Bombus campestris

Джміль-зозуля польовий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Підтип: Шестиногі (Hexapoda) Клас: Комахи (Insecta) Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera) Надродина: Апоідеї (Apoidea) Родина: Бджолині (Apidae) Триба: Bombini Рід: Джміль (Bombus) Підрід: Джміль-зозуля (Psithyrus) Вид: Джміль-зозуля польовий
Біноміальна назва
Bombus campestris (Panzer, 1801)
Синоніми
Apathus campestris Apis arvorum Panzer, 1804 Apis campestris Panzer, 1801 Apis francisana Kirby, 1802 Apis leeana Kirby, 1802 Apis rossiella Kirby, 1802 Psithyrus campestris (Panzer, 1801)
Посилання
Вікісховище: Bombus campestris EOL: 1065301 ITIS: 714882 NCBI: 207624

Джміль-зозу́ля польови́й (англ. Bombus campestris) — джміль-зозуля, що поширений в Європі.

Назва

Видовий епітет

Видовий епітет лат. campestris перекладається як укр. польовий.

Короткий опис імаго

Джміль середньої довжини. Середня довжина самки становить 18 мм, а самця — 15 мм. Волоски самки дуже тонкі на дорсальній (верхній) стороні. Комірець (англ. collar; передній край передньоспинки), а в деяких випадках і верхівка голови, вкрита помаранчево-жовтими волосками, тоді як тергіти (черевні сегменти) з 3-го по 5-й з боків вкриті жовтими волосками, а посередині — чорні. Решта тіла чорна. Опушення самця є мінливішим: існує бліда форма з широким блідо-жовтим комірцем, жовтими волосками на верхівці голови, блідими волосками з боків відмінного першого чорного тергіту, жовтою лінією вздовж заднього краю та вкритими блідо-жовтими волосками тергітами з 3-го по 6-й з, зазвичай, чорною, тонкою, центральною лінією. Що стосується самки, решта тіла чорного кольору. Темна форма повністю чорна, за винятком тонкої дифузної смужки на комірці та жовтих волосків з боків 4-6 тергітів. Існують проміжні форми. І самки, і самці можуть бути меланістичними. У західній Шотландії зустрічається підвид B. c. swynnertoni, у якого самка з майже повністю блідо-жовтими грудями, жовтими волосками на 1-му і 2-му тергітах та жовтим хвостом. Самець має більше чорних волосків на грудях, але багато жовтих волосків на черевці.

Екологічні особливості

Його основними хазяями є джмелі підроду , як-от Bombus pascuorum (джміль польовий). У континентальній Європі, він також паразитує в гніздах джмеля наземного (Bombus humilis) та джмеля лугового (Bombus pratorum; хоча останній належить до , а не Thoracobombus).

Обидві статі відвідують квіти альканету, комонника лучного та будяків. Самки також відвідують кульбабу, конюшину лучну, вероніку дібровну та розхідник звичайний, тоді як самець живиться на ожині та волошці.

Ареал

B. campestris можна зустріти на більшій частині території Європи від середньої Фенноскандії на півночі до північної Іспанії, південної Італії та Греції, і від Британських островів на заході до найсхіднішої точки Росії. У Великій Британії, в основному він зустрічається в Англії та Уельсі, і його поширення є нерівномірним у Шотландії.

Посилання

1. . Biolib.cz. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 3 липня 2012.
2. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Термінологія і номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 270.
3. Pierre Rasmont. . Université de Mons. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 січня 2013.
4. Миронова В., Корольова Н., Ластовець М. Українсько-англійсько-латинський словник. — Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. — С. 222. — .
5. . Bumblebee.org. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
6. Benton, Ted (2006). Chapter 9: The British Species. Bumblebees. London, UK: HarperCollins Publishers. с. 418—422. ISBN .
7. Anagnostopoulos, Ioannis Th. (2005). (PDF). Linzer Biologische Beiträge. 37 (2): 1013—1026. Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2020. Процитовано 24 червня 2021.