Brucella | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Види | ||||||||||||
На сьогодні відомо 10 видів: | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Бруцела (Brucella) — рід бактерій, названо на честь шотландського військового лікаря Д. Брюса, який першим виділив і описав бруцелу на Мальті в 1886 р.
Морфологічні особливості
Бруцели — дрібні нерухомі поліморфні мікроорганізми; у препараті вони можуть виявлятися у формі дрібних коків, паличок, диплококів. Розміри їх — 0,3-0,5-2,5 мкм. Малі розміри і найчастіша кокоподібна форма обумовили й назву бруцел — мікрококи. Бруцели добре фарбуються аніліновими барвниками, грамнегативні. Налічується 10 видів бруцел, з яких 7 — Brucella melitensis (козяча/мальтійська), Brucella abortus bovis (бичача), Brucella abortus suis (свиняча) і Brucella canis (собача), Br. pinnipedialis (китяча), Br. ceti (тюленяча) і Br. inopinata здатні спричинити хворобу у людини — бруцельоз.
Культуральні особливості
З метою виділення культури бруцел використовують кров'яний або сироватковий агар, м'ясопептонне середовище тощо. Оптимум росту — температура 34-37°С, pН 6,6-7,2, сприятливо впливає наявність 5-10% діоксиду вуглецю в атмосфері росту. Ростуть бруцели повільно, іноді їхній ріст можна виявити лише на 3-4-у тижні. При посіві на тверді поживні середовища утворюється 2 види колоній: S — круглі, опуклі, до 0,5-3 мм у діаметрі, мутнуваті, гладенькі, з перламутровим блиском і R — шорсткуваті, спочатку прозорі, а потім мутні. R-колонії утворюються в процесі дисоціації за зміни умов, в яких відбувається ріст збудників. При вирощуванні в бульйоні він каламутніє. Крім типових варіантів клітин (S), бруцели можуть утворювати різні змінені форми, у тому числі L-форми, найваріабільніші, що, як вважають, сприяє тривалому перебігу і хронізації хвороби.
Біохімічно — це малоактивні організми: вони не продукують протеолітичні ферменти, мають слабку цукролітичну активність. Але бруцели різних видів усе-таки розрізняються між собою за біохімічними властивостями, що використовується для їхньої ідентифікації. У бруцел дуже висока гіалуронідазна активність, що є одним з чинників, які забезпечують проникнення збудників в органи і тканини, зокрема навіть через мікроскопічно ушкоджену шкіру і слизові оболонки («чинник поширення»); мають вони й ендотоксин. В організмі зараженої людини бруцели розмножуються внутрішньоклітинно, навіть у фагоцитах, завдяки здатності утворювати чинники, які пригнічують фагоцитарну активність клітини. Особливістю бруцел, яка істотно обтяжує перебіг хвороби й погіршує прогноз, є виразна алергогенна здатність.
Антигенна структура
Бруцели мають доволі складний антигенний склад. У складі S-ліпополіцукриду (S-LPS) стінки бактерій, який виконує функцію ендотоксину, виділяють два основних антигени, що є й чинниками вірулентності: А-антиген (переважає в Br. abortus і Br. suis) та M-антиген (переважає в Br. melitensis). За своєю структурою вони подібні до деяких антигенів збудників туляремії, холери, сальмонельозу, єрсиній, а також з E. coli О-116, що може бути причиною псевдопозитивних реакцій при проведенні серологічних досліджень. Бруцели кожного виду мають у своєму складі ще біотипи: Br. melitensis — 3, Br.abortus — 9, Br. suis — 5. Ступінь гомологічності між біотипами в межах кожного виду дуже велика, тому істотного значення для практики клініциста це не має, а от епідеміологам може допомогти в уточненні розташування осередку зараження. Окремі види бруцелл відрізняються за ступенем вірулентності — найбільша притаманна Br. melitensis, найменша — Br. abortus; Br. suis займає проміжне положення. Але є дані, що в межах одного виду виявляються розходження за ступенем вірулентності між біотипами. Патогенність бруцел для різних тварин неоднакова: Br. melitensis уражають переважно кіз, Br. suis — свиней, Br. abortus — велику рогату худобу. Але така адаптація до певних видів тварин не є абсолютною: Br. abortus можуть, наприклад, інфікувати свиней, а Br. suis — велику рогату худобу. Високочутливі до зараження усіма видами бруцел морські свинки, білі миші й пацюки. Бруцела має високу патогенність, здатна проникати до організму людини навіть через мікроскопічно пошкоджену слизову оболонку ротоглотки, кон'юнктиви та шкіру.
