Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Can німецький експериментальний рок гурт заснований у Кельні в 1968 році Хольгером Чукаєм бас гітара звукорежисер Ірміно

Can

Can

Can — німецький експериментальний рок-гурт, заснований у Кельні в 1968 році Хольгером Чукаєм (бас-гітара, звукорежисер), Ірміном Шмідтом (клавішні), Міхаелем Каролі (гітара) та Яки Лібецайтом (барабани). Гурт використовував кілька вокалістів, найвідомішими з яких були американець Малкольм Муні (1968-70) та японець Дамо Сузукі (1970-73). Їх широко визнали піонерами німецької краут-рок сцени.

Can
image
Виступ в Гамбурзі, 1972 рік
Основна інформація
Жанр Краут-рок, експериментальний рок, артрок, психоделічний фанк
Роки 1968-1979, 1986, 1988, 1991, 1999
Країна image Німеччина
Місто Кельн
Лейбл Liberty, United Artists, Spoon, Mute
Склад Міхаель Каролі
Яки Лібецайт
Ірмін Шмідт
Хольгер Чукай
Девід Сі Джонсон
Малкольм Муні
Дамо Сузукі
Роско Ґі
Ребоп Кваку Баа
spoonrecords.com
image Can у Вікісховищі

Засновники гурту Can походили з авангарду та джазу. Вони поєднали елементи психоделічного року, фанку та конкретної музики у таких впливових альбомах, як Tago Mago (1971), Ege Bamyasi (1972) та Future Days (1973). Can також мали комерційний успіх завдяки таким синглам, як «Spoon» (1971) та «I Want More» (1976), що потрапили до національних хіт-парадів синглів. Їхня творчість вплинула на рок, постпанк, ембієнт та електронну музику.

Історія

Витоки: 1966—1968

Коріння Can можна простежити до Ірміна Шмідта та його поїздки до Нью-Йорка у 1966 році. Спочатку Шмідт проводив час з авангардними музикантами, такими як Стів Райх, Ла Монте Янг та Террі Райлі, але згодом він також відкрив для себе світ Енді Воргола та готелю «Челсі». За його власними словами, ця поїздка «розбестила» його, викликавши захоплення можливостями рок-музики. Після повернення до Кельна того ж року натхненний Шмідт створив групу з американським авангардним композитором і флейтистом Девідом Сі Джонсоном та вчителем музики Хольгером Чукаєм з наміром дослідити свої щойно розширені горизонти.

image Коли я заснував групу, я був класичним композитором, диригентом і піаністом, давав фортепіанні концерти, грав багато сучасної музики, а також Брамса, Шопена, Бетховена і все інше. І коли ми зібралися разом, мені захотілося зробити щось таке, в чому вся сучасна музика стала б єдиним цілим. Сучасна музика в Європі, особливо нова музика, класична музика - Булез, Штокгаузен і все таке. Я вивчав все це, я вивчав Штокгаузена, але ніхто не говорив про рок-музику, таку як Слай Стоун, Джеймс Браун чи Velvet Underground, як про сучасну музику. Потім був джаз, і всі ці елементи були нашою сучасною музикою, вона була новою. У певному сенсі вона була набагато новішою, ніж нова класична музика, яка претендувала на звання "нової музики". image

— Шмідт, інтерв'ю 2004 року

До цього моменту нахили всіх трьох музикантів були суто авангардно-класичними. І Шмідт, і Чукай навчалися безпосередньо у впливового композитора Карлгайнца Штокгаузена. Шмідт обрав гру на органі та піаніно, а Чукай грав на бас-гітарі і мав змогу записувати свою музику на звичайний двохдоріжковий магнітофон. Незабаром до гурту приєдналися гітарист Міхаель Каролі, 19-річний учень Чукая, та барабанщик Яки Лібецайт, який розчарувався у роботі у фрі-джазових колективах. Коли гурт розвинув більш рок-орієнтоване звучання, розчарований Джонсон залишив гурт наприкінці 1968 року.

Гурт використовував назви «Inner Space» та «The Can», перш ніж зупинився на назві Can, стилізованій під великі літери. Муні запропонував цю назву через її позитивне значення у різних мовах. Наприклад, турецькою мовою, яку часто чують у Німеччині, «can» може означати, залежно від контексту, «життя, душа, серце, дух, кохана, життєва сила». Пізніше Лібецайт запропонував абревіатуру «Communism, Anarchism, Nihilism» («Комунізм, Анархізм, Нігілізм»), після того, як англійський журнал стверджував, що це і було їхнім початковим значенням.

Ранні роки: 1968—1970

Приблизно у вересні 1968 року гурт залучив творчого, дуже ритмічного, але нестабільного і часто конфронтаційного американського вокаліста Малкольма Муні, нью-йоркського скульптора, з яким записав матеріал для альбому Prepared to Meet Thy Pnoom. Під назвою «Inner Space», за участю Джонсона і Муні, гурт ненадовго з'явився у фільмі 1969 року Kamasutra: Vollendung der Liebe з бек-вокалісткою Маргаретою Юван. Не знайшовши звукозаписної компанії, готової випустити альбом, гурт продовжив студійну роботу, доки не отримав матеріал для свого першого релізу — Monster Movie (1969). Цей альбом містив нові версії двох пісень, раніше записаних для Prepared to Meet Thy Pnoom, «Father Cannot Yell» і «Outside My Door». Інший матеріал, записаний приблизно в той самий час, вийшов 1981 року під назвою Delay 1968. Пронизливий вокал Муні підкреслював дивність і гіпнотичність музики, на яку особливо вплинули гаражний рок, психоделічний рок і фанк. Повторюваність була підкреслена басом і барабанами, особливо на треку «Yoo Doo Right», який був змонтований з шестигодинної імпровізації, щоб зайняти лише одну сторону вінілу. Щільна, але різноманітна гра на барабанах Лібецайта мала вирішальне значення для передачі музики.

Муні зробив свої останні записи з Can у грудні 1969-го, а наприкінці року повернувся до Америки за порадою психіатра, який сказав, що відхід від хаотичної музики Can буде корисним для його психічного здоров'я. В анотації до перевидання Monster Movie сказано, що у нього стався нервовий зрив («застряг у груві Can»), і він постійно вигукував «вгорі, внизу». У травні 1970 року його замінив стриманіший Кенджі «Дамо» Сузукі, молодий японський мандрівник, якого Чукай і Лібецайт зустріли, коли він грав на вулиці біля мюнхенської кав'ярні. Хоча він знав лише кілька гітарних акордів і імпровізував більшість своїх текстів (а не записував їх на папері), того вечора його попросили виступити з групою. Першим записом гурту з Сузукі став Soundtracks (1970), збірка музики до фільмів, яка також містила два попередні треки, записані з Муні. Тексти пісень Сузукі зазвичай писав англійською, а іноді й японською (наприклад, в «Oh Yeah» та «Doko E»).

Середні роки: 1971—1973

Протягом наступних кількох років Can випустили свої найвідоміші роботи. У той час як ранні записи гурту, як правило, принаймні частково ґрунтувалися на традиційних пісенних структурах, на альбомах середини кар'єри група повернулася до надзвичайно гнучкого імпровізаційного стилю. Подвійний альбом Tago Mago (1971) часто розглядається як новаторський, впливовий і глибоко нетрадиційний, оснований на інтенсивно ритмічних барабанних партіях, натхненних джазом, імпровізованому соло на гітарі та клавішних (часто переплітаючись), магнітофонному монтажі в якості композиції та ідіосинкратичному вокалі Сузукі. Чукай сказав, що це «була спроба досягти таємничого музичного світу від світла до темряви і назад».

