Blarina hylophaga

Blarina hylophaga — це невеликий, сіро-сланцевий, короткохвостий вид землерийок. Найдавніші скам'янілості цього виду датуються останнім льодовиковим періодом, і два підвиди (B. h. plumbea з Техасу B. h. hylophaga з решти ареалу) могли розійтися лише тисячу років тому.

Blarina hylophaga
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина:	Мідицеві (Soricidae)
Рід:	Блярина (Blarina)
Вид:	B. hylophaga
Біноміальна назва
Blarina hylophaga Elliot, 1899
Ареал
Синоніми
Blarina carolinensis hylophaga

Морфологічна характеристика

Blarina hylophaga зовні схожа на близькоспоріднену Blarina carolinensis, хоча в середньому трохи більша, і довго вважалося, що вона належить до того самого виду. Blarina hylophaga міцної статури з короткими ногами та хвостом, а також довгою гострою мордою з довгими вусами. Вуха та очі малі, повіки у деяких особин постійно закриті, ця особливість невідома серед землерийок.

Хутро оксамитової текстури й однорідного кольору від сірого до коричневого. Загальна довжина дорослих особин коливається від 9 до 12 см, включаючи хвіст від 2 до 3 см, і важать від 13 до 16 г.

Поширення та середовище проживання

Blarina hylophaga зустрічається в низинних середовищах із густою рослинністю від Південної Айови та Небраски на півночі до частин Техасу та Північної Луїзіани на півдні, включаючи більшу частину штатів Міссурі, Канзас, Оклахома та Арканзас, а також північно-східний кут Колорадо.

Вид мешкає в різноманітних місцях існування, включаючи луки, сільськогосподарські угіддя та ліси. Хоча зазвичай він віддає перевагу добре зволоженим середовищам із великою кількістю ґрунтової підстилки, він також відомий у відносно сухих і піщаних місцевостях у Техасі та Колорадо, часто з мінімальним ґрунтовим покривом.

Поведінка та дієта

Як і інші землерийки, цей вид є комахоїдним, його раціон складається переважно з жуків і слимаків, а також інших комах, павуків і дощових черв'яків. Вони також можуть їсти невелику кількість рослин і грибів, і, як повідомляється, іноді їдять північноамериканських оленів. З хижаків — сови, яструби, змії, прудкі лисиці.

Blarina hylophaga, як правило, одиночна нічна тварина, яка проводить день, спить у норах у м'якому ґрунті чи підстилці з листя. Нори можуть містити гнізда, зроблені з трави або листя, і оточені мережею стежок, якими землерийка користується під час полювання на здобич. Повідомляється, що вони подорожують територіями від 0,06 до 0,55 га, і подорожують переважно на світанку та заході сонця. Маючи поганий зір, вони полюють переважно за допомогою ехолокації. Вони активні протягом року, не впадають у сплячку.

Розмноження

Ця землерийка розмножується з ранньої весни до пізнього літа, і може вирощувати два-три приплоди на рік. Вагітність триває 21 або 22 дні і призводить до народження від чотирьох до семи голих дитинчат. Особини можуть жити до двох років.

Примітки

1. Hammerson, G. (2008). Blarina hylophaga. Процитовано 07.02.2010.
2. Thompson, C.W. (2011). Blarina hylophaga (Soricomorpha: Soricidae). Mammalian Species. 43 (1): 94—103. doi:10.1644/878.1.
3. Jones, M.C. (2007). Texas shrews (Blarina hylophaga) lacking external eye openings. Southeastern Naturalist. 6 (4): 752—754. doi:10.1656/1528-7092(2007)6[752:tsbhle]2.0.co;2. S2CID 86334639.