Сіра акула північноавтралійська | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Carcharhinus fitzroyensis (Whitley, 1943) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Сіра акула північноавтралійська (Carcharhinus fitzroyensis) — акула з роду Сіра акула родини сірі акули. Інші назви «річкова сіра акула», «струмкова сіра акула».
Опис
Загальна довжина досягає 1,5 м, звичайна — 1-1,3 м. Зовнішністю нагадує білощоку сіру акулу. Голова невелика. Морда довга, вузька, має параболічну форму. Очі середнього розміру, круглі, з мигательною перетинкою. Ніздрі великі, з шкіряними носовими складками, утворюючи на кінчику характерний сосок. Борозни на верхній губі невеликі, слабко виражені. Рот серпоподібний. На верхній щелепі зуби довгі, трикутної форми із сильно зазубреними крайками, ближче до кутів рота має виражений нахил до країв щелепи. На нижній щелепи тонкі, вертикальні, з дрібними зазубреними. на кожній щелепі по 30 робочих зубів. У неї 5 пар коротких зябрових щілин. Тулуб веретеноподібний, доволі щільний. Грудні плавці великі, трикутні форми. Передній спинний плавець розташовано позаду грудних плавців. Він набагато перевершує задній плавець. Задній спинний плавець розташовано позаду або навпроти анального плавця. Анальний плавець трохи більше за задній плавець. Хвостовий плавець гетероцеркальний, верхня лопать довше за нижню. На верхній лопаті присутня виїмка-«вимпел».
Забарвлення спини коливається від бронзового до бурувато-сірого, інколи з блакитно-сірим відливом. Черево має білий колір. Особливістю цієї акули є наявність темного кінчика заднього спинного плавця.
Спосіб життя
Тримається на глибині до 40-45 м. Часто зустрічається у гирлах річок та струмків. Живиться дрібними костистими рибами, креветками, крабами, лангустами, кальмарами, дрібними восьминогами, морськими червами, морськими зміями, падлом. Характерною особливістю є присутність акули під час вилову китобійними суднами китів або інших великих акул. Ця акула нападає та шматує впійманих риб або тварин.
Статева зрілість у самців настає при розмірах 83-88 см, у самиць — 90-100 см. Це живородна акула. Парування відбувається щорічно. Вагітність триває 7-9 місяців. Самиця з лютого до травня народжує 1-7 акуленят завдовжки від 35 до 50 см.
Природними ворогами є великі види рифових, сірих та тигрових акул, а також паразити — солітери та нематоди.
М'ясо цієї акули їстівне та смачне. Для людини не становить небезпеки.
Розповсюдження
Є ендеміком акваторії Австралії. Мешкає уздовж північного узбережжя цього континенту (від містечка Гладстон до мису Кюв'є).
Джерела
- L.J.V. Compagno, Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date, Food and Agricultural Organization of the United Nations, 1984 (), p. 472—473
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sira akula pivnichnoavtralijska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Sira akula Carcharhinus Vid Sira akula pivnichnoavtralijska Binomialna nazva Carcharhinus fitzroyensis Whitley 1943 Posilannya Vikishovishe Carcharhinus fitzroyensis Vikividi Carcharhinus fitzroyensis ITIS 160380 NCBI 443758 Sira akula pivnichnoavtralijska Carcharhinus fitzroyensis akula z rodu Sira akula rodini siri akuli Inshi nazvi richkova sira akula strumkova sira akula OpisZagalna dovzhina dosyagaye 1 5 m zvichajna 1 1 3 m Zovnishnistyu nagaduye biloshoku siru akulu Golova nevelika Morda dovga vuzka maye parabolichnu formu Ochi serednogo rozmiru krugli z migatelnoyu peretinkoyu Nizdri veliki z shkiryanimi nosovimi skladkami utvoryuyuchi na kinchiku harakternij sosok Borozni na verhnij gubi neveliki slabko virazheni Rot serpopodibnij Na verhnij shelepi zubi dovgi trikutnoyi formi iz silno zazubrenimi krajkami blizhche do kutiv rota maye virazhenij nahil do krayiv shelepi Na nizhnij shelepi tonki vertikalni z dribnimi zazubrenimi na kozhnij shelepi po 30 robochih zubiv U neyi 5 par korotkih zyabrovih shilin Tulub veretenopodibnij dovoli shilnij Grudni plavci veliki trikutni formi Perednij spinnij plavec roztashovano pozadu grudnih plavciv Vin nabagato perevershuye zadnij plavec Zadnij spinnij plavec roztashovano pozadu abo navproti analnogo plavcya Analnij plavec trohi bilshe za zadnij plavec Hvostovij plavec geterocerkalnij verhnya lopat dovshe za nizhnyu Na verhnij lopati prisutnya viyimka vimpel Zabarvlennya spini kolivayetsya vid bronzovogo do buruvato sirogo inkoli z blakitno sirim vidlivom Cherevo maye bilij kolir Osoblivistyu ciyeyi akuli ye nayavnist temnogo kinchika zadnogo spinnogo plavcya Sposib zhittyaTrimayetsya na glibini do 40 45 m Chasto zustrichayetsya u girlah richok ta strumkiv Zhivitsya dribnimi kostistimi ribami krevetkami krabami langustami kalmarami dribnimi vosminogami morskimi chervami morskimi zmiyami padlom Harakternoyu osoblivistyu ye prisutnist akuli pid chas vilovu kitobijnimi sudnami kitiv abo inshih velikih akul Cya akula napadaye ta shmatuye vpijmanih rib abo tvarin Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmirah 83 88 sm u samic 90 100 sm Ce zhivorodna akula Paruvannya vidbuvayetsya shorichno Vagitnist trivaye 7 9 misyaciv Samicya z lyutogo do travnya narodzhuye 1 7 akulenyat zavdovzhki vid 35 do 50 sm Prirodnimi vorogami ye veliki vidi rifovih sirih ta tigrovih akul a takozh paraziti soliteri ta nematodi M yaso ciyeyi akuli yistivne ta smachne Dlya lyudini ne stanovit nebezpeki RozpovsyudzhennyaYe endemikom akvatoriyi Avstraliyi Meshkaye uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya cogo kontinentu vid mistechka Gladston do misu Kyuv ye DzherelaL J V Compagno Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Food and Agricultural Organization of the United Nations 1984 ISBN 92 5 101384 5 p 472 473