У 1971 році гурт написав музику до трисерійного німецькомовного телевізійного кримінального міні-серіалу Das Messer, режисера Рольфа фон Сидова. Трек «Spoon» був використаний як музична тема і, вийшов як сингл, досяг 6 місця в німецькому хіт-параді синглів.

За Tago Mago у 1972 році вийшов Ege Bamyasi, доступніший, але все ще авангардний альбом, до якого увійшли «Spoon» і «Vitamin C». Чукай сказав: «Ми змогли досягти чудового сухого і атмосферного звучання… [Ege Bamyasi] відображає легший настрій групи».

За ним вийшов альбом Future Days 1973 року, ранній приклад ембієнтної музики, який також включає поп-пісню «Moonshake». Чукай розповідав: «„Bel Air“ [20-хвилинний трек, який займає всю другу сторону на оригінальній платівці Future Days показав Can у стані електричного симфонічного гурту, який виконує мирні, хоча іноді драматичні пейзажні картини».

Незабаром після запису Future Days Сузукі пішов з гурту, щоб одружитися зі своєю німецькою подругою і стати Свідком Єгови. Вокал взяли на себе Каролі і Шмідт, але після відходу Сузукі вокал став звучати в меншій кількості треків Can, оскільки гурт експериментував з ембієнтною музикою, розпочатою з Future Days.

Пізніші роки: 1974—1979

image
Обкладинка альбому «Unlimited Edition» 1976 року

Альбом Soon Over Babaluma 1974 року продовжив ембієнтний стиль Future Days, але з деякими абразивними нотками Tago Mago та Ege Bamyasi. 1975 року Can підписав контракт з Virgin Records у Великобританії та EMI/Harvest у Німеччині, з'явившись того ж року на передачі BBC Old Grey Whistle Test у пам'ятному виконанні Vernal Equinox, в якому Шмідт грав на клавішних з серією швидких карате-рухів. Невдовзі після виступу Шмідт зламав ногу, що призвело до скасування британського туру гурту.

Пізніші альбоми Landed (1975) та Flow Motion (1976) демонструють перехід Can до дещо традиційнішого стилю в міру вдосконалення технології запису. Диско-сингл «I Want More» з Flow Motion став його єдиним хітом за межами Німеччини. Написаний у співавторстві з звукорежисером Пітером Гілмором, сингл сягнув 26 місця у британських чартах у жовтні 1976 року, що сприяло появі на Top of the Pops, де Чукай виступав з контрабасом. 1977 року до Can приєдналися колишній басист гурту Traffic Роско Ґі та перкусіоніст Ребоп Кваку Баа, які взяли участь у записі альбомів Saw Delight (1977), Out of Reach (1978) та Can (1979), а також виконали вокальні партії.

У цей період Чукай був витіснений на периферію діяльності гурту через розбіжності щодо творчого напрямку і його нездатність як бас-гітариста встигати за зростанням інших музикантів. Бас-гітара була чимось, що Чукай «взяв майже за замовчуванням», і він легко визнавав свої обмеження на цьому інструменті. Після того, як Ґі приєднався до Can, Чукай створював звуки за допомогою короткохвильових радіоприймачів, клавіш азбуки Морзе, магнітофонів та інших різноманітних предметів. Він покинув Can наприкінці 1977 року і не з'явився на альбомах Out of Reach та Can, хоча брав участь у продюсуванні останнього альбому. Здавалося, що невдовзі після цього гурт перебував у перерві, але відтоді кілька разів відбувалися його реюніони.

Після розпаду та возз'єднання

Після розпаду всі колишні учасники гурту брали участь у музичних проєктах, часто як сесійні музиканти інших виконавців. 1986 року вони ненадовго переформатувалися з оригінальним вокалістом Муні, щоб записати альбом Rite Time (вийшов 1989 року). 1991 року Каролі, Лібецайт, Муні та Шмідт знову об'єдналися для запису треку до фільму Віма Вендерса Коли настане кінець світу, а в серпні 1999 року Каролі, Лібецайт та Шмідт разом з Джоно Подмором записали кавер-версію «The Third Man Theme» для компіляції Pop 2000 лейблу Grönland Records. У 1999 році четверо основних учасників Can: Каролі, Лібецайт, Шмідт і Чукай виступили наживо на одному концерті, хоча грали окремо зі своїми поточними сольними проєктами (Sofortkontakt, Club Off Chaos, Kumo і U-She відповідно). Відтоді Can стали предметом численних компіляцій, концертних альбомів та семплів. 2004 року гурт розпочав серію ремастерів свого бек-каталогу на Super Audio CD, яка була завершена у 2006 році.

Міхаель Каролі помер від раку 17 листопада 2001 року; Яки Лібецайт помер від пневмонії 22 січня 2017 року, а Чукай помер природною смертю 5 вересня 2017 року, таким чином залишивши Ірміна Шмідта єдиним на сьогодні послідовним учасником гурту.

Сольні роботи

Чукай записав кілька ембієнт-альбомів і співпрацював, зокрема, з Девідом Сильвіаном. Які Лібецайт багато грав з басистами Джа Воблом і Біллом Ласвеллом, з ансамблем барабанщиків Drums off Chaos і в 2005 році з Datenverarbeiter на онлайн-альбомі Givt. Міхаель Каролі перед смертю записав альбом реґі з Поллі Ельтес, а Ірмін Шмідт почав працювати з барабанщиком Мартіном Аткінсом, створивши ремікс для індастріал-гурту The Damage Manual і кавер на пісню «Banging the Door» для триб'ют-альбому гурту Public Image Ltd. Обидва альбоми вийшли на лейблі Аткінса, Invisible Records. Каролі заснував Sofortkontakt! для концертів возз'єднання Can у 1999 році з Марком Спайбі, який раніше був пов'язаний з Dead Voices on Air, Zoviet France, Reformed Faction і Download. У гурті також грали Александр Шенерт, Фелікс Гуттієрес з Jelly Planet, Томас Хопф і Манджао Фаті. Каролі також неодноразово виступав з гуртом Дамо Сузукі Network. Дамо Сузукі повернувся до музики у 1983 році і відтоді грає живі імпровізаційні шоу в усьому світі з місцевими музикантами та членами гастролюючих гуртів, іноді видаючи live-альбоми. Малкольм Муні записав альбом як вокаліст гурту Tenth Planet у 1998 році. Роско Ґі був басистом у живому гурті на телешоу Гаральда Шмідта в Німеччині з 1995 року. Ребоп Кваку Баа помер у 1983 році після крововиливу в мозок.

Архівні релізи

Can випустили альбом-компіляцію Limited Edition у 1974 році, а в 1976 році розширили його до подвійного альбому Unlimited Edition зі своїх невиданих студійних записів. Delay 1968, що вийшов у 1981 році, був компіляцією невиданих записів 1968—1969 років. Cannibalism 2, альбом-компіляція альбомного та синглового матеріалу, також містив одну невидану пісню 1960-х років «Melting Away».

У 1995 році вийшла The Peel Sessions, збірка записів Can на BBC. 1999 року вийшов Can Box, що містив документальний відеофільм про гурт, концертний запис 1972 року та подвійний концертний CD, упорядкований Міхаелем Каролі, а згодом виданий окремо як Can Live Music (Live 1971—1977). Невидана жива музика Can також увійшла до ювілейного 40-го видання Tago Mago у 2011 році та колекційного боксу Can на 17 LP у 2014 році.

The Lost Tapes, що вийшов 2012 року, підготували Ірмін Шмідт і Даніель Міллер, упорядкували Шмідт і Джоно Подмор, а відредагував Подмор.

Музика

Стиль

Хольгер Чукай та Ірмін Шмідт були учнями Карлгайнца Штокгаузена, і Can успадкували від нього сильну музичну теорію; останній отримав освіту класичного піаніста, в той час як Міхаель Каролі був учнем Хольгера Чукай і привніс вплив циганської музики через свої езотеричні дослідження. Барабанщик Яки Лібецайт мав сильні джазові нахили. Звучання гурту спочатку мало базуватися на звучанні етнічної музики, тому, коли гурт вирішив взяти на озброєння гаражний рок, його перший учасник Девід Джонсон покинув гурт. Пізніше ця етнічна музика була втілена в таких альбомах, як Ege Bamyasi, Future Days і Saw Delight, а також завдяки залученню нових учасників гурту з різними національностями. Серія треків на альбомах Can, знана як «Ethnological Forgery Series», скорочено «E.F.S», продемонструвала здатність гурту успішно відтворювати музику з етнічним звучанням. Вони створювали свою музику здебільшого шляхом колективного спонтанного написання, записуючи семпли в студії та редагуючи результати; басист і головний звукоінженер Чукай називав живі та студійні виступи Can «миттєвими композиціями».

Ранні рок-впливи гурту включають Бітлз та Velvet Underground, а також Джимі Гендрікса, Слая Стоуна та Френка Заппу. Гурт зізнався, що початок пісні Can «Father Cannot Yell» був натхненний піснею Velvet Underground «European Son». Голос Малкольма Муні порівнювали з голосом Джеймса Брауна (визнаного кумира учасників гурту), а їхній ранній стиль, оснований на психоделічній музиці, порівнювали з Pink Floyd. Обширний монтаж звуку Чукая іноді порівнювали з музикою трубача Майлза Девіса кінця 60-х років (наприклад, In a Silent Way і Bitches Brew): і Can, і Девіс записували довгі імпровізації з інтенсивним грувом, а потім зводили найкращі фрагменти разом для своїх альбомів. Чукай і Тео Масеро (продюсер Девіса) обидва мали коріння в конкретній музиці 1940-х і 50-х років. Ірмін Шмідт заявив у 1996 році в розмові з Міхаелем Каролі щодо різних посилань на впливи на їхню музику: «Знаєте, весело, що, попри всі передбачувані впливи на нас, про які писали, ніколи не згадувався один, який мав найбільший вплив: Міхаель фон Біль».

Дамо Сузукі був зовсім іншим співаком, ніж Муні, з багатомовним (він стверджував, що співає «мовою кам'яного віку») і часто незбагненним вокальним стилем. З Сузукі гурт записав свої найуспішніші з точки зору критики та комерції альбоми. Робота ритм-секції на Tago Mago була особливо високо оцінена: один критик зазначав, що більша частина альбому заснована на «довгих імпровізаціях, побудованих навколо гіпнотичних ритмічних патернів»; інший писав, що на «Halleluhwah» вони «вибивають монстр-транс/фанк-біт».

Спадщина та вплив

Гурти Lumerians та Happy Mondays згадували про вплив Can. Критик Саймон Рейнольдс писав, що «всесвітній авангард Can передбачив багато кроків, зроблених у таких танцювальних жанрах, як трип-хоп, етнотехно та ембієнт-джангл». Браян Іно зняв короткометражний фільм на честь Can, а Джон Фрушанте з Red Hot Chili Peppers з'явився на церемонії Echo Awards, на якій Can отримали найпрестижнішу музичну нагороду в Німеччині, щоб віддати данину пам'яті гітаристу Міхаелю Каролі. Radiohead часто переспівували пісню Can «The Thief» на початку 2000-х, і посилалися на їхній вплив на свій альбом Kid A 2000 року. Марк Е. Сміт з групи The Fall віддав данину поваги Сузукі треком «I Am Damo Suzuki» на альбомі 1985 року This Nation's Saving Grace. The Jesus and Mary Chain виконали кавер-версію «Mushroom» наживо в середині 1980-х.[42] Марк Голліс з Talk Talk кілька разів згадував про вплив Can на їхні пізніші альбоми, Spirit of Eden і Laughing Stock.

Щонайменше п'ять відомих гуртів назвали себе на честь Can: Mooney Suzuki на честь Малкольма Муні та Дамо Сузукі; інді-рок гурт Spoon на честь хіта «Spoon»; електронний гурт Egebamyasi, створений шотландським музикантом Містером Еггом у 1984 році на честь альбому Can Ege Bamyasi; Hunters & Collectors на честь пісні з альбому Landed; та Moonshake, названий на честь треку з альбому Future Days, який заснував колишній фронтмен гурту «Wolfhounds» Девід Каллахен. Шотландський письменник Алан Уорнер написав два романи, присвячені двом різним учасникам гурту Can («Morvern Callar» — Хольгеру Чукаю і «The Man Who Walks» — Міхаелю Каролі відповідно). Альбом реміксів Sacrilege містить ремікси на треки Can від артистів, які зазнали впливу Can, включаючи Sonic Youth та Unkle. Їхні етномузичні тенденції передували захопленню світовою музикою у 1980-х роках. Хоча вони не мали такого впливу на електронну музику, як Kraftwerk, вони були важливими ранніми піонерами ембієнт-музики, разом з Tangerine Dream. Багато гуртів, що працюють у жанрі пост-рок, можуть вважати Can частиною великої краут-рок сцени, так само як і (нео-прог) гурти, такі як The Mars Volta. Rolling Stone назвав гурт «піонером спейс-року». Каньє Вест використав семпл «Sing Swan Song» у своїй пісні «Drunk & Hot Girls» зі свого альбому Graduation 2007 року. Британський гурт Loop перебував під сильним впливом Can через свій повторюваний поліритмічний стиль, зробивши кавер на пісню Can «Mother Sky» на своєму альбомі Fade Out. Югославський прогресивний/психоделічний рок-гурт Igra Staklenih Perli, що перебував під сильним впливом Can, на своєму однойменному дебютному альбомі випустив пісню «Pečurka» («Mushroom») як данину поваги Can.

Гурт згадується як такий, що вплинув на формування дебютного синглу LCD Soundsystem «Losing My Edge». Сингл Oasis 2008 року «The Shock of the Lightning» був натхненний Can і Neu!.

Імпровізація, запис та живі виступи

Значна частина музики Can була заснована на вільній імпровізації, а потім відредагована для студійних альбомів. Наприклад, під час підготовки саундтреку лише Ірмін Шмідт переглядав фільм, а потім давав решті гурту загальний опис сцен, які вони будуть озвучувати. Це допомогло імпровізованому саундтреку бути успішним як в контексті фільму, так і поза ним. На живих виступах Can часто поєднували спонтанні імпровізації такого роду з піснями, що з'являлися на їхніх альбомах. Трек «Colchester Finale», що з'явився на альбомі Can Live, включає частини «Halleluhwah» у композицію тривалістю понад півгодини. На ранніх концертах Муні та Сузукі часто шокували публіку. Коли Чукай запитав актора Дейвіда Нівена, що він думає про концерт, Нівен відповів: «Це було чудово, але я не знав, що це була музика». Після відходу Сузукі музика зросла в інтенсивності без вокального центру. Гурт зберіг здатність колективно імпровізувати з центральною темою або без неї годинами (їхній найдовший виступ у Берліні тривав понад шість годин), що призвело до створення великого архіву виступів.