Стійкість
Бруцели досить стійкі в зовнішньому середовищі. Вони добре переносять низькі температури, перебування в ґрунті та воді (у вологому ґрунті зберігаються до 2-3 міс, у водоймах — до 3 міс). Особливе значення має здатність виживати в молочних продуктах протягом усього періоду, необхідного для їхньої реалізації, навіть у бринзі вони можуть зберігати життєздатність до 60 днів. На вовні овець і каракулевих шкурок бруцели виживають 2-3 міс, у сирому м'ясі — до 3 міс. Кип'ятіння знищує бруцел миттєво, прогрівання у рідкому середовищі до температури 60 °С — лише за 30 хв. Пастеризація молока при 80—90 °С викликає їхню загибель за 5 хв. А от при сухому прогріванні навіть при 90—95 °С вони гинуть лише за годину. Швидко гинуть у кислому середовищі, тому шлунковий сік ефективно вбиває бруцел. Вони чутливі до дезінфікуючих розчинів: за кілька хвилин вони гинуть у 0,1% розчині хлораміну і 0,5% розчині лізолу.
Примітки
- Muleme.M , Mugabi.R ,” BRUCELLOSIS OUTBREAK INVESTIGATIONS”Sakran et al, 2006
- Раніше мала назву Brucella pinnipediae
- Jahans et al. 1997 [JAHANS (K.L.), FOSTER (G.) and BROUGHTON (E.S.): The characterisation of Brucella strains isolated from marine mammals. Vet. Microbiol. 1997, 57, 373–382.
- Раніше мала назву Brucella cetaceae
- SCHOLZ (H.C.), NÖCKLER (K.), GÖLLNER (C.), BAHN (P.), VERGNAUD (G.), TOMASO (H.), AL DAHOUK (S.), KÄMPFER (P.), CLOECKAERT (A.), MAQUART (M.), ZYGMUNT (M.S.), WHATMORE (A.M.), PFEFFER (M.), HUBER (B.), BUSSE (H.J.) and DE (B.K.): Brucella inopinata sp. nov., isolated from a breast implant infection. Int. J. Syst. Evol. Microbiol., 2010, 60, 801–808.
- SCHOLZ (H.C.), HUBALEK (Z.), SEDLÁČEK (I.), VERGNAUD (G.), TOMASO (H.), AL DAHOUK (S.), MELZER (F.), KÄMPFER (P.), NEUBAUER (H.), CLOECKAERT (A.), MAQUART (M.), ZYGMUNT (M.S.), WHATMORE (A.M.), FALSEN (E.), BAHN (P.), GÖLLNER (C.), PFEFFER (M.), HUBER (B.), BUSSE (H.J.) and NÖCKLER (K.): Brucella microti sp. nov., isolated from the common vole Microtus arvalis. Int. J. Syst. Evol. Microbiol., 2008, 58, 375–382.
