Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Boeing Bird of Prey — експериментальний літак, розроблений McDonnell Douglas / Boeing у 1990-х роках. Літак не отримав індексу серії X, оскільки не був прототипом реального апарату, а використовувався тільки як тестовий стенд (демонстратор технологій) для відпрацювання технологій "невидимості" stealth.
| Bird of Prey | |
|---|---|
 Bird of Prey | |
| Тип | експериментальний літак |
| Розробник |  |
| Виробник | McDonnell Douglas / Boeing |
| Перший політ | 11 вересня 1996 року |
| Кінець експлуатації | Квітень 1999 року |
| Статус | знятий з експлуатації |
| Виготовлено | 1 |
| Варіанти | Boeing X-45 |
 Boeing Bird of Prey у Вікісховищі | |
Назва літака — відсилання на «Klingon Bird of Prey — військовий корабель з телесеріалу «Star Trek».
Розвиток технологій невидимості почався у 1992 році в — спеціальному підрозділом McDonnell Douglas. Пізніше цей підрозділ став частиною Boeing Integrated Defense Systems після злиття Boeing і McDonnell Douglas в 1997.
Перший політ Boeing Bird of Prey відбувся у 1996 році, і ще 39 польотів були виконані до закриття програми в 1999-му. Boeing Bird of Prey розроблявся, щоб відпрацювати технології запобігання радіотіні, виробити концепцію геометрії корпусу, перевірити активний камуфляж його поверхні. Зокрема апарат мав спеціальне покриття, здатне поглинати радіохвилі, змінювати колір і відбивну здатність відповідно до зовнішніх умов.
Boeing Bird of Prey розсекречений у квітні 2002 року.
Льотно-технічні характеристики
- Екіпаж: 1
- Довжина: 14,22 м
- Розмах крила: 6,91 м
- Висота: 2,82 м
- Площа крила: 20,4 м.кв.
- Максимальна злітна вага: 3356 кг
- Силова установка: 1 × Pratt & Whitney Canada JT15D-5C, 14,2 кН
- Максимальна швидкість: 260 вузлів (299 миль в годину, 482 км/год)
- Стеля: 6100 м
Див. також
Посилання
- (англ.) Boeing’s Stealth Bird of Prey [ 28 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boeing Bird of Prey eksperimentalnij litak rozroblenij McDonnell Douglas Boeing u 1990 h rokah Litak ne otrimav indeksu seriyi X oskilki ne buv prototipom realnogo aparatu a vikoristovuvavsya tilki yak testovij stend demonstrator tehnologij dlya vidpracyuvannya tehnologij nevidimosti stealth Bird of PreyBird of PreyTipeksperimentalnij litakRozrobnikVirobnikMcDonnell Douglas BoeingPershij polit11 veresnya 1996 rokuKinec ekspluataciyiKviten 1999 rokuStatusznyatij z ekspluataciyiVigotovleno1VariantiBoeing X 45 Boeing Bird of Prey u Vikishovishi Nazva litaka vidsilannya na Klingon Bird of Prey vijskovij korabel z teleserialu Star Trek Rozvitok tehnologij nevidimosti pochavsya u 1992 roci v specialnomu pidrozdilom McDonnell Douglas Piznishe cej pidrozdil stav chastinoyu Boeing Integrated Defense Systems pislya zlittya Boeing i McDonnell Douglas v 1997 Pershij polit Boeing Bird of Prey vidbuvsya u 1996 roci i she 39 polotiv buli vikonani do zakrittya programi v 1999 mu Boeing Bird of Prey rozroblyavsya shob vidpracyuvati tehnologiyi zapobigannya radiotini virobiti koncepciyu geometriyi korpusu pereviriti aktivnij kamuflyazh jogo poverhni Zokrema aparat mav specialne pokrittya zdatne poglinati radiohvili zminyuvati kolir i vidbivnu zdatnist vidpovidno do zovnishnih umov Boeing Bird of Prey rozsekrechenij u kvitni 2002 roku Lotno tehnichni harakteristikiEkipazh 1 Dovzhina 14 22 m Rozmah krila 6 91 m Visota 2 82 m Plosha krila 20 4 m kv Maksimalna zlitna vaga 3356 kg Silova ustanovka 1 Pratt amp Whitney Canada JT15D 5C 14 2 kN Maksimalna shvidkist 260 vuzliv 299 mil v godinu 482 km god Stelya 6100 mDiv takozhBoeing X 45 Spisok X litakivPosilannya angl Boeing s Stealth Bird of Prey 28 listopada 2014 u Wayback Machine