Після Дамо Сузукі гурт намагався знайти нового вокаліста, але ніхто не підходив на цю роль. 1975 року фолк-співак Тім Хардін зайняв місце вокаліста і зіграв на гітарі з Can одну пісню на двох концертах, виконавши свою власну «The Lady Came From Baltimore». Малайзійський вокаліст Тайга Радж Раджа Ратнам відіграв з групою шість концертів з січня по березень 1976 року. Інший тимчасовий вокаліст, англієць Майкл Казінс, гастролював з Can з березня (Франція) по квітень (Німеччина) 1976 року.

Склад

  • Міхаель Каролі — гітара, вокал, скрипка (1968—1979, 1986, 1988, 1991, 1999)
  • Яки Лібецайт — барабани, перкусія (1968—1979, 1986, 1988, 1991, 1999)
  • Ірмін Шмідт — клавішні, вокал (1968—1979, 1986, 1988, 1991, 1999)
  • Хольгер Чукай — басс, звукорежисер, електроніка, вокал, валторна (1968—1977, 1986, 1988)
  • Девід Сі Джонсон — додаткові інструменти, електроніка та маніпуляції зі стрічкою (1968)
  • Малкольм Муні — вокал (1968—1970, 1986—1988, 1991)
  • Дамо Сузукі — вокал (1970—1973)
  • Роско Ґі — бас, вокал (1977—1979)
  • Ребоп Кваку Баа — перкусія, вокал (1977—1979)

Дискографія

Студійні альбоми

Збірки та концертні релізи

  • 1970: Soundtracks
  • 1974: Limited Edition
  • 1976: Unlimited Edition
  • 1976: Opener
  • 1978: Cannibalism
  • 1981: Delay 1968
  • 1981: InCANdescence
  • 1992: Cannibalism 2
  • 1993: Cannibalism 3
  • 1994: Anthology
  • 1995: The Peel Sessions
  • 1997: Sacrilege
  • 1999: Can Live Music (Live 1971—1977)
  • 2009: Agilok & Blubbo
  • 2009: Kamasutra: Vollendung Der Liebe
  • 2012: The Lost Tapes
  • 2017: The Singles
  • 2021: Live in Stuttgart 1975
  • 2021: Live in Brighton 1975
  • 2022: Live in Cuxhaven 1976
  • 2024: Live in Paris 1973

Примітки

  1. Paul Simpson. Can Biography by Paul Simpson (англ.). AllMusic. Процитовано 8 серпня 2023.
  2. Elle Hunt. Jaki Liebezeit, drummer of seminal krautrock band Can, dies at 78 (англ.). The Guardian. Процитовано 8 серпня 2023.
  3. Anupa Mistry. Damo Suzuki (англ.). Red Bull Music Academy. Процитовано 8 серпня 2023.
  4. Interview by Jason Gross (February 1997) (англ.). Perfect Sound Forever. Процитовано 8 серпня 2023.
  5. Cope, Julian. Krautrock Sampler. Head Heritage, 1995, pp. 51-52
  6. Google Translate. Translate.google.co.uk. Процитовано 8 серпня 2023.
  7. Stubbs, David (2014). Future Days: Krautrock and the Building of Modern Germany. Faber and Faber Rock Music. с. 74—77.
  8. Young та Schmidt, 2018, с. 66—67.
  9. Krautrock Sampler. Head Heritage, 1995, pp. 51-52
  10. Young та Schmidt, 2018, с. 110.
  11. (англ.). Mute Liberation Technologies. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 8 серпня 2023.
  12. Young та Schmidt, 2018, с. 126.
  13. A SHORT HISTORY OF THE CAN - DISCOGRAPHY (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  14. Steve Rose. Can: the ultimate film soundtrack band? (англ.). The Guardian. Процитовано 8 серпня 2023.
  15. Young та Schmidt, 2018, с. 168—169.
  16. Ulrich Adelt, «Machines with a Heart: German Identity in the Music of Can and Kraftwerk», Popular Music and Society, 2012, DOI:10.1080/03007766.2011.567908.
  17. Young та Schmidt, 2018.
  18. Gary Smith. The History of CAN (англ.). Spoon Records. Процитовано 8 серпня 2023.
  19. Can – Der dritte Mann (нід.). Ultratop. Процитовано 8 серпня 2023.
  20. Young та Schmidt, 2018, с. 328—330.
  21. Drums Off Chaos
  22. Datenverarbeiter
  23. Hiss 'n' Listen (англ.). Bluefat. Процитовано 8 серпня 2023.
  24. Richie Unterberger. An Interview With Holger Czukay (англ.). Krautrock.com. Процитовано 8 серпня 2023.
  25. Richie Unterberger. (англ.). Brella.org. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 8 серпня 2023.
  26. Simon Reynolds. (англ.). Melody Maker. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 8 серпня 2023.
  27. Steven Grant. Can (англ.). Trouser Press. Процитовано 8 серпня 2023.
  28. Ned Raggett. Tago Mago Review by Ned Raggett (англ.). AllMusic. Процитовано 8 серпня 2023.
  29. (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2011. Процитовано 8 серпня 2023.
  31. David Sprague. Can Guitarist Dies in France (англ.). Rolling Stone. Процитовано 8 серпня 2023.
  32. Will Richards. Loop sign record deal and will record first new album since 1990 (англ.). NME. Процитовано 8 серпня 2023.
  33. Janjatović, Petar (2007). EX YU ROCK enciklopedija 1960–2006. Belgrade: self-released. с. 104.
  34. Killian Fox. James Murphy: soundtrack of my life (англ.). The Guardian. Процитовано 8 серпня 2023.
  35. Tom Porter. Noel Gallagher on The Shock Of The Lightning: "It's Krautrock" (англ.). MusicRadar. Процитовано 8 серпня 2023.
  36. England, Phil (1994), , ESTWeb, архів оригіналу за 4 серпня 2012, процитовано 16 June 2010

