Камніково-Савінські Альпи (словен. Kamniško-Savinjske Alpe) — гірський хребет Південних Вапнякових Альп. Вони лежать на півночі Словенії, за винятком самої північної частини, яка лежить в Австрії.
Камнік-Савіньські Альпи | |
Гірський хребет | d |
---|---|
Країна | Словенія і Австрія |
Адміністративна одиниця | Каринтія |
Найвища точка | d |
Висота над рівнем моря | 2558 м |
З матеріалу | осадові гірські породи |
Площа | 900 км² |
Категорія краєвидів елемента | d |
Камнік-Савіньські Альпи у Вікісховищі |
Координати: 46°21′ пн. ш. 14°34′ сх. д. / 46.350° пн. ш. 14.567° сх. д.
У 1778 році вченими Белсазаром Хаке та Францом Ксавером фон Вульфеном біля міста Камник (Штейн) у долині річки Камник Бістриця названа західна частина хребта. Східна її частина була названа альпіністом Йоганнесом фон Фрішауфом в 1875 році після поселення Сольчава (Сульцбах) та головної річки, верхня Савінья (Санн) Савінзькі Альпи (Санталер Альпен) або Солчавські Альпи (Сульцбахер Альпен).
Географія
Камницько-Савінські Альпи розташовані на південь від хребта Караванкс на кордоні Австрії та Словенії, простягаючись від річки Сави на заході до Савіньї на сході, де розташовані сусідні словенські Преалпи з Погорським хребтом, Целлійські пагорби Розташована річка Дравінья, а також пагорби Сави. На північному заході долина Веллак-Крик (при 46 ° 22′21 ″ N 14 ° 33′55 ″ в.д.) веде до Бад Веллах — найпівденніша точка австрійської держави Каринтія та Австрії в цілому.
Весь головний ланцюг сьогодні є частиною Словенії. Історично він формував кордон між Внутрішньоавстрійськими герцогствами Каринтії, Штирії та Карніоли. Тріпоїнт знаходився на горі Каринтія Рінка (словен. Koroška Rinka).
Під горою Скута є невеликий льодовик, який є самим східним льодовиком у Південних Альпах.
Гори та перевали
- Grintovec — 2558 м (8 392 футів)
- Kočna — 2540 м
- Skuta — 2532 м (8307 футів)
- Ojstrica — 2350 м (7,710 футів)
- Storžič — 2132 м (6,995 футів)
- Планьява — 2394 м
- Брана — 2553 м
- Гора Карінтія Рінка — 2433 м (7 982 футів)
- Холодна гора — 2023 м (7288 футів)
- Krofička — 2083 м (6,834 футів)
- Хребет Кальце — 2224 м (7,297 футів)
Загалом 28 вершин перевершують 2000 м. Загальна площа словенської частини становить близько 900 км². Приблизно три чверті поверхні вкриті лісом, а багато вищих вершин похмурі та скелясті.
Найважливішими переходами є Зебергсаттель (словен. Jezersko sedlo) між Австрійською Каринтією та муніципалітетом Словенії Єзерско, а також перевал Павліч. На словенській стороні є гірськолижна зона, тоді як туризм в долині Веллаха зосереджений на лікувальних курортах.
Gallery
- Камнік — Савінські Альпи. Найвища вершина картини — Сторжич
- Камнік-Савінські Альпи, як видно з Кран
- Кран та Камнік-Савіньські Альпи на задньому плані
- Частина Камнік-Савінських Альп із північним передмістям Камника на передньому плані
Див. також
Посилання
- Камнік — Савінські Альпи на пішохідній стежці [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamnikovo Savinski Alpi sloven Kamnisko Savinjske Alpe girskij hrebet Pivdennih Vapnyakovih Alp Voni lezhat na pivnochi Sloveniyi za vinyatkom samoyi pivnichnoyi chastini yaka lezhit v Avstriyi Kamnik Savinski Alpi Girskij hrebetd Krayina Sloveniya i Avstriya Administrativna odinicyaKarintiya Najvisha tochkad Visota nad rivnem morya2558 m Z materialuosadovi girski porodi Plosha900 km Kategoriya krayevidiv elementad Kamnik Savinski Alpi u Vikishovishi Koordinati 46 21 pn sh 14 34 sh d 46 350 pn sh 14 567 sh d 46 350 14 567Vid na Kamnichni Alpi z velikogo pasovishnogo plato U 1778 roci vchenimi Belsazarom Hake ta Francom Ksaverom fon Vulfenom bilya mista Kamnik Shtejn u dolini richki Kamnik Bistricya nazvana zahidna chastina hrebta Shidna yiyi chastina bula nazvana alpinistom Jogannesom fon Frishaufom v 1875 roci pislya poselennya Solchava Sulcbah ta golovnoyi richki verhnya Savinya Sann Savinzki Alpi Santaler Alpen abo Solchavski Alpi Sulcbaher Alpen GeografiyaKamnicko Savinski Alpi roztashovani na pivden vid hrebta Karavanks na kordoni Avstriyi ta Sloveniyi prostyagayuchis vid richki Savi na zahodi do Savinyi na shodi de roztashovani susidni slovenski Prealpi z Pogorskim hrebtom Cellijski pagorbi Roztashovana richka Dravinya a takozh pagorbi Savi Na pivnichnomu zahodi dolina Vellak Krik pri 46 22 21 N 14 33 55 v d vede do Bad Vellah najpivdennisha tochka avstrijskoyi derzhavi Karintiya ta Avstriyi v cilomu Ves golovnij lancyug sogodni ye chastinoyu Sloveniyi Istorichno vin formuvav kordon mizh Vnutrishnoavstrijskimi gercogstvami Karintiyi Shtiriyi ta Karnioli Tripoyint znahodivsya na gori Karintiya Rinka sloven Koroska Rinka Pid goroyu Skuta ye nevelikij lodovik yakij ye samim shidnim lodovikom u Pivdennih Alpah Gori ta perevaliGrintovec 2558 m 8 392 futiv Kocna 2540 m Skuta 2532 m 8307 futiv Ojstrica 2350 m 7 710 futiv Storzic 2132 m 6 995 futiv Planyava 2394 m Brana 2553 m Gora Karintiya Rinka 2433 m 7 982 futiv Holodna gora 2023 m 7288 futiv Kroficka 2083 m 6 834 futiv Hrebet Kalce 2224 m 7 297 futiv Zagalom 28 vershin perevershuyut 2000 m Zagalna plosha slovenskoyi chastini stanovit blizko 900 km Priblizno tri chverti poverhni vkriti lisom a bagato vishih vershin pohmuri ta skelyasti Najvazhlivishimi perehodami ye Zebergsattel sloven Jezersko sedlo mizh Avstrijskoyu Karintiyeyu ta municipalitetom Sloveniyi Yezersko a takozh pereval Pavlich Na slovenskij storoni ye girskolizhna zona todi yak turizm v dolini Vellaha zoseredzhenij na likuvalnih kurortah GalleryKamnik Savinski Alpi Najvisha vershina kartini Storzhich Kamnik Savinski Alpi yak vidno z Kran Kran ta Kamnik Savinski Alpi na zadnomu plani Chastina Kamnik Savinskih Alp iz pivnichnim peredmistyam Kamnika na perednomu planiDiv takozhSpisok gir SloveniyiPosilannyaKamnik Savinski Alpi na pishohidnij stezhci 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine