Сіра акула короткоплавцева | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Carcharhinus brevipinna (Gunnerus, 1765) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Сіра акула короткоплавцева (Carcharhinus brevipinna) — акула з роду Сіра акула родини сірі акули. Інші назви «акула-веретено», «акула-прядильник», «акула-лічильник», «велика чорна гостроплавцева акула».
Опис
Досягають максимальної довжини більше 3 м, при вазі до 90 кг. Проте середній розмір цієї акули — близько 2 м при вазі 50-60 кг. Самки, як правило, трохи більші за самців. Щорічний приріст, що досягла статевої зрілості, становить близько 5 см. Максимальних розмірів вона досягає до 10 — 20 рокам. Особини в Індійському океані і Індо-західній частині Тихого океану дещо більше, ніж в північно-західній Атлантиці.
Тіло струнке, обтічне, торпедоподібне з відмінною довгою мордою з конічним рилом. Очі маленькі, круглі, мається мигальна перетинка. Зуби мають вузькі і довгі центральні виступи, зазубрені у верхній щелепі і гладкі у нижній. У цієї акули 15 — 18 робочих зубів в кожній половині верхньої щелепи і 14 — 17 робочих зубів в кожній половині нижньої щелепи. В куточках рота є борозни, досить глибокі. Грудні плавці помірно короткі, вузькі, серпоподібної форми. Кіль на хвостовому плавці відсутній. Верхня лопать хвостового плавця значно більше нижньої. Передній спинний плавець дещо посунутий вперед і знаходиться за грудними плавцями. Тулуб вкрито ромбоподібною лускою.
Забарвлення — сіре або світло-сіре з боку спини і боків, іноді з бронзовим відливом. Черевна частина тіла світліша, до білої. На боці іноді проглядається світла смуга. На кінчиках другого спинного, грудних і анальних плавників зазвичай є темні плями, іноді майже чорні. Зустрічаються особини з плямами і на передньому спинному плавці. Забарвлення, розміри щелеп з віком зазнають серйозних змін, через що навіть були спроби відносити молоді і старі особини до різних видів.
Спосіб життя
Тримається на глибині до 100 м, хоча і воліє мілину. Морський теплолюбний вид, рідко заходить у помірні широти. Зазвичай зустрічається в поверхневих горизонтах як відкритих водах морів, так і поблизу берегів, постійний мешканець коралових рифів. Це дуже моторна, гнучка й енергійна риба. Має оригінальний спосіб полювання. Потрапивши всередину косяка риб, вона починає крутитися навколо своєї осі в зграї риб з відкритим ротом і захоплює здобич, тим самим збиваючи з пантелику здобич, яка не може зрозуміти, що ж відбувається і що це за дивна істота проникла в зграю. За це акула отримала свої інші назви. Інколи під час атаки акула вистрибує з води, роблячи високі «свічки» над поверхнею.
Живиться костистою рибою, перш за все, сардиною, оселедцем, анчоусом, тунцем, скумбрією. Полює також на кальмарів, восьминогів, каракатиць і ракоподібних. Крім того, вживає падло.
Це живородна акула. Самиця народжує від 3 до 15 дитинчат. Вагітність триває 12-15 місяців, під час якої ембріони живляться через плаценту в тілі самиці. Довжина новонароджених акуленят близько 60 — 70 см. У перші місяці життя, за сприятливих умов, акуленята швидко підростають — приріст становить близько 20 см щомісяця. Потім темпи зростання різко знижуються.
Становить певний інтерес, як промисловий вид в місцях, де численна. Однак спеціалізованим промислом акули не займаються, зазвичай використовують, як прилов, під час лову промислових риб. М'ясо акули смачне, плавці, як і у більшості сірих акул є основою для делікатесного супу. Інші частини тіла теж знаходять застосування в різних сферах — від медицини до галантерейної промисловості. Має інтерес для рибалок-спортсменів.
Доволі небезпечна для людини.
Розповсюдження
Мешкає біля узбережжя Південно-Східної Азії та в Індійському океані. В Атлантичному океані зустрічається від берегів Північної Кароліни, Флориди і Луїзіани (США), в північній частині — в районах Мексиканської затоки, Куби і Багамських островів, потім від південної Бразилії до півночі Аргентини. У східній частині Атлантичного океану — від Іспанії до Намібії, в тому числі в південних районах Середземного моря. В Індо-західній частині Тихого океану — в Червоному морі, в південній Африці і на схід до Індонезії, північній Японії, на півдні — до Австралії.
Джерела
- Heemstra, E. (2004). Coastal Fishes of Southern Africa. NISC (PTY) LTD. p. 58. .
- Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. pp. 466—468. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sira akula korotkoplavceva Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Sira akula Carcharhinus Vid Sira akula korotkoplaceva Binomialna nazva Carcharhinus brevipinna Gunnerus 1765 Posilannya Vikishovishe Carcharhinus brevipinna Vikividi Carcharhinus brevipinna ITIS 160401 NCBI 263685 Sira akula korotkoplavceva Carcharhinus brevipinna akula z rodu Sira akula rodini siri akuli Inshi nazvi akula vereteno akula pryadilnik akula lichilnik velika chorna gostroplavceva akula OpisDosyagayut maksimalnoyi dovzhini bilshe 3 m pri vazi do 90 kg Prote serednij rozmir ciyeyi akuli blizko 2 m pri vazi 50 60 kg Samki yak pravilo trohi bilshi za samciv Shorichnij pririst sho dosyagla statevoyi zrilosti stanovit blizko 5 sm Maksimalnih rozmiriv vona dosyagaye do 10 20 rokam Osobini v Indijskomu okeani i Indo zahidnij chastini Tihogo okeanu desho bilshe nizh v pivnichno zahidnij Atlantici Tilo strunke obtichne torpedopodibne z vidminnoyu dovgoyu mordoyu z konichnim rilom Ochi malenki krugli mayetsya migalna peretinka Zubi mayut vuzki i dovgi centralni vistupi zazubreni u verhnij shelepi i gladki u nizhnij U ciyeyi akuli 15 18 robochih zubiv v kozhnij polovini verhnoyi shelepi i 14 17 robochih zubiv v kozhnij polovini nizhnoyi shelepi V kutochkah rota ye borozni dosit gliboki Grudni plavci pomirno korotki vuzki serpopodibnoyi formi Kil na hvostovomu plavci vidsutnij Verhnya lopat hvostovogo plavcya znachno bilshe nizhnoyi Perednij spinnij plavec desho posunutij vpered i znahoditsya za grudnimi plavcyami Tulub vkrito rombopodibnoyu luskoyu Zabarvlennya sire abo svitlo sire z boku spini i bokiv inodi z bronzovim vidlivom Cherevna chastina tila svitlisha do biloyi Na boci inodi proglyadayetsya svitla smuga Na kinchikah drugogo spinnogo grudnih i analnih plavnikiv zazvichaj ye temni plyami inodi majzhe chorni Zustrichayutsya osobini z plyamami i na perednomu spinnomu plavci Zabarvlennya rozmiri shelep z vikom zaznayut serjoznih zmin cherez sho navit buli sprobi vidnositi molodi i stari osobini do riznih vidiv Sposib zhittyaTrimayetsya na glibini do 100 m hocha i voliye milinu Morskij teplolyubnij vid ridko zahodit u pomirni shiroti Zazvichaj zustrichayetsya v poverhnevih gorizontah yak vidkritih vodah moriv tak i poblizu beregiv postijnij meshkanec koralovih rifiv Ce duzhe motorna gnuchka j energijna riba Maye originalnij sposib polyuvannya Potrapivshi vseredinu kosyaka rib vona pochinaye krutitisya navkolo svoyeyi osi v zgrayi rib z vidkritim rotom i zahoplyuye zdobich tim samim zbivayuchi z panteliku zdobich yaka ne mozhe zrozumiti sho zh vidbuvayetsya i sho ce za divna istota pronikla v zgrayu Za ce akula otrimala svoyi inshi nazvi Inkoli pid chas ataki akula vistribuye z vodi roblyachi visoki svichki nad poverhneyu Zhivitsya kostistoyu riboyu persh za vse sardinoyu oseledcem anchousom tuncem skumbriyeyu Polyuye takozh na kalmariv vosminogiv karakatic i rakopodibnih Krim togo vzhivaye padlo Ce zhivorodna akula Samicya narodzhuye vid 3 do 15 ditinchat Vagitnist trivaye 12 15 misyaciv pid chas yakoyi embrioni zhivlyatsya cherez placentu v tili samici Dovzhina novonarodzhenih akulenyat blizko 60 70 sm U pershi misyaci zhittya za spriyatlivih umov akulenyata shvidko pidrostayut pririst stanovit blizko 20 sm shomisyacya Potim tempi zrostannya rizko znizhuyutsya Stanovit pevnij interes yak promislovij vid v miscyah de chislenna Odnak specializovanim promislom akuli ne zajmayutsya zazvichaj vikoristovuyut yak prilov pid chas lovu promislovih rib M yaso akuli smachne plavci yak i u bilshosti sirih akul ye osnovoyu dlya delikatesnogo supu Inshi chastini tila tezh znahodyat zastosuvannya v riznih sferah vid medicini do galanterejnoyi promislovosti Maye interes dlya ribalok sportsmeniv Dovoli nebezpechna dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye bilya uzberezhzhya Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta v Indijskomu okeani V Atlantichnomu okeani zustrichayetsya vid beregiv Pivnichnoyi Karolini Floridi i Luyiziani SShA v pivnichnij chastini v rajonah Meksikanskoyi zatoki Kubi i Bagamskih ostroviv potim vid pivdennoyi Braziliyi do pivnochi Argentini U shidnij chastini Atlantichnogo okeanu vid Ispaniyi do Namibiyi v tomu chisli v pivdennih rajonah Seredzemnogo morya V Indo zahidnij chastini Tihogo okeanu v Chervonomu mori v pivdennij Africi i na shid do Indoneziyi pivnichnij Yaponiyi na pivdni do Avstraliyi DzherelaHeemstra E 2004 Coastal Fishes of Southern Africa NISC PTY LTD p 58 ISBN 1 920033 01 7 Compagno L J V 1984 Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Rome Food and Agricultural Organization pp 466 468 ISBN 92 5 101384 5