Акула великоноса | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Carcharhinus altimus (Springer, 1950) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Акула великоноса (Carcharhinus altimus) — акула з роду сіра акула родини сірі акули.
Опис
Загальна довжина досягає 3 м при максимальній вазі 168 кг. Самиці трохи більше за самців. Голова довга. Морда витягнута. Очі середнього розміру, округлі. Рот зігнутий. на кожній стороні верхньої щелепи по 14-16 рядків зубів, на нижній — по 14-15. Зуби великі, трикутної форми. Наділена 5 зябрових щілин. Тулуб кремезний, потужний, міцний. Грудні плавці довгі та широкі. Перший спинний плавець починається приблизно на рівні задньої частини грудних плавців. Другий спинний плавець відносно великий, дещо перед анальним плавцем. Хвостовий плавець з верхньою лопатю серпоподібної форми. Нижня лопать маленька. Шкірні зубчики розташовані близько один від одного, проте не перекривають один одного.
Забарвлення коричнево-сіре або сіре, на спині з бронзуватим відтінком, з боків — зеленуватий або білим, на кінці ребер — темно-сірим.
Спосіб життя
Тримається поблизу меж континентального шельфу і над верхній частині континентального схилу, на глибинах від 90 до 430 м. Здатна здійснювати великі міграції — до 3200 км. Це бентофаг. Живиться донними костистими рибами, дрібними акулами та скатами.
Статева зрілість настає при довжині у 2,2-2,3 м. Це яйцеживородна акула. Самиця після 10 місяців вагітності народжує у серпні-жовтні 3-15 дитинчат завдовжки 70-90 см.
Цінується за смачне м'ясо, використовуються плавці, а також печінка і шкіра.
Вважається потенційно небезпечною для людини видам акул.
Розповсюдження
Поширена в західній частині Атлантичного океану: від Флориди (США) до Венесуели. У Східній Атлантиці: від Сенегалу до Гани, виключаючи Середземне море. У західній частині Індійського океану її можна зустріти в Червоному морі, біля берегів Мозамбіку, південної Африки, Мадагаскару, Індії.
У західній частині Тихого океану — біля берегів Китаю, Тайваню, Австралії. У східній частині Тихого океану вона поширена в Каліфорнійській затоці, біля берегів південної Мексики, Колумбії і Еквадору.
Джерела
- L.J.V., M. Dando et S. Fowler, Sharks of the World, Princeton University Press, 2005, 289—290 p. ()
- Kuno Sch. Steuben: Die Haie der Sieben Meere: Arten, Lebensweise und sportlicher Fang. Parey, Berlin 1989; Seiten 85 und 98.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akula velikonosa Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Sira akula Carcharhinus Vid Akula velikonosa Binomialna nazva Carcharhinus altimus Springer 1950 Posilannya Vikishovishe Carcharhinus altimus Vikividi Carcharhinus altimus ITIS 160307 NCBI 303933 Akula velikonosa Carcharhinus altimus akula z rodu sira akula rodini siri akuli OpisZagalna dovzhina dosyagaye 3 m pri maksimalnij vazi 168 kg Samici trohi bilshe za samciv Golova dovga Morda vityagnuta Ochi serednogo rozmiru okrugli Rot zignutij na kozhnij storoni verhnoyi shelepi po 14 16 ryadkiv zubiv na nizhnij po 14 15 Zubi veliki trikutnoyi formi Nadilena 5 zyabrovih shilin Tulub kremeznij potuzhnij micnij Grudni plavci dovgi ta shiroki Pershij spinnij plavec pochinayetsya priblizno na rivni zadnoyi chastini grudnih plavciv Drugij spinnij plavec vidnosno velikij desho pered analnim plavcem Hvostovij plavec z verhnoyu lopatyu serpopodibnoyi formi Nizhnya lopat malenka Shkirni zubchiki roztashovani blizko odin vid odnogo prote ne perekrivayut odin odnogo Zabarvlennya korichnevo sire abo sire na spini z bronzuvatim vidtinkom z bokiv zelenuvatij abo bilim na kinci reber temno sirim Sposib zhittyaTrimayetsya poblizu mezh kontinentalnogo shelfu i nad verhnij chastini kontinentalnogo shilu na glibinah vid 90 do 430 m Zdatna zdijsnyuvati veliki migraciyi do 3200 km Ce bentofag Zhivitsya donnimi kostistimi ribami dribnimi akulami ta skatami Stateva zrilist nastaye pri dovzhini u 2 2 2 3 m Ce yajcezhivorodna akula Samicya pislya 10 misyaciv vagitnosti narodzhuye u serpni zhovtni 3 15 ditinchat zavdovzhki 70 90 sm Cinuyetsya za smachne m yaso vikoristovuyutsya plavci a takozh pechinka i shkira Vvazhayetsya potencijno nebezpechnoyu dlya lyudini vidam akul RozpovsyudzhennyaPoshirena v zahidnij chastini Atlantichnogo okeanu vid Floridi SShA do Venesueli U Shidnij Atlantici vid Senegalu do Gani viklyuchayuchi Seredzemne more U zahidnij chastini Indijskogo okeanu yiyi mozhna zustriti v Chervonomu mori bilya beregiv Mozambiku pivdennoyi Afriki Madagaskaru Indiyi U zahidnij chastini Tihogo okeanu bilya beregiv Kitayu Tajvanyu Avstraliyi U shidnij chastini Tihogo okeanu vona poshirena v Kalifornijskij zatoci bilya beregiv pivdennoyi Meksiki Kolumbiyi i Ekvadoru DzherelaL J V M Dando et S Fowler Sharks of the World Princeton University Press 2005 289 290 p ISBN 978 0 691 12072 0 Kuno Sch Steuben Die Haie der Sieben Meere Arten Lebensweise und sportlicher Fang Parey Berlin 1989 Seiten 85 und 98 ISBN 3 490 44314 4