Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бойга | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Mangrove Snake, Boiga dendrophila | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бойга (Boiga) — рід отруйних змій родини Полозові (Colubridae).
У роді — 32 види.
Опис
Загальна довжина представників роду досягає 2,8 м. На спині вздовж хребта 1 ряд розширених лусок, голова різко відмежована від шиї, очі великі, зіниця вертикальна. Навколо середини тулуба є 17-31 луски, черевних щитків — 202—272, підхвостових — 75-156 пар. Черевні щитки утворюють кіль з боків тіла. Підхвостовий щитки розташовуються у 2 рядки. Хвіст довгий і чіпкий. Максилярна кістка має 10-14 зубів рівного розміру, у задній частині — 2-3 великих борознистих ікла, відокремлених беззубим проміжком.
Всі бойги за типом отруйного апарату мають у задній частині верхньощелепних кісток борознисті отруйні зуби. Борозенка служить для стоку отрути. Зазвичай змії цієї групи небезпечні для дрібних тварин, яких змії легко вражають глибоко посадженими отруйними зубами. Низка великих видів (довжиною тіла понад 2 метрів) становить небезпеку для людини. Отрута нейротоксичної дії.
Спосіб життя
Полюбляють піщані пустелі, сухі передгір'я, тропічні дощові ліси, мангрові зарості. У гірських лісах піднімаються на висоту до 2800 м над рівнем моря. Нічні, переважно деревні тварини; живляться дрібними хребетними, найчастіше ящірками. Укус для дорослої людини не смертельний.
Це яйцекладні змії. Самиці відкладають від 5 до 25 яєць.
Розповсюдження
Мешкають у Південній Азії (більшість), Африці й Австралії з прилеглими островами.
Види
- Бойга Барнеса (Boiga barnesii)
- Бойга Бедома (Boiga beddomei)
- Бойга бенгкулуйська (Boiga bengkuluensis)
- Бойга цейлонська (Boiga ceylonensis)
- Бойга зелена (Boiga cyanea)
- Бойга собакозуба (Boiga cynodon)
- Бойга мангрова (Boiga dendrophila
- Boiga dightoni
- Бойга Драп'єза (Boiga drapiezii)
- Бойга Форстена (Boiga forsteni)
- Бойга гуансійська (Boiga guangxiensis)
- Бура бойга (Boiga irregularis)
- Бойга яшмова (Boiga jaspidea)
- Бойга китайська (Boiga kraepelini)
- Бойга багатосмуга (Boiga multifasciata)
- Бойга багатоплямиста (Boiga multomaculata)
- Бойга чорноголова (Boiga nigriceps)
- Boiga ranawanei
- Boiga thackerayi
- Бойга індійська (Boiga trigonata)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bojga Mangrove Snake Boiga dendrophila Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Pidrodina Colubrinae Rid Bojga Boiga Fitzinger 1826 Posilannya Vikishovishe Boiga Vikividi Boiga EOL 35740 Bojga Boiga rid otrujnih zmij rodini Polozovi Colubridae U rodi 32 vidi OpisZagalna dovzhina predstavnikiv rodu dosyagaye 2 8 m Na spini vzdovzh hrebta 1 ryad rozshirenih lusok golova rizko vidmezhovana vid shiyi ochi veliki zinicya vertikalna Navkolo seredini tuluba ye 17 31 luski cherevnih shitkiv 202 272 pidhvostovih 75 156 par Cherevni shitki utvoryuyut kil z bokiv tila Pidhvostovij shitki roztashovuyutsya u 2 ryadki Hvist dovgij i chipkij Maksilyarna kistka maye 10 14 zubiv rivnogo rozmiru u zadnij chastini 2 3 velikih boroznistih ikla vidokremlenih bezzubim promizhkom Vsi bojgi za tipom otrujnogo aparatu mayut u zadnij chastini verhnoshelepnih kistok boroznisti otrujni zubi Borozenka sluzhit dlya stoku otruti Zazvichaj zmiyi ciyeyi grupi nebezpechni dlya dribnih tvarin yakih zmiyi legko vrazhayut gliboko posadzhenimi otrujnimi zubami Nizka velikih vidiv dovzhinoyu tila ponad 2 metriv stanovit nebezpeku dlya lyudini Otruta nejrotoksichnoyi diyi Sposib zhittyaPolyublyayut pishani pusteli suhi peredgir ya tropichni doshovi lisi mangrovi zarosti U girskih lisah pidnimayutsya na visotu do 2800 m nad rivnem morya Nichni perevazhno derevni tvarini zhivlyatsya dribnimi hrebetnimi najchastishe yashirkami Ukus dlya dorosloyi lyudini ne smertelnij Ce yajcekladni zmiyi Samici vidkladayut vid 5 do 25 yayec RozpovsyudzhennyaMeshkayut u Pivdennij Aziyi bilshist Africi j Avstraliyi z prileglimi ostrovami VidiBojga Barnesa Boiga barnesii Bojga Bedoma Boiga beddomei Bojga bengkulujska Boiga bengkuluensis Bojga cejlonska Boiga ceylonensis Bojga zelena Boiga cyanea Bojga sobakozuba Boiga cynodon Bojga mangrova Boiga dendrophila Boiga dightoni Bojga Drap yeza Boiga drapiezii Bojga Forstena Boiga forsteni Bojga guansijska Boiga guangxiensis Bura bojga Boiga irregularis Bojga yashmova Boiga jaspidea Bojga kitajska Boiga kraepelini Bojga bagatosmuga Boiga multifasciata Bojga bagatoplyamista Boiga multomaculata Bojga chornogolova Boiga nigriceps Boiga ranawanei Boiga thackerayi Bojga indijska Boiga trigonata DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985