Посилання

  • Офіційний сайт

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Can nimeckij eksperimentalnij rok gurt zasnovanij u Kelni v 1968 roci Holgerom Chukayem bas gitara zvukorezhiser Irminom Shmidtom klavishni Mihaelem Karoli gitara ta Yaki Libecajtom barabani Gurt vikoristovuvav kilka vokalistiv najvidomishimi z yakih buli amerikanec Malkolm Muni 1968 70 ta yaponec Damo Suzuki 1970 73 Yih shiroko viznali pionerami nimeckoyi kraut rok sceni CanVistup v Gamburzi 1972 rikOsnovna informaciyaZhanr Kraut rok eksperimentalnij rok artrok psihodelichnij fankRoki 1968 1979 1986 1988 1991 1999Krayina NimechchinaMisto KelnLejbl Liberty United Artists Spoon MuteSklad Mihael Karoli Yaki Libecajt Irmin Shmidt Holger Chukaj Devid Si Dzhonson Malkolm Muni Damo Suzuki Rosko Gi Rebop Kvaku Baaspoonrecords comCan u Vikishovishi Zasnovniki gurtu Can pohodili z avangardu ta dzhazu Voni poyednali elementi psihodelichnogo roku fanku ta konkretnoyi muziki u takih vplivovih albomah yak Tago Mago 1971 Ege Bamyasi 1972 ta Future Days 1973 Can takozh mali komercijnij uspih zavdyaki takim singlam yak Spoon 1971 ta I Want More 1976 sho potrapili do nacionalnih hit paradiv singliv Yihnya tvorchist vplinula na rok postpank embiyent ta elektronnu muziku IstoriyaVitoki 1966 1968 Korinnya Can mozhna prostezhiti do Irmina Shmidta ta jogo poyizdki do Nyu Jorka u 1966 roci Spochatku Shmidt provodiv chas z avangardnimi muzikantami takimi yak Stiv Rajh La Monte Yang ta Terri Rajli ale zgodom vin takozh vidkriv dlya sebe svit Endi Vorgola ta gotelyu Chelsi Za jogo vlasnimi slovami cya poyizdka rozbestila jogo viklikavshi zahoplennya mozhlivostyami rok muziki Pislya povernennya do Kelna togo zh roku nathnennij Shmidt stvoriv grupu z amerikanskim avangardnim kompozitorom i flejtistom Devidom Si Dzhonsonom ta vchitelem muziki Holgerom Chukayem z namirom dosliditi svoyi shojno rozshireni gorizonti Koli ya zasnuvav grupu ya buv klasichnim kompozitorom dirigentom i pianistom davav fortepianni koncerti grav bagato suchasnoyi muziki a takozh Bramsa Shopena Bethovena i vse inshe I koli mi zibralisya razom meni zahotilosya zrobiti shos take v chomu vsya suchasna muzika stala b yedinim cilim Suchasna muzika v Yevropi osoblivo nova muzika klasichna muzika Bulez Shtokgauzen i vse take Ya vivchav vse ce ya vivchav Shtokgauzena ale nihto ne govoriv pro rok muziku taku yak Slaj Stoun Dzhejms Braun chi Velvet Underground yak pro suchasnu muziku Potim buv dzhaz i vsi ci elementi buli nashoyu suchasnoyu muzikoyu vona bula novoyu U pevnomu sensi vona bula nabagato novishoyu nizh nova klasichna muzika yaka pretenduvala na zvannya novoyi muziki Shmidt interv yu 2004 roku Do cogo momentu nahili vsih troh muzikantiv buli suto avangardno klasichnimi I Shmidt i Chukaj navchalisya bezposeredno u vplivovogo kompozitora Karlgajnca Shtokgauzena Shmidt obrav gru na organi ta pianino a Chukaj grav na bas gitari i mav zmogu zapisuvati svoyu muziku na zvichajnij dvohdorizhkovij magnitofon Nezabarom do gurtu priyednalisya gitarist Mihael Karoli 19 richnij uchen Chukaya ta barabanshik Yaki Libecajt yakij rozcharuvavsya u roboti u fri dzhazovih kolektivah Koli gurt rozvinuv bilsh rok oriyentovane zvuchannya rozcharovanij Dzhonson zalishiv gurt naprikinci 1968 roku Gurt vikoristovuvav nazvi Inner Space ta The Can persh nizh zupinivsya na nazvi Can stilizovanij pid veliki literi Muni zaproponuvav cyu nazvu cherez yiyi pozitivne znachennya u riznih movah Napriklad tureckoyu movoyu yaku chasto chuyut u Nimechchini can mozhe oznachati zalezhno vid kontekstu zhittya dusha serce duh kohana zhittyeva sila Piznishe Libecajt zaproponuvav abreviaturu Communism Anarchism Nihilism Komunizm Anarhizm Nigilizm pislya togo yak anglijskij zhurnal stverdzhuvav sho ce i bulo yihnim pochatkovim znachennyam Ranni roki 1968 1970 Priblizno u veresni 1968 roku gurt zaluchiv tvorchogo duzhe ritmichnogo ale nestabilnogo i chasto konfrontacijnogo amerikanskogo vokalista Malkolma Muni nyu jorkskogo skulptora z yakim zapisav material dlya albomu Prepared to Meet Thy Pnoom Pid nazvoyu Inner Space za uchastyu Dzhonsona i Muni gurt nenadovgo z yavivsya u filmi 1969 roku Kamasutra Vollendung der Liebe z bek vokalistkoyu Margaretoyu Yuvan Ne znajshovshi zvukozapisnoyi kompaniyi gotovoyi vipustiti albom gurt prodovzhiv studijnu robotu doki ne otrimav material dlya svogo pershogo relizu Monster Movie 1969 Cej albom mistiv novi versiyi dvoh pisen ranishe zapisanih dlya Prepared to Meet Thy Pnoom Father Cannot Yell i Outside My Door Inshij material zapisanij priblizno v toj samij chas vijshov 1981 roku pid nazvoyu Delay 1968 Pronizlivij vokal Muni pidkreslyuvav divnist i gipnotichnist muziki na yaku osoblivo vplinuli garazhnij rok psihodelichnij rok i fank Povtoryuvanist bula pidkreslena basom i barabanami osoblivo na treku Yoo Doo Right yakij buv zmontovanij z shestigodinnoyi improvizaciyi shob zajnyati lishe odnu storonu vinilu Shilna ale riznomanitna gra na barabanah Libecajta mala virishalne znachennya dlya peredachi muziki Muni zrobiv svoyi ostanni zapisi z Can u grudni 1969 go a naprikinci roku povernuvsya do Ameriki za poradoyu psihiatra yakij skazav sho vidhid vid haotichnoyi muziki Can bude korisnim dlya jogo psihichnogo zdorov ya V anotaciyi do perevidannya Monster Movie skazano sho u nogo stavsya nervovij zriv zastryag u gruvi Can i vin postijno vigukuvav vgori vnizu U travni 1970 roku jogo zaminiv strimanishij Kendzhi Damo Suzuki molodij yaponskij mandrivnik yakogo Chukaj i Libecajt zustrili koli vin grav na vulici bilya myunhenskoyi kav yarni Hocha vin znav lishe kilka gitarnih akordiv i improvizuvav bilshist svoyih tekstiv a ne zapisuvav yih na paperi togo vechora jogo poprosili vistupiti z grupoyu Pershim zapisom gurtu z Suzuki stav Soundtracks 1970 zbirka muziki do filmiv yaka takozh mistila dva poperedni treki zapisani z Muni Teksti pisen Suzuki zazvichaj pisav anglijskoyu a inodi j yaponskoyu napriklad v Oh Yeah ta Doko E Seredni roki 1971 1973 Protyagom nastupnih kilkoh rokiv Can vipustili svoyi najvidomishi roboti U toj chas yak ranni zapisi gurtu yak pravilo prinajmni chastkovo gruntuvalisya na tradicijnih pisennih strukturah na albomah seredini kar yeri grupa povernulasya do nadzvichajno gnuchkogo improvizacijnogo stilyu Podvijnij albom Tago Mago 1971 chasto rozglyadayetsya yak novatorskij vplivovij i gliboko netradicijnij osnovanij na intensivno ritmichnih barabannih partiyah nathnennih dzhazom improvizovanomu solo na gitari ta klavishnih chasto pereplitayuchis magnitofonnomu montazhi v yakosti kompoziciyi ta idiosinkratichnomu vokali Suzuki Chukaj skazav sho ce bula sproba dosyagti tayemnichogo muzichnogo svitu vid svitla do temryavi i nazad U 1971 roci gurt napisav muziku do triserijnogo nimeckomovnogo televizijnogo kriminalnogo mini serialu Das Messer rezhisera Rolfa fon Sidova Trek Spoon buv vikoristanij yak muzichna tema i vijshov yak singl dosyag 6 miscya v nimeckomu hit paradi singliv Za Tago Mago u 1972 roci vijshov Ege Bamyasi dostupnishij ale vse she avangardnij albom do yakogo uvijshli Spoon i Vitamin C Chukaj skazav Mi zmogli dosyagti chudovogo suhogo i atmosfernogo zvuchannya Ege Bamyasi vidobrazhaye legshij nastrij grupi Za nim vijshov albom Future Days 1973 roku rannij priklad embiyentnoyi muziki yakij takozh vklyuchaye pop pisnyu Moonshake Chukaj rozpovidav Bel Air 20 hvilinnij trek yakij zajmaye vsyu drugu storonu na originalnij plativci Future Days pokazav Can u stani elektrichnogo simfonichnogo gurtu yakij vikonuye mirni hocha inodi dramatichni pejzazhni kartini Nezabarom pislya zapisu Future Days Suzuki pishov z gurtu shob odruzhitisya zi svoyeyu nimeckoyu podrugoyu i stati Svidkom Yegovi Vokal vzyali na sebe Karoli i Shmidt ale pislya vidhodu Suzuki vokal stav zvuchati v menshij kilkosti trekiv Can oskilki gurt eksperimentuvav z embiyentnoyu muzikoyu rozpochatoyu z Future Days Piznishi roki 1974 1979 Obkladinka albomu Unlimited Edition 1976 roku Albom Soon Over Babaluma 1974 roku prodovzhiv embiyentnij stil Future Days ale z deyakimi abrazivnimi notkami Tago Mago ta Ege Bamyasi 1975 roku Can pidpisav kontrakt z Virgin Records u Velikobritaniyi ta EMI Harvest u Nimechchini z yavivshis togo zh roku na peredachi BBC Old Grey Whistle Test u pam yatnomu vikonanni Vernal Equinox v yakomu Shmidt grav na klavishnih z seriyeyu shvidkih karate ruhiv Nevdovzi pislya vistupu Shmidt zlamav nogu sho prizvelo do skasuvannya britanskogo turu gurtu Piznishi albomi Landed 1975 ta Flow Motion 1976 demonstruyut perehid Can do desho tradicijnishogo stilyu v miru vdoskonalennya tehnologiyi zapisu Disko singl I Want More z Flow Motion stav jogo yedinim hitom za mezhami Nimechchini Napisanij u spivavtorstvi z zvukorezhiserom Piterom Gilmorom singl syagnuv 26 miscya u britanskih chartah u zhovtni 1976 roku sho spriyalo poyavi na Top of the Pops de Chukaj vistupav z kontrabasom 1977 roku do Can priyednalisya kolishnij basist gurtu Traffic Rosko Gi ta perkusionist Rebop Kvaku Baa yaki vzyali uchast u zapisi albomiv Saw Delight 1977 Out of Reach 1978 ta Can 1979 a takozh vikonali vokalni partiyi U cej period Chukaj buv vitisnenij na periferiyu diyalnosti gurtu cherez rozbizhnosti shodo tvorchogo napryamku i jogo nezdatnist yak bas gitarista vstigati za zrostannyam inshih muzikantiv Bas gitara bula chimos sho Chukaj vzyav majzhe za zamovchuvannyam i vin legko viznavav svoyi obmezhennya na comu instrumenti Pislya togo yak Gi priyednavsya do Can Chukaj stvoryuvav zvuki za dopomogoyu korotkohvilovih radioprijmachiv klavish azbuki Morze magnitofoniv ta inshih riznomanitnih predmetiv Vin pokinuv Can naprikinci 1977 roku i ne z yavivsya na albomah Out of Reach ta Can hocha brav uchast u prodyusuvanni ostannogo albomu Zdavalosya sho nevdovzi pislya cogo gurt perebuvav u perervi ale vidtodi kilka raziv vidbuvalisya jogo reyunioni Pislya rozpadu ta vozz yednannya Pislya rozpadu vsi kolishni uchasniki gurtu brali uchast u muzichnih proyektah chasto yak sesijni muzikanti inshih vikonavciv 1986 roku voni nenadovgo pereformatuvalisya z originalnim vokalistom Muni shob zapisati albom Rite Time vijshov 1989 roku 1991 roku Karoli Libecajt Muni ta Shmidt znovu ob yednalisya dlya zapisu treku do filmu Vima Vendersa Koli nastane kinec svitu a v serpni 1999 roku Karoli Libecajt ta Shmidt razom z Dzhono Podmorom zapisali kaver versiyu The Third Man Theme dlya kompilyaciyi Pop 2000 lejblu Gronland Records U 1999 roci chetvero osnovnih uchasnikiv Can Karoli Libecajt Shmidt i Chukaj vistupili nazhivo na odnomu koncerti hocha grali okremo zi svoyimi potochnimi solnimi proyektami Sofortkontakt Club Off Chaos Kumo i U She vidpovidno Vidtodi Can stali predmetom chislennih kompilyacij koncertnih albomiv ta sempliv 2004 roku gurt rozpochav seriyu remasteriv svogo bek katalogu na Super Audio CD yaka bula zavershena u 2006 roci Mihael Karoli pomer vid raku 17 listopada 2001 roku Yaki Libecajt pomer vid pnevmoniyi 22 sichnya 2017 roku a Chukaj pomer prirodnoyu smertyu 5 veresnya 2017 roku takim chinom zalishivshi Irmina Shmidta yedinim na sogodni poslidovnim uchasnikom gurtu Solni roboti Chukaj zapisav kilka embiyent albomiv i spivpracyuvav zokrema z Devidom Silvianom Yaki Libecajt bagato grav z basistami Dzha Voblom i Billom Lasvellom z ansamblem barabanshikiv Drums off Chaos i v 2005 roci z Datenverarbeiter na onlajn albomi Givt Mihael Karoli pered smertyu zapisav albom regi z Polli Eltes a Irmin Shmidt pochav pracyuvati z barabanshikom Martinom Atkinsom stvorivshi remiks dlya indastrial gurtu The Damage Manual i kaver na pisnyu Banging the Door dlya trib yut albomu gurtu Public Image Ltd Obidva albomi vijshli na lejbli Atkinsa Invisible Records Karoli zasnuvav Sofortkontakt dlya koncertiv vozz yednannya Can u 1999 roci z Markom Spajbi yakij ranishe buv pov yazanij z Dead Voices on Air Zoviet France Reformed Faction i Download U gurti takozh grali Aleksandr Shenert Feliks Guttiyeres z Jelly Planet Tomas Hopf i Mandzhao Fati Karoli takozh neodnorazovo vistupav z gurtom Damo Suzuki Network Damo Suzuki povernuvsya do muziki u 1983 roci i vidtodi graye zhivi improvizacijni shou v usomu sviti z miscevimi muzikantami ta chlenami