Джерела
- Практична мікробіологія [Текст]: навч. посібник для студ. вищих мед. навч. закл. IV рівня акредитації / С. І. Климнюк та ін. — Т.: Укрмедкнига, 2004. — 440 с.:
- Мікробіологія, вірусологія та імунологія. /Під ред. Широбокова В. П./ Підручник для ВМНЗ ІІІ-IV р.а.:"Нова Книга", 2011/952 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brucella Biologichna klasifikaciya Domen Bakteriyi Bacteria Tip Proteobakteriyi Proteobacteria Klas Alfa proteobakteriyi a Proteobacteria Ryad Rhizobiales Rodina Rid Brucella Vidi Na sogodni vidomo 10 vidiv Posilannya Vikishovishe Brucella Vikividi Brucella EOL 97736 ITIS 956860 NCBI 234 Brucela Brucella rid bakterij nazvano na chest shotlandskogo vijskovogo likarya D Bryusa yakij pershim vidiliv i opisav brucelu na Malti v 1886 r Morfologichni osoblivostiBruceli dribni neruhomi polimorfni mikroorganizmi u preparati voni mozhut viyavlyatisya u formi dribnih kokiv palichok diplokokiv Rozmiri yih 0 3 0 5 2 5 mkm Mali rozmiri i najchastisha kokopodibna forma obumovili j nazvu brucel mikrokoki Bruceli dobre farbuyutsya anilinovimi barvnikami gramnegativni Nalichuyetsya 10 vidiv brucel z yakih 7 Brucella melitensis kozyacha maltijska Brucella abortus bovis bichacha Brucella abortus suis svinyacha i Brucella canis sobacha Br pinnipedialis kityacha Br ceti tyulenyacha i Br inopinata zdatni sprichiniti hvorobu u lyudini bruceloz Kulturalni osoblivostiZ metoyu vidilennya kulturi brucel vikoristovuyut krov yanij abo sirovatkovij agar m yasopeptonne seredovishe tosho Optimum rostu temperatura 34 37 S pN 6 6 7 2 spriyatlivo vplivaye nayavnist 5 10 dioksidu vuglecyu v atmosferi rostu Rostut bruceli povilno inodi yihnij rist mozhna viyaviti lishe na 3 4 u tizhni Pri posivi na tverdi pozhivni seredovisha utvoryuyetsya 2 vidi kolonij S krugli opukli do 0 5 3 mm u diametri mutnuvati gladenki z perlamutrovim bliskom i R shorstkuvati spochatku prozori a potim mutni R koloniyi utvoryuyutsya v procesi disociaciyi za zmini umov v yakih vidbuvayetsya rist zbudnikiv Pri viroshuvanni v buljoni vin kalamutniye Krim tipovih variantiv klitin S bruceli mozhut utvoryuvati rizni zmineni formi u tomu chisli L formi najvariabilnishi sho yak vvazhayut spriyaye trivalomu perebigu i hronizaciyi hvorobi Biohimichno ce maloaktivni organizmi voni ne produkuyut proteolitichni fermenti mayut slabku cukrolitichnu aktivnist Ale bruceli riznih vidiv use taki rozriznyayutsya mizh soboyu za biohimichnimi vlastivostyami sho vikoristovuyetsya dlya yihnoyi identifikaciyi U brucel duzhe visoka gialuronidazna aktivnist sho ye odnim z chinnikiv yaki zabezpechuyut proniknennya zbudnikiv v organi i tkanini zokrema navit cherez mikroskopichno ushkodzhenu shkiru i slizovi obolonki chinnik poshirennya mayut voni j endotoksin V organizmi zarazhenoyi lyudini bruceli rozmnozhuyutsya vnutrishnoklitinno navit u fagocitah zavdyaki zdatnosti utvoryuvati chinniki yaki prignichuyut fagocitarnu aktivnist klitini Osoblivistyu brucel yaka istotno obtyazhuye perebig hvorobi j pogirshuye prognoz ye virazna alergogenna zdatnist Antigenna strukturaBruceli mayut dovoli skladnij antigennij sklad U skladi S lipopolicukridu S LPS stinki bakterij yakij vikonuye funkciyu endotoksinu vidilyayut dva osnovnih antigeni sho ye j chinnikami virulentnosti A antigen perevazhaye v Br abortus i Br suis ta M antigen perevazhaye v Br melitensis Za svoyeyu strukturoyu voni