Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Catagonus stenocephalus вимерлий вид пекарі що мешкав у Південній Америці під час пізнього плейстоцену Скам янілості бул

Catagonus stenocephalus

Catagonus stenocephalus

Catagonus stenocephalus — вимерлий вид пекарі, що мешкав у Південній Америці під час пізнього плейстоцену. Скам'янілості були знайдені в Бразилії, Аргентині та Болівії. Він відомий як вузькоголовий пекарі через його довгий і помітно опуклий ротрум.

Catagonus stenocephalus
Період існування: середній і пізній плейстоцен
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Таясові (Tayassuidae)
Рід: Catagonus
Вид:
†C. stenocephalus
Біноміальна назва
†Catagonus stenocephalus
(Lund in Reinhardt, 1880)
Синоніми

Brasiliochoerus stenocephalus Rusconi, 1930
Dicotyles stenocephalus Lund, 1838

Таксономія

Вузькоголовий пекарі був спочатку описаний як Dicotyles stenocephalus Лундом у 1838 році на основі викопних останків, знайдених у бразильських печерах. Згодом він був включений до Catagonus під час офіційної публікації в 1880 році. У 1930 році він був включений до роду Platygonus Русконі, який створив підрід Brasiliochoerus для його позначення. У 1981 році Паула Коуто підняла Brasiliochoerus до рівня роду.

Однак пізніше деякі автори вказали на схожість між Brasiliochoerus і Catagonus, і згодом вузькоголовий пекарі був включений до роду Catagonus.

У 2017 році дослідження класифікації Tayassuidae показало, що вузькоголовий пекарі відрізняється від інших видів Catagonus, і Brasiliochoerus слід підняти назад до рівня роду.

Примітки

  1. Missagia, R.A.; Parisi-Dutra, R.; Cozzuol, M.A. (2016). Morphometry of Catagonus stenocephalus (Lund in Reinhardt 1880) (Artiodactyla: Tayassuidae) and taxonomical considerations about Catagonus Ameghino 1904. International Journal of Biodiversity. 12 (1): 39—44.
  2. Catagonus stenocephalus. Fossilworks.
  3. Gasparini, G.M.; Kerber, L.; Oliveira, E.V. (2009). Catagonus stenocephalus (LUND in REINHARDT, 1880) (Mammalia, Tayassuidae) in the Touro Passo Formation (Late Pleistocene), Rio Grande do Sul, Brazil. Taxonomic and palaeoenvironmental comments. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie, Abhandlungen. 254 (3): 261—273. doi:10.1127/0077-7749/2009/0016.
  4. Parisi-Dutra, R. (January 2016). Fossil peccaries of Late Pleistocene/Holocene (Cetartiodactyla, Tayassuidae) from underwater caves of Serra da Bodoquena (Mato Grosso do Sul State, Brazil). Historical Biology. 29 (1): 85—92. doi:10.1080/08912963.2015.1125898. S2CID 131364544.
  5. Lopes, R.P (2021). The Santa Vitória Alloformation: an update on a Pleistocene fossil-rich unit in Southern Brazil. Brazilian Journal of Geology. 51 (1). doi:10.1590/2317-4889202120200065. S2CID 234238367.
  6. Copetti, Paula Lopes (2020). A skull of the extinct tayassuid Brasiliochoerus stenocephalus (Lund in Reinhardt, 1880) (Mammalia, Cetartiodactyla) from the Late Pleistocene of southern Brazil: morphology and taxonomy. Historical Biology. 33 (9): 1898—1910. doi:10.1080/08912963.2020.1751837. S2CID 219054991.
  7. Mayer, J.J.; Wetzel, R.M. (1986). Catagonus wagneri. Mammalian Species (259): 1—5. doi:10.2307/3503829. JSTOR 3503829.
  8. Parisi-Dutra, R. (2017). Phylogenetic Systematics of Peccaries (Tayassuidae: Artiodactyla) and a Classification of South American Tayassuids. Journal of Mammalian Evolution. 24 (3): 345—358. doi:10.1007/s10914-016-9347-8. S2CID 27963274.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Catagonus stenocephalus vimerlij vid pekari sho meshkav u Pivdennij Americi pid chas piznogo plejstocenu Skam yanilosti buli znajdeni v Braziliyi Argentini ta Boliviyi Vin vidomij yak vuzkogolovij pekari cherez jogo dovgij i pomitno opuklij rotrum Catagonus stenocephalus Period isnuvannya serednij i piznij plejstocen Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Tayasovi Tayassuidae Rid Catagonus Vid C stenocephalus Binomialna nazva Catagonus stenocephalus Lund in Reinhardt 1880 Sinonimi Brasiliochoerus stenocephalus Rusconi 1930 Dicotyles stenocephalus Lund 1838TaksonomiyaVuzkogolovij pekari buv spochatku opisanij yak Dicotyles stenocephalus Lundom u 1838 roci na osnovi vikopnih ostankiv znajdenih u brazilskih pecherah Zgodom vin buv vklyuchenij do Catagonus pid chas oficijnoyi publikaciyi v 1880 roci U 1930 roci vin buv vklyuchenij do rodu Platygonus Ruskoni yakij stvoriv pidrid Brasiliochoerus dlya jogo poznachennya U 1981 roci Paula Kouto pidnyala Brasiliochoerus do rivnya rodu Odnak piznishe deyaki avtori vkazali na shozhist mizh Brasiliochoerus i Catagonus i zgodom vuzkogolovij pekari buv vklyuchenij do rodu Catagonus U 2017 roci doslidzhennya klasifikaciyi Tayassuidae pokazalo sho vuzkogolovij pekari vidriznyayetsya vid inshih vidiv Catagonus i Brasiliochoerus slid pidnyati nazad do rivnya rodu PrimitkiMissagia R A Parisi Dutra R Cozzuol M A 2016 Morphometry of Catagonus stenocephalus Lund in Reinhardt 1880 Artiodactyla Tayassuidae and taxonomical considerations about Catagonus Ameghino 1904 International Journal of Biodiversity 12 1 39 44 Catagonus stenocephalus Fossilworks Gasparini G M Kerber L Oliveira E V 2009 Catagonus stenocephalus LUND in REINHARDT 1880 Mammalia Tayassuidae in the Touro Passo Formation Late Pleistocene Rio Grande do Sul Brazil Taxonomic and palaeoenvironmental comments Neues Jahrbuch fur Geologie und Palaontologie Abhandlungen 254 3 261 273 doi 10 1127 0077 7749 2009 0016 Parisi Dutra R January 2016 Fossil peccaries of Late Pleistocene Holocene Cetartiodactyla Tayassuidae from underwater caves of Serra da Bodoquena Mato Grosso do Sul State Brazil Historical Biology 29 1 85 92 doi 10 1080 08912963 2015 1125898 S2CID 131364544 Lopes R P 2021 The Santa Vitoria Alloformation an update on a Pleistocene fossil rich unit in Southern Brazil Brazilian Journal of Geology 51 1 doi 10 1590 2317 4889202120200065 S2CID 234238367 Copetti Paula Lopes 2020 A skull of the extinct tayassuid Brasiliochoerus stenocephalus Lund in Reinhardt 1880 Mammalia Cetartiodactyla from the Late Pleistocene of southern Brazil morphology and taxonomy Historical Biology 33 9 1898 1910 doi 10 1080 08912963 2020 1751837 S2CID 219054991 Mayer J J Wetzel R M 1986 Catagonus wagneri Mammalian Species 259 1 5 doi 10 2307 3503829 JSTOR 3503829 Parisi Dutra R 2017 Phylogenetic Systematics of Peccaries Tayassuidae Artiodactyla and a Classification of South American Tayassuids Journal of Mammalian Evolution 24 3 345 358 doi 10 1007 s10914 016 9347 8 S2CID 27963274

Дата публікації:
Топ