gastrolyuyuchih gurtiv inodi vidayuchi live albomi Malkolm Muni zapisav albom yak vokalist gurtu Tenth Planet u 1998 roci Rosko Gi buv basistom u zhivomu gurti na teleshou Garalda Shmidta v Nimechchini z 1995 roku Rebop Kvaku Baa pomer u 1983 roci pislya krovovilivu v mozok Arhivni relizi Can vipustili albom kompilyaciyu Limited Edition u 1974 roci a v 1976 roci rozshirili jogo do podvijnogo albomu Unlimited Edition zi svoyih nevidanih studijnih zapisiv Delay 1968 sho vijshov u 1981 roci buv kompilyaciyeyu nevidanih zapisiv 1968 1969 rokiv Cannibalism 2 albom kompilyaciya albomnogo ta singlovogo materialu takozh mistiv odnu nevidanu pisnyu 1960 h rokiv Melting Away U 1995 roci vijshla The Peel Sessions zbirka zapisiv Can na BBC 1999 roku vijshov Can Box sho mistiv dokumentalnij videofilm pro gurt koncertnij zapis 1972 roku ta podvijnij koncertnij CD uporyadkovanij Mihaelem Karoli a zgodom vidanij okremo yak Can Live Music Live 1971 1977 Nevidana zhiva muzika Can takozh uvijshla do yuvilejnogo 40 go vidannya Tago Mago u 2011 roci ta kolekcijnogo boksu Can na 17 LP u 2014 roci The Lost Tapes sho vijshov 2012 roku pidgotuvali Irmin Shmidt i Daniel Miller uporyadkuvali Shmidt i Dzhono Podmor a vidredaguvav Podmor MuzikaStil Holger Chukaj ta Irmin Shmidt buli uchnyami Karlgajnca Shtokgauzena i Can uspadkuvali vid nogo silnu muzichnu teoriyu ostannij otrimav osvitu klasichnogo pianista v toj chas yak Mihael Karoli buv uchnem Holgera Chukaj i privnis vpliv ciganskoyi muziki cherez svoyi ezoterichni doslidzhennya Barabanshik Yaki Libecajt mav silni dzhazovi nahili Zvuchannya gurtu spochatku malo bazuvatisya na zvuchanni etnichnoyi muziki tomu koli gurt virishiv vzyati na ozbroyennya garazhnij rok jogo pershij uchasnik Devid Dzhonson pokinuv gurt Piznishe cya etnichna muzika bula vtilena v takih albomah yak Ege Bamyasi Future Days i Saw Delight a takozh zavdyaki zaluchennyu novih uchasnikiv gurtu z riznimi nacionalnostyami Seriya trekiv na albomah Can znana yak Ethnological Forgery Series skorocheno E F S prodemonstruvala zdatnist gurtu uspishno vidtvoryuvati muziku z etnichnim zvuchannyam Voni stvoryuvali svoyu muziku zdebilshogo shlyahom kolektivnogo spontannogo napisannya zapisuyuchi sempli v studiyi ta redaguyuchi rezultati basist i golovnij zvukoinzhener Chukaj nazivav zhivi ta studijni vistupi Can mittyevimi kompoziciyami Ranni rok vplivi gurtu vklyuchayut Bitlz ta Velvet Underground a takozh Dzhimi Gendriksa Slaya Stouna ta Frenka Zappu Gurt ziznavsya sho pochatok pisni Can Father Cannot Yell buv nathnennij pisneyu Velvet Underground European Son Golos Malkolma Muni porivnyuvali z golosom Dzhejmsa Brauna viznanogo kumira uchasnikiv gurtu a yihnij rannij stil osnovanij na psihodelichnij muzici porivnyuvali z Pink Floyd Obshirnij montazh zvuku Chukaya inodi porivnyuvali z muzikoyu trubacha Majlza Devisa kincya 60 h rokiv napriklad In a Silent Way i Bitches Brew i Can i Devis zapisuvali dovgi improvizaciyi z intensivnim gruvom a potim zvodili najkrashi fragmenti razom dlya svoyih albomiv Chukaj i Teo Masero prodyuser Devisa obidva mali korinnya v konkretnij muzici 1940 h i 50 h rokiv Irmin Shmidt zayaviv u 1996 roci v rozmovi z Mihaelem Karoli shodo riznih posilan na vplivi na yihnyu muziku Znayete veselo sho popri vsi peredbachuvani vplivi na nas pro yaki pisali nikoli ne zgaduvavsya odin yakij mav najbilshij vpliv Mihael fon Bil Damo Suzuki buv zovsim inshim spivakom nizh Muni z bagatomovnim vin stverdzhuvav sho spivaye movoyu kam yanogo viku i chasto nezbagnennim vokalnim stilem Z Suzuki gurt zapisav svoyi najuspishnishi z tochki zoru kritiki ta komerciyi albomi Robota ritm sekciyi na Tago Mago bula osoblivo visoko ocinena odin kritik zaznachav sho bilsha chastina albomu zasnovana na dovgih improvizaciyah pobudovanih navkolo gipnotichnih ritmichnih paterniv inshij pisav sho na Halleluhwah voni vibivayut monstr trans fank bit Spadshina ta vpliv Gurti Lumerians ta Happy Mondays zgaduvali pro vpliv Can Kritik Sajmon Rejnolds pisav sho vsesvitnij avangard Can peredbachiv bagato krokiv zroblenih u takih tancyuvalnih zhanrah yak trip hop etnotehno ta embiyent dzhangl Brayan Ino znyav korotkometrazhnij film na chest Can a Dzhon Frushante z Red Hot Chili Peppers z yavivsya na ceremoniyi Echo Awards na yakij Can otrimali najprestizhnishu muzichnu nagorodu v Nimechchini shob viddati daninu pam yati gitaristu Mihaelyu Karoli Radiohead chasto perespivuvali pisnyu Can The Thief na pochatku 2000 h i posilalisya na yihnij vpliv na svij albom Kid A 2000 roku Mark E Smit z grupi The Fall viddav daninu povagi Suzuki trekom I Am Damo Suzuki na albomi 1985 roku This Nation s Saving Grace The Jesus and Mary Chain vikonali kaver versiyu Mushroom nazhivo v seredini 1980 h 42 Mark Gollis z Talk Talk kilka raziv zgaduvav pro vpliv Can na yihni piznishi albomi Spirit of Eden i Laughing Stock Shonajmenshe p yat vidomih gurtiv nazvali sebe na chest Can Mooney Suzuki na chest Malkolma Muni ta Damo Suzuki indi rok gurt Spoon na chest hita Spoon elektronnij gurt Egebamyasi stvorenij shotlandskim muzikantom Misterom Eggom u 1984 roci na chest albomu Can Ege Bamyasi Hunters amp Collectors na chest pisni z albomu Landed ta Moonshake nazvanij na chest treku z albomu Future Days yakij zasnuvav kolishnij frontmen gurtu Wolfhounds Devid Kallahen Shotlandskij pismennik Alan Uorner napisav dva romani prisvyacheni dvom riznim uchasnikam gurtu Can Morvern Callar Holgeru Chukayu i The Man Who Walks Mihaelyu Karoli vidpovidno Albom remiksiv Sacrilege mistit remiksi na treki Can vid artistiv yaki zaznali vplivu Can vklyuchayuchi Sonic Youth ta Unkle Yihni etnomuzichni tendenciyi pereduvali zahoplennyu svitovoyu muzikoyu u 1980 h rokah Hocha voni ne mali takogo vplivu na elektronnu muziku yak Kraftwerk voni buli vazhlivimi rannimi pionerami embiyent muziki razom z Tangerine Dream Bagato gurtiv sho pracyuyut u zhanri post rok mozhut vvazhati Can chastinoyu velikoyi kraut rok sceni tak samo yak i neo prog gurti taki yak The Mars Volta Rolling Stone nazvav gurt pionerom spejs roku Kanye Vest vikoristav sempl Sing