podibni do deyakih antigeniv zbudnikiv tulyaremiyi holeri salmonelozu yersinij a takozh z E coli O 116 sho mozhe buti prichinoyu psevdopozitivnih reakcij pri provedenni serologichnih doslidzhen Bruceli kozhnogo vidu mayut u svoyemu skladi she biotipi Br melitensis 3 Br abortus 9 Br suis 5 Stupin gomologichnosti mizh biotipami v mezhah kozhnogo vidu duzhe velika tomu istotnogo znachennya dlya praktiki klinicista ce ne maye a ot epidemiologam mozhe dopomogti v utochnenni roztashuvannya oseredku zarazhennya Okremi vidi brucell vidriznyayutsya za stupenem virulentnosti najbilsha pritamanna Br melitensis najmensha Br abortus Br suis zajmaye promizhne polozhennya Ale ye dani sho v mezhah odnogo vidu viyavlyayutsya rozhodzhennya za stupenem virulentnosti mizh biotipami Patogennist brucel dlya riznih tvarin neodnakova Br melitensis urazhayut perevazhno kiz Br suis svinej Br abortus veliku rogatu hudobu Ale taka adaptaciya do pevnih vidiv tvarin ne ye absolyutnoyu Br abortus mozhut napriklad infikuvati svinej a Br suis veliku rogatu hudobu Visokochutlivi do zarazhennya usima vidami brucel morski svinki bili mishi j pacyuki Brucela maye visoku patogennist zdatna pronikati do organizmu lyudini navit cherez mikroskopichno poshkodzhenu slizovu obolonku rotoglotki kon yunktivi ta shkiru StijkistBruceli dosit stijki v zovnishnomu seredovishi Voni dobre perenosyat nizki temperaturi perebuvannya v grunti ta vodi u vologomu grunti zberigayutsya do 2 3 mis u vodojmah do 3 mis Osoblive znachennya maye zdatnist vizhivati v molochnih produktah protyagom usogo periodu neobhidnogo dlya yihnoyi realizaciyi navit u brinzi voni mozhut zberigati zhittyezdatnist do 60 dniv Na vovni ovec i karakulevih shkurok bruceli vizhivayut 2 3 mis u siromu m yasi do 3 mis Kip yatinnya znishuye brucel mittyevo progrivannya u ridkomu seredovishi do temperaturi 60 S lishe za 30 hv Pasterizaciya moloka pri 80 90 S viklikaye yihnyu zagibel za 5 hv A ot pri suhomu progrivanni navit pri 90 95 S voni ginut lishe za godinu Shvidko ginut u kislomu seredovishi tomu shlunkovij sik efektivno vbivaye brucel Voni chutlivi do dezinfikuyuchih rozchiniv za kilka hvilin voni ginut u 0 1 rozchini hloraminu i 0 5 rozchini lizolu PrimitkiMuleme M Mugabi R BRUCELLOSIS OUTBREAK INVESTIGATIONS Sakran et al 2006 Ranishe mala nazvu Brucella pinnipediae Jahans et al 1997 JAHANS K L FOSTER G and BROUGHTON E S The characterisation of Brucella strains isolated from marine mammals Vet Microbiol 1997 57 373 382 Ranishe mala nazvu Brucella cetaceae SCHOLZ H C NOCKLER K GOLLNER C BAHN P VERGNAUD G TOMASO H AL DAHOUK S KAMPFER P CLOECKAERT A MAQUART M ZYGMUNT M S WHATMORE A M PFEFFER M HUBER B BUSSE H J and DE B K Brucella inopinata sp nov isolated from a breast implant infection Int J Syst Evol Microbiol 2010 60 801 808 SCHOLZ H C HUBALEK Z SEDLACEK I VERGNAUD G TOMASO H AL DAHOUK S MELZER F KAMPFER P NEUBAUER H CLOECKAERT A MAQUART M ZYGMUNT M S WHATMORE A M FALSEN E BAHN P GOLLNER C PFEFFER M HUBER B BUSSE H J and NOCKLER K Brucella microti sp nov isolated from the common vole Microtus arvalis Int J Syst Evol Microbiol 2008 58 375 382 DzherelaPraktichna mikrobiologiya Tekst navch posibnik dlya stud vishih med navch zakl IV rivnya akreditaciyi S I Klimnyuk ta in T Ukrmedkniga 2004 440 s Mikrobiologiya virusologiya ta imunologiya Pid red Shirobokova V P Pidruchnik dlya VMNZ III IV r a Nova Kniga 2011 952 s