Calamagrostis purpurascens — вид трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений на архіпелазі Шпіцберген, на півночі Північної Америки (Гренландія, Канада, Аляска), в Берингії, Сибіру на схід від Таймиру. Етимологія: лат. purpurascens — «багрянистий».
Calamagrostis purpurascens | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Куничник (Calamagrostis) |
Вид: | C. purpurascens |
Біноміальна назва | |
Calamagrostis purpurascens |
Таксономічні примітки
C. purpurascens — поліморфний і плоїдно змінний вид з повідомленим числом хромосом і рівнями плоїдності від тетраплоїдного (4x, 2n = 28) до додекаплоїдного (12x, 2n = 84). Рід, ймовірно, гібридогенний.
Рослина на архіпелазі Шпіцберген є одною з найбільш теплолюбних. Гіпотеза, що популяції є реліктами з більшого поширення в теплому післяльодовиковому періоду є найбільш ймовірною. Матеріал а. Шпіцберген дуже рівномірний і можливо це ще одна успішна імміграція (ймовірно, з Гренландії) на початку післяльодовикового періоду.
Опис
Це багаторічні трав'янисті рослини, які формують компактні купини, завдяки розгалуженням у листових піхвах, і без горизонтальних кореневищ. Основи стебел оточені темно-солом'яно-жовтими засохлими залишками листя, які зберігаються впродовж кількох років і вносять свій внесок в жорстку структуру купини. Стебла 20—30 см, прямі, голі й гладкі або слабо шорсткі тільки під волоттю. Листя плоске, блідо-блакитно-зелене, жилки на нижній поверхні чіткі й голі, а на верхній поверхні підняті й густо запушені короткими жорсткими волосками; листові краї крихітно, але щільно шорсткі. Прикореневі листки 10—12(15) см завдовжки, 2.5—3.5 мм шириною. Стеблових листків 1—2. „Стяговий листок“ 3—4 см завдовжки, прикріплений нижче середини стебла. Лігули 2—4 мм, розірвані.
Одиниці суцвіття Poaceae — колоски, майже завжди численні в волотях або колосоподібних суцвіттях. Колоски складаються з 2-х лусок (приквітки для колоска) і одної або кількох квіток. Квітки містять леми (нижні квіткові луски) і верхні квіткові луски.
Суцвіття — щільні, циліндричні волоті, 3—5 × 1 см і займають 1/3—1/5 довжини стебла з висхідними гілками. Волоть значно не збільшується по ширині впродовж цвітіння, сильно підфарбована в блідо-бузковий або фіолетовий, з численними вузлами і з 3—5 гілками на кожному з нижніх вузлів. Гілки завдовжки 10—15 мм, щільно шорсткі з короткими жорсткими волосками, найдовші гілки з 3—5 колосками. Колоски 5—7 × 0.9—1.2 мм, дуже вузьколанцетні, 1-квіткові. Приквітки (луски й леми) з закругленими спинками. Колоскові луски 5—7 мм, більш-менш рівні по довжині, завдовжки з колосок, вузьколанцетні, загострені, тьмяно бузкові з вузьким білим напівпрозорим краєм. Леми приховані лусками, 4—6 мм, вузько ланцетні, гострі або з 2—3 зубцями на вершині, того ж забарвлення, що й луски, але зі значно ширшою білою напівпрозорою вершиною, через яку проходять три сильні, темні фіолетові жилки, які впадають в зубчики; довга, товста, колінчатий остюк, 5—7 мм виступає далеко за межі колоска. Верхні квіткові луски завдовжки з леми, з 2-ма жилами. Плоди — однонасінні сім'янки.
Відтворення
Безстатеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Плоди утворюються, ймовірно, досить регулярно. Плоди пристосовані для розповсюдження за допомогою вітру й тварин завдяки довгим остям лем.
Поширення
C. purpurascens є звичайним видом в багатьох частинах Арктики, особливо в Гренландії, пн. Північної Америки й Берингії й Сибіру на схід від Таймиру. Розрив поширення між Гренландією і Таймиром величезний за винятком архіпелагу Шпіцберген. Матеріал а. Шпіцберген дуже рівномірний, морфологічно подібний до рослин пн. Гренландії й передбачається, що рослина тут є результатом успішної імміграції (ймовірно, з Гренландії).
Населяє малі зазори в килимовій рослинності, в першу чергу в арктичному степу. Ділянки зростання сухі в будь-який час року, ґрунти з дуже лужною реакцією, багаті на мінерали.
Див. також
Джерела
- . www.winternet.com. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 27 травня 2017.
