Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Brachycerus Довгоносик з роду Brachycerus Південна Африка Національний парк Крюгера Біологічна класифікація Домен Еукарі

Brachycerus

Brachycerus
Brachycerus
image
Довгоносик з роду Brachycerus. Південна Африка, Національний парк Крюгера.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина: Брахіцериди (Brachyceridae)
Підродина: Брахіцерини (Brachycerinae)
Посилання
image Вікісховище: Brachycerus
image Віківиди: Brachyceridae
image EOL: 39531
image ITIS: 617196
image NCBI: 159792
Fossilworks: 209698

Brachycerus — рід жуків з родини Brachyceridae. Викопні рештки жуків цієї групи відомі з олігоцену й міоцену

Зовнішній вигляд

Жуки середніх та великих розмірів (6.5-20 мм у довжину). Тіло овальне або майже округле. Забарвлення верхньої частини тіла — чорних, сірих, коричневих, інколи жовтих тонів, часто-густо із візерунком з червоних або жовтогарячих крапочок, світлих лусочок або волосків. Тіло зверху та з боків має численні рельєфні вирости у вигляді зубців, загострених шипів, ребер, кілів, валиків, горбочків тощо. Така зовнішність пояснює латинську назву: brachycerus можна перекласти як «плечистий рогач».

Основні ознаки:

  • головотрубка зверху коротка, широка і пласка, з прямовисними боками, ві борозенки дугоподібно заходять на її нижній бік;
  • 1-й членик вусиків не довший або максимум удвічі довший, ніж 2-й;
  • передньоспинка зверху і посередині густо вкрита крапочками або зморшками і великими ізольоіваними крапками або ямками;
  • крил не мають;
  • міжряддя надкрил сильно опуклі, мають вигляд звивистих валіків, кілів, ребер або рядів бугрів;
  • ноги з товстими щетинками, що стирчать; лапки вузькі, з однаковими за розмірами члениками, із китицеподібними пучками довгих щетинок; кігтики у довжину такі самі або трохи менші за лапки.
image
Загострені шипи надають брахіцерусам чудернацького вигляду

Спосіб життя

Усі брахіцеруси рослинноїдні, хоча кормові рослини достовірно відомі лише для 10-15 видів. Місця мешкання цих комах пов'язані з рослинами, якими вони харчуються — травами з родини лілійних, амарилісових, ароїдних та орхідних. У посушливих регіонах (степи, пустелі) це ефемероїди, тому активні дорослі жуки зустрічаються тут на початку теплої пори року із достаньої кількістю опадів (на півдні Європи — навесні). Вони харчуються надземними частинами рослин, личинки гризуть цибулини ззовні чи зсередини. У несприятливі (спекотливі, холодні) сезони жуки неактивні (діапауза). Прив'язанність до життєвого циклу дикорослих ефемероїдів робить брахіцерусів вразливими до діяльності людини — розорення степів, піскоукріплювальні роботи у пустелях та ін.

Географічне поширення

Ареал роду охоплює територію від Півдня Європи до Південної Африки (включно з Канарами та Мадагаскаром, Близький Схід, Малу, Передню й Середню Азію. Переважна більшість видів все ж таки входить до афротропічної фауни. Імовірно, група виникла саме у межах цієї області і згодом розселювалась суходолом, утворюючи вторинні осередки формоутворення. В Україні мешкає ймовірно три види брахіцерид (дивись нижче).

Значення у природі та житті людини

В екосистемах брахіцеруси є однією з численних ланок кругообігу речовин та енергії, в першу чергу як фітофаги — споживачі рослинної органіки. Не виключено, що вони важливі також як їжа для зоофагів та паразитів. Відома інформація, що коли-не-коли окремі види завдають шкоди культивованим лілійним — цибулі, часнику, декоративним квітам — амарилісам, гладіолусам, тюльпанам, каллам, гіацинтам, нарцисам та ін.. Проте через нечисленність та локальне поширення більшість видів у цьому відношенні є нейтральними.

Декілька південноафриканських видів є потенційними гербіфагами для пригнічення бур'янів-аспарагусів.

Один вид брахіцерид — брахіцерус зморшкуватий (Brachycerus sinuatus Ol.) — занесений до Червоної книги України.

Класифікація

Описано понад 500 рецентних видів роду Brachycerus. Нижче наведено перелік тих з них, що мешкають у межах Палеарктики. Види української фауни виділено кольором.

image
Південна Африка. Чи наздожене «велікан» «ліліпута»?
image
Один з найбільших представників роду — Brachycerus bufo Boh. Довжина його тіла сягає 20 мм
image
Brachycerus undatus F. — мешканець Центральної Італії
  • Brachycerus aegyptiacus Olivier, 1807
  • Brachycerus albidentatus Gyllenhal, 1840
  • Brachycerus argillaceus Reiche & Saulcy, 1858
  • Brachycerus balearicus Bedel, 1874
  • Brachycerus barbarus Linnaeus, 1758
  • Brachycerus chevrolati Fâhraeus, 1840
  • Brachycerus cinereus Olivier, 1807
  • Brachycerus pulverulentus Olivier, 1807
  • Brachycerus cribrarius Olivier, 1807
  • Brachycerus fimbriates Desbrochers des Loges, 1871
  • Brachycerus ornatus Reiche & Saulcy, 1858
  • Brachycerus crispatus Fabricius, 1792
  • Brachycerus clathratus Desbrochers des Loges, 1871
  • Brachycerus rectecostatus Desbrochers des Loges, 1871
  • Brachycerus cylindripes Bedel, 1874
  • Brachycerus desertus A. Hoffmann, 1950
  • Brachycerus foveicollis Gyllenhal, 1833
  • Brachycerus foveifrons Bedel, 1874
  • Brachycerus gibbosus Haaf, 1957
  • Brachycerus graecus Zumpt, 1937
  • Brachycerus hustachei Zumpt, 1937
  • Brachycerus junix Lichtenstein, 1796
  • Brachycerus kabylianus Desbrochers des Loges, 1871
  • Brachycerus kubanicus Arzanov, 2005
  • Brachycerus lutulentus Gyllenhal, 1833
  • Brachycerus lutosus Gyllenhal, 1833
  • Brachycerus mlokosevitschi Arzanov, 2005
  • Brachycerus muricatus Olivier, 1790
  • Brachycerus normandi Desbrochers des Loges, 1898
  • Brachycerus orbipennis Reiche & Saulcy, 1858
  • Brachycerus perlatus A. Solari & F. Solari, 1922
  • Brachycerus persicus Zumpt, 1937b: 357
  • Brachycerus plicatus Gyllenhal, 1833
  • Brachycerus pradieri atlasicus A. Hoffmann, 1962
  • Brachycerus pradieripradieri Fairmaire, 1857
  • Brachycerus quadrisulcatus Fischer von Waldheim, 1830
  • Brachycerus repertus Roudier, 1958
  • Brachycerus riguus Erichson, 1841
  • Brachycerus rotundicollis Escalera, 1918
  • Brachycerus rufipes Zumpt, 1937
  • Brachycerus schatzmayri Zumpt, 1937
  • Brachycerus scutellaris P. H. Lucas, 1847
  • Brachycerus similaris Zumpt, 1937b
  • Brachycerus sinuatus Olivier, 1807
  • Brachycerus spinicollis Bedel, 1874
  • Brachycerus transversus Olivier, 1807
  • Brachycerus turkmenicus Arzanov, 2005
  • Brachycerus undatus Brachycerus undatus, 1798
  • Brachycerus zaninii F. Solari, 1949

Примітки

  1. Alonso-Zarazaga M.A., Lyan Ch.H.C. A World Catalogue of Families and Genera of Curculionoidea (Insecta: Coleoptera). Madrid, 1999. — 315 p.
  2. Арзанов Ю. Г.  Обзор долгоносиков рода Brachycerus Olivier (Coleoptera: Brachyceridae) европейской части России, Кавказа и сопредельных стран // Кавказский энтомологический бюлетень, 2005, т. 1, вып. 1, с. 65−80
  3. Friedman A.-L.-L. & Sagib A. Review of the genus Brachycerus Olivier in Israel (Coleoptera: Curculionoidea: Brachyceridae: Brachycerinae) // Israel Journal of Biology, 2010, v. 40, pp. 25-70
  4. Kleinjan, C.A. & Edwards, P.B. 2006. Asparagus weeds in Australia—a South African perspecctive with emphasis on biological control prospects. Proceedings of a workshop convened by the National Asparagus Weeds Management Committee held in Adelaide on 10–11 November 2005.Plant Protection Quarterly, v. 21, # 2, pp.: 63–68
  5. Червона книга України. Тваринний світ /І. А. Акімов (ред). — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 600 с. http://redbook-ua.org/item/ [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
  6. Colonelli, E. Brachyceridae, pp. 182—184 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 7. Stenstrup, Apollo Books, 2011, 373 pp.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Brachycerus Dovgonosik z rodu Brachycerus Pivdenna Afrika Nacionalnij park Kryugera Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Brahiceridi Brachyceridae Pidrodina Brahicerini Brachycerinae Posilannya Vikishovishe Brachycerus Vikividi Brachyceridae EOL 39531 ITIS 617196 NCBI 159792 Fossilworks 209698 Brachycerus rid zhukiv z rodini Brachyceridae Vikopni reshtki zhukiv ciyeyi grupi vidomi z oligocenu j miocenuZovnishnij viglyadZhuki serednih ta velikih rozmiriv 6 5 20 mm u dovzhinu Tilo ovalne abo majzhe okrugle Zabarvlennya verhnoyi chastini tila chornih sirih korichnevih inkoli zhovtih toniv chasto gusto iz vizerunkom z chervonih abo zhovtogaryachih krapochok svitlih lusochok abo voloskiv Tilo zverhu ta z bokiv maye chislenni relyefni virosti u viglyadi zubciv zagostrenih shipiv reber kiliv valikiv gorbochkiv tosho Taka zovnishnist poyasnyuye latinsku nazvu brachycerus mozhna pereklasti yak plechistij rogach Osnovni oznaki golovotrubka zverhu korotka shiroka i plaska z pryamovisnimi bokami vi borozenki dugopodibno zahodyat na yiyi nizhnij bik 1 j chlenik vusikiv ne dovshij abo maksimum udvichi dovshij nizh 2 j perednospinka zverhu i poseredini gusto vkrita krapochkami abo zmorshkami i velikimi izoloivanimi krapkami abo yamkami kril ne mayut mizhryaddya nadkril silno opukli mayut viglyad zvivistih valikiv kiliv reber abo ryadiv bugriv nogi z tovstimi shetinkami sho stirchat lapki vuzki z odnakovimi za rozmirami chlenikami iz kiticepodibnimi puchkami dovgih shetinok kigtiki u dovzhinu taki sami abo trohi menshi za lapki Zagostreni shipi nadayut brahicerusam chudernackogo viglyaduSposib zhittyaUsi brahicerusi roslinnoyidni hocha kormovi roslini dostovirno vidomi lishe dlya 10 15 vidiv Miscya meshkannya cih komah pov yazani z roslinami yakimi voni harchuyutsya travami z rodini lilijnih amarilisovih aroyidnih ta orhidnih U posushlivih regionah stepi pusteli ce efemeroyidi tomu aktivni dorosli zhuki zustrichayutsya tut na pochatku teployi pori roku iz dostanoyi kilkistyu opadiv na pivdni Yevropi navesni Voni harchuyutsya nadzemnimi chastinami roslin lichinki grizut cibulini zzovni chi zseredini U nespriyatlivi spekotlivi holodni sezoni zhuki neaktivni diapauza Priv yazannist do zhittyevogo ciklu dikoroslih efemeroyidiv robit brahicerusiv vrazlivimi do diyalnosti lyudini rozorennya stepiv piskoukriplyuvalni roboti u pustelyah ta in Geografichne poshirennyaAreal rodu ohoplyuye teritoriyu vid Pivdnya Yevropi do Pivdennoyi Afriki vklyuchno z Kanarami ta Madagaskarom Blizkij Shid Malu Perednyu j Serednyu Aziyu Perevazhna bilshist vidiv vse zh taki vhodit do afrotropichnoyi fauni Imovirno grupa vinikla same u mezhah ciyeyi oblasti i zgodom rozselyuvalas suhodolom utvoryuyuchi vtorinni oseredki formoutvorennya V Ukrayini meshkaye jmovirno tri vidi brahicerid divis nizhche Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniV ekosistemah brahicerusi ye odniyeyu z chislennih lanok krugoobigu rechovin ta energiyi v pershu chergu yak fitofagi spozhivachi roslinnoyi organiki Ne viklyucheno sho voni vazhlivi takozh yak yizha dlya zoofagiv ta parazitiv Vidoma informaciya sho koli ne koli okremi vidi zavdayut shkodi kultivovanim lilijnim cibuli chasniku dekorativnim kvitam amarilisam gladiolusam tyulpanam kallam giacintam narcisam ta in Prote cherez nechislennist ta lokalne poshirennya bilshist vidiv u comu vidnoshenni ye nejtralnimi Dekilka pivdennoafrikanskih vidiv ye potencijnimi gerbifagami dlya prignichennya bur yaniv asparagusiv Odin vid brahicerid brahicerus zmorshkuvatij Brachycerus sinuatus Ol zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini KlasifikaciyaOpisano ponad 500 recentnih vidiv rodu Brachycerus Nizhche navedeno perelik tih z nih sho meshkayut u mezhah Palearktiki Vidi ukrayinskoyi fauni vidileno kolorom Pivdenna Afrika Chi nazdozhene velikan liliputa Odin z najbilshih predstavnikiv rodu Brachycerus bufo Boh Dovzhina jogo tila syagaye 20 mm Brachycerus undatus F meshkanec Centralnoyi Italiyi Brachycerus aegyptiacus Olivier 1807 Brachycerus albidentatus Gyllenhal 1840 Brachycerus argillaceus Reiche amp Saulcy 1858 Brachycerus balearicus Bedel 1874 Brachycerus barbarus Linnaeus 1758 Brachycerus chevrolati Fahraeus 1840 Brachycerus cinereus Olivier 1807 Brachycerus pulverulentus Olivier 1807 Brachycerus cribrarius Olivier 1807 Brachycerus fimbriates Desbrochers des Loges 1871 Brachycerus ornatus Reiche amp Saulcy 1858 Brachycerus crispatus Fabricius 1792 Brachycerus clathratus Desbrochers des Loges 1871 Brachycerus rectecostatus Desbrochers des Loges 1871 Brachycerus cylindripes Bedel 1874 Brachycerus desertus A Hoffmann 1950 Brachycerus foveicollis Gyllenhal 1833 Brachycerus foveifrons Bedel 1874 Brachycerus gibbosus Haaf 1957 Brachycerus graecus Zumpt 1937 Brachycerus hustachei Zumpt 1937 Brachycerus junix Lichtenstein 1796 Brachycerus kabylianus Desbrochers des Loges 1871 Brachycerus kubanicus Arzanov 2005 Brachycerus lutulentus Gyllenhal 1833 Brachycerus lutosus Gyllenhal 1833 Brachycerus mlokosevitschi Arzanov 2005 Brachycerus muricatus Olivier 1790 Brachycerus normandi Desbrochers des Loges 1898 Brachycerus orbipennis Reiche amp Saulcy 1858 Brachycerus perlatus A Solari amp F Solari 1922 Brachycerus persicus Zumpt 1937b 357 Brachycerus plicatus Gyllenhal 1833 Brachycerus pradieri atlasicus A Hoffmann 1962 Brachycerus pradieripradieri Fairmaire 1857 Brachycerus quadrisulcatus Fischer von Waldheim 1830 Brachycerus repertus Roudier 1958 Brachycerus riguus Erichson 1841 Brachycerus rotundicollis Escalera 1918 Brachycerus rufipes Zumpt 1937 Brachycerus schatzmayri Zumpt 1937 Brachycerus scutellaris P H Lucas 1847 Brachycerus similaris Zumpt 1937b Brachycerus sinuatus Olivier 1807 Brachycerus spinicollis Bedel 1874 Brachycerus transversus Olivier 1807 Brachycerus turkmenicus Arzanov 2005 Brachycerus undatus Brachycerus undatus 1798 Brachycerus zaninii F Solari 1949PrimitkiAlonso Zarazaga M A Lyan Ch H C A World Catalogue of Families and Genera of Curculionoidea Insecta Coleoptera Madrid 1999 315 p Arzanov Yu G Obzor dolgonosikov roda Brachycerus Olivier Coleoptera Brachyceridae evropejskoj chasti Rossii Kavkaza i sopredelnyh stran Kavkazskij entomologicheskij byuleten 2005 t 1 vyp 1 s 65 80 Friedman A L L amp Sagib A Review of the genus Brachycerus Olivier in Israel Coleoptera Curculionoidea Brachyceridae Brachycerinae Israel Journal of Biology 2010 v 40 pp 25 70 Kleinjan C A amp Edwards P B 2006 Asparagus weeds in Australia a South African perspecctive with emphasis on biological control prospects Proceedings of a workshop convened by the National Asparagus Weeds Management Committee held in Adelaide on 10 11 November 2005 Plant Protection Quarterly v 21 2 pp 63 68 Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit I A Akimov red K Globalkonsalting 2009 600 s http redbook ua org item 22 chervnya 2015 u Wayback Machine Colonelli E Brachyceridae pp 182 184 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 7 Stenstrup Apollo Books 2011 373 pp

Дата публікації:
Топ