Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Campanula zoysii (відомі також під назвою Дзвоники Зойса або гофровані дзвоники) — вид рослин роду дзвоники (Campanula).
| Campanula zoysii | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Дзвоникові (Campanulaceae) |
| Рід: | Дзвоники (Campanula) |
| Вид: | C. zoysii |
| Біноміальна назва | |
| Campanula zoysii , 1788 | |
 | |
| Приблизний ареал дзвоників Зойса в Європі | |
Поширення та середовище
Квітка є ендеміком Австрії, півночі Італії (Фріулі-Венеція-Джулія та Венето), та Словенії.. Вона найкраще росте на вапнякових схилах Юлійських, Камнік-Савінських Альп та гори Пеца, а також інших італійських та австрійських регіонах Південних Вапнякових Альп.
Дзвоники Зойса можуть вижити при дуже низьких зимових температурах — до −35 °C чи −40 °C. Їх шкідниками є слизняки та равлики.
Опис
Рослина як правило низькоросла, 5-7 см у висоту, хоча деякі екземпляри можуть досягати 23 у висоту. Розетка листя рослини по мірі розвитку розростається. Молоді рослини квітнуть з другого року.
Квітки
Цей вид дзвоників унікальний серед свого роду за формою квітки — віночок біля відгину звужується і закінчується п'ятикінечною зіркою, а у інших дзвоників квітка має схожу дзвоноподібну форму, але відгін широкий (тим не менше, така «гофрована» форма квітки має достатньо великий отвір для запилюючих комах). На кожній стеблині від одної до трьох квіток, які мають світлий небесний або лавандовий колір. Цвітіння відбувається протягом трьох-чотирьох тижнів у червні.
Листя
Листочки згруповані у розетки біля коріння, мають черешки та яйцеподібну тупу форму; листочки на стеблі оберненояйцевидні, списоподібні та чергові.
Культурне значення
Дзвоники Зойса користуються великою повагою у Словенії та вважаються символом Словенських Альп. Відомий ботанік Віктор Петрковшек (1908–1994) назвав їх «справжньою дочкою Словенських гір». Вони є офіційним символом найстарішого (та єдиного у природному середовищі) альпінарію у Словенії, Alpinum Juliana, заснованого 1926 р.
Дзвоники Зойса також користуються популярністю при створенні (альпійських гірок).
Рослина була названа ботаніком Францем Ксав'є фон Вульфеном (1728–1805) на честь її відкривача — ботаніка Карла фон Зойса (1756–1799), який познайомив Вульфена з нею. Ніколаус Йозеф фон Жакен вперше описав дзвоники Зойса 1789 року.
Див. також
Примітки
- Зауваження
- Collectanea 2:122. 1789 ("1788"); Icon. pl. rar. 2: t. 334. 1789 ("1786-1793")
- Джерела
- Robinson, W (1878). Hardy Flowers. London: Macmillan and Co. с. 86.
- Walter Erhardt; Allen J. Coombes (2009). . Timber Press. с. 182. ISBN . Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 1 вересня 2012.
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- . Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 6 August 2010.
- . Karavanke.eu. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 12 березня 2012.
- Walek, Kristl. . Ottawa Valley Rock Garden & Horticultural Society. Архів оригіналу за 27 вересень 2006. Процитовано 6 August 2010.
- Meredith, Lewis B (1914). Rock Gardens: How to Make and Maintain Them. New York: Charles Scribner's Sons. с. 254.
- . Campanula Bellflowers. Wild Ginger Farm. Архів оригіналу за 29 червень 2010. Процитовано 6 August 2010.
- Zoisova zvončica – simbol rastlinstva na sončni strani Alp // Epicenter: glasilo Posoškega razvojnega centra. — 2006. — Т. VII, вип. 6-7. — ISSN 1581-6087. з джерела 13 серпня 2014. Процитовано 21 травня 2015.
Посилання
- Campanula zoysii Wulfen [ 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на Germplasm Resources Information Network (GRIN)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Campanula zoysii vidomi takozh pid nazvoyu Dzvoniki Zojsa abo gofrovani dzvoniki vid roslin rodu dzvoniki Campanula Campanula zoysii Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Dzvonikovi Campanulaceae Rid Dzvoniki Campanula Vid C zoysii Binomialna nazva Campanula zoysii 1788 Pribliznij areal dzvonikiv Zojsa v YevropiPoshirennya ta seredovisheKvitka ye endemikom Avstriyi pivnochi Italiyi Friuli Veneciya Dzhuliya ta Veneto ta Sloveniyi Vona najkrashe roste na vapnyakovih shilah Yulijskih Kamnik Savinskih Alp ta gori Peca a takozh inshih italijskih ta avstrijskih regionah Pivdennih Vapnyakovih Alp Dzvoniki Zojsa mozhut vizhiti pri duzhe nizkih zimovih temperaturah do 35 C chi 40 C Yih shkidnikami ye sliznyaki ta ravliki OpisDorosla roslina z rozrizom kvitki ta zbilshenim zobrazhennyam nasinnya Roslina yak pravilo nizkorosla 5 7 sm u visotu hocha deyaki ekzemplyari mozhut dosyagati 23 u visotu Rozetka listya roslini po miri rozvitku rozrostayetsya Molodi roslini kvitnut z drugogo roku Kvitki Cej vid dzvonikiv unikalnij sered svogo rodu za formoyu kvitki vinochok bilya vidginu zvuzhuyetsya i zakinchuyetsya p yatikinechnoyu zirkoyu a u inshih dzvonikiv kvitka maye shozhu dzvonopodibnu formu ale vidgin shirokij tim ne menshe taka gofrovana forma kvitki maye dostatno velikij otvir dlya zapilyuyuchih komah Na kozhnij steblini vid odnoyi do troh kvitok yaki mayut svitlij nebesnij abo lavandovij kolir Cvitinnya vidbuvayetsya protyagom troh chotiroh tizhniv u chervni Listya Listochki zgrupovani u rozetki bilya korinnya mayut chereshki ta yajcepodibnu tupu formu listochki na stebli obernenoyajcevidni spisopodibni ta chergovi Kulturne znachennyaDzvoniki Zojsa koristuyutsya velikoyu povagoyu u Sloveniyi ta vvazhayutsya simvolom Slovenskih Alp Vidomij botanik Viktor Petrkovshek 1908 1994 nazvav yih spravzhnoyu dochkoyu Slovenskih gir Voni ye oficijnim simvolom najstarishogo ta yedinogo u prirodnomu seredovishi alpinariyu u Sloveniyi Alpinum Juliana zasnovanogo 1926 r Dzvoniki Zojsa takozh koristuyutsya populyarnistyu pri stvorenni alpijskih girok Roslina bula nazvana botanikom Francem Ksav ye fon Vulfenom 1728 1805 na chest yiyi vidkrivacha botanika Karla fon Zojsa 1756 1799 yakij poznajomiv Vulfena z neyu Nikolaus Jozef fon Zhaken vpershe opisav dzvoniki Zojsa 1789 roku Div takozhDzvonikiPrimitkiZauvazhennya Collectanea 2 122 1789 1788 Icon pl rar 2 t 334 1789 1786 1793 Dzherela Robinson W 1878 Hardy Flowers London Macmillan and Co s 86 Walter Erhardt Allen J Coombes 2009 Timber Press s 182 ISBN 978 1 60469 115 3 Arhiv originalu za 24 grudnya 2016 Procitovano 1 veresnya 2012 Ukrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Germplasm Resources Information Network United States Department of Agriculture Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2012 Procitovano 6 August 2010 Karavanke eu Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 12 bereznya 2012 Walek Kristl Ottawa Valley Rock Garden amp Horticultural Society Arhiv originalu za 27 veresen 2006 Procitovano 6 August 2010 Meredith Lewis B 1914 Rock Gardens How to Make and Maintain Them New York Charles Scribner s Sons s 254 Campanula Bellflowers Wild Ginger Farm Arhiv originalu za 29 cherven 2010 Procitovano 6 August 2010 Zoisova zvoncica simbol rastlinstva na soncni strani Alp Epicenter glasilo Pososkega razvojnega centra 2006 T VII vip 6 7 ISSN 1581 6087 z dzherela 13 serpnya 2014 Procitovano 21 travnya 2015 PosilannyaCampanula zoysii Wulfen 7 zhovtnya 2012 u Wayback Machine na Germplasm Resources Information Network GRIN