Swan Song u svoyij pisni Drunk amp Hot Girls zi svogo albomu Graduation 2007 roku Britanskij gurt Loop perebuvav pid silnim vplivom Can cherez svij povtoryuvanij poliritmichnij stil zrobivshi kaver na pisnyu Can Mother Sky na svoyemu albomi Fade Out Yugoslavskij progresivnij psihodelichnij rok gurt Igra Staklenih Perli sho perebuvav pid silnim vplivom Can na svoyemu odnojmennomu debyutnomu albomi vipustiv pisnyu Pecurka Mushroom yak daninu povagi Can Gurt zgaduyetsya yak takij sho vplinuv na formuvannya debyutnogo singlu LCD Soundsystem Losing My Edge Singl Oasis 2008 roku The Shock of the Lightning buv nathnennij Can i Neu Improvizaciya zapis ta zhivi vistupi Znachna chastina muziki Can bula zasnovana na vilnij improvizaciyi a potim vidredagovana dlya studijnih albomiv Napriklad pid chas pidgotovki saundtreku lishe Irmin Shmidt pereglyadav film a potim davav reshti gurtu zagalnij opis scen yaki voni budut ozvuchuvati Ce dopomoglo improvizovanomu saundtreku buti uspishnim yak v konteksti filmu tak i poza nim Na zhivih vistupah Can chasto poyednuvali spontanni improvizaciyi takogo rodu z pisnyami sho z yavlyalisya na yihnih albomah Trek Colchester Finale sho z yavivsya na albomi Can Live vklyuchaye chastini Halleluhwah u kompoziciyu trivalistyu ponad pivgodini Na rannih koncertah Muni ta Suzuki chasto shokuvali publiku Koli Chukaj zapitav aktora Dejvida Nivena sho vin dumaye pro koncert Niven vidpoviv Ce bulo chudovo ale ya ne znav sho ce bula muzika Pislya vidhodu Suzuki muzika zrosla v intensivnosti bez vokalnogo centru Gurt zberig zdatnist kolektivno improvizuvati z centralnoyu temoyu abo bez neyi godinami yihnij najdovshij vistup u Berlini trivav ponad shist godin sho prizvelo do stvorennya velikogo arhivu vistupiv Pislya Damo Suzuki gurt namagavsya znajti novogo vokalista ale nihto ne pidhodiv na cyu rol 1975 roku folk spivak Tim Hardin zajnyav misce vokalista i zigrav na gitari z Can odnu pisnyu na dvoh koncertah vikonavshi svoyu vlasnu The Lady Came From Baltimore Malajzijskij vokalist Tajga Radzh Radzha Ratnam vidigrav z grupoyu shist koncertiv z sichnya po berezen 1976 roku Inshij timchasovij vokalist angliyec Majkl Kazins gastrolyuvav z Can z bereznya Franciya po kviten Nimechchina 1976 roku SkladMihael Karoli gitara vokal skripka 1968 1979 1986 1988 1991 1999 Yaki Libecajt barabani perkusiya 1968 1979 1986 1988 1991 1999 Irmin Shmidt klavishni vokal 1968 1979 1986 1988 1991 1999 Holger Chukaj bass zvukorezhiser elektronika vokal valtorna 1968 1977 1986 1988 Devid Si Dzhonson dodatkovi instrumenti elektronika ta manipulyaciyi zi strichkoyu 1968 Malkolm Muni vokal 1968 1970 1986 1988 1991 Damo Suzuki vokal 1970 1973 Rosko Gi bas vokal 1977 1979 Rebop Kvaku Baa perkusiya vokal 1977 1979 DiskografiyaStudijni albomi 1969 Monster Movie 1971 Tago Mago 1972 Ege Bamyasi 1973 Future Days 1974 Soon Over Babaluma 1975 Landed 1976 Flow Motion 1977 Saw Delight 1978 Out of Reach 1979 Can 1989 Rite Time Zbirki ta koncertni relizi 1970 Soundtracks 1974 Limited Edition 1976 Unlimited Edition 1976 Opener 1978 Cannibalism 1981 Delay 1968 1981 InCANdescence 1992 Cannibalism 2 1993 Cannibalism 3 1994 Anthology 1995 The Peel Sessions 1997 Sacrilege 1999 Can Live Music Live 1971 1977 2009 Agilok amp Blubbo 2009 Kamasutra Vollendung Der Liebe 2012 The Lost Tapes 2017 The Singles 2021 Live in Stuttgart 1975 2021 Live in Brighton 1975 2022 Live in Cuxhaven 1976 2024 Live in Paris 1973PrimitkiPaul Simpson Can Biography by Paul Simpson angl AllMusic Procitovano 8 serpnya 2023 Elle Hunt Jaki Liebezeit drummer of seminal krautrock band Can dies at 78 angl The Guardian Procitovano 8 serpnya 2023 Anupa Mistry Damo Suzuki angl Red Bull Music Academy Procitovano 8 serpnya 2023 Interview by Jason Gross February 1997 angl Perfect Sound Forever Procitovano 8 serpnya 2023 Cope Julian Krautrock Sampler Head Heritage 1995 pp 51 52 Google Translate Translate google co uk Procitovano 8 serpnya 2023 Stubbs David 2014 Future Days Krautrock and the Building of Modern Germany Faber and Faber Rock Music s 74 77 Young ta Schmidt 2018 s 66 67 Krautrock Sampler Head Heritage 1995 pp 51 52 Young ta Schmidt 2018 s 110 angl Mute Liberation Technologies Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2007 Procitovano 8 serpnya 2023 Young ta Schmidt 2018 s 126 A SHORT HISTORY OF THE CAN DISCOGRAPHY angl Procitovano 8 serpnya 2023 Steve Rose Can the ultimate film soundtrack band angl The Guardian Procitovano 8 serpnya 2023 Young ta Schmidt 2018 s 168 169 Ulrich Adelt Machines with a Heart German Identity in the Music of Can and Kraftwerk Popular Music and Society 2012 DOI 10 1080 03007766 2011 567908 Young ta Schmidt 2018 Gary Smith The History of CAN angl Spoon Records Procitovano 8 serpnya 2023 Can Der dritte Mann nid Ultratop Procitovano 8 serpnya 2023 Young ta Schmidt 2018 s 328 330 Drums Off Chaos Datenverarbeiter Hiss n Listen angl Bluefat Procitovano 8 serpnya 2023 Richie Unterberger An Interview With Holger Czukay angl Krautrock com Procitovano 8 serpnya 2023 Richie Unterberger angl Brella org Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 8 serpnya 2023 Simon Reynolds angl Melody Maker Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Procitovano 8 serpnya 2023 Steven Grant Can angl Trouser Press Procitovano 8 serpnya 2023 Ned Raggett Tago Mago Review by Ned Raggett angl AllMusic Procitovano 8 serpnya 2023 angl Arhiv originalu za 9 bereznya 2011 Procitovano 8 serpnya 2023 David Sprague Can Guitarist Dies in France angl Rolling Stone Procitovano 8 serpnya 2023 Will Richards Loop sign record deal and will record first new album since 1990 angl NME Procitovano 8 serpnya 2023 Janjatovic Petar 2007 EX YU ROCK enciklopedija 1960 2006 Belgrade self released s 104 Killian Fox James Murphy soundtrack of my life angl The Guardian Procitovano 8 serpnya 2023 Tom Porter Noel Gallagher on The Shock Of The Lightning It s Krautrock angl MusicRadar Procitovano 8 serpnya 2023 England Phil 1994 ESTWeb arhiv originalu za 4 serpnya 2012 procitovano 16 June 2010PosilannyaOficijnij sajt

Дата публікації:
Топ