- The Flora of Svalbard [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- eMonocot 1.0.5[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Calamagrostis purpurascens vid trav yanistih roslin rodini tonkonogovi Poaceae poshirenij na arhipelazi Shpicbergen na pivnochi Pivnichnoyi Ameriki Grenlandiya Kanada Alyaska v Beringiyi Sibiru na shid vid Tajmiru Etimologiya lat purpurascens bagryanistij Calamagrostis purpurascens Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kunichnik Calamagrostis Vid C purpurascens Binomialna nazva Calamagrostis purpurascens R Br 1823Taksonomichni primitkiC purpurascens polimorfnij i ployidno zminnij vid z povidomlenim chislom hromosom i rivnyami ployidnosti vid tetraployidnogo 4x 2n 28 do dodekaployidnogo 12x 2n 84 Rid jmovirno gibridogennij Roslina na arhipelazi Shpicbergen ye odnoyu z najbilsh teplolyubnih Gipoteza sho populyaciyi ye reliktami z bilshogo poshirennya v teplomu pislyalodovikovomu periodu ye najbilsh jmovirnoyu Material a Shpicbergen duzhe rivnomirnij i mozhlivo ce she odna uspishna immigraciya jmovirno z Grenlandiyi na pochatku pislyalodovikovogo periodu OpisCe bagatorichni trav yanisti roslini yaki formuyut kompaktni kupini zavdyaki rozgaluzhennyam u listovih pihvah i bez gorizontalnih korenevish Osnovi stebel otocheni temno solom yano zhovtimi zasohlimi zalishkami listya yaki zberigayutsya vprodovzh kilkoh rokiv i vnosyat svij vnesok v zhorstku strukturu kupini Stebla 20 30 sm pryami goli j gladki abo slabo shorstki tilki pid volottyu Listya ploske blido blakitno zelene zhilki na nizhnij poverhni chitki j goli a na verhnij poverhni pidnyati j gusto zapusheni korotkimi zhorstkimi voloskami listovi krayi krihitno ale shilno shorstki Prikorenevi listki 10 12 15 sm zavdovzhki 2 5 3 5 mm shirinoyu Steblovih listkiv 1 2 Styagovij listok 3 4 sm zavdovzhki prikriplenij nizhche seredini stebla Liguli 2 4 mm rozirvani Odinici sucvittya Poaceae koloski majzhe zavzhdi chislenni v volotyah abo kolosopodibnih sucvittyah Koloski skladayutsya z 2 h lusok prikvitki dlya koloska i odnoyi abo kilkoh kvitok Kvitki mistyat lemi nizhni kvitkovi luski i verhni kvitkovi luski Sucvittya shilni cilindrichni voloti 3 5 1 sm i zajmayut 1 3 1 5 dovzhini stebla z vishidnimi gilkami Volot znachno ne zbilshuyetsya po shirini vprodovzh cvitinnya silno pidfarbovana v blido buzkovij abo fioletovij z chislennimi vuzlami i z 3 5 gilkami na kozhnomu z nizhnih vuzliv Gilki zavdovzhki 10 15 mm shilno shorstki z korotkimi zhorstkimi voloskami najdovshi gilki z 3 5 koloskami Koloski 5 7 0 9 1 2 mm duzhe vuzkolancetni 1 kvitkovi Prikvitki luski j lemi z zakruglenimi spinkami Koloskovi luski 5 7 mm bilsh mensh rivni po dovzhini zavdovzhki z kolosok vuzkolancetni zagostreni tmyano buzkovi z vuzkim bilim napivprozorim krayem Lemi prihovani luskami 4 6 mm vuzko lancetni gostri abo z 2 3 zubcyami na vershini togo zh zabarvlennya sho j luski ale zi znachno shirshoyu biloyu napivprozoroyu vershinoyu cherez yaku prohodyat tri silni temni fioletovi zhilki yaki vpadayut v zubchiki dovga tovsta kolinchatij ostyuk 5 7 mm vistupaye daleko za mezhi koloska Verhni kvitkovi luski zavdovzhki z lemi z 2 ma zhilami Plodi odnonasinni sim yanki VidtvorennyaBezstateve rozmnozhennya nasinnyam nemaye vegetativnogo rozmnozhennya Plodi utvoryuyutsya jmovirno dosit regulyarno Plodi pristosovani dlya rozpovsyudzhennya za dopomogoyu vitru j tvarin zavdyaki dovgim ostyam lem PoshirennyaC purpurascens ye zvichajnim vidom v bagatoh chastinah Arktiki osoblivo v Grenlandiyi pn Pivnichnoyi Ameriki j Beringiyi j Sibiru na shid vid Tajmiru Rozriv poshirennya mizh Grenlandiyeyu i Tajmirom velicheznij za vinyatkom arhipelagu Shpicbergen Material a Shpicbergen duzhe rivnomirnij morfologichno podibnij do roslin pn Grenlandiyi j peredbachayetsya sho roslina tut ye rezultatom uspishnoyi immigraciyi jmovirno z Grenlandiyi Naselyaye mali zazori v kilimovij roslinnosti v pershu chergu v arktichnomu stepu Dilyanki zrostannya suhi v bud yakij chas roku grunti z duzhe luzhnoyu reakciyeyu bagati na minerali Div takozhSpisok vidiv rodu kunichnikDzherela www winternet com Arhiv originalu za 22 sichnya 2020 Procitovano 27 travnya 2017 The Flora of Svalbard 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Pan arctic flora angl eMonocot 1 0 5 nedostupne posilannya z chervnya 2019 angl Ce nezavershena stattya pro zlakovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi