na miscevomu rivni vin vidomij yak tagua Morfologichna harakteristikaCe najbilshij iz suchasnih tayasovih Golova vazhka p yatachok zhorstkij i shkiryastij Volosyanij pokriv zhorstkij zazvichaj vid korichnevogo do majzhe sirogo zabarvlennya na spini vin dovshij nizh u inshih tayasovih Po spini prohodit temna smuga a na plechah bile hutro C wagneri vidriznyayetsya vid inshih vidiv rodini dovshimi vuhami mordoyu i hvostom U nogo ye bili voloski navkolo rota Catagonus wagneri takozh maye tretij zadnij palec todi yak inshi tayasovi mayut lishe dva Zubna formula 2 3 1 1 3 3 3 3 Verhni ikla spryamovani vniz spilna risa tayasovih Serednya vaga samciv i samic 34 35 kg Statevij dimorfizm vidsutnij 2n 20 Seredovishe prozhivannyaVid ye endemikom suhogo Chako v pivnichnij Argentini pivdenno shidnij Boliviyi zahidnomu Paragvayi Jogo zagalnij geografichnij areal stanovit 140 000 km Vid prozhivaye v rajonah z nizkim rivnem opadiv i visokoyu temperaturoyu i obmezhenij najbilsh suhimi chastinami biomu Gran Chako Osnovnim oselishem ye kserofitnij kolyuchij lis yakij harakterizuyetsya takimi derevami yak Schinopsis lorentzii i shilnij kushovij yarus vklyuchaye Acacia i gruntovij pokriv z bromeliyevih i kaktusiv Opuntia Vid takozh zustrichayutsya z menshoyu shilnistyu u vidkritih lisah sho harakterizuyutsya takimi derevami yak i Sposib zhittyaKaktusi vklyuchayuchi Eriocereus i prinajmni dva vidi Opuntia ye osnovnoyu yizheyu Voni takozh yidut korinnya bromeliyevih plodi riznih vidiv Acacia ta a inodi spozhivayut riznotrav ya C wagneri oblizuyut i yidyat bagatij mineralami grunt Voni takozh inodi spozhivayut padlo i navit mozhut polyuvati na dribnih ssavciv C wagneri ye teritorialnimi Vedut dennij sposib zhittya stayut aktivnimi na shodi soncya aktivni protyagom dnya i stayut neaktivnimi v sutinkah Zviti pro rozmiri stada v paragvajskomu Chako variyuyutsya vid 1 do 10 u serednomu 4 5 Prote v rajonah polyuvannya seredni rozmiri grupi menshi vid odnogo do chotiroh Ci socialni ssavci spilkuyutsya riznimi zvukami pochinayuchi vid burchannya do cokannya zubami C wagneri viroblyaye pahuchu rechovinu yaka sluzhit identifikacijnim znakom rechovina vidilyayetsya iz zaloz roztashovanih na spini i rozsiyuyetsya shlyahom roztirannya Popri te sho osobini inodi mozhut proyavlyati agresivnu povedinku napriklad napadati ta kusatisya cej vid ne takij agresivnij yak inshi Pri oboroni chleni stada mozhut vishikuvatisya v oboronnu stinu ce robit stada legkoyu mishennyu dlya mislivciv Zhittyevij ciklBuvaye odin vivodok na rik i narodzhuyetsya vid odnogo do chotiroh ditinchat Molodnyak yak pravilo narodzhuyetsya z veresnya po gruden ale vivodki traplyayutsya majzhe cilij rik Narodzhennya bulo pov yazano z periodami dostatku yizhi ta opadiv Termin vagitnosti v nevoli stanovit 151 den Samici mozhut pokinuti stado shob naroditi a potim povernutisya Diti zdatni bigati cherez kilka godin pislya narodzhennya Trivalist zhittya nevidoma U nevoli tvarini dosyagli 18 rokiv VikoristannyaNa cej vid polyuyut v osnovnomu dlya yizhi Shkiroyu torguyut ale shkura ne ye cinnoyu v porivnyanni z inshimi vidami tayasovih Zagrozi j ohoronaNajgolovnishi zagrozi polyuvannya ta rujnuvannya seredovisha prozhivannya dodatkovi zagrozi hvorobi Polyuvannya na vsyu diku prirodu v Paragvayi oficijno zaboronene Cej vid takozh oficijno ohoronyayetsya v Argentini Popri ce na vid aktivno polyuyut zaradi m yasa de b vin ne zustrichavsya a pravila sho zaboronyayut polyuvannya ignoruyutsya ta ne vikonuyutsya U mezhah arealu cogo vidu v Paragvayi ye lishe dva nacionalni parki Defensores del Chako 7800 km i Teniente Ensiso 400 km U Boliviyi cej vid zustrichayetsya u velicheznomu nacionalnomu parku Kaa Iya del Gran Chako ta navkolo nogo 34 400 km a takozh mozhe buti prisutnim u zahidnij chastini nacionalnogo parku Otukis V Argentini yedinimi zapovidnimi teritoriyami sho mistyat C wagneri ye nacionalnij park Kopo 1140 km u provinciyi Santyago del Estero ta inshi neveliki provincijni zapovidniki Viyavilosya sho vid vazhko rozmnozhuyetsya v nevoli PrimitkiRaffo E 2000 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 6 serpnya 2019 Procitovano 02 04 2022 angl Mayer J J Wetzel R M Catagonus wagneri Mammalian Species 1986 259 S 1 5 DOI 10 2307 3503829 angl John F Eisenberg Kent H Redford Mammals of the Neotropics Volume 3 Ecuador Bolivia Brazil University of Chicago Press 2000 S 333 ISBN 0226195422 angl Altrichter M Taber A Noss A Maffei L Campos J 2015 The IUCN Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 02